Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/13815/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/13815/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

до підприємства громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" "ІНРЕС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва"

про виселення

Представники сторін: не викликались.

встановив :

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрації звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до підприємства громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" "ІНРЕС" про виселення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

29.09.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, місто Київ, вулиця Левка Мацієвича, 6, код ЄДРПОУ 35756919).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 74424169 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.10.2020 року, а саме: 03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська (Червоноармійська), будинок 91Б.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 05.10.2010 р. повернута до суду у зв`язку з: адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13815/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

19.10.2020 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання в якому просить суд призначити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування чого зазначено, що 10.09.2020 року Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією на адресу відповідача було направлено з описом вкладення позовну заяву з додатками. 28.09.2020 на адресу Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації позовна заява з доданими до неї документами було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

З огляду на наведене, клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.

05.11.2020 року до канцелярії суду комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" подано пояснення по справі, в якому просить суд позовну заяву задовольнити.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

13.06.2016 року між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), підприємством громадська організація "Українська спілка інвалідів - УСІ" "ІНРЕС" (орендар) та комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва" (балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 096.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради від 24.05.2016 № 15 та розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.06.2016 № 476 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Машинобудівна, 36, для розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 99,5 кв.м, у т.ч., в цоколі 99,5 кв.м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток № 1).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

13.06.2016 року між сторонами договору підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно з п. 2.5 договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності до п. 4.2.20 договору після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів орендар зобов`язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Згідно з п. 8.1 договору орендар не має права передати свої зобов`язання за цим договором та передавати об`єкт повністю або частково в користування іншій особі без попередньої письмової згоди орендодавця. Орендар не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну діяльність, пов`язані з будь-яким використанням об`єкта іншою юридичною чи фізичною особою без попереднього дозволу орендодавця. Порушення цієї умови договору є підставою для дострокового розірвання цього Договору в установленому порядку.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що об`єкт оренди повинен використовуватись тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Цей договір у відповідності до п. 3 ст. 631 ЦК України набирає чинності з 13.06.2016 до 12.06.2019 (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 9.4 договору, договір припиняється в разі: ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 9.8 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

11.12.2018 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до відповідача із пропозицією № 108-18017 від 19.11.2018 про дострокове розірвання договору, у якій зазначила, що за результатами комісійного обстеження встановлено факт передання частини об`єкта оренди в користування іншій особі, а саме ТОВ "Айтікс" для розміщення офісу, в зв`язку з чим, третя особа пропонувала розглянути та прийняти пропозицію про дострокове розірвання договору.

Листом № 43 від 21.12.2018 відповідач надав відповідь, у якій зазначив, що відповідач та ТОВ "Айтіікс" здійснюють спільну діяльність, використовуючи приміщення по вул. Машинобудівна, буд. 36.

Листом № 108-743 від 21.01.2019 позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для продовження терміну дії договору у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем в частині передачі об`єкта оренди іншій особі та страхуванні об`єкта оренди.

11.07.2019 комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" звернулося до відповідача із листом № 31-3054/03 від 10.07.2019, у якому зазначив, що строк дії договору закінчився 12.06.2019 та вимагав звільнити приміщення.

Листом №108-9806 від 14.08.2020 позивач вимагав від відповідача добровільно, у десятиденний термін звільнити приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва".

Частиною 2 статті 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об`єкта оренди;

ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Згідно з п.9.4 договору, договір припиняється в разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.9.2 договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Пунктом 9.8 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи вістуні будь-які докази укладання договору щодо продовження дії договору та сам договір.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Також, суд зазначає, що статтею 764 ЦК України встановлений виняток із загального правила. Так, у разі продовження користування наймачем (орендарем) майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, за відсутності заперечень сторін протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, сторона, яка бажає відмовитися від договору, зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця. При цьому, попередження про припинення (розірвання) договору майнового найму (оренди) має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.

Листом № 108-743 від 21.01.2019, позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для продовження терміну дії договору у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем в частині передачі об`єкта оренди іншій особі та страхуванні об`єкта оренди.

Також, 11.07.2019 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" звернулося до відповідача із листом № 31-3054/03 від 10.07.2019, у якому зазначив, що строк дії Договору закінчився 12.06.2019 та вимагав звільнити приміщення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що орендодавець та балансоутримувач, відповідно до вимог законодавства та положень договору, своєчасно повідомили відповідача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії та необхідність повернення орендованого майна.

Доказів повернення орендованого майна за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку звільнення орендованого майна, вимога позивача про виселення відповідача із займаного приміщення підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ст. 129, ч.9 ст. 165, ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити підприємство громадської організації "Українська спілка інвалідів-УСІ" "ІНРЕС" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська (Червоноармійська), будинок 91Б; ідентифікаційний код: 30214262) з нежилого приміщення загальною площею 99,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 36, передавши комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919).

3. Стягнути з підприємства громадської організації "Українська спілка інвалідів-УСІ" "ІНРЕС" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська (Червоноармійська), будинок 91Б; ідентифікаційний код: 30214262) на користь Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 41, код ЄДРПОУ 37378937) судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий