Рішення

від 30.11.2020 по справі 916/2276/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2276/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Мехед М.І.,

від відповідача - Кушнеров С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю в загальній сумі 10037682,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавіта" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості в загальній сумі 833253,49 грн., у т.ч. основного боргу - 653950,00 грн., пені - 112749,40 грн., штрафу - 45776,50 грн., 3% річних - 9219,62 грн., інфляційних втрат - 11827,97 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. щодо здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2276/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 03.09.2020 р.

01.09.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" було подано до господарського суду клопотання про об`єднання справ № 916/2276/20 та № 916/2275/20 в одне провадження, яке обґрунтовано тим, що у вказаних справах позови заявлені одним позивачем до одного й того самого відповідача про стягнення заборгованості за договорами поставки.

При цьому судом було з`ясовано, що ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. (суддя Щавинська Ю.М.) порушено провадження у справі № 916/2275/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про стягнення 11576337,73 грн., з яких сума боргу у розмірі 9069300,00 грн., пеня у розмірі 1578058,20 грн., штраф у розмірі 634851,00 грн., інфляційне збільшення у розмірі 164036,11 грн., 3% річних у розмірі 130092,42 грн. у зв`язку з порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2020 р. у справі № 916/2276/20 за вказаним клопотанням ТОВ"Діавіта" об`єднано в одне провадження справу № 916/2275/20, яка розглядається господарським судом Одеської області, зі справою № 916/2276/20, провадження по якій відкрито раніше, також призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2020 р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 246 від 07.09.2020 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2275/20 шляхом поєднання зі справою № 916/2276/20, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2020 р. справу № 916/2275/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю прийнято до одного провадження зі справою № 916/2276/20. Також вказаною ухвалою суду учасників справи повідомлено про розгляд справи № 916/2276/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання в якій призначено на 01.10.2020 р.

Так, як вбачається зі змісту позовних вимог, Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" було проведено відкриті торги на наступні закупівлі: № 33180000-5- Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу), які оголошені на сайті електронної системи публічних закупівель "РгоZorro" за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-12-000708-а; № 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу), які оголошені на сайті електронної системи публічних закупівель "РгоZorro" за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-20-000390-c.

При цьому позивач вказує, що за результатами проведення відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (постачальником) та Комунальним некомерційний підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовником) були укладені договори про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р.

Так, відповідно до умов договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. позивач зобов`язався у 2019 році поставити відповідачу товар, зазначений в специфікації (додаток № 1), а відповідач - прийняти та оплатити товар. Найменування товару - 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу) та в додатку № 1 до договору сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару. Ціна договору відповідно до п. 3.1 становить 25735500,00 грн., в тому числі ПДВ. Разом з тим позивач зауважує, що сторони погодили, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору) та ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору). Враховуючи вищезазначене та необхідність зменшити обсяги закупівлі товару з урахуванням фактичного обсягу видатків відповідача, позивач вказує, що 19.12.2019 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди зменшити загальну суму договору на 16470720,00 грн., та відповідно ціна договору становила 9264780,00 грн. (в томі числі ПДВ). Також сторони внесли відповідні зміни у специфікацію до договору. В подальшому, як зазначає позивач, сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору, відповідно до п. 3.2 якої (у зв`язку зі зменшенням ціни за взаємною згодою сторін), п. 6.2.3 (у зв`язку зі зменшенням обсягів закупівлі товару та загальної вартості договору через скорочення фінансування видатків) сторони дійшли до взаємної згоди зменшити загальну суму договору на 195480,00 грн. (в тому числі ПДВ) без зміни якості товару. Таким чином, позивач стверджує, що станом на 20.12.2019 р. сторони погодили ціну договору в п. 3.1 договору - 9069300,00 грн. (у т.ч. ПДВ) та відповідно внесли зміни у специфікації до договору.

Також відповідно до умов договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. позивач зобов`язався у 2019 році поставити відповідачу товар, зазначений в специфікації (додаток № 1), а відповідач - прийняти та оплатити товар. Найменування товару - 33180000-5-Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та в додатку № 1 до договору сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару. Ціна договору відповідно до п. 3.1 становить 653950,00 грн., в тому числі ПДВ.

Водночас, як вказує позивач, він здійснив поставку товару відповідної кількості, належної якості відповідно до умов спірних договорів за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, будинок 26, про що свідчать підписані представниками сторін видаткові накладні № 60 від 20.12.2019 р. та № 68 від 24.12.2019 р., а відтак свої зобов`язання з поставки товару на адресу відповідача позивач виконав в повному обсязі, претензій щодо якості товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

В п. 4.1. договорів передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати відповідачем поставленої продукції на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України, згідно рахунків та накладних, на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів.

Враховуючи зазначене, оскільки за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. перший день оплати починає свій перебіг з 23.12.2019 р. (з найближчого банківського дня після підписання видаткової накладної згідно ст. 253 Цивільного кодексу України), тому, за ствердженнями позивача, останній строк належної оплати товару сплинув 05.02.2020 р., проте свої зобов`язання з оплати товару за вказаним договором відповідачем в строки не виконано.

Також за договором № 17/12 від 17.12.2019 р. перший день оплати починає свій перебіг з 26.12.2019 р. (з найближчого банківського дня після підписання видаткової накладної згідно ст. 253 Цивільного кодексу України), тому, за ствердженнями позивача, останній строк належної оплати товару сплинув 07.02.2020 р., проте свої зобов`язання з оплати товару за вказаним договором відповідачем в строки не виконано.

Наразі позивач додає, що звертався до відповідача з письмовими зверненнями (лист № 119 від 31.03.2020 р. та лист № 120 від 31.03.2020 р.), в яких просив надати відповідь щодо можливості та строків оплати за товар. На вказані звернення від відповідача надійшов лист № 01/01-07/959 від 10.04.2020 р., в якому останній підтвердив невиконання свого грошового зобов`язання за договором про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в сумі 9069300,00 грн. та за договором про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. в сумі 653950,00 грн., також повідомив, що рішення щодо оплати кредиторської заборгованості у Департаменті охорони здоров`я ООДА не прийнято та буде розглядатись на найближчій сесії Одеської обласної ради.

Відтак, позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач свої зобов`язання по спірним договорам не виконав, а відтак заборгованість за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. складає 9069300,00 грн., а за договором № 17/12 від 17.12.2019 р. - 653950,00 грн., що також підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків № 1 від 30.06.2020 р. та № 2 від 30.06.2020 р.

До того ж позивач зауважує, що оскільки прострочення з оплати товару за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. починає свій перебіг з 06.02.2020 р., тобто наступного дня після останнього банківського дня для оплати відповідачем товару з урахуванням п. 4.1. договору та ст. 253 Цивільного кодексу України, тому на дату підписання позову - 28.07.2020 р. прострочення складає 174 календарні дні. За договором № 17/12 від 17.12.2019 р. прострочення з оплати товару починає свій перебіг з 08.02.2020 р., тобто наступного дня після останнього банківського дня для оплати відповідачем товару з урахуванням п. 4.1. договору та ст. 253 Цивільного кодексу України, тому на момент підписання позову 28.07.2020 р. термін прострочення складає 172 календарних днів.

Наразі позивач посилається на положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, згідно яких у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, позивач стверджує, що оскільки сторонами відповідальність замовника за прострочення грошового зобов`язання договорами не встановлена, позивач керується законодавчо встановленими ставками та правилами розрахунку, які застосовуються для такого виду відповідальності.

Відтак, за неналежне виконання відповідачем умов спірних договорів позивачем здійснено нарахування пені, а також штраф у розмірі 7% від вартості поставленого товару, які за розрахунком позивача становлять: за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. пеня - 1578058,20 грн., штраф - 634851,00 грн. та за договором № 17/12 від 17.12.2019 р. пеня - 112479,40 грн., штраф - 45776,50 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договорів щодо оплати отриманого товару, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати, а саме за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. 3% річних - 129349,03 грн., інфляційні втрати - 164036,11 грн. та за договором № 17/12 від 17.12.2019 р. 3% річних - 9219,62 грн., інфляційні втрати - 11827,97 грн.

Також позивач зазначає, що платоспроможність відповідача не підлягає запереченню, оскільки в період прострочення свого зобов`язання по договору він як замовник постійно та безперервно оголошує процедури закупівлі та укладає відповідні господарські договори, зокрема, це можна простежити по закупівлям, вартістю від 10 млн. грн., такі як https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-001475-c (договір від 21.07.2020 р. на 11478902,22 грн.); https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-31-001498-c (договір від 31.03.2020 р. на 9661139,14 грн.); https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-09-002842-a (договір від 09.04.2020 р. на 11000000,00 грн.), а також є оголошені закупівлі, як то https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-16-006633-c на очікувану вартість 31758200,00 грн. та https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-10-001482-c на очікувану вартість 46502142,70 грн. Відтак, за ствердженнями позивача, очевидно, що відповідач має відповідний фінансовий ресурс, в тому числі для погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, наведених у відзивах від 28.08.2020 р. на позов про стягнення заборгованості за договором № 17/12 від 17.12.2019 р. (а.с. 116-122 т. 1) та від 16.09.2020 р. на позов про стягнення заборгованості за договором № 257/11 від 29.11.2019 р., (а.с. 6-9 т. 2). Зокрема, відповідач вказує, що відповідно до рішення Одеської обласної ради від 21 грудня 2017 року № 580-VII "Про затвердження обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки" та на виконання п. 3.7 (Забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення хворих з нирковою недостатністю методом гемодіалізу (перитоніального діалізу) додатку № 3 до програми (Напрями діяльності та заходи щодо реалізації обласної цільової програми "Доступна медицина" на 2018-2020 роки) відповідачем в рамках вказаної обласної цільової програми були проведені процедури закупівлі: за кодом 33180000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та за кодом 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу).

В результаті вказаних процедур закупівлі з переможцем - ТОВ "Діавіта" у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" були укладені договори про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. за процедурою закупівлі - найменування товару - 33180000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та № 257/11 від 29.11.2019 року за процедурою закупівлі - найменування товару - 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу).

Так, відповідач зауважує, що частиною 2 рішення Одеської обласної ради від 21 грудня 2017 року № 580-VII доручено Одеській обласній державній адміністрації щорічно при формуванні проекту обласного бюджету Одеської області на відповідні роки передбачити кошти на фінансування заходів, визначених Програмою , виходячи з наявного фінансового ресурсу; вжити заходів щодо залучення коштів місцевих бюджетів з метою співфінансування програми, виходячи з наявного фінансового ресурсу.

Наразі відповідач додає, що відповідно до п. 18 ст. 2 та ч. 1-5 ст. 22 Бюджетного кодексу України Одеська обласна державна адміністрація та Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації є головними розпорядником бюджетних коштів, а відповідач у відповідності до п. 47 ст. 2 та ч. 6-7 ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів.

Так, відповідач вказує, що він не розрахувався з постачальником за договорами про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. за процедурою закупівлі - найменування товару - 33180000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та № 257/11 від 29.11.2019 року за процедурою закупівлі - найменування товару - 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу) у зв`язку з відсутністю фінансування за даними процедурами закупівлі, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому відсутність/затримка фінансування за вищезазначеною процедурою закупівлі підтверджується поясненнями головного бухгалтера бухгалтерської служби КНП "ООКЛ"ООР"" Скнаріної О.М., в яки з котрих вбачається відсутність фінансування за вищезазначеному договору закупівлі. Також, як вказує відповідач, дані обставини підтверджуються виписками по рахункам: від 23.12.2019 р.; від 24.12.2019 р. (дата формування 26.12.2019 р.); від 26.12.2019 р. (дата формування 27.12.2019 р.); від 27.12.2019 р.; за період з 01.01.2020 р. по 17.08.2020 р.

При цьому відповідач зазначає, що з аналізу даних виписок по рахункам вбачається, що на розрахунковий рахунок відповідача як розпорядника бюджетних коштів відповідні кошти для розрахунку за договорами про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. та № 257/11 від 29.11.2019 року за обласною цільовою програмою "Доступна медицина на 2018-2020 роки" від головного розпорядника бюджетних коштів не надходили.

Також відповідач вказує, що з метою з`ясування обставин фінансування за обласною цільовою програмою "Доступна медицина на 2018-2020 роки" згідно рішення Одеської обласної ради від 21 грудня 2017 року № 580-VІІ та розрахунку за вказаними договорами про закупівлю представником відповідача - КНП "ООКЛ"ООР"" адвокатом Кушнеровим С.О. направлено адвокатські запити про отримання інформації до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Одеської обласної державної адміністрації від 25.08.2020 р. Як зауважує відповідач, відповіді на адвокатські запити є письмовими доказами і мають суттєве значення для розгляду справи, оскільки на підставі даних відповідей вбачається можливим встановлення обставин наявності чи відсутності фінансування за укладеним договором про закупівлю. Так, з посиланням на ст. 73 ГПК України відповідач зазначає, що з урахуванням поштового обігу на момент подання відзиву останній не має можливості надати вищезазначені докази.

Стосовно погодження та укладання договорів про закупівлю в частині розрахунків за цими договорами відповідач зазначає, що такі договори укладені в результаті проведених відкритих торгів на закупівлю за кодом 33180000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та за кодом - 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу). Відкриті торги оголошені на сайті електронної системи публічних закупівель "ProZorro", тендерна документація замовника-відповідача та надана документація учасника-позивача знаходяться у відкритому доступі за посиланнями - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019- 11-12-000708-а та https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-20-000390-с.

Так, на виконання п. 1 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 22, п. 8 ч. 2 ст. 22, ч.ч. 1, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач вказує, що у складі пропозиції конкурсних торгів позивачем були надано лист-згоду з істотними умовами договору, які зазначені в проекті договору за вих. № 694 від 27.11.2019 р. та за вих. № 581 від 21.10.2019 р.

При цьому, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, відповідач наголошує, що між позивачем та відповідачем було погоджено істотні умови та відповідний проект договорів про закупівлю, які в подальшому між сторонами були укладені.

За ствердженнями відповідача, як проектом договорів про закупівлю, так і укладеними між сторонами договорами про закупівлю визначено порядок здійснення оплати, де другим реченням п. 4.1 договору про закупівлю визначено наступне: "У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок".

Таким чином, на думку відповідача, як під час проведення процедури закупівлі, так і під час укладання договорів про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. та № 257/11 від 29.11.2019 року між сторонами було погоджено та досягнуто домовленості щодо оплати товару, а саме відповідно до другого речення п. 4.1 вказаного договору про закупівлю: "...У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок".

Враховуючи затримку бюджетного фінансування відповідача за договорами закупівлі, останній вважає, що у позивача право вимоги досі не виникло.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення додаткового штрафу в розмірі 45776,50 грн. по договору № 17/12 від 17.12.2019 р. та додаткового штрафу в розмірі 634851,00 грн. по договору № 257/11 від 29.11.2019 р. відповідач зазначає, що пунктом 7.1 договорів сторонами було погоджено та визначено відповідальність обох сторін щодо невиконання або неналежного виконання умов договору, а саме: "У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором".

Наразі відповідач зауважує, що із вищезазначених пунктів договорів вбачається, що сторонами за договором не встановлювалось застосування виду неустойки у вигляді додаткового штрафу у співвідношенні до грошового зобов`язання. При цьому із посиланнями на ч.ч. 1-3 ст. 549 ЦК України відповідач зазначає, що штрафом є додаткова відповідальність, яка може бути погоджена між сторонами.

Відтак відповідач стверджує, що, враховуючи той факт, що між сторонами договорів не було погоджено стягнення штрафу та враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, відповідач вважає, що притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення двічі є таким, що суперечить нормам чинного законодавства та відповідно задоволенню не підлягає.

Додатково відповідач зазначив, що положення ч. 2. ст. 231 ГК України не можуть бути застосовані до відповідача в частині стягнення штрафу, оскільки відповідно до п. 4 ч. 3 Розділу IX Перехідних положень ГК України, Кабінету Міністрів України було делеговано повноваження щодо визначення суб`єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

Також відповідач зауважує, що відповідно до даних Порталу відкритих даних КНП "ООКЛ" ООР" не належить до державного сектору економіки, а процедура закупівлі здійснювалась не за рахунок державного бюджету, а за рахунок місцевого бюджету.

Стосовно нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних відповідач вказує, що п. 10.1 договорів визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 р., а в частині розрахунку до їх повного виконання. Однак, в подальшому 27 грудня 2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 року, якою відповідно до п. 4 продовжено строк дії договору до 30.06.2020 року. Також 27 грудня 2019 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р., якою відповідно до п. 4 продовжено строк дії договору до 30.06.2020 р.

Так, з посиланнями на ч. 1 ст. 549 ЦК України та п. 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" відповідач вважає, що невиконання грошового зобов`язання за договором про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. виникло з 01 липня 2020 року, а не з 06 лютого 2020 року, що в свою чергу робить невірним розрахунок заборгованості за договором.

Крім того, відповідач з посиланням на п. 4.1 договорів та положення ч. 2 ст. 218 ГК України вказує, що оскільки не отримував бюджетного фінансування внаслідок його затримання, відповідно відповідачем не порушено взяті зобов`язання згідно договорів.

28.09.2020 р. від позивача на електронну адресу суду надійшли пояснення на відзиви відповідача від 28.08.2020 р. та 14.09.2020 р. в рамках об`єднаного провадження. Так, щодо проведення відповідачем процедури закупівлі позивач вказує, що основним аргументом відповідача в цій частині є посилання на відсутність фінансування, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором № 257/11 від 29.11.2019 р. та договором № 17/12 від 17.12.2019 р. та, на думку відповідача, строк оплати товару за договорами у нього не настав. Проте з такою позицією позивач не погоджується та зазначає, що, аналізуючи наведені відповідачем заперечення, та враховуючи положення закону, що регулюють відносини в цій частині, на думку позивача, очевидним є те, що відсутність фінансування на рахунок відповідача від головного розпорядника коштів не можуть бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості. Щодо викладеного у п. 4.1 договору порядку розрахунків позивач зазначає, що ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Наразі позивач наголошує, що законодавством не встановлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів та вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.03.2018 року у справі № 904/6252/17. При цьому з посиланнями на правові позиції, викладені в постановах Вищого господарського суду України від 29.02.2012 р у справі № 37/414-14/202 та від 25.07.2016 р. у справі № 913/1051/15, позивач вважає, що відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із закону, та така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, а отже посилання відповідача п. 4.1 договору та інші обставини у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, за ствердженнями позивача, є необґрунтованими та безпідставними.

Також позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві посилається на виписки по рахункам, з яких вбачається, що на розрахунковий рахунок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, кошти для розрахунку за договорами за обласною цільовою програмою від головного розпорядника бюджетних коштів - Одеської обласної державної адміністрації та Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації - не надходили. Однак позивач звертає увагу суду, що на час виникнення спірних правовідносин головним розпорядником коштів бюджетного фінансування заходів щодо реалізації обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки" є Одеська обласна державна адміністрація, а відшкодування витрат, понесених внаслідок поставки позивачем товару за договорами, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Посилаючись на ч. 1 ст. 96, ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач зауважує, що, враховуючи, що чинне законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб`єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, виконання договору повинно здійснюватися на загальних підставах. Таким чином, за ствердженнями позивача, відповідач як бюджетна установа не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що посилання на відсутність фінансування відповідача є необґрунтованим, адже відповідно до інформації, що міститься на офіційному порталі сервіс.007, на якому можна перевірити оплати замовника по тендерних договорах, відповідач постійно та динамічно здійснює проплати по укладених з постачальниками договорах, зокрема: транзакція від 27.04.2020 р. на суму 7154279,91 грн., одержувач ТОВ "Медгарант", призначення платежу: "за устаткування операційних блоків"; транзакція від 15.05.2020 р. на суму 6500000,00 грн., одержувач ТОВ "Прантекс", призначення платежу: "попередня оплата за апарат штучної вентиляції легень"; транзакція від 01.04.2020 р. на суму 7161139,14 грн., одержувач ТОВ "Сана Ко", призначення платежу: "за фармацевтичну продукцію, товари медичного призначення"; транзакція від 31.01.2020 р. на суму 13769207,78 грн., одержувач Ф 00У АТ "Ощадбанк", призначення платежу: "перерахування на вкладні рахунки"; транзакція від 31.03.2020 р. на суму 5376507,28 грн., одержувач ТОВ "Лінк - Медитал", призначення платежу: "за апаратуру для підтримування фізіологічних функцій організму, товари медичного призначення", а відтак, як зазначає позивач, відповідач у даному випадку також закуповував товари для ниркового діалізу.

Також позивач акцентує увагу на бухгалтерські виписки по рахунках відповідача, де, зокрема, як видно з виписки, 24.12.2019 р. зосереджено на рахунку відповідача кошти в розмірі 9999964,40 грн. для забезпечення програми перитонеальний діаліз та 20.12.2019 р. та 24.12.2019 р. позивачем було здійснено поставку товару, та ці кошти біли виділені якраз для оплати відповідачем витратних матеріалів, проте відповідач розпорядився ними на свій розсуд та погасив інші зобов`язання.

До того ж, як вказує позивач, відповідно до листа № 10-08-06/5969 від 01.09.2020 р. УДКС України в Одеській області зазначено, що відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом МФУ 02.03.2012 р. № 309, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства. Тобто, на думку позивача, перед тим як виконувати зобов`язання по оплаті товару в цьому році, відповідач мав погасити всю заборгованість за минулий рік.

Враховуючи вищезазначене, позивач стверджує, що фактично відповідач є платоспроможним та має фінансові ресурси для покриття своїх боргів, навіть не зважаючи на те, що закон не визнає фінансову неплатоспроможність боржника як підставу звільнення його від відповідальності за свої договірні зобов`язання, не кажучи вже про те, що закон не розділяє та не деталізує, за яким саме договором боржник не може виконати зобов`язання з прив`язкою до фінансування тої чи іншої закупівлі замовника, в даному випадку, відповідача.

Щодо погодження та укладання договору про закупівлю в частині розрахунків за договорами, то позивач зазначає, що основним аргументом відповідача по цьому питанню є те, що позивач не оскаржував умови тендерної документації на етапі подання пропозиції в частині умов договору та надав лист-згоду з істотними умовами договору, які зазначені в проекті договору. Проте позивач зазначає, що порядок розрахунків між сторонами не є істотною умовою договору. Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладанні договору поставки сторони зобов`язані узгодити його істотні умови: предмет договору, ціну договору, строки та порядок поставки, якість товару, гарантія якості товару та порядок пред`явлення претензій у зв`язку з недоліками поставленого, комплектність товару, що поставляється. Отже, за ствердженнями позивача, при наданні згоди на істотні умови договору, він надавав згоду саме на вищевказані умови, які є складовою договорів, тому договори в порядку ч. 1 ст. 636 Цивільного кодексу України є укладеними, оскільки позивач та відповідач в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, за ствердженнями позивача, якщо відповідач, знаючи, що не виконає свої зобов`язання в обумовлені договорами строки, то після настання строку оплати за поставлений товар, відповідач мав би повідомити позивача про затримку фінансування, якщо така була, проте відповідач жодним чином не зробив це та відповідно позивач не знав та не міг знати про такий факт. В будь-якому випадку, на думку позивача, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України чітко встановлює коли саме починається прострочення боржника - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Тобто, за ствердженнями позивача, посилання відповідача на друге речення п. 4.1 договорів "у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок" не може вважатися строком, адже, як вже зазначено та роз`яснено судовою практикою вищих інстанцій, - зазначена подія не може бути визнана такою, що має неминуче настати, оскільки зазначеним пунктом договорів навіть не визначено обставини, за яких така подія як "дата отримання замовником бюджетних коштів" має настати, така подія не визначена ні роками, ні місяцями, ні днями.

Крім того, як зауважує позивач, укладаючи договори, останній дотримувався визначених ст. 203 Цивільного кодексу України загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема договір повинен бути направлений на реальне настання обумовлених ним наслідків. У випадку укладання договору поставки товару, то реальними наслідками такого договору буде отримання постачальником коштів за поставлений товар, а замовником - отримання товару. Проте, на думку позивача, якщо враховувати посилання на друге речення п. 4.1 договорів, то очевидним є той факт, що договори не направлені на реальне настання обумовлених ним наслідків, оскільки позивач може і не отримати від відповідача кошти за поставлений товар, з огляду на що закон і захищає, зокрема інтереси кредитора (позивача), та обумовлює, коли саме останній дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Також позивач звертає увагу на твердження відповідача, зазначене у відзивах, а саме: "таким чином, на думку відповідача, невиконання грошового зобов`язання за договорами виникло з 01 липня 2020 року...". Тобто, як зауважує позивач, відповідач фактично визнає прострочення свого зобов`язання.

Щодо нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних позивач зазначає, що в цій частині відповідач акцентує увагу на прямому зв`язку між подовженням строку дії договору до 30.06.2020 р. та виконанням зобов`язання щодо оплати виконаної поставки товару в грудні 2019 року, через що відповідач вважає, що строк оплати настає з 01.07.2020 р., проте, на думку позивача, така позиція відповідача суперечить положенням ст. 612 Цивільного кодексу України, де прострочення зобов`язання визначається строком його виконання, а не строком дії договору.

Також позивач з посиланням на судову практику вказує, що у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 р. у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 р. у справі № 922/1720/17).

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивач зауважує, що він правомірно виходив із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, формулювання цієї статті ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, оскільки проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

28.09.2020 р. від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині пені та додаткового штрафу. Відтак, позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача основний борг за договором про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в сумі 9069300,00 грн., 3% річних в сумі 129349,03 грн., інфляційні втрати в сумі 164036,11 грн., а також основний борг за договором про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. в сумі 653950,00 грн., 3% річних в сумі 9219,62 грн., інфляційні втрати в сумі 11827,97 грн., що разом складає 10037682,73 грн.

Вказана заява судом прийнята до розгляду.

19.10.2020 р. відповідачем були надані до суду заперечення на відповідь позивача на відзив (пояснення) на позов, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, посилання позивача на те, що основним аргументом відповідача є відсутність бюджетного фінансування відповідач вважає помилковим, оскільки у відзиві на позовні заяви відповідачем зазначалось, що другим реченням п. 4.1 договорів про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р. визначено наступне: "У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок". Таким чином, на думку відповідача, сторонами за договорами погоджено настання певних подій, при настанні яких здійснюються розрахунки за договорами. Як вказує відповідач, відповідно до відповіді голови Одеської обласної державної адміністрації на адвокатський запит за вих. № К-2546-1.1.-05-2365 від 09.09.2020 р., Обласна державна адміністрація вирішує питання щодо виділення коштів для оплати витрат, пов`язаних із закупівлею медикаментів та виробів медичного призначення хворих з нирковою недостатністю методом гемодіалізу. Таким чином, відповідач вважає, що ще не настала подія, визначена п. 4.1 договорів.

Також, на думку відповідача, позивачем невірно зазначено, що "на час виникнення спірних правовідносин головним розпорядником коштів бюджетного фінансування заходів щодо реалізації обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки" є Одеська обласна державна адміністрація, а відшкодування витрат, понесених внаслідок поставки позивачем товару за договорами, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій", оскільки згідно рішення Одеської обласної ради від 21 грудня 2017 р. № 580-VII "Про затвердження обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки", це є обласною цільовою програмою, а не державною субвенцією.

Стосовно здійснення оплат відповідачем за іншими договорами останній повторно наголошує, що здійснення розрахунків за іншими договорами здійснюється у відповідності до Бюджетного кодексу України відповідно до бюджетних призначень та цільових обмежень. При цьому посилання позивача на ознайомлення та погодження лише із істотними умовами договорів закупівлі відповідач вважає такими, що не відповідають дійсності та спростовуються Тендерною документацією замовника - КНП "ООКЛ"ООР"", оскільки в Тендерній документації відповідача міститься повний текст проектів договорів про закупівлі, а не лише істотні умови договорів та дані обставини підтверджуються Тендерною документацією замовника, що розміщена в електронному вигляді на публічному та загальнодоступному сайті "Prozorro". Таким чином, відповідач вважає, що позивач був ознайомлений зі всіма повними пакетами договорів, а не лише з їх істотними умовами, та відповідно погодився з проектами запропонованих договорів і своїм законним правом щодо внесення змін в тендерну документацію не скористався. Наразі з посиланнями на п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України відповідач стверджує, що між сторонами було погоджено всі проекти договорів про закупівлю з їх повним текстом, включаючи істотні умови договорів про закупівлю, котрі в подальшому між сторонами було укладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2020 р. у справі № 916/2276/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09 листопада 2020 р.

В судовому засіданні господарського суду 09 листопада 2020 року по справі № 916/2276/20 було протокольно оголошено перерву до 30 листопада 2020 року о 11 год. 00 хв.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 30.11.2020 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, натомість представник відповідача заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, в рамках обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки" Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" відповідно до рішення Одеської обласної ради від 21 грудня 2017 року № 580-VII "Про затвердження обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки" та на виконання п. 3.7 (Забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення хворих з нирковою недостатністю методом гемодіалізу (перитоніального діалізу) додатку № 3 до програми (Напрями діяльності та заходи щодо реалізації обласної цільової програми "Доступна медицина" на 2018-2020 роки) були проведено електронну процедуру закупівель за кодом 33180000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу) та за кодом 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу), за результатами яких переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ "Діавіта".

Так, 29 листопада 2019 р. між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладено договір про закупівлю № 257/11, відповідно до п. 1.1 якого позивач як учасник зобов`язується у 2019 році поставити відповідачеві як замовникові товар (медичні вироби) зазначений в специфікації (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити товар. В п. 1.2 договору № 257/11 від 29.11.2019 р. визначено найменування товару 33600000-6 - Фармацевтична продукція (розчин для перитонеального діалізу). Кількість - зазначено у специфікації.

Також 17 грудня 2019 р. між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладено договір про закупівлю № 17/12, відповідно до п. 1.1 якого позивач як учасник зобов`язується у 2019 році поставити відповідачеві як замовникові товар (медичні вироби) зазначений в специфікації (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити товар. Відповідно до п. 1.2 договору № 17/12 від 17.12.2019 р. найменування товару 33600000-5 - Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (35000 - Магістраль для перитонеального діалізу). Кількість - зазначено у специфікації.

За умовами п. 1.3 вказаних договорів обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 2.1 вказаних договорів учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає умовам - товар має підтверджуватись нормативною та аналітичною документацією, що діяла на момент виробництва товару.

Пунктом 3.1 договору № 257/11 від 29.11.2019 р. визначено, що ціна цього договору становить 25735500,00 грн., у тому числі ПДВ - 1683630,84 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору № 17/12 від 17.12.2019 р. ціна цього договору становить 653950,00 грн., в тому числі ПДВ 42781,78 грн.

Згідно п. 4.1 вказаних договорів розрахунки проводяться шляхом: поетапної оплати замовником поставленої продукції на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України згідно рахунків та накладних, на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

В п. 4.2 вказаних договорів визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковому порядку за кошти місцевого бюджету, власного бюджету та за рахунок інших коштів замовника.

За умовами п. 5.1 договору № 257/11 від 29.11.2019 р. визначено строк поставки товару - на протязі 10 днів після отримання заявки на електронну скриньку учасника mail@diavita.com.ua з електронної скриньки замовника kuookl1@ukr.net. Поставка товару здійснюється протягом 2019 року за рахунок учасника. Підтвердженням відправки електронного листа є "скріншот" зроблений на офіційному веб-сайті, у якого обслуговується замовник.

Положеннями п. 5.1 договору № 17/12 від 17.12.2019 р. зазначено строк поставки товару - після отримання заявки на електрону скриньку учасника mail@diavita.com.ua з електронної скриньки замовника kuookll@ukr.net, але не пізніше 20 грудня 2019 року. Поставки товару здійснюються протягом 2019 року за рахунок Учасника. Підтвердженням відправки електронного листа є "скріншот" зроблений на офіційному веб-сайті, у якого обслуговується замовник.

Пунктом 5.2 вказаних договорів сторони погодили місце поставки (передачі) товарів - за адресою замовника.

Умовами п.п. 6.1.1, 6.1.2 п. 6.4 вказаних договорів визначено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар; приймати поставлений товар згідно накладних.

Згідно п.п. 6.3.1 п. 6.3 договору № 257/11 від 29.11.2019 р. учасник зобов`язаний забезпечити поставку на протязі 10 днів після отримання заявки на електронну скриньку учасника mail@diavita.com.ua з електронної скриньки замовника kuookll@ukr.net та здійснювати поставку товару за рахунок учасника.

Відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 договору № 17/12 від 17.12.2019 р. учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів після отримання заявки на електрону скриньку учасника mail@diavita.com.ua з електронної скриньки замовника kuookll@ukr.net та здійснювати поставку товару за рахунок учасника не пізніше 20 грудня 2019 року.

Згідно п.п. 6.4.1 п. 6.4 вказаних договорів учасник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

За умовами п. 7.1 вказаних договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Положеннями п. 7.2 вказаних договорів сторони визначили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1 % вартості товару за кожен день прострочення.

Пунктами 9.1, 9.2 вказаних договорів сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Згідно п. 10.1 вказаних договорів останні набирають чинності з моменту їх підписання та діють до 31.12.2019 р., а в частині розрахунків до їх повного виконання.

За умовами п. 12.1 вказаних договорів невід`ємними їх частинами є додаток № 1 (специфікація).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. між позивачем та відповідачем складено специфікацію на загальну суму 25735500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1683630,84 грн.), в якій сторонами погоджено найменування продукції: „Діаніл ПД 4 із вмістом глюкози 1,36%М/ОБ/13,6мг/мл., 2,27%М/ОБ/22,7мг/мл., 3,86%М/ОБ/38,6мг/мл.", розчин для перитонеального діалізу, по 2000 мл розчин у мішку "Твін Бег", обладнаному ін`єкційним портом з інтегрованим за допомогою двох магістралей та Y-з`єднувача породнім пластиковим мішком для дренажу, вкладених у прозорий плаcтиковий пакет у кількості 150000 шт.

Також, як встановлено судом, на виконання умов договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. між позивачем та відповідачем складено специфікацію на загальну суму 653950,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42781,78 грн.), в якій сторонами погоджено найменування продукції: „Ковпачок роз`єднувальний дезінфікуючий MiniCap" у кількості 55000 шт.

06.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 1 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно якої сторонами внесені зміни до розділу ХІІІ договору „Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" в частині замовника.

19.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 2 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно п. 1 якої сторони відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 1.3, п. 3.2. договору зменшили загальну суму договору на 16470720,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за рахунок зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Згідно п. 2 додаткової угоди сторонами викладено пункт 3.1 договору в новій редакції, згідно якої ціна цього договору становить 9264780,00 грн., в т.ч. ПДВ 606107,00 грн. В п. 3 додаткової угоди сторонами викладено в новій редакції додаток 1 "Специфікація" до договору. В п. 4 додаткової угоди викладено в новій редакції пункт 4.2 договору, за яким розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковому порядку за кошти місцевого бюджету.

20.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 3 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно п. 1 якої сторони відповідно до п. 3.2 договору (в зв`язку із зменшенням ціни за взаємною згодою сторін) та п. 6.2.3 договору (в зв`язку із зменшенням обсягів закупівлі товару та загальної вартості договору через скорочення фінансування видатків) зменшили загальну суму договору на 195480,00 грн. (в т.ч. ПДВ), без зміни якості товарів, робіт і послуг. Згідно п. 2 додаткової угоди сторонами викладено пункт 3.1 договору в новій редакції, за якою ціна цього договору становить 9069300,00 грн., у т.ч. ПДВ 593318,69 грн. Відповідно до п. 3 додаткової угоди внесені зміни та викладено додаток № 1 "Специфікація" до договору в новій редакції.

Крім того, 27.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 4 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно п. 1 якої на підставі рішення Одеської обласної ради № 975-VII від 19 червня 2019 р. "Про припинення комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" шляхом її перетворення у комунальне некомерційне підприємство "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради сторони доповнили п. 4.2 розділу IV договору „Порядок здійснення оплати" та виклали його в наступній редакції: "4.2. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку за рахунок бюджетного фінансування та за рахунок позабюджетних коштів".

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 5 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно п. 1 якої сторони на підставі положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.4 розділу X "Строк дії договору" продовжили дію договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у вказаному договорі. В п. 4 даної додаткової угоди сторони визначили, що остання набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін та діє до 30.06.2020 року.

Водночас, як встановлено судом, 28.02.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) укладена додаткова угода № 6 до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 року, згідно п. 1 якої сторони на підставі положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.4 розділу X "Строк дії договору" продовжили дію договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у вказаному договорі, тобто 1813860,00 грн. з ПДВ. В п. 2 додаткової угоди сторони виклали специфікацію до додаткової угоди № 6 від 28.02.2020 року до договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. щодо закупівлі товару на 2020 рік в редакції у додатку № 1, що додано до цієї угоди. Згідно п. 3 додаткової угоди внесені зміни до розділу ХІІІ договору „Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" в частині замовника та викладено його в новій редакції. В п. 6 даної додаткової угоди сторони визначили, що остання набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін та діє до 30.06.2020 року та може бути продовжена на строк укладання основного договору.

При цьому судом встановлено, що 27.12.2019 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) була укладена додаткова угода № 1 до договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 року, згідно п. 1 якої сторони на підставі положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.4 розділу X "Строк дії договору" продовжили дію договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у вказаному договорі. В п. 4 даної додаткової угоди сторони визначили, що остання набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін та діє до 30.06.2020 року.

Також 28.02.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавіта" (учасник) була укладена додаткова угода № 2 до договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 року, згідно п. 1 якої сторони на підставі положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.4 розділу X "Строк дії договору" продовжили дію договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у вказаному договорі, тобто 130790,00 грн. з ПДВ. В п. 2 цієї угоди специфікацію до додаткової угоди № 2 від 28.02.2020 року до договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. щодо закупівлі товару на 2020 рік сторонами викладено в додатку № 1, що додається. Згідно п. 3 цієї додаткової угоди внесені зміни до розділу ХІІІ договору „Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" в частині замовника та викладено його в новій редакції. В п. 6 даної додаткової угоди сторони визначили, що остання набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін та діє до 30.06.2020 року та може бути продовжена на строк укладання основного договору.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладені між сторонами по справі договори на закупівлю є підставою для виникнення у сторін за цими договорами господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання їх сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, на виконання умов договору про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. ТОВ "Діавіта" був поставлений відповідачу товар на суму 9069300,00 грн. (в т.ч. ПДВ), про що свідчить видаткова накладна від 20.12.2019 р. № 60, відповідно до якої передано товар на суму 9069300,00 грн. за цим договором № 257/11 (а.с. 29-30 т. 2).

Також ТОВ "Діавіта" на виконання умов договору № 17/12 від 17.12.2019 р. був поставлений відповідачу товар на суму 653950,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 24.12.2019 р. № 68, відповідно до якої позивачем передано товар на суму 653950,00 грн. за вказаним договором № 17/12 (а.с. 23 т. 1).

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

При цьому поставлений позивачем товар було отримано уповноваженою особою відповідача, що діяла на підставі довіреності № 381 від 16.12.2019 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на видаткових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за спірними договорами на підставі вищевказаних накладних, що узгоджується з умовами договорів.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договорів про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р. на підставі оформлених вищезазначених видаткових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Наразі суд зауважує, що спірні договори про закупівлю укладено між відповідачем як замовником та позивачем як учасником за результатами проведення процедури закупівлі, що визначена Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р.

Так, згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В п. 4.1 договорів сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставленої продукції на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України згідно рахунків та накладних, на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як з`ясовано судом, відповідач не здійснив оплату поставленого товару за договором про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. в сумі 9069300,00 грн. та за договором про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. в сумі 653950,00 грн.

Так, саме нездійснення відповідачем жодних оплат за спірними договорами обумовило звернення позивача до суду із заявленими позовами, які обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за цими договорами щодо оплати поставленого товару в оспорюваній сумі.

Разом з тим, проаналізувавши зміст договорів про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р. в цілому, господарський суд зазначає наступне.

За змістом п. 4.1 договорів, сторонами погоджено здійснення оплати за двома відкладальними умовами:

перша - поетапна оплати замовником поставленої продукції на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України згідно рахунків та накладних на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів;

друга - уразі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок .

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, нездійснення відповідачем оплати за поставлені товари по спірним договорам обумовлено саме відсутністю бюджетного фінансування відповідача на зазначені цілі.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що листом від 10.04.2020 р. вих. № 01/01-07/959 Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" була надана позивачу інформація щодо заборгованості за спірними договорами та повідомлено, що ним неодноразово подавалися листи з копіями договорів, додаткових угод та накладних до Департаменту охорони здоров`я Облдержадміністрації з питань оплати за поставлений товар, однак рішення стосовно оплати кредиторської заборгованості не прийнято, зазначене питання буде розглядатися на найближчій сесії Одеської обласної ради.

Також листом від 05.05.2020 р. Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації повідомив ТОВ "Діавіта", що в обласному бюджеті передбачено видатки на реалізацію обласної цільової програми "Доступна медицина на 2018-2020 роки", в межах якої запланована оплата фінансових зобов`язань КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" перед ТОВ "Діавіта".

Водночас з матеріалів справи вбачається, що листом від 31.08.2020 р. вих. № К-521-/809 Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на запит адвоката Кушнерова С.О. повідомив, що Департаментом підготовлено проект розпорядження про виділення коштів у сумі 17311190,81 грн. для оплати витрат, пов`язаних із закупівлею медикаментів та виробів медичного призначення хворих із нирковою недостатністю методом гемодіалізу (перитоніального діалізу), в тому числі за договором про закупівлю від 17.12.2019 р. № 17/12 на суму 653950,00 грн.

Крім того, Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області за результатами опрацювання адвокатського запиту Кушнерова С.О. від 25.08.2020 р. щодо договору про закупівлю № 17/12 від 17.12.2019 р. повідомило листом від 01.09.2020 р. за вих. № 10-08-06/5969, що за період з грудня 2019 року по 01.09.2020 р. фінансові зобов`язання по вказаному договору не реєструвалися та відповідно оплати не здійснювалися.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на адвокатський запит Кушнерова С.О. Одеська обласна державна адміністрація листом від 09.09.2020 р. повідомила, що вирішує питання щодо виділення коштів для оплати витрат, пов`язаних із закупівлею медикаментів та виробів медичного призначення хворих з нирковою недостатністю методом гемодіалізу (перитоніального діалізу).

При цьому з письмових пояснень головного бухгалтера КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" від 27.11.2020 р., адресованих генеральному директору лікарні, вбачається, що з 24 грудня 2019 р. по 27 листопада 2020 р. на реєстраційний рахунок КНП "ООКЛ" ООР" для здійснення розрахунку з ТОВ "Діавіта" за поставлений товар за видатковою накладною № 68 від 24.12.2019 р. на суму 653950,00 грн. та за видатковою накладною № 60 від 20.12.2019 р. на суму 9069300,00 грн. кошти не надходили, з огляду на що кредиторська заборгованість у сумі 9729250,00 грн. існує по теперішній час.

Отже, вищенаведені обставини свідчать, що існує затримка бюджетного фінансування для розрахунку за поставлений товар згідно спірних договорів про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р. на загальну суму 9723250,00 грн.

За таких обставин, судом критично оцінюються доводи позивача про прострочення відповідачем виконання обов`язку з оплати поставленого товару за спірними договорами. Адже, в даному випадку строк оплати товару розпочинається за другою відкладальною умовою п. 4.1 договорів та становить 30 банківських днів саме з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок .

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували отримання Комунальним некомерційним підприємством "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок саме за спірними договорами про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р., а також нездійснення оплати за отриманий товар за наявністю відповідного бюджетного фінансування. Ці обставини позивачем не спростовані належними та допустимими доказами. Ті обставини, що відповідачем визнається факт поставки товару, не підтверджують наявність у відповідача реального фінансування видатків в бюджеті на вказані цілі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність порушень з боку відповідача умов п. 4.1 спірних договорів для проведення розрахунків з позивачем з урахуванням відсутності реального фінансування та відсутності доказів надходження коштів на реєстраційний рахунок КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" для здійснення оплати за спірними договорами про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на бухгалтерську виписку по рахунку відповідача, з якої, за ствердженнями позивача, вбачається, що 24.12.2019 р. відповідачу були виділені кошти у розмірі 9999964,40 грн. для забезпечення програми перитонеальний діаліз саме для оплати відповідачем витратних матеріалів за спірними договорами, проте відповідач розпорядився ними на свій розсуд та погасив інші зобов`язання. Так, із вказаної виписки по рахунку КНП "ООКЛ" ООР" вбачається, що 24 грудня 2019 року відповідачу на його реєстраційний рахунок були виділені кошти у розмірі 9999964,40 грн. із призначенням: "МС пер.діал. програма", однак із вказаної виписки не вбачається, що вказана сума була виділена відповідачу саме для здійснення розрахунку за спірними договорами про закупівлю № 257/11 від 29.11.2019 р. та № 17/12 від 17.12.2019 р., при цьому ненадходження від головного розпорядника коштів на реєстраційний рахунок відповідача для розрахунку саме за спірними договорами було встановлено судом вище та не спростовано позивачем.

Посилання позивача на судову практику у спорах відносно стягнення заборгованості при відсутності бюджетних коштів судом до уваги не приймаються, оскільки судові рішення у вказаних спорах прийняті за інших умов договорів.

Щодо доводів позивача про непогодження ним саме порядку розрахунків слід зазначити, що під час проведення тендерної процедури позивач був повністю ознайомлений із Тендерною документацією відповідача як замовника, що оприлюднена та знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Prozorro публічні закупівлі https://prozorro.gov.ua/, в додатку № 4 до якої міститься повний текст проектів договорів про закупівлі, з огляду на що господарський суд доходить висновку, що позивач був заздалегідь ознайомлений з повними текстами проектів запропонованих замовником договорів та відповідно погодився з ними, в тому числі з п. 4.1, яким визначено наступне: „Розрахунки проводяться шляхом: поетапної оплати замовником поставленої продукції, на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України, згідно рахунків та накладних, на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок". При цьому позивач своїм правом щодо внесення змін в тендерну документацію не скористався.

За приписами ст.ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що у складі пропозиції конкурсних торгів позивачем було надано лист-згоду № 581 від 21.10.2019 р. з істотними умовами договору, в якій позивач повідомив, що ознайомлений з істотними умовами договору, які зазначені в проекті договору (Додаток № 4 до документації замовника) та погодився із включенням їх до договору про закупівлю в разі визнання його переможцем.

Таким чином, позивач, підписуючи спірні договори на вказаних ідентичних умовах, повністю погодився з цими умовами, тим самим допускав затримку бюджетного фінансування на обумовлені договором цілі і погодився з таким порядком оплати за поставку товару. За таких обставин, у даному випадку застосування позивачем лише положень ч. 1 ст. 692 ЦК України стосовно виникнення у відповідача обов`язку з оплати товару саме з моменту його прийняття суд вважає необґрунтованим, адже спірним договором сторонами встановлено інший порядок і строк оплати, а саме у випадку такої затримки протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Крім того, щодо підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що з огляду на невстановлення судом порушень з боку відповідача зобов`язань за спірними договорами щодо нездійснення своєчасної оплати за поставлений товар (наявність прострочення грошового зобов`язання), відповідно відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України стосовно нарахування 3% річних. Також, виходячи з системного аналізу положень ст. 625 ЦК України, обов`язок сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки виникає виключно у боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, що в даному випадку відсутнє, що виключає можливість застосування до відповідача 3% річних та інфляційних втрат, що заявлені до стягнення.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю в загальній сумі 10037682,73 грн. є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавіта" до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю в загальній сумі 10037682,73 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2020 р.

Суддя В.С. Петров