Рішення

від 01.12.2020 по справі 926/2041/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

01 грудня 2020 року Справа № 926/2041/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу №926/2041/20

за позовом Приватного підприємства Італ Кераміка

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний"

про стягнення заборгованості в сумі 41 836,00 грн

представники:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Приватне підприємство Італ Кераміка звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перспективний про стягнення 41 836,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Приватне підприємство «Італ Кераміка» поставило відповідачу на підставі усного договору поставки протягом серпня-вересня 2019 року будівельні матеріали на загальну суму 110 880,00 грн, проте останній частково сплатив їхню вартість в сумі 69 044,00 грн, внаслідок чого заборгував кошти в сумі 41 836,00.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09 2020 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 10.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче засідання на 01.10.2020, а також установив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 01.10.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12 жовтня 2020 року.

Судове засідання 12.10.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання. Надалі суддя перебував у відпустці.

Ухвалою від 02.11.2020 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.11.2020 та повторно запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

За наслідками підготовчого засідання 17.11.2020 суд призначив судове засідання з розгляду справи № 926/2041/20 по суті на 01 грудня 2020 року з повідомленням сторін.

У судове засідання 01.12.2020 року позивач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, відзиву на позов не подав.

При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перспективний на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДРПОУ) 58003, м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18.

За таких обставин суд, керуючись статтями 120 , 242 Господарського процесуального кодексу України , констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" : якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідача.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

09 серпня 2019 року між Приватним підприємством Італ Кераміка та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" укладено усний договір поставки № 2342, згідно якого позивач передав відповідачу у власність будівельні матеріали (газобетонний блок).

08 серпня 2019 року позивач на підставі договору поставки виписав відповідачу рахунок № 23700 від 08 серпня 2019 року на оплату товару - газобетонного блоку D400 (C2) 600*300*200 в кількості 1100 шт. на суму 55044,00 грн з ПДВ; 04 вересня 2019 року - рахунок № 25754 на оплату товару - газобетонного блоку D400 (C2) 600*300*200 на суму 55836,00 грн, всього на суму 110 880,00 грн з ПДВ.

Із видаткової накладної № 1308190162 від 13.08.2019 вбачається, що на виконання умов договору поставки Постачальник (Приватне підприємство Італ Кераміка ) в особі директора Довганя О.В. передав, а Покупець - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" в особі Толошняка Р.В. за довіреністю № 25 від 13.08.2019 отримав газобетон D400 60х20х30 (50 шт/паллета), код УКТЗЕД 6810111000, в кількості 1100 шт., на суму 55044,00 грн., в т.ч. ПДВ 9174,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 509190122 від 05.09.2019 року, на виконання умов договору поставки Постачальник (Приватне підприємство Італ Кераміка ) в особі директора Довганя О.В. передав, а Покупець - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" в особі Толошняка Р.В. за довіреністю № 25/1 від 05.09.2019 отримав газобетон D400 60х20х30 (50 шт/паллета), код УКТЗЕД 6810111000, в кількості 1100 шт., на суму 55836,00 грн., в т.ч. ПДВ 9306,00 грн.

Вищезазначені видаткові накладні містять підпис та печатку відповідача та зазначено договір поставки №№ 2342 від 09.08.2019 року.

У матеріалах справи містяться копії довіреностей № 25 від 13.08.2019 та № 25/1 від 05.09.2019, виданих Толошняку Р.В.

Відповідно позивачем було поставлено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" товару (газобетонного блоку) на загальну суму 110 880,00 грн.

22 липня 2020 року Приватне підприємство Італ Кераміка направило на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за договором поставки № 2342 від 09.08.2019.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" за отриманий товар сплатив 28.08.2019 згідно рахунку №23700 - 55044,00 грн; 26.09.2019 згідно рахунку №25754 - 14000,00 грн, всього 69044,00 грн, довідка про наявність у ПП Італ Кераміка рахунка в АТ ОТП Банк та виписка розрахункових операцій банку між сторонами за період з 01.08.2019 по 01.08.2020 містяться в матеріалах справи.

Докази сплати решти вартості отриманого відповідачем товару в матеріалах справи відсутні.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК).

За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено форми правочину та способи волевиявлення. Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За приписами частини 1 статті 206 ЦК усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частини 2 статті 206 ЦК).

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналогічну норму містить стаття 181 Господарського кодексу України, яка регламентує загальний порядок укладання господарських договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 ГК України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Наявність складених і підписаних сторонами спору видаткових накладних, за змістом яких позивач є продавцем, а відповідач покупцем товару - газобетонного блоку, засвідчує наявність між сторонами договірних відносин купівлі-продажу з оформленням їх у спрощеному вигляді шляхом складення накладних без укладення і підписання договору купівлі-продажу як окремого документа.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати вартості поставленого йому товару.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із нормами частини першої статті 712 ЦК України, які кореспондуються із положеннями частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України: Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (частина перша статті 664 ЦК України).

За приписами частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Водночас нормами частин першої і другої статті 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У статті 530 ЦК України зазначено: Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд проаналізував наявні в матеріалах справи документи та констатує, що між сторонами не встановлені строки оплати за поставлений товар.

Норми статті 530 ЦК України в даному випадку є нормами загальної дії, якщо договором купівлі продажу (поставки) не врегульовано термін оплати то підлягає застосуванню спеціальна норма статті 692 ЦК України, якою унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відповідно позивач набув права вимоги на сплату відповідачем заборгованості.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними, а також частковою оплатою.

У виписці розрахункових операцій банку в призначенні платежу зазначено оплата за матеріали згідно рахунку №23700 від 08.08.2019 та оплата за матеріали згідно рахунку №25754 від 04.09.2019.

Всього позивачем було поставлено Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перспективний товару (газобетону) на суму 110880,00 грн та сплачено 69044,00 грн. Отже, не погашеною залишилась заборгованість у розмірі 41836,00 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Аналогічно приписами статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача 41836,00 грн основного боргу за договором.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач поставив відповідачу товар за договором поставки, проте останній неналежно виконав обов`язку щодо його оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 41836,00 грн основного боргу.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2197,00 грн платіжними дорученнями №37788 від 11.08.2020.

Приватне підприємство Італ Кераміка в позовній заяві звернулося про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 41 836,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений станом на 01.01.2020 Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено 2102 грн. Відповідно поверненню підлягає 95 грн (2197 - 2102).

Відповідно суд вирішив повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству Італ Кераміка (вул. Базарна, 32, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 35641104, банк платника отримувача - ПАТ Акціонерний Банк Південний , р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 95 грн, сплачений платіжним дорученням №37788 від 11.08.2020.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102 грн слід покласти на відповідача.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" (58003, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18, код ЄДРПОУ 42282959) на користь Приватного підприємства Італ Кераміка (65014, вул. Базарна, 32, м. Одеса, код ЄДРПОУ 35641104, р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, банк отримувача коштів - ПАТ Акціонерний Банк Південний ) 41836 грн заборгованості за договором № 2342 від 09.08.2019 та 2102 грн відшкодування судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству Італ Кераміка (вул. Базарна, 32, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 35641104, банк платника отримувача - ПАТ Акціонерний Банк Південний , р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, класифікація видатків бюджету - 2800 ) судовий збір у сумі 95 грн , сплачений платіжним дорученням №37788 від 11.08.2020

4. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2020 року.

Суддя І.В. Марущак