Ухвала

від 10.12.2020 по справі 200/13904/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа №200/13904/19-а

адміністративне провадження №К/9901/32346/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/13904/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод кольорових металів до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 23 червня 2020 року, а касаційну скаргу направлено 23 листопада 2020 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою у справі №200/13904/19-а, утім ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 вперше подану касаційну скаргу повернуто з мотивів її невідповідності пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства. Крім того зазначає, що 15 вересня 2020 року контролюючим органом здійснено сплату судового збору.

Також, просить врахувати ситуацію, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України введено карантин, який станом на подання касаційної скарги триває. А відповідно до пункту 3розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи може поновити пропущений строк, як до так і після закінчення карантину.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року її було повернуто.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/18535/20) ухвалу Верховного Суду від 15 вересня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 22 вересня 2020 року, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 23 листопада 2020 року, тобто більше ніж через два місяці після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

В той же час, Суд звертає увагу на вимоги абзацу другого пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18 червня 2020 року, яка діяла на час подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, надає суду право продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином і на це вказує учасник справи та надає докази на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не приймає зазначені доводи, оскільки відповідач при подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не навів доводів та не надав доказів, які б свідчили про те, що пропуск строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/13904/19-а відбувся через обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/13904/19-а - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко