Постанова

від 10.12.2020 по справі 812/1303/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 812/1303/16

адміністративне провадження № К/9901/41574/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 812/1303/16

за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Сєвєродонецький котельно-механічний завод до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації,

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду (суддя Шембелян В. С.) від 08 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ястребова Л. В., Блохін А. А., Компанієць І. Д) від 07 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області викладену у листі № 556/10/12-32-12-02-19 від 11 жовтня 2016 року.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у підприємства в постійному користуванні знаходяться земельні ділянки, а тому він є платником земельного податку. Позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, за наданням індивідуальної податкової консультації з питань звільнення від сплати земельного податку. Відповідач листом № 556/10/12-32-12-02-19 від 11 жовтня 2016 року надав індивідуальну податкову консультацію, яку позивач вважає протиправною, оскільки він звільнений від сплати земельного податку в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в період з 14 квітня 2014 року до 07 червня 2016 року.

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Луганській області викладену у листі № 556/10/12-32-12-02-19 від 11 жовтня 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь Публічного акціонерного товариства Сєвєродонецький котельно-механічний завод витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 03 березня 2017 року Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 03 травня 2017 року визнано поважними підстави пропуску Головним управлінням ДФС у Луганській області строку на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.

6. 01 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

7. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 20 березня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 812/1303/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2315/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 01412472, місцезнаходження юридичної особи: вул. Пивоварова 1-Е, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств з 28 червня 1994 року за № 1 383 120 0000 000334, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств Серії ААБ № 157297.

15. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛГ № 000994 від 16 лютого 1995 року позивачу надано у постійне користування 3,7100 гектарів землі для розташування об`єктів промисловості, а відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 005083 від 03 серпня 1999 року позивачу надано у постійне користування 0,0076 гектарів землі для розташування службового гаражу.

16. 09 вересня 2016 року ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод звернувся до ГУ ДФС в Луганській області з письмовим проханням надати податкову консультацію (роз`яснення) стосовно порядку ведення обліку та подачі звітності по оплаті за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року, а саме:

1) Яку саме податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) необхідно подати: звітну або уточнюючу?;

2) Що саме є підставою подачі уточнюючої податкової декларації з плати за землю?;

3) Який порядок нарахування та обчислення розміру плати за землю за даний період?;

4) Яким чином слід відобразити у податковій звітності податкову пільгу, передбачену ст. 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ?

17. Головне управління ДФС у Луганській області листом від 11 жовтня 2016 року № 556/10/12-32-12-02-19 повідомив позивача, що ст. 6-7 Закону № 1669 передбачено таке: звільнити від сплати за користування земельними ділянками суб`єктами господарювання, які розташовані на лінії зіткнення під час проведення АТО, а також населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Скасувати орендну плату за користування державним і комунальним майном суб`єктами господарювання, які розташовані на лінії зіткнення під час проведення АТО, а також населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідач також зазначив, що у Розпорядженні № 1275 від 02.12.2015 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів , що розташовані на лінії зіткнення м. Сєвєродонецьк відсутнє, а тому платник повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки комунальної або державної власності. Крім того, позивач зазначив, що на сьогодні не розроблено порядок застосування ст. 6, 7 Закону № 1669 та не внесено відповідних змін до ПКУ, у зв`язку з чим, підстав для подання уточнюючого розрахунку з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) посилаючись на Закон № 1669 немає.

18. Вважаючи відповідь контролюючого органу протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податкова консультація № 556/10/12-32-12-02-19, яка надана відповідачем від 11 жовтня 2016 року, прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, без дотриманням принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця податкова консультація, з огляду на зазначене вона є протиправною та підлягає скасуванню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. Зокрема, скаржник зазначив, що на час надання податкової консультації не було розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції податкових пільг і до Податкового кодексу України також не внесено відповідних змін, а судами попередніх інстанцій не враховано, що плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування, Сєвєродонецькою міською радою. В свою чергу, у період з 14 квітня 2014 року і до 08 червня 2016 року не приймались ніякі рішення про звільнення та/або встановлення пільг зі сплати земельного податку у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

22. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

25. Відповідно до підпункту 19.1.28 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи виконують такі функції, як надання податкових консультацій відповідно до норм цього Кодексу.

26. Згідно пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

27. Пунктом 52.1 статті 52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків, контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

28. Відповідно до п. 52.2, 52.3, 52.5 ст. 52 ПК України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод звернулося до контролюючого органу з заявою про надання податкової консультації, за наступними питаннями:

1) Яку саме податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) необхідно подати: звітну або уточнюючу?;

2) Що саме є підставою подачі уточнюючої податкової декларації з плати за землю?;

3) Який порядок нарахування та обчислення розміру плати за землю за даний період?;

4) Яким чином слід відобразити у податковій звітності податкову пільгу, передбачену ст. 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ?

30. Податковий орган роз`яснив позивачу, що так, дійсно, ст. 6-7 Закону № 1669 передбачено звільнення від сплати за користування земельними ділянками суб`єктами господарювання, які розташовані на лінії зіткнення під час проведення АТО, а також населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Скасовано орендну плату за користування державним і комунальним майном суб`єктами господарювання, які розташовані на лінії зіткнення під час проведення АТО, а також населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Разом з тим, відповідач зазначив, що на сьогодні не розроблено порядок застосування ст. 6,7 Закону № 1669 та не внесено відповідних змін до ПКУ.

31. Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

32. Землекористувачі відповідно до п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

33. Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

34. Відповідно до ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

35. Згідно ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування земельного податку є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

36. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285 - 287 Податкового кодексу України.

37. Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

38. Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

39. Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

40. Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельної ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

41. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

42. 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669), яким визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

43. Абзацом 1 ст. 2 Закону № 1669 визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

44. Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669.

45. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

46. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

47. 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

48. Пунктом 1 та 3 зазначеного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

49. Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, до зазначених населених пунктів належить і м. Сєвєродонецьк.

50. Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

51. Положеннями ст. 7 Закону № 1669-VII визначено, що скасовується на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

52. У подальшому, Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII, який набрав чинності 08 червня 2016 року, внесено зміни до Закону № 1669-VII, та доповнено пунктом 4 статті 4 Закону наступного змісту: Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію .

53. Зазначеним Законом також змінено редакцію статті 6 Закону № 1669-VII, яка з 08 червня 2016 передбачає звільнення суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, м. Сєвєродонецьк з 08 червня 2016 року не належить до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

54. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на ПАТ Сєвєродонецький котельно-механічний завод розповсюджуються положення ст. 6, 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в частині звільнення від виконання своїх обов`язків як суб`єкта господарювання, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції, з 14 квітня 2014 року щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном до 08 червня 2016 року.

55. Отже, у відповідності до положень спеціального Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач, як суб`єкт господарювання, земельні ділянки, на праві постійного користування, якого розташовані на території проведення АТО, звільнений від обов`язку плати за землю в силу дії Закону України № 1669, який є спеціальним по відношенню до даних правовідносин, що виключає правильність посилання контролюючого органу в податковій консультації на відсутність в Податковому Кодексі України пільг по сплаті податкових зобов`язань щодо плати за землю.

56. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

57. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.

58. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

60. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного від 07 лютого 2017 року у справі № 812/1303/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов