Рішення

від 10.12.2020 по справі 927/1036/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1036/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фомальгаут-Полімін ,

вул.Пшенична,2-А, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 31481925;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Соліс Фасад ,

вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 41064191;

предмет спору: про стягнення 123925,38 грн

Учасники справи не викликались

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛІС ФАСАД» про стягнення 123 925,38 грн, з яких: 120550,00 грн боргу за поставлений товар; 1735,92 грн - пені, 433,96 грн - 3% річних, 1205,50 грн - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 02-4/20 від 25.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1036/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано на поштову адресу відповідача та отримано останнім 11.11.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення потового відправлення 1400049914379.

Судом також враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Таким чином, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 06.11.2020 про відкриття провадження у справі № 927/1036/20 і у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відзиву на позов, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛІС ФАСАД" був укладений договір поставки № 02-4/20 від 25 червня 2020 року, за умовами п.1.1 якого Покупець зобов`язується приймати товар, а саме: цемент (надалі -Товар) від Постачальника партіями відповідно до підтверджених останнім заявок Покупця, по видатковим накладним та зобов`язується своєчасно оплачувати Товар на умовах цього договору, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно умов п.2.1 договору найменування, асортимент, одиниця виміру товару, ціна та/або інші ознаки (характеристики) товару, зазначаються у Прайс-листі, який затверджується Постачальником та є невід`ємною частиною договору, на підставі якого Покупець здійснює замовлення Товару.

У відповідності до п.3.1 договору Товар відвантажується партіями в межах наявного у постачальника асортименту та/або кількості Товару відповідно до заявок покупця, погоджених постачальником у порядку, передбаченому цим договором, на умовах EXW у відповідності до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-20І0. місце поставки - склад постачальника за адресою: м.Київ, вул. Пшенична, 2-А, якщо Сторони не домовились про інше шляхом погодження заявки Покупця. Покупець направляє заявку (замовлення) електронною поштою на адресу Постачальника (п.3.3 договору).

У випадку погодження заявки, Постачальник надсилає Покупцю Рахунок-фактуру на електронну адресу Покупця (п.3.5 договору). Товар вважається поставленим з моменту вивантаження Товару зі складу Постачальника, і з цього моменту право власності на Товар та пов`язані з цим ризи переходять до Покупця (п.3.6 договору).

Факт та дата поставки Товару підтверджується видатковою накладною (або ТТН). що підписується представниками Сторін (п.3.7 договору).

Розрахунки проводяться на умовах відстрочки платежі у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у національній валюті України в розмірі вартості поставленого Товару на поточний рахунок Постачальника протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару (п.5.1 договору).

Днем виконання зобов`язання з оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточному рахунку Постачальника (п.5.2 договору).

Як встановлено судом, виходячи зі змісту п.10.1. та п.10.2. Договору, цей Договір є чинним, строк його дії закінчується 31.12.2020.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості поставленого Товару, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, а також штрафних санкцій (пені) за порушення відповідачем грошових зобов`язань обумовлених Договором.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати обумовленого Товару; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за фактом порушення договірних зобов`язань, а також правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору постачальник поставив Товар покупцю, що був прийнятий останнім без жодних зауважень на загальну суму 190 350,00 грн, про що свідчать підписані представниками сторін видаткові накладні:

Видаткова накладна № Р00013927 від 18.08.2020 р. на суму 42 525, 00 грн;

Видаткова накладна № Р00013939 від 19.08.2020 р. на суму 52 650, 00 грн;

Видаткова накладна № Р00014248 від 21.08.2020 р. на суму 42 525,00 грн;

Видаткова накладна № Р00014857 від-27.08.2020 р. На суму 52650,00 грн

Дані видаткові накладні складені за підписом обох сторін. Факт отримання товару за вказаним документом відповідачем не заперечується.

Свої зобов`язання з поставки Товару позивач виконав у повному обсязі. Відповідач розрахувався за поставлений Товар лише частково, на загальну суму 69 800,00 грн, чим спричинив виникнення заборгованості перед позивачем.

За статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з умов Договору, відповідач мав розрахуватися за отриманий Товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання Товару, тобто по

Видатковій накладній № Р00013927 від 18.08.2020 р. на суму 42 525, 00 грн - до 03.09.2020

Видатковій накладній № Р00013939 від 19.08.2020 р. на суму 52 650, 00 грн - до 04.09.2020

Видатковій накладній № Р00014248 від 21.08.2020 р. на суму 42 525,00 грн - до 08.09.2020 ( з урахуванням того, що 06.09.2020 року - неділя)

Видатковій накладній № Р00014857 від-27.08.2020 р. На суму 52650,00 грн - до 12.09.2020

Відповідач порушив умови Договору, за поставлений Товар в установлений строк не розрахувався. Листом № СФ-27/08/20-1 від 27.08.2020 повідомив про зарахування на списання заборгованості по договору 19800,00 грн передоплати. Також відповідачем у рахунок отриманого Товару сплачено 25000,00 грн 05.08.2020 року та 25000,00 грн 17.09.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку Постачальника.

Гарантійним листом від 27.08.2020 року відповідач запевнив позивача, що заборгованість буде погашена до 03.09.2020 року, однак на вказану дату жодних оплат від відповідача не надійшло.

На момент винесення рішення в справі доказів оплати решти вартості поставленого Товару на суму 120 550,00грн до суду не подано.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 120 550,00грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості поставленого товару, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, суд, перевіривши розрахунок неустойки (пені) наявний у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення неустойки (пені) в загальній сумі 1735,92 грн за заявлений період.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України позивачем, за прострочення відповідачем грошових зобов`язань, заявлено до стягнення 1205,50 грн інфляційних втрат за вересень-жовтень 2020 року, 433,96 грн - трьох відсотків річних за період з 04.09.2020 по 21.10.2020.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1205,50 грн за заявлений період та в частині трьох відсотків річних у сумі 433,96 грн за заявлений період.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодований судовий збір у сумі 2102,00грн.

Суд не вбачає правових підстав для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат позивача на правову допомогу, орієнтовний розмір якої визначено в позовній заяві в сумі 20000,00грн за відсутності в матеріалах справи на момент винесення рішення в справі будь-яких доказів на підтвердження фактичних /реально понесених/ витрат позивача (розрахунок до суду не подано). При цьому, суд вважає за доцільне констатувати, що до закінчення судових дебатів позивачем не подано заяву про надання таких доказів до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це обумовлено частиною 8 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 78, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛІС ФАСАД (ідентифікаційний код 41064191, місцезнаходження: 04013, місто Чернігів,вул. Пушкіна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН (ідентифікаційний код 31481925, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Пшенична, 2-А) 120550,00 грн боргу за поставлений товар, 1735,92 грн пені, 433,96 грн - 3% річних, 1 205,50 грн інфляційних збитків та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили

Рішення складено та підписано 10.12.2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/