Рішення
від 08.12.2020 по справі 923/869/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року Справа № 923/869/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - Ведерніков Д.О.,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ведернікова Дмитра Олександровича, АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_1

до відповідача: Приватного підприємства "Суднобуд", м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДР 39926923

про стягнення 13 164 грн. 86 коп.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Фізична особа -підприємець Ведерніков Дмитро Олександрович (надалі по тексту рішення - позивач, ФОП Ведернікрв Д.О.) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Суднобуд" (надалі по тексту рішення - ПП "Суднобуд") 13164грн. 86коп., що становлять 11040грн. боргу, 362,96грн. в якості 3% річних, 224,71грн. втрат від інфляції та 1427,19грн пені у правовідносинах за договором №07/19 від 22.05.2019.

Позов обгрунтовано твердженням про невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих послуг.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були отримані відповідачем і відповідач був обізнаний про час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2020 позивач підтримав заявлені позовні вимоги і наполягав на їх задоволенні.

Господарський процесуальний кодекс, зокрема статтею 46 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв про "уточнення" позовних вимог. Тому виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та обставин справи, суд розцінює подану позивачем заяву, як заяву зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На час подачі позивачем заяви, яку суд розцінює, як заяву про зменшення позовних вимог, справа перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Норми ГПК України встановлюють стадію судового процесу на якій може бути подана заява про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки в межах яких вчиняються процесуальні дії встановлюється законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюється судом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням означеної норми заява "про уточнення позовних вимог" подана позивачем з пропуском строку встановленого законом для подання означеної заяви (заява має бути подана на стадії підготовчого провадження) на стадії розгляду справи по суті, залишається судом без розгляду.

Відповідач в судове засідання 08.09.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду спарви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: факт надання позивачем послуг відповідачу, наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, факт того, що відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги, розмір суми боргу.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача надано наступні докази:

- Договір №07/19 від 22.05.2019;

- Скріншот тендерної пропозиції Прозорро;

- Акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2019;

- Претензія від 24.07.2020;

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

22.05.2020 між ПП "Суднобуд" (замовник) та ФОП Ведерніков Д.О. (виконавець) укладено договір №07/19 (а.с.21-25), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з дефекації корпусу та якірного ланцюга теплоходу "Лоцман Мажара", а замовник прийняти та оплатити такі послуги (п.1.1. договору).

У п.1.2. договору сторони погодили обсяг надання послуг, а саме:

1.2.1. дефекація металевих конструкцій корпусу в обсязі: зовнішньої обшивки, настилу палуби, переборок, набору корпусу. Проведення вимірів залишкових товщин-кількість місць 340, підготовлення місць для ультразвукової товщинометрії. Складання звіту про виміри товщин, Технічних вказівок на ремонт корпусних конструкцій, виготовлення ремонтних схем та розтяжок корпусу;

1.2.2. дефекація якірного ланцюга довжиною 75мм калібра 16мм. Складання акту дефекації;

1.2.3. дефекація переборок надбудови, фекальної цистерни та цистерни питної води. Проведення вимірів залишкових товщин-кількість місць 80шт., підготовлення місць для ультразвукової товщинометрії.

Сторонами також було узгоджено у п.3.1. договору, що вартість послуг за п.1.2.1 складає 7480грн., вартість послуг за п.1.2.2. складає 1800грн, вартість послуг за п.1.2.3. складає 1760грн. Загальна вартість послуг за договором становить 11040грн.

У відповідності до п.4.1. договору оплата послуг за договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця на підставі виставлених виконавцем рахунків, наступним чином:

- передплата 50%, яка здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання договору;

- остаточний розрахунок, який здійснюється протягом 7-ми банківських днів після затвердження замовником акту приймання-передачі наданих послуг за договором.

11.07.2019 між сторонами було підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) за яким ФЛП Ведерніковим Д.О. були надані ПП "Суднобуд" послуги з дефекації корпусу та якірного ланцюга теплоходу "Лоцман Мажара" згідно договору №07/19 вартістю 11040грн. (а.с. 13). В акті здачі- приймання робіт (надання послуг) вказано, що послуги виконанні якісно у визначені договором строки, сторони претензій одна до одної не мають.

Названий акт підписаний з боку відповідача без зауважень та скріплений печаткою підприємства.

24.07.2020 за твердженнями позивача на адресу відповідача була надіслана претензія щодо невиконання умов договору №07/19 від 22.05.2019, в якій позивач вимагав сплати заборгованості у розмірі 11040грн. до 07.08.2020.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів направлення означеної претензії на адресу відповідача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

За ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг з дефекації корпусу та якірного ланцюга теплоходу "Лоцман Мажара" за Договором.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що позивача взяті на себе зобов`язання за договором №07/19 від 22.05.2019 щодо надання послуг з дефекації корпусу та якірного ланцюга теплоходу "Лоцман Мажара" виконав належним чином, що також підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2019.

Відповідно до 4.1. укладеного між сторонами договору відповідач мав здійснити остаточний розрахунок протягом семи банківських днів після затвердження акту приймання -передачі наданих послуг.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо оплати наданих позивачем послуг.

Враховуючи означене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11040грн. вартості наданих відповідачу послуг є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, згідно вимог ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Оплату за наданні послуги відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.1 договору.

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги у розмірі 11040грн.

Відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок трьох процентів річних, нарахованих за порушення відповідачем строку оплати вартості наданих послуг, встановленого п.4.1. договору (а.с. 15).

Відповідач в процесі судового розгляду зауважень до розрахунку не висловив, контррозрахунку відповідачем надано не було.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок 3% річних, та визнано його арифметично невірним.

При перерахунку розміру 3% річних за вказаний у позовній заяві ФОП Ведерніковим Д.О. період, судом встановлено, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 23.07.2019 по 25.08.2020 у розмірі 362,37грн. (розрахунок виконаний судом, залучено до матеріалів справи).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 334,71грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних збитків та визнано його арифметично не вірним.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих послуг, а також враховуючи положення навединих вище норм законодавства, та здійснений судом власний розрахунок інфляційних збитків (розрахунок здійснений судом залучено до матеріалів справи) підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 266,06грн. інфляційних втрат за період з 23.07.2019 по 25.08.2020.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення суми пені у розмірі 1427,19грн., суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549ЦК України).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Пунктами 1 ст.230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.4.2 договору сторони узгодили, що за прострочення терміну проведення розрахунків, виконавець має право нарахувати та стягнути з замовника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на той період від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення, але не більше 20% суми заборгованості.

Вказаний пункт договору узгоджується із положеннями ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем розраховано пеню за 400 днів, що суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України за якою, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Застосувавши положення ч.6 ст.232 ГК України, судом вчинено власний розрахунок пені, за вказаний позивачем період, а саме з 23.07.2019 по 25.08.2020, та встановлено, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Так, з урахуванням періоду нарахування 6 місяців (з 23.07.2019 по 23.01.2020) з відповідачу підлягає стягненню пеня у розмірі 876,68грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо сплати грошової заборгованості, у зв`язку з чим повинен сплатити позивачу заборгованість за надані послуги у розмірі 11040грн., 876,68 пені, 362,34 грн. річних, 266,06грн. інфляційних, а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у вказаних сумах.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2003,04 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Суднобуд" ( 73003, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДР 39926923) на користь Фізичної особи-підприємця Ведернікова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_2 , код ЄДР НОМЕР_1 ) заборгованість за надані послуги у розмірі 11 040,00 грн., 876,68 грн. пені, 362,37 грн. річних, 266,06 грн. інфляційних та 2003,04 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Суднобуд" на користь Фізичної особи-підприємця Ведернікова Дмитра Олександровича 550,51 грн. пені, 59 коп. річних, 68,65 грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.12.2020

Суддя Н.А. Павленко

Дата ухвалення рішення08.12.2020
Оприлюднено11.12.2020

Судовий реєстр по справі —923/869/20

Рішення від 08.12.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Павленко Н.А.

Ухвала від 26.11.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Павленко Н.А.

Ухвала від 29.10.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Павленко Н.А.

Ухвала від 09.10.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Павленко Н.А.

Ухвала від 01.09.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Павленко Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні