Рішення

від 30.11.2020 по справі 914/1903/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 Справа № 914/1903/20

місто Львів

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів

до відповідача: Міжнародної громадської організації Міжнародний фонд Оракул , м.Львів

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в розмірі 18740,72грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі: Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Савко Н.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Міжнародної громадської організації Міжнародний фонд Оракул про розірвання договору оренди від 29.12.2017 №179 та стягнення заборгованості в розмірі 18740,72грн., з яких 16398,55грн. основного боргу, 702,31грн. пені та 1639,86грн. штрафу.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2020.

В судовому засіданні 19.08.2020 оголошено про відкладення підготовчого засідання на 28.09.2020, про що відповідача повідомлено ухвалою-повідомленням від 19.08.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 26.10.2020.

Судове засідання 26.10.2020 не відбулось у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді, відтак, ухвалою суду від 30.10.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні 16.11.2020.

В судовому засіданні 16.11.2020 оголошено про відкладення розгляду справи на 23.11.2020, про що відповідача повідомлено ухвалою-повідомленням від 16.11.2020.

В судовому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву до 30.11.2020, про що відповідача повідомлено ухвалою-повідомленням від 23.11.2020.

25.11.2020 в системі документообігу суду за вх.№33881/20 зареєстровано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях щодо стану надходження коштів з орендної плати по договору.

Представник позивача в судове засідання 30.11.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 30.11.2020 не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано, поважності причин неявки не повідомлено, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Так, кореспонденція надсилалась судом на адресу місцезнаходження МГОМФ Оракул , вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79016, м.Львів, пл. Князя Святослава, буд. 11, офіс В-1. Копії ухвал суду від 03.08.2020, 19.08.2020 та 30.10.2020 повернуто установою зв`язку з відміткою За закінченням терміну зберігання , від 28.09.2020, 16.11.2020 та 23.11.2020 - із відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у строковому платному користуванні відповідача - МГОМФ Оракул перебуває державне нерухоме майно, прийняте ним за актом прийому-передачі на підставі договору оренди нерухомого державного майна, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є позивач) в грудні 2017 року. Проте, взяті на себе за договором зобов`язання із оплати відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період понад 3 місяці, зокрема до державного бюджету в розмірі 16398,55грн. Зазначене зумовило звернення до суду із позовною заявою, в якій окрім суми боргу до стягнення також заявлено 702,31грн. пені та 1639,86грн. штрафу, а також вимогу про розірвання зазначеного договору оренди.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.12.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого відповідно до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 №232 є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (позивач по справі, орендодавець за договором), та Міжнародною громадською організацією Міжнародний фонд Оракул (відповідач по справі, орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого державного майна №179, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення №55, №56, №57, №58, №59, №60, загальною площею 98,9 кв.м., які розміщені на 3-му поверсі будівлі за адресою: м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11 (далі - майно) та перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу Університет банківської справи (далі - балансоутримувач) (п.1.1). Зазначене підтверджується актом прийому-передачі державного нерухомого майна, підписаним представниками сторін та балансоутримувача, скріпленим їх печатками.

Як визначено у п.1.2 Договору, майно передано в оренду з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - методика) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2017 року 7383,05грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - грудень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди вересень 2017 року на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень 2017 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: - 50% до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області; - 50% на рахунок балансоутримувача.

У п.п. 5.3 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

У відповідності до п.п. 3.7, 3.8 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом більше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем взяті на себе за Договором зобов`язання зі сплати орендної плати належним чином не виконувались, відтак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до МГОМФ Оракул із претензією від 30.04.2020 за №17-11-02378 про сплату заборгованості по орендній платі в розмірі 16398,55грн., а також нарахованої пені та штрафу в 20-ти денний термін, в якій також зазначило в разі непогашення зазначеної заборгованості регіональне відділення звертатиметься в суд, в тому числі й з вимогою про розірвання договору зазначеного договору оренди.

Оскільки вказану претензію залишено без відповіді та задоволення, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до суду із позовом про стягнення з МГОМФ Оракул зазначеної суми боргу з орендної плати, а також 702,31грн. пені, 1639,86грн. штрафу та розірвання договору оренди від 29.12.2017 №179.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 29.12.2017 договір №179 є договором найму (оренди) майна.

Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 238 ГК України визначено особливості оренди майна у сфері господарювання, зокрема встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6).

Так, у відповідності до ч.ч. 1-3 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

У ч.5 ст.762 ЦК України зазначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що починаючи з листопада 2019 року МГОМФ Оракул прострочено сплату орендної плати за більше ніж три місяці поспіль, зокрема до державного бюджету за визначений позивачем період в розмірі 16398,55грн.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 702,31грн. пені та 1639,86грн. штрафу обґрунтовані.

Суд також звертає увагу на те, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначений висновок кореспондує правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного суду від 02.04.2019 по справі № 917/194/18, 09.02.2018 по справі №911/2813/17, від 22.03.2018 по справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 по справі № 922/1720/17.

Окрім стягнення заборгованості, позивач також захищає свої права та інтереси у спосіб розірвання такого Договору.

У відповідності до ч.2 ст.24 Закону України Про оренду державного та комунального майна , договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Так, у п.10.7 Договору передбачено, що його чинність, серед іншого, припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 03.07.2018 по справі №908/109/17, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Суд зазначає, що обставина систематичної несплати орендної плати по договору оренди нерухомого державного майна №179 від 29.12.2017 (понад три місяці поспіль) не спростована відповідачем, відтак, вважається доведеною, а позовна вимога про розірвання договору - обґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до МГОМФ Оракул про розірвання договору оренди від 29.12.2017 №179 та стягнення 16398,55грн. основного боргу, 702,31грн. пені, 1639,86грн. штрафу, обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір в розмірі 4204,00грн. покладається на відповідача в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Розірвати договір оренди від 29.12.2017 №179, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Міжнародною громадської організації Міжнародний фонд Оракул .

3. Стягнути з Міжнародної громадської організації Міжнародний фонд Оракул (79016, м. Львів, площа Князя Святослава, буд. 11, офіс В-1; ідентифікаційний код 38099575) в дохід Державного бюджету України (ГУК у Львів. обл./м. Львів/22080300, код ЄДРПОУ 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок № UA208999980000031117094013002) 16398,55грн. заборгованості з орендної плати за період грудень 2019 - лютий 2020, 702,31грн. пені, 1639,86грн. штрафу.

Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3; код ЄДРПОУ 42899921)

4. Стягнути з Міжнародної громадської організації Міжнародний фонд Оракул (79016, м. Львів, площа Князя Святослава, буд. 11, офіс В-1; ідентифікаційний код 38099575) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3; код ЄДРПОУ 42899921) 4204,00грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 10.12.2020

Суддя О.І. Щигельська