Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/14504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/14504/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еколь Логістікс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Метротайл-Україна

про стягнення 47 590, 75 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 47 590, 75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 виправлено описку у вступній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Еколь Логістікс (далі- позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метротайл-Україна (далі - відповідач/замовник) було укладено договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів № 116/19-М (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та надавати послуги з перевезення вантажу та транспортного експедирування у міжнародному сполученні, а також надавати інші послуги, що пов`язані з перевезенням вантажу та погоджені із замовником, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору.

Згідно до п. 1.2 договору вартість послуг, вид та найменування вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, маршрут перевезення та інші суттєві умови, необхідні для надання послуг та виконання перевезень, зазначаються в додатках до договору або у Заявках на перевезення вантажу, які є невід`ємними частинами договору

На виконання умов договору позивач належним чином надав відповідачу послуги з перевезення вантажів до пункту призначення, що підтверджується:

- CMR NB № 370505 від 23.08.2019 року, Актом прийому-передачі наданих послуг № Т1280/8-2019 від 24.08.2019 року на суму 14 821,28 грн., з. ПДВ, Актом прийому-передачі наданих послуг №Т1281/8-2019 від 24.08.2019 року на суму 14 821,26 грн., з ПДВ;

- CMR SK № 1359492 від 02.09.2019, Актом прийому-передачі наданих послуг № Т1411/9-2019 від 06.09.2019 року на суму 39 050,00 грн., з ПДВ;

- CMR SK №1690479 від 27.09.2019, Актом прийому-передачі наданих послуг №Т1599/10-2019 від 02.10.2019 року на суму 38 000,00 грн., з ПДВ.

Так, загальна вартість наданих послуг становить 106 692,54 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 3. 1 договору замовник зобов`язаний оплатити виконавцеві вартість наданих послуг, розмір яких зазначається в додатках до договору або у відповідній Заявці на конкретне перевезення та в подальшому вказується в актах прийому-передачі наданих послуг

За правовою природою укладений між сторонами Договір №1201/3-42 від 16.12.2019 є договором є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України зазначається, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з приписами ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що в рамках договору між сторонами підписано Акти прийому-передачі наданих послуг № Т1280/8-2019 від 24.08.2019 року на суму 14 821, 28 грн., №Т1281/8-2019 від 24.08.2019 року на суму 14 821, 26 грн. № Т1411/9-2019 від 06.09.2019 року на суму 39 050, 00 грн., №Т1599/10-2019 від 02.10.2019 року на суму 38 000, 00 грн.

Претензій щодо об`єму, якості та терміну виконання робіт (надання послуг) Відповідач до Позивача не має, що підтверджено його підписами на вищенаведених Актах прийому-передачі наданих послуг.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 106 692, 54 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано на адресу відповідача Претензію вих.№65 від 17.02.2020 року з вимогою оплатити суму загальної заборгованості по договору у розмірі 119 030, 93 грн., з урахуванням штрафних санкцій та індексу інфляції.

Як зазначає позивач, 10.04.2020 відповідач здійснив часткову оплату свого боргу за договором у розмірі 20 000, 00 грн., шляхом переказу на поточний рахунок позивача.

Крім того, відповідач на адресу позивача надіслав лист №13/04-2020 від 13.04.2020, в якому він визнав свою заборгованість перед позивачем за надані по договору послуги та зазначив, посилаючись на тимчасові труднощі, що не має можливості погасити борг одним платежем, але зобов`язується здійснити погашення залишку основного боргу до 15.09.2020.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено Договір про погашення заборгованості № 07/05-2020 від 07.05.2020, яким був встановлений графік платежів щодо погашення заборгованості.

Після укладання Договору про погашення заборгованості, відповідач здійснив перекази коштів по сплаті боргу по вказаному Договору, а саме : 20 000, 00 грн. - 20.05.2020 та 20 000, 00 грн. - 19.06.2020.

Однак, залишок основного боргу за Договором у розмірі 46 692, 54 грн., що складався з платежів у розмірі:

- 20 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - термін оплати до 15.07.2020 року;

- 20 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - термін оплати до 15.08.2020 року:

- 6 692, 54 грн., в т.ч. ПДВ - термін оплати до 15.09.2020 року, станом на дату подання позову не погашено.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 47 590, 75 грн. з яких 46 692, 54 грн. - основний борг, 718, 96 грн. - пеня та 179, 25 грн. - 3% річних.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.3 Договору про надання послуг з організації та перевезення вантажів та умовами п. 3 Договору про погашення заборгованості, за несвоєчасну оплату послуг Відповідач (Замовник) на письмову вимогу Позивача (Виконавця) сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що нараховується на суму боргу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 718, 96 грн. пені.

Враховуючи викладене та здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, Господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, у розмірі 718, 96 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 179, 25 грн. 3% річних.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за Договором щодо своєчасної сплати за надані послуги, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 179, 25 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" заперечень проти позову не наведено, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕТРОТАЙЛ-Україна (Україна, 03179, місто Київ, БРЕСТ-ЛИТОВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 8-А, офіс 303; код : 36391685) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС (Україна, 03115, місто Київ, ВУЛ.КРАСНОВА, будинок 27; код : 31280577) основний борг у розмірі 46 692 (сорок шість тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 54 коп., 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 96 коп. - пені, 179 (сто сімдесят дев`ять) грн. 25 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві)грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва