Рішення від 30.11.2020 по справі 922/135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/135/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б, код ЄДРПОУ 37350199) до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, код ЄДРПОУ 08305644) про стягнення 2 354 300,39грн. за участю представників:

позивача - Поліпова С.І. (ордер ОД №019432 від 31.03.2020) в режимі відеоконференції;

відповідача - Макаренко О.А. (довіреність від 29.11.2019);

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 2 354 300,39грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договорів № УН 06/09-18 від 06.09.2018, № УН 18/12-18 від 18.12.2018, № УН 07/06-19 від 07.06.2019, № УН 09/04-19 від 09.04.2019, № УН 15/05-19 від 15.05.2019, № УН 18/04-19 від 18.04.2019, № УН 28/08-19 від 28.08.2019, № УН 30/05-19 від 30.05.2019, а також неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, які виникли у нього по оплаті товару, поставленого позивачем на підставі рахунків № 50 від 08.02.2019, № 260 від 06.08.2019, № 265 від 15.08.2019, № 266 від 15.08.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/135/20, розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №428/2020 від 03.08.2020, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Лавренюк Т.А. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/135/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 (13 год. 26 хв.) для розгляду справи було призначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 05.08.2020 справу №922/135/20 прийнято до провадження судді Прохорова С.А. та призначено підготовче засідання по справі на 17.08.2020 о 12 год. 00 хв..

06.08.2020 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (вх. №18082) з клопотанням про продовження відповідачу строку на його подання до 06.08.2020 та доказами в його обґрунтування.

Відповідач у відзиві заперечує у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем було йому поставлено інший ніж було заявлено постачальником товар, а тому відповідач на підставі ч.2 статті 678 ЦК України відмовляється від договорів поставки, а саме: від договору № УН 06/09-18 від 06.09.2018р. в частині придбання товару по накладним № 294 від 10.09.18; 427 від 30.11.18, №442 від 14.12.18, № 58 від 08.09.2019р, пені по даному договору, а також від договору, укладеного в спрощений спосіб за накладною №57 від 04.02.2019.

В підтвердження своїх обґрунтувань відповідач надав суду Висновки Протоколів експертних досліджень Інституту газу Національної академії наук України від 09.08.2019р. та від 13.09.2019 року.

Щодо отриманого від позивача товару за іншими видатковими накладними відповідач ніяких заперечень суду не надав.

Ухвалою суду від 12.08.2020 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, продовжено строк на його подання до 06.08.2020 та долучено до матеріалів справи, поданий відповідачем відзив та додані до нього документи.

Від представника відповідача 17.08.2020 до суду надійшло клопотання (вх. №18820) про відкладення підготовчого засідання, також в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені протокольною ухвалою від 17.08.2020 та відкладено підготовче засідання в порядку ст. 183 ГПК України до 07.09.2020 до 12:30.

25.08.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №19448) разом з доказами в її обґрунтування, в якій позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві, зазначає, що претензій щодо якості отриманого товару відповідачем не висувалися, а експертні дослідження на які посилається відповідач, не можуть бути належним доказом.

Протокольною ухвалою 07.09.2020 задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, надано йому час для підготовки заперечень на відповідь на відзив та відкладено розгляд справи в порядку ст. 183 ГПК України до 23.09.2020 до 10:30.

23.09.2020 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №22002) з клопотанням про продовження відповідачу строку на його подання по 22.09.2020 та клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №22001) разом з додатками.

Протокольною ухвалою від 23.09.2020 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив, долучено до матеріалів справи подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив та відкладено підготовче засідання в порядку ст. 183 ГПК України до 12.10.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/135/20 до 02 листопада 2020 року.

05.10.2020 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №22974) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

На електронну адресу суду 05.10.2020 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які також надійшли до суду 07.10.2020.

Протокольною ухвалою 12.10.2020 вищевказані документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №922/135/20 та призначено справу до розгляду по суті на 02.11.2020.

30.10.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. №25313) у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному.

Протокольною ухвалою від 02.11.2020 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи по суті до 30.11.2020 до 11:30.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній в судових засіданнях, представник відповідача заперечував проти позову, вважав його необґрунтованим та безпідставним.

Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті) були прийняті та долучені всі подані сторонами докази та пояснення.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено низку однотипних договорів поставки, а саме: Договір УН 06/09-18 від 06.09.2018 року, Договір УН 18/12-18 від 18.12.2018 року; Договір УН 07/06-19 від 07.06.2019 року; Договір УН 09/04-19 від 09.04.2019 року; Договір УН 15/05-09 від 15.05.2019 року; Договір УН 18/04-19 від 18.04.2019 року; Договір УН 28/08-19 від 28.08.2019 року; Договір УН 30/05-19 від 30.05.2019 року, а також договори поставки, укладені у спрощений спосіб (видаткові накладні №57 від 04.02.2019 року, №293 від 23.08.2019 року, №350 від 18.09.2019 року).

Судом встановлено, що за умовами Договору №УН 06/09-18 від 06.09.2018 р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору).

Згідно п. 5.2 цього договору розрахунки за отриманий товар Покупець зобов`язаний здійснювати в безготівковій формі у строк 15 банківських днів з дати отримання товару з можливістю відстрочки платежу не більш ніж на 30 банківських днів з дати отримання товару.

За умовами п.8.3 цього договору за порушення строків оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.

Відповідно до п. 10.1 Договору сторони також домовились про досудове врегулювання спірних питань.

За договором № УН 06/09-18 від 06.09.2018р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 4 086 720,00 грн, у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ, факт отримання товару не оспорюється відповідачем.

За видатковою накладною від 14.12.2018 р. №442, рахунком на оплату №316 від 14.12.2018р., ТТН №Р442 від 14.12.2018р, довіреністю на отримання ТМЦ №346 від 14.12.2018р. відповідачем отриманий товар на суму 454 080,00 грн, у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 154 080,00 грн, у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 08.02.2019р. №58, рахунком на оплату № 51 від 08.02.2019р., експрес-накладної №59998074740877 від 08.02.2019р., довіреністю на тримання ТМЦ №388 від 08.02.2019 р. відповідачем отриманий товар на суму 454 080,00 грн, у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 454 080,00 грн, у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 21.03.2019р. №102, рахунком на оплату №85 від 21.03.2019р., експрес-накладної № 59998076514836 від 21.03.2019, довіреності на отримання ТМЦ №422 від 21.03.2019 відповідачем отриманий товар на суму 454 080,00 грн, у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 454 080,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Тобто, отриманий товар відповідачем оплачений частково (25.04.2019 в розмірі 300 000,00 грн) та заборгованість складає 1 062 240,00 грн.

Пеня відповідно до умов п.8.3 Договору на суму заборгованості, розрахована позивачем станом на 31.10.2019 та складає 15 163, 20 грн.

Заборгованість за цією поставкою з урахуванням пені складає 1077 403,20 грн.

За умовами Договору № УН 18/12-18 від 18.12.2018р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За договором № УН 18/12-18 від 18.12.2018р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 124 387,20 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 29.01.2019р. №40, рахунком на оплату №39 від 29.01.2019р., експрес-накладна №59000396337649 від 29.01.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №377 від 29.01.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 91 083,84 грн., у т.ч. ПДВ.

Заборгованість за цією поставкою складає 91 083,84 грн., яка не оплачена, що підтверджується наявними доказами, які містяться в матеріалах справи.

За умовами Договору № УН 07/06-19 від 07.06.2019р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

На виконання умов договору № УН 07/06-19 від 07.06.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 151 128,00 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 20.06.2019 №209, рахунком на оплату №172 від 11.06.2019, експрес-накладної №59000430053950 від 21.06.2019, довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019 відповідачем отриманий товар на суму 2 448,00 грн, у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 20.06.2019р. №211, рахунком на оплату №185 від 19.06.2019, експрес-накладна №59000430053950 від 21.06.2019, довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019 відповідачем отриманий товар на суму 148 680,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Однак заборгованість за поставку даного товару Відповідачем не оплачена та яка складає 151 128,00 грн..

Договором № УН 09/04-19 від 09.04.2019р. передбачено, що постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За договором № УН 09/04-19 від 09.04.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 107 496,00 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 20.06.2019р. №212, рахунком на оплату №186 від 19.06.2019р., експрес-накладної №59000430053950 від 21.06.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 30 240,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 18.09.2019р. №352, рахунком на оплату №311 від 17.09.2019р., експрес-накладної №59000448739440 від 18.09.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №630 від 17.09.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 576,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Заборгованість за цією поставкою складає 30 816,00 грн.

За умовами Договору № УН 15/05-19 від 15.05.2019р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За договором № УН 15/05-19 від 15.05.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 31 960,40 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 20.06.2019р. №208, рахунком на оплату №171 від 11.06.2019р., експрес-накладної №59000430053950 від 21.06.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 17 776,80 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 18.09.2019р. №354, рахунком на оплату №313 від 17.09.2019р., експрес-накладної №59000448739440 від 18.09.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №630 від 17.09.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 14 184,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Однак даний товар відповідачем не оплачений,що вбачається з матеріалів справи

Заборгованість за цією поставкою складає 31 960,80 грн..

За умовами Договору № УН 18/04-19 від 18.04.2019р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За договором № УН 18/04-19 від 18.04.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 72 669,60 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткових накладних, ТТН представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 20.06.2019р. №207, рахунком на оплату №170 від 11.06.2019р., експрес-накладної №59000430053950 від 21.06.2019р, довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019 відповідачем отриманий товар на суму 30 549,60 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 20.06.2019 №210, рахунком на оплату №183 від 19.06.2019, експрес-накладної №59000430053950 від 21.06.2019, довіреністю на отримання ТМЦ №450 від 18.06.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 41 472,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 18.09.2019р. №353, рахунком на оплату №312 від 17.09.2019р., експрес-накладної №59000448739440 від 18.09.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №630 від 17.09.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 648,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Заборгованість за цією поставкою складає 72 669,60 грн..

За умовами Договору № УН 28/08-19 від 28.08.2019р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За договором № УН 28/08-19 від 28.08.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 407 407,20 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткової накладної, транспортної накладної представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 10.09.2019р. №337, рахунком на оплату №278 від 29.08.2019р., експрес-накладної №59000446893697 від 10.09.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №626 від 09.09.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 407 407,20 грн., у т.ч. ПДВ.

Заборгованість за цією поставкою складає 407 407,20 грн..

Згідно з умовами Договору № УН 30/05-19 від 30.05.2019р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином:100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За договором № УН 30/05-19 від 30.05.2019р. позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 444 600,00 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Товар отримувався на підставі видаткової накладної, транспортної накладної представником відповідача, відповідального за отримання ТМЦ.

За видатковою накладною від 26.06.2019р. №230, рахунком на оплату №226 від 26.06.2019р., експрес-накладна №59998080691967 від 27.06.2019р., довіреністю на отримання ТМЦ №491 від 26.06.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 444 600,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Заборгованість за цією поставкою складає 444 600,00 грн..

Окрім вищезазначених Договорів, між Позивачем та Відповідачем були укладені Договори у спрощений спосіб.

Так, Позивачем поставлявся відповідачу товар на підставі рахунків: №50 від 08.02.2019, №260 від 06.08.2019, №265 від 15.08.2019,

За рахунком на оплату №50 від 04.02.2019, видатковою накладною від 04.02.2019 №57, експрес-накладної №59998074512315 від 04.02.2019 відповідачем отриманий товар на суму 35 687,75 грн, у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

За рахунком на оплату №260 від 06.08.2019 видатковою накладною від 23.08.2019 №293, експрес-накладної №59000443320714 від 23.08.2019 відповідачем отриманий товар на суму 4 776,00 грн, у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

За рахунком на оплату №265 від 15.08.2019, видатковою накладною від 18.09.2019 №350, експрес-накладної №59000448739440 від 18.09.2019, довіреністю на отримання ТМЦ №630 від 17.09.2019р. відповідачем отриманий товар на суму 3 744,00 грн, у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

Однак даний товар відповідачем не оплачений.

За претензією-вимогою позивача від 05.11.2019р. №142-11/19 оплата відповідачем також здійснена не була. Заборгованість за цими поставками складає 47 231,75 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за отриманий товар складає 2 339 137,19 грн.

05.11.2019 на адресу Відповідача була направлена претензія - вимога №142-11/19 для врегулювання спору між сторонами в досудовому порядку. Однак, оплата за вищевказаними Договорами Відповідачем здійснена не була.

Претензія - вимога №142-11/19 від 05.11.2019 була отримана Відповідачем 12.11.2019, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповіді на адресу Позивача направлено не було, вимоги претензії Відповідачем не виконані.

Також, за Договором УН 06/09-18 від 06.09.2018 року позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Пункт 8.3 даного договору передбачає пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості товару. Згідно розрахунку позивача пеня за прострочення з оплати відповідачем поставки товару з урахуванням часткової оплати в розмірі 300 000,00 грн, становить 15 163, 20 грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 цього ж Кодексу визначено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 268 ГК України Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

В силу п. 1 та ч. 1 п. 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

За ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками

За п. 3.2. договору постачальник несе гарантійні зобов`язання по якості товару, що постачається відповідно до гарантійних зобов`язань, які встановлює завод-виготовлювач на Товар, що поставляється, але не менш 24 місяців з дати поставки.

Частиною 2 статті 678 встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Претензій відповідача щодо виявлених недоліків товару за договорами поставки по даній справі матеріали справи не містять.

При цьому, Відповідач зазначає, що позивачем було йому поставлено інший ніж було заявлено постачальником товар, а тому відповідач на підставі ч.2 статті 678 ЦК України відмовляється від договорів поставки, а саме: від договору № УН 06/09-18 від 06.09.2018р. в частині придбання товару по накладним № 294 від 10.09.18; 427 від 30.11.18, №442 від 14.12.18, № 58 від 08.09.2019р, пені по даному договору, а також від договору, укладеного в спрощений спосіб за накладною №57 від 04.02.2019.

В підтвердження своїх обґрунтувань відповідач надав суду Висновки Протоколів експертних досліджень Інституту газу Національної академії наук України від 09.08.2019р. та від 13.09.2019 року.

Щодо отриманого від позивача товару за іншими видатковими накладними відповідач ніяких заперечень суду не надав.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Дослідивши Висновок Протоколу експертного дослідження Інституту газу Національної академії наук України від 09.08.2019р, як доказ істотних недоліків поставленого позивачем відповідачу товару, суд не бере його до уваги як належний доказ, оскільки, в даному протоколі від 09.08.2019р. вказано: кількість зразків - 6, опис зразків - пластик; а тому ідентифікувати ці зразки як товар, поставлений позивачем, неможливо.

Також, судом встановлено, що товар за накладними №294 від 10.09.2018; №427 від 30.11.2018 за договором №УН 06/09-18 від 06.09.2018р. відповідачем повністю оплачений ще в 2018 року, тому поставки за цими накладними не є предметом позову у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому відмова відповідача від договору №УН 06/09-18 від 06.09.2018р. в частині придбання товару по накладним №294 від 10.09.2018; №427 від 30.11.2018 до договору №УН 06/09-18 від 06.09.2018р. не підлягає розгляду.

Відповідно, не можуть розглядатися як належні та допустимі докази, які надані відповідачем в якості підстави для відмови від товару, отриманому за накладними №294 та №427, а саме:

І. Рекламаційний акт №01/2019 від 10.06.2019, отриманий від МО Азербайджанської республіки, та додані до нього: акт дослідження №39/Ч-2/19А від 16.08.2019; план програма; карти ремонту ВЧЛ; сертифікат якості виробу; бирки кондиційного виробу Ф-3; акт прийому №9.

III. Рекламаційний акт №03/2019 від 10.06.2019, отриманий від МО Азербайджанської республіки, та додані до нього: акт дослідження №39/Ч-4/19А від 19.08.2019; план програма; карти ремонту ВЧЛ; сертифікат якості виробу; бирки кондиційного виробу Ф-3; акт прийому №9.

IV. Рекламаційний акт №04/2019 від 10.06.2019, отриманий від МО Азербайджанської республіки, та додані до нього: акт дослідження №39/Ч-5/19А від 20.08.2019; карти ремонту ВЧЛ; сертифікат якості виробу; бирки кондиційного виробу Ф-3; акт прийому №9.

VII. Рекламаційний акт №08/2019 від 08.07.2019, отриманий від МО Азербайджанської республіки, та додані до нього: акт дослідження №39/Ч-29/19А від 27.08.2019; карти ремонту ВЧЛ; сертифікат якості виробу; бирки кондиційного виробу Ф-3; акт прийому №12.

Також, не підлягає розгляду Рекламаційний акт №46 від 15.01.2020, оскільки цей акт до відзиву на позов не наданий.

Відповідно до ГОСТ 15.703-78 Порядок пред`явлення та задоволення рекламації рекламаційний акт повинен бути складений впродовж 5 днів після виявлення дефектів продукції. До цього строку додають час, необхідний для приїзду представника постачальника. Загальний строк складання рекламаційного акту не повинен перевищувати 30 днів з моменту виявлення дефектів продукції (п. 1.3.6 ГОСТу).

Проте матеріали справи не містять доказів того, що відповідач викликав представника позивача для участі у роботі створеної комісії з дослідження виявлених дефектів та складання рекламаційних актів відносно неоплаченого відповідачем товару (за накладними №442, №58, №102 до договору №УН 06/09-18 від 06.09.2018р., накладної №57 до рахунку №50 від 04.02.2019р.), так і відносно оплаченого товару (за накладними №294, №427 до договору №УН 06/09-18 від 06.09.2018р.).

Відповідно до листа від 01.08.2019р., вих. №289/08-19 Позивачем було запропоновано Відповідачу створення комісії для спільного обстеження та дослідження фактів порушення технології з залученням незалежного експерта. Проте від спільного дослідження фактів порушення технології відповідач відмовився.

09.08.2019 Позивачем в одноособовому порядку був складений Акт технічного стану ліхтарів першої та другої кабін, що надійшли від відповідача, з фотофіксацією, в якому позивачем за результатами оцінки технічного стану скла були вказані характер та причини виникнення дефектів, а саме:

- всі недоліки допущені в результаті грубого порушення технологічної дисципліни, яка виражена в явному порушенні технології монтажу скла до каркасів кабін літаків Л-39 на ДП ЧАРЗ та невиконанні технологічної документації підприємства, а також виробничої інструкції ПІ1.2.315-89, що свідчить про низький рівень підготовки спеціалістів, що виконують дані роботи;

- під час заміни скла застосовуються неякісні розхідні матеріали та гумотехнічні вироби;

- дільниця скління не забезпечена монтажним та ріжучим інструментом, передбаченим технічною документацією.

Наведені обставини не дають можливості встановити дійсність виконання відповідачем рекламаційних робіт з приводу дефектів, встановлених за наданими відповідачем Рекламаційними актами. Наведене також спростовує існування дефектів у товарі Позивача.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За результатами дослідження обставин справи та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів у сукупності, судом встановлено неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договорами в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 2 339 137,19 грн, яка підтверджена матеріалами справи, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки товар отриманий Відповідачем на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, тому, відповідно, строк оплати за товар у Відповідача настав, і отримання, але нездійснення Відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань.

Відповідачем був обізнаний про суму оплати, яку мав здійснити за отриманий ним товар. Обставин щодо неможливості здійснення оплати за отриманий товар судом не встановлено (Висновок Верховного Суду від 29.04.2020 року по справі 915/641/19).

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом, враховуючи принцип диспозитивності, встановлено, що позивачем вірно розраховано пеню за прострочення з оплати відповідачем поставки товару за Договором поставки УН 06/09-18 від 06.09.2018 року з урахуванням часткової оплати в розмірі 300 000,00 грн, і пеня становить 15 163, 20 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення з оплати відповідачем поставки товару за Договором поставки УН 06/09-18 від 06.09.2018 року в розмірі 15 163, 20 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Унітех" в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат учасниками справи заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, код ЄДРПОУ 08305644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б, код ЄДРПОУ 37350199) - 2 339 137,19 грн заборгованості за отриманий товар, 15 163,20 грн пені та 35 314,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б, код ЄДРПОУ 37350199).

Відповідач - Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, код ЄДРПОУ 08305644).

Повне рішення складено "09" грудня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров