Рішення

від 10.12.2020 по справі 911/2695/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2695/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

приватного акціонерного товариства Термінал-М (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, код 31749934)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЮВК (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17-А, корпус Д, офіс 2, код 40653483)

про стягнення 166708, 21 гривень

16.09.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Термінал-М (далі по тексту - ПрАТ Термінал-М /позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЮВК (далі по тексту - ТОВ БК ЮВК /відповідач) заборгованості за договором поставки від 07.02.2018 № 4-07/02/18С в розмірі 166708,21 гривень, з яких: 137756,28 гривень основний борг, 23796,77 гривень пеня, 1532,27 гривень 3% річних, 3622,89 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору поставки від 07.02.2018 № 4-07/02/18С відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 137756,28 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2020 позовну заяву ПрАТ Термінал-М прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2695/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 16.10.2020 відповідачем ухвали про відкриття провадження від 21.09.2020 у справі № 911/2695/20, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 ПрАТ Термінал-М (постачальник) та ТОВ БК ЮВК (покупець) укладено договір поставки № 4-07/02/18С (далі - договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передавати у власність покупця будівельні матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати зазначений товар (пункт 1.1.) ;

- оплата товару проводиться на підставі виставленого постачальником рахунку або підписаної сторонами накладної. Покупець здійснює повну попередню оплату кожної партії товару протягом 3 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку (пункти 4.4., 4.5.) ;

- загальна вартість договору складається із сум видаткових накладних (актів), операції за якими були здійснені протягом строку дії договору (пункт 4.8.) ;

- за прострочення платежу покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (пункти 5.3., 5.6.) .

Так, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв без заперечень та зауважень обумовлений договором товар на загальну суму 139800 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме: від 28.10.2019 № 15/09126 на суму 67500 гривень; від 06.11.2019 № 15/09402 на суму 51000 гривень; від 13.11.2019 № 15/09634 на суму 21300 гривень.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару повністю не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 137756,28 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що умовами договору не визначено строку оплати отриманого покупцем товару, а встановлено лише форму оплати - попередня.

Відтак, з урахуванням приписів частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, у покупця виник обов`язок з оплати отриманого товару після його прийняття, тобто у день поставки товару.

Отже, строк оплати товару, за вказаними вище видатковими накладними є таким, що настав.

Суд зазначає, у матеріалах справи відсутні докази належного виконання покупцем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар не надав.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 137756,28 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 23796,77 гривень пені, 1532,27 гривень 3% річних та 3622,89 гривень інфляційних втрат розрахованих за загальний період з 29.10.2019 по 14.09.2020.

Пунктами 5.3., 5.6. сторони погодили, що за прострочення платежу покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вказаний пункт договору (5.3.) узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , за змістом якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що умовами пункту 5.6. договору сторони за взаємною згодою збільшили тривалість періоду нарахування пені від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 23796,77 гривень пені, 1532,27 гривень 3% річних та 3622,89 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЮВК на користь приватного акціонерного товариства Термінал-М 137756,28 гривень основного боргу, 23796,77 гривень пені, 1532,27 гривень 3% річних та 3622,89 гривень інфляційних втрат.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2500,62 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства Термінал-М задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЮВК (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17-А, корпус Д, офіс 2, код 40653483) на користь приватного акціонерного товариства Термінал-М (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, код 31749934) 137756,28 гривень основного боргу, 23796,77 гривень пені, 1532,27 гривень 3% річних, 3622,89 гривень інфляційних втрат та 2500,62 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2020.

Суддя Р.М. Колесник