Ухвала

від 10.12.2020 по справі 233/672/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 грудня 2020 року

місто Київ

справа № 233/672/20

провадження № 61-17309ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Донбаський аграрний фаховий коледж Луганського національного аграрного університету про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та зобов`язання виконати рішення про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на у цивільній справі № 233/672/20.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо визначення предмету касаційного оскарження

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.

Заявник зазначає про подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року та крім вказаної постанови просить скасувати і рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року.

Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження має істотне значення при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

У разі, якщо предметом касаційного оскарження є також рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року про це має бути чітко зазначено у касаційній скарзі.

ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено в касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Посилання заявника на те, що оскаржені судові рішення підлягають скасуванню на підставі частині шостої статті 411 ЦПК України є некоректним, оскільки зазначені положення статті 411 ЦПК України встановлюють підстави для скасування ухвали суд першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Натомість заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, за результатами його перегляду, якими справу вирішено по суті.

ІІІ. Щодо сплати судового збору

Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

ОСОБА_1 вважав, що звільнений від сплати судового збору на підставі пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просив:

- зобов`язати відповідача Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівський коледж Луганського національного аграрного університету виконати рішення

від 22 червня 2018 року про поновлення його на роботі на посаді механіка Відокремленого підрозділу Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету з 30 жовтня 2015 року;

- стягнути з Луганського національного аграрного університету на його користь середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду від 22 червня 2018 року Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про поновлення на попередній роботі на посаді механіка Відокремленого підрозділу Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету з 30 жовтня 2015 року по день повного фактичного поновлення на роботі.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області

від 11 червня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 23 червня 2018 року по 31 січня 2019 року включно у розмірі 10 466,73 грн, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу відокремленого структурного підрозділу Донбаський аграрний фаховий коледж Луганського національного аграрного університету задоволено частково, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року в частині задоволення позовних вимог змінено та викладено у наступній редакції: Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу Донбаський аграрний фаховий коледж Луганського національного аграрного університету (ЄДРПОУ 34641716) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 23 червня 2018 року по 03 січня 2019 року включно у розмірі 9 098 гривень 53 копійки . В іншій частині рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року залишено без змін.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Вимоги про виплату (стягнення) середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не є вимогою про стягнення заробітної плати або про поновлення на роботі, а тому підлягають оплаті судовим збором.

Наведене узгоджується із висновком у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином при поданні касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір за вимогу майнового характеру.

Позов подано до суду у 2020 році.

Отже розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 681,60 гривень (із розрахунку (840,80 грн х 200%), де 840,80 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): НОМЕР_1 , ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

IV. Щодо строку на касаційне оскарження

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного суду

від 30 вересня 2020 рокуподана 18 листопада 2020 року , тобто із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Заяв про поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 не подавав.

За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи.

Відповідно до частин другої-третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Вказані недоліки мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній:

- всіх судових рішень, які заявник оскаржує в касаційному порядку;

- підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Крім того заявник має надати суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 681,60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, навівши у своїй заяві поважні причини пропуску цього строку та надавши докази на підтвердження таких причин.

Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у цивільній справі

№ 233/672/20 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Роз`яснити особі, яка подала скаргу право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович