Рішення

від 17.11.2020 по справі 910/12902/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2020Справа №910/12902/20

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" простягнення 99 319,62 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Ваховська К.А. Представники сторін: від позивача:Березова І.Г. від відповідача:не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" про стягнення 99 319,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості з оплати наданих останньому на підставі Договору №18382/9-09 на надання послуг з водовідведення та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.01.2018 у період з 01.08.2017 по 31.05.2020 послуг у розмірі 79 780,99 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем нараховано до стягнення за період з 06.09.2017 по 31.05.2020 інфляційні втрати у розмірі 4 744,78 грн., 3% річних у розмірі 3 620,39 грн., пеню у розмірі 3 195,36 грн. та штраф у розмірі 7 978,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відкрито провадження у справі №910/12902/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті справи; судове засідання призначено на 29.09.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 відкладено судове засідання на 15.10.2020, у зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та відсутністю доказів повідомлення останнього про розгляд справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відкладено судове засідання на 03.11.2020.

02.11.2020 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що ним було здійснено невірний розрахунок позовних вимог, та обґрунтованим є стягнення основного боргу у розмірі 79 780,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 066,40 грн., 3% річних у розмірі 3 125,36 грн. та пені у розмірі 3 195,36 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.11.2020.

12.11.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що сплачені відповідачем кошти в першу чергу зараховувались в погашення суму основного боргу, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" з оплати послуг водопостачання та водовідведення у період, що передував укладенню спірного договору.

В судове засідання, призначене на 17.11.2020, представник позивача з`явився, надав пояснення по суті позовних вимог, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 17.11.2020 та в жодне інше засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час засідань повідомлявся належним чином.

Зокрема, ухвала суду про повідомлення місця, дати та часу судового засідання від 05.11.2020 направлялась відповідачу як на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 59, кв. 57, так і на адресу, яка вказувалась в актах обстеження та зняття показань з приладу обліку, - 03061, м. Київ, вул. Донця Михайла, буд. 2-А.

Однак, за інформацією із пошукової системи поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштові відправлення, з якими відповідачу направлялась ухвала суду про повідомлення місця, дати та часу судового засідання від 05.11.2020, повернуто до суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаними адресами.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що примірники ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) і адресу місцезнаходження, що вказана в актах обстеження та зняття показань з приладу обліку, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то, керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 05.11.2020 є такою, що була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24".

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представника в судове засідання 17.11.2020, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24".

В судовому засіданні 17.11.2020 завершено розгляд справи №910/12902/20 по суті, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" (споживач) укладено договір №183682/9-09 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього Договору) та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - Вимоги до скиду стічних вод), а споживач зобов`язується здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів в приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що кількість поставленої споживачу води визначається за показами засобів обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем.

Зняття показів засобу(ів) обліку здійснюється як правило щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача у строк згідно з графіком обслуговування постачальника (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1.5 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить споживачу із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до правил користування.

Згідно з п. 2.1.8 Договору облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.

Пунктом 2.2.1 Договору визначено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (п. 2.2.3 Договору).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата споживачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

У пункті 4.7 Договору сторонами було погоджено, що за несплату виставленого постачальником згідно з цим договором рахунку, вимоги чи іншого документу щодо оплати отриманих послуг, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє споживача від обов`язку оплатити рахунок, вимогу чи інший документ щодо оплати отриманих послуг.

Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (п. 7.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача заборгованості з оплати наданих останньому на підставі Договору №18382/9-09 на надання послуг з водовідведення та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.01.2018 у період з 01.08.2017 по 31.05.2020 послуг у розмірі 79 780,99 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 744,78 грн., 3% річних у розмірі 3 620,39 грн., пені у розмірі 3 195,36 грн., нарахованих за період з 06.09.2017 по 31.05.2020, та штрафу у розмірі 7 978,10 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору про надання послуг, відповідно до якого в силу вимог ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у ст. 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір, предметом якого є надання та оплата послуг водопостачання та водовідведення, відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов`язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому відповідно до частини 5 статті 633 Цивільного кодексу України у вказаному договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов`язкові для них при виконанні цього договору.

Так, в п. 1.1 вказаного Договору зазначено, що постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі - Правила №190).

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил №190)

Згідно з п. 3.1 Правил №190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 3.7 Правил №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Оскільки, обов`язок виконання сторонами вказаних нормативно-правових актів прямо передбачений укладеним договором, суд дійшов висновку, що положення цих нормативно-правових є обов`язковими для виконання сторонами у справі.

Отже, на відповідача поширюється дія Правил №190, якими передбачено обов`язок споживачів сплачувати за спожиту питну воду та скид стічних вод щомісячно на основі показів засобів обліку.

Крім того, спірні правовідносини регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі договору з об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, окрім іншого, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Також, на зазначені правовідносини поширює свою дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У частині 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підтвердження надання послуг та їх обсягу за договором позивачем до позову долучені копії актів про зняття показань з приладів обліку за адресами точок обліку: вул. Донця Михайла, 2А, 2Б, м. Київ, за період з серпня 2017 року по березень 2020 року, які підписані представниками постачальника та споживача у двосторонньому порядку, а також актами про відмову від підписання в акті про зняття показань з приладів обліку.

Відповідач не спростував належними доказами факт надання позивачем послуг за Договором у період з серпня 2017 року по травень 2020 року та відповідного фактичного користування ними Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24".

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що у відповідача, який належним чином отримував послуги з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2017 року по травень 2020 року та користувався ними, виник прямий обов`язок відповідно до зазначених норм Правил та законодавчих актів з оплати за фактичне користування наданими послугами у відповідний місяць, в якому послуги з водопостачання та водовідведення були надані та спожиті відповідачем.

За розрахунками позивача, які відповідачем не спростовані, Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" у період з 01.08.2017 по 31.05.2020 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення загальною вартістю 113 395,51 грн.

Відповідачем не надано суду доказів письмово повідомлення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в порядку пункту 2.2.4 Договору про свою незгоду із кількістю або вартістю отриманих у спірний період послуг, що зазначались у розрахункових документах.

Пунктом 2.2.2 Договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (п. 2.2.3 Договору).

В свою чергу, позивачем було долучено до позовної заяви довідку AT "Банк Кредит Дніпро" від 06.07.2020 №55/9-865 з додатком №1, яка підтверджує направлення до банківської установи відповідача розрахункових документів.

Позивач зазначає, що до звернення із даним позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" було оплачено надані у період з 01.08.2017 по 31.05.2020 послуги частково, а саме - у сумі 29 202,94 грн. А також Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" у серпні 2019 року здійснено перерахунок наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" послуг на суму 4 411,58 грн.

Таким чином, за розрахунками позивача у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг, наданих у період з 01.08.2017 по 31.05.2020 у розмірі 79 780,99 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись приписами ст. 13, 73, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що подані Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" докази підтверджують наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" заборгованості у розмірі 79 780,99 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 4 744,78 грн., 3% річних у розмірі 3 620,39 грн., пеню у розмірі 3 195,36 грн., нараховані за період з 06.09.2017 по 31.05.2020, та штраф у розмірі 7 978,10 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договорами відповідальності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених позивачем періодів нарахування та дат, в які відповідачем частково оплачувалась заборгованість, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" інфляційні втрати у розмірі 4 744,78 грн. та 3% річних у розмірі 3 125,36 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата споживачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ), порядок нарахування пені (від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу) та визначено строк такого нарахування (один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано), а відтак приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування штрафних санкцій піврічним терміном, не підлягають застосуванню.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем пені з урахуванням визначених позивачем періодів нарахування та дат, в які відповідачем частково оплачувалась заборгованість, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" пеню у розмірі 3 195,36 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 79 780,99 грн., пеня у розмірі 3 195,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 744,78 грн. та 3% річних у розмірі 3 125,36 грн.

В іншій частині в задоволенні вимог про пені та 3% річних слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за вимогами про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в цій частині.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 59, кв. 57; ідентифікаційний код 39955184) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 79 780 (сімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 99 коп., пеню у розмірі 3 195 (три тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 36 коп., інфляційні втрати 4 744 (чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 3 125 (три тисячі сто двадцять п`ять) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 922 (одна тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 68 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 09.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко