Рішення

від 10.12.2020 по справі 911/2917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2917/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алків-С , м. Київ до Приватного підприємства Будівельник НВМ , Київська обл., смт. Бородянка про стягнення коштів без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Алків-С (далі - позивач) до Приватного підприємства Будівельник НВМ (далі - відповідач) про стягнення 30810,48 грн., з яких 20000 грн. основний борг, 10810,48 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 12.03.2019 № 34 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно з зазначеною в позовній заяві видатковою накладною від 20.03.2019 № 714701 у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк до 03.11.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Запропоновано відповідачу подати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву докази належного виконання зобов`язань за договором від 12.03.2019 № 34 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно з зазначеною в позовній заяві видатковою накладною від 20.03.2019 № 714701 у строк визначений договором, контррозрахунок заявленої до стягнення суми пені.

В процесі розгляду справи від позивача надійшла заява від 23.11.2020 №1с-11 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, в зв`язку з тим, що в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено основну суму боргу в розмірі 20000 грн., на підтвердження чого надав до суду завірену копію платіжного доручення від 08.10.2020 № 1015 на суму 20000 грн., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10810,48 грн. пені за прострочку оплати вартості поставленого товару та понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2102 грн.

Дослідивши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог на відповідність вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про прийняття вказаної заяви до розгляду та її задоволенню.

За таких обставин, в даному провадженні, суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10810,48 грн. пені.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав, про причини ненадання не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір від 12.03.2019 № 34 (далі - договір) відповідно до умов якого позивач - постачальник на умовах даного договору передає у власність відповідача - покупця, а покупець приймає і оплачує будівельні матеріали (надалі по тексту - товар). Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна товару вказуються в рахунках до даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за товар за даним договором проводиться в грошовій одиниці України - гривні. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.2 договору покупець оплачує повну вартість товару (партії товару) протягом 14 календарних днів з дати поставки товару (партії товару), вказаної в накладній постачальника.

Відповідно до п. 4.3 договору право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (партії товару) постачальником, яка вказана в видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.

Ціна товару, що поставляється відповідає цінам, які вказані в рахунках та видаткових накладних (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 7.4 договору сплата неустойки (пені та штрафів) не звільняє сторони від виконання умов даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 12 березня 2020 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах (п. 11.1, 11.2 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 20.03.2019 № 714701 поставив відповідачу товар на суму 34215,30 грн. Зазначена видаткова накладна підписана в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідачем було частково здійснено оплату вартості поставленого позивачем товару у сумі 14215,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2020 № 960, завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим, за ним на час звернення позивача до суду рахувався борг в розмірі 20000 грн., різниця між вартістю поставленого товару та сплаченими грошовими коштами.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач сплатив зазначений розмір основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2020 № 1015 на суму 20000 грн. завірену копію якого залучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач прострочив строк оплати вартості поставленого товару, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, яка за його розрахунком з простроченої суми грошового зобов`язання в розмірі 34215,30 грн. за період з 08.04.2019 по 19.03.2020 складає 10083,58 грн. та з простроченої суми грошового зобов`язання в розмірі 20000 грн. (сума боргу після здійснення часткової оплати відповідачем) за період з 28.07.2020 по 21.09.2020 складає 726,90 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар (партію товару) в термін, вказаний в п. 3.2 даного договору, покупець крім основної суми боргу, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком пені з простроченої суми, який зроблений судом за період прострочення з врахуванням визначеного позивачем початку періоду нарахування пені та встановленого судом граничного строку нарахування пені, стягненню підлягає пеня в розмірі 5791,29 грн.

В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність, оскільки вона всупереч положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахована на прострочену суму боргу більше ніж за 6 місяців.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5791,29 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алків-С до Приватного підприємства Будівельник НВМ про стягнення 10810,48 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Будівельник НВМ (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, вул. Вокзальна, 4, ідентифікаційний код 34779668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алків-С (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3-Б, офіс, 197, ідентифікаційний код 35917700) 5791 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто одну) грн. 29 коп. пені та 1126 (одну тисячу сто двадцять шість) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Алків-С до Приватного підприємства Будівельник НВМ про стягнення 5019,19 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України в порядку передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.12.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк