Рішення

від 09.12.2020 по справі 915/692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Справа № 915/692/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.,

прокурора Яценка В.А.,

представника відповідача-1 ? директора Случич Н.М.,

та представника відповідача-2 ? Калашникова П.В., ордер від 15.07.2020 серії МК № 149986;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/692/20

за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2,

просп. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54050;

вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030;

в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034;

до відповідачів:

1) Степівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області,

вул. Космонавтів, 23, м. Степове, Вітовський район, Миколаївська область, 54223;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сервіс» ,

вул. Садова, 18, м. Миколаїв, 54055;

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі ? Управління) пред?явлено позов до Степівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області (далі ? Школа) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Прометей-Сервіс» з такими вимогами:

« 2. Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:04:000:0415, площею 65,0001 га в межах території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 30.03.2018, укладений між Степівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сервіс» .

3. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сервіс» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:04:000:0415, площею 65,001 га в межах території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Степівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області.

4. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (№UA748201720343150001000000340, м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у сумі 33784,6 грн.» .

Позов обґрунтовано тим, що спірний договір суборенди укладено Школою з ТОВ «Прометей-Сервіс» за відсутності достатнього обсягу повноважень та з порушенням ст.ст. 15-1, ч. 6 ст. 93 ЗК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» , що у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Вимоги про повернення земельної ділянки обґрунтовані посиланням на ст.1212 ЦК України.

Ухвалою від 04.06.2020 відкрито провадження в даній справі.

Від відповідачів відзиви на позовну заяву не надійшли.

Від ТОВ «Прометей-Сервіс» надійшло клопотання від 01.07.2020 № 53 про закриття провадження в даній справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - у зв?язку з відсутністю предмета спору, з посиланням на те, що спірний договір суборенди від 30.03.2018 розірвано за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди від 24.06.2020, а земельну ділянку, про повернення якої просить прокурор, вже повернуто Школі у відповідності до акту прийому-передачі від 24.06.2020.

Ухвалою від 16.07.2020, після дослідження указаних вище документів, поданих ТОВ «Прометей-Сервіс» , судом закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов?язання останнього повернути Школі спірну земельну ділянку ? у зв?язку з відсутністю предмета спору.

Від Управління, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, представник у засідання не з?явився.

Вислухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Адміністрація) від 26.11.2004 № 532-р вирішено надати в оренду Воровській середній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва 65 га рілля строком на 25 років.

На підставі указаного розпорядження Адміністрацією укладено з Воровською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів договір оренди землі від 10.12.2009 (далі - договір оренди), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2009 за № 0409490061.

У відповідності до умов указаного договору Адміністрацією (далі - орендодавцем) надано, а Воровською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів (орендарем) прийнято у строкове платне користування строком на 25 років земельну ділянку з кадастровим номером № 4823380700:04:000:0415, площею 65 га, у т.ч. 65 га ріллі із земель запасу в межах Грейгівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.п. 1-2, 8 договору оренди землі).

Про передачу земельної ділянки в оренду сторонами договору складено відповідний акт прийому-передачі від 10.12.2009.

Рішенням Вітовської районної ради від 18.08.2016 № 2 «Воровську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області» перейменовано на «Степівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області» .

Школа створена рішенням Вітовської районної ради, знаходиться у комунальній власності. Школа є юридичною особою, має рахунки в Державному казначействі та інших фінансових установах, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття базової загальної середньої освіти. Школа самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України, та власним статутом (п.п. 1.1, 1.3, 1.5, 1.8 статуту Школи).

У подальшому Школою укладено з ТОВ «Прометей-Сервіс» договір від 30.03.2018 суборенди землі (далі - договір суборенди), у відповідності до умов якого Школою (далі - орендарем) надано, а ТОВ «Прометей-Сервіс» (суборендарем) прийнято у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 65 га рілля, для ведення підсобного сільського господарства, із земель запасу, яка знаходиться у Вітовському районі Миколаївської області, Грейгівській сільській раді (п.п. 1, 2 договору суборенди).

Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без оброблення проекту її відведення, протягом трьох днів після державної реєстрації цього договору, або підписання (якщо не потрібна реєстрація) за актом її приймання-передачі (п.п. 15-16 договору суборенди).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації та діє до 31.12.2024 (п.п. 7, 31 договору суборенди).

На виконання умов договору суборенди Школою передано земельну ділянку в суборенду Про передачу земельної ділянки в суборенду ТОВ «Прометей-Сервіс» згідно акту прийому-передачі від 30.03.2018, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні відомості про реєстрацію іншого речового права (запис № 25595713).

Після відкриття провадження в даній справі 24.06.2020 Школою укладено з ТОВ «Прометей-Сервіс» угоду про дострокове розірвання договору суборенди землі б/н від 30.03.2018, згідно якої достроково розірвано договір суборенди, а також складено від тієї ж дати акт прийому-передачі (повернення) з земельної ділянки суборенди, у відповідності до якого ТОВ «Прометей-Сервіс» повернуто в користування Школи орендовану нею земельну ділянку площею 65,0001 га.

З урахуванням указаної обставини та закриття ухвалою від 16.07.2020 провадження у справі в частині вимоги про зобов?язання ТОВ «Прометей-Сервіс» повернути спірну земельну ділянку, предметом спору в даній справі є визнання недійсним укладеного між Школою та ТОВ «Прометей-Сервіс» договору.

Підставами позову є, зокрема, те, що у Школи, як орендаря земельної ділянки за договором оренди, були відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень для передачі цієї ділянки в суборенду ? оскільки, по-перше, право розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області, зокрема, і спірною земельною ділянкою, належить Управлінню, при цьому останнім згода на підписання договору суборенди не надавалася; по-друге, умовами договору оренди від 10.12.2009 встановлено, що Школа не наділена правом передавати землю в користування третім особам.

Таке, на думку прокурора, є підставою для визнання спірного договору недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно чинного законодавства, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України). Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків визначені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п?ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, ? відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відносини, пов?язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Так, оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» ).

У відповідності до ч. 6 ст. 93 ЗК України, орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування пішій особі (суборенда).

Викладене кореспондується з положеннями ст. 8 Закону України «Про оренду землі» , якими встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Статтею 15-1 ЗК України визначено, що розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, уповноважений центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На момент укладення спірного договору суборенди орендована Школою земельна ділянка перебувала у державній власності.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про ГУ Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.11.2016 № 308, Управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Миколаївської області.

Отже, право розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Миколаївської області, зокрема, і орендованою Школою земельною ділянкою, належить Управлінню.

Викладені обставини підтверджуються також поданими позивачем відомостями з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, де Управління значиться суб?єктом права власності на земельну ділянку за кадастровим № 4823380700:04:000:0415.

Дослідивши обставини щодо укладення Школою з ТОВ «Прометей-Сервіс» спірного договору суборенди, суд встановив, що умовами згаданого вище договору оренди землі від 10.12.2009 можливість передачі Школою орендованої земельної ділянки в користування іншим особам не передбачена; доказів надання Адміністрацією та Управлінням Школі письмової згоди на укладення договору суборенди землі відповідачами не подано.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що передача Школою орендованої нею земельної ділянки в суборенду ТОВ «Прометей-Сервіс» відбулася без відповідних правових підстав та за відсутності достатнього обсягу повноважень.

Таке, згідно наведених вище приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Законодавством визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов?язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

За такого суд відхиляє твердження ТОВ «Прометей-Сервіс» про наявність підстав для закриття провадження в даній справі щодо вимоги прокурора про визнання договору недійсним (у зв?язку з припиненням цього договору за згодою сторін).

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов прокурора підлягаючим задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Прокурором оплачено первісні позовні вимоги судовим збором згідно платіжного доручення від 05.05.2020 № 682 у сумі 33784 грн. 60.

Ураховуючи те, що ухвалою суду від 16.07.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором (в частині розглянутої судом вимоги про визнання договору недійсним) у сумі 2102 грн., належить покласти на відповідачів солідарно.

У судовому засіданні 09.12.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 (з урахуванням закриття ухвалою від 16.07.2020 провадження в частині позовних вимог) задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 30.03.2018 суборенди землі, укладений між Степівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сервіс» .

3. Стягнути зі Степівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вітовської районної ради Миколаївської області, вул. Космонавтів, 23, м. Степове, Вітовський район, Миколаївська область, 54034, ідентифікаційний код 26086594, та товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сервіс» , вул. Садова, 18, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 23082414, на користь прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 02910048 (р/р UA 748201720343150001000000340, м. Києва, МФО 820172), у солідарному порядку грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2020.

Суддя Т.М. Давченко