Рішення

від 24.03.2009 по справі 6/2-150/2009

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.03.2009 Справа № 6/2-150/2009

РІШЕННЯ

ІМ»ЯМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Мельниченко В.М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Вишгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину - договору купівлі-продажу недійсним, таким, що вчинений під впливом обману,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину - договору купівлі - продажу недійсним, таким, що вчинений під впливом обману.

В червні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , 3-я особа відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та про виселення.

4жовтня 2007 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, вказавши про визнання договору купівлі-продажу недійсним, таким, що вчинений під вливом обману та під впливом помилки.

17 листопада 2008 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, вказавши про визнання договору купівлі-продажу, договору іпотеки недійсними та скасування реєстрації права власності.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 5 червня 2007 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вважає, що договір був укладений під впливом обману та помилки, оскільки відповідачка не домовлялась з нею щодо продажу квартири, не узгоджувала ціну, домовлялась про продаж квартири з квартиранткою, яка не мала права на продаж квартири. Продавати квартиру вона не збиралась, оскільки не має іншого житла. Грошей від відповідачки 50000 грн., як вказано в договорі, не отримувала. Віповідачка сама вказує, що віддала гроші в сумі 52000 доларів США квартирантці позивачки. Вважає, що помилилась щодо обставин, які мають істотне значення. Вона 15 травня 2007 року уклала договір №241 банківського рахунку з АКСБ „Укрсоцбанк» за проханням своєї квартирантки ОСОБА_3 для отримання грошового переказу. ОСОБА_4 відвела її до БТІ, де вона отримала витяг на квартиру. Згодом ОСОБА_1 виявила, що це робилось для того, щоб обманним шляхом продати її квартиру. Квартирантка позивачки вступила в злочинний зговір з відповідачкою з метою продати її квартиру. Коли її не було дома, квартирантка домовилась з ОСОБА_2 , відкрила її квартиру для огляду, відповідачка не спитала, кому належить ця квартира, чи згодна на продаж квартири її власник. 5 червня 2007 року квартирантка позивачки сказала їй, що надійшли гроші, необхідно скласти нотаріально договір, щоб квартирантка могла отримати гроші. Договір у нотаріуса підписала не читаючи, думаючи, що підписала договір на отримання квартиранткою грошей. В цей же день виявила відсутність документів на квартиру. Звернувшись до нотаріуса, яка надала договір на продаж квартири, зрозуміла, що квартира продана. Вона звернулась до прокурора району з заявою про те, що внаслідок шахрайських дій заволодієно її квартирою, однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено. 13 червня 2007 року ОСОБА_2 уклала з відповідачем ОСОБА_5 договір іпотеки , де вказано , що предметом цього договору є нерухоме майно- квартира АДРЕСА_1 . Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 5 червня 2007 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між позивачкою та відповідачкою під вливом обману та помилки, визнати недійсним договір іпотеки від 13 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зобов`язати БТІ Вишгородського району скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 мотивувала свої позовні вимоги тим, що вона є власником відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Цей договір зареєстровано в Вишгородському БТІ 7 червня 2007 року. Згідно вказаного договору продавець ОСОБА_1 зобов`язалась повністю звільнити продану квартиру до 12 червня 2007 року, а також знятися з реєстрації у вказаній квартирі в цей же термін, однак до цього часу відповідач своїх зобов`язань не виконала. Просить зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні майном та виселити її з квартири АДРЕСА_1 , зобов`язати відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України зняти ОСОБА_1 з реєстрації у вказаній квартирі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали і просять задовільнити, проти позову ОСОБА_2 заперечили, просять відмовити.

Відповідачка ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 проти позову заперечили, просять в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, позов ОСОБА_2 підтримали і просять задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 позов ОСОБА_1 не визнала, вказала, що підстав для визнання договору іпотеки недійсним немає, оскільки під час укладення договору було дотримано норми діючого законодавства.

3-я особа - приватний нотаріус Голуб Л.А. позов ОСОБА_1 не визнала, суду пояснила, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири сумнівів в волевиявленні сторін з приводу продажу квартири у неї не було. Передача грошей відбувалась в окремій кімнаті за її відсутності. При укладенні договору ОСОБА_1 підтвердила свій намір продати квартиру, на її запитання, де ОСОБА_1 має жити після продажі квартири, ОСОБА_1 вказала, що буде жити в онуки, вказавши на жінку, яка була разом з нею. Родинні відносини між ОСОБА_1 та жінкою, що була разом з нею, не перевірялись.

3-я особа - представник БТІ Вишгородському району Київської області в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, направив суду листа про слухання справи в його відсутність

3-я особа - представник відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Суд прийшов до такого висновку, виходячи з наступного.

5червня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_5 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 251591 грн., що станом на 5 червня 2007 року по курсу НБУ складає 49820 доларів США. Договір нотаріально посвідчено.\а.с.62 т.1\

В цей же день, 5 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчено нотаріально. \а.с.5 т.1\.

13 червня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки. Цей договір забезпечував іпотекодержателю вимогу , що випливав з договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Голуб Л.А. \а.с.60 т.1\ Предметом іпотеки вказано квартиру АДРЕСА_1 . Договір нотаріально посвідчений.

З пояснень сторін вбачається, під час укладання договору купівлі- продажу квартири знаходились ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з боку ОСОБА_1 була особа на ім»я Ольга, яку ОСОБА_1 називала онукою. На запитання нотаріуса ОСОБА_10 , чи розуміє ОСОБА_1 , що вона продає квартиру, остання підтвердила свій намір продати квартиру, на запитання нотаріуса, де ОСОБА_1 має жити після продажу квартири, ОСОБА_1 вказала, що буде проживати в онуки, вказала на ОСОБА_3 . Після цього нотаріусом було надано проект договору купівлі-продажу квартири, з яким ознайомились сторони, потім були надані договори для підпису. Ці обставини не заперечує позивачка ОСОБА_1 , однак стверджує, що не розуміла того факту, що відбувається продажа квартири.

Позивачка ОСОБА_1 не заперечує, що в договорі купівлі-продажу та в книзі запису нотаріальних дій підпис виконано нею власноручно.

Згідно пояснень ОСОБА_1 8 червня 2007 року, які вона давала в Вишгородському РВ ОСОБА_1 вказувала, що за час, коли в неї жили квартиранти, вони неодноразово вмовляли продати квартиру і возили до нотаріуса в АДРЕСА_2 , де вона підписувала якісь документи.

Суду не надано доказів того, що на момент укладення договору позивачка ОСОБА_1 страждала на які-небудь захворювання, через які вона не могла оцінювати події, які відбуваються.

Суду не надано доказів того, що відповідачка ОСОБА_2 вступила в злочинний зговір з особою на ім»я ОСОБА_3 з метою заволодіння квартирою ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.229 ЦК України правочин визнається недійсним, якщо особа, яка його вчинила, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижуюють її цінність або можливість використання за цільовим призначення. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилась в результаті її власного недбальства, зобов»язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб»єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була укладена.

ОСОБА_1 , вказуючи, що договір купівлі-продажу був вчинений нею внаслідок помилки, із-за малограмотності, повернути гроші за договором купівлі-продажу квартири відмовилась.

З матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що ОСОБА_1 15 травня 2007 року замовляла довідку-характеристику для пред`явлення у нотаріальну контору на предмет оформлення договору купівлі-продажу \а.с.27 інвентарної справи\. ОСОБА_1 суду пояснила, що дійсно вона замовляла таку довідку на прохання своєї квартирантки ОСОБА_3 , підпис в замовленні виконано нею. Щодо мотивів пояснила, що квартирантка ОСОБА_3 вмовила її це зробити для того, щоб ОСОБА_3 могла отримати в банку гроші із-за кордону. Про свої дії нікому зі своїх знайомих не повідомляла.

Статтею 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під вливом обману, а саме, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В судовому засіданні не надано підтверджень того, що з боку ОСОБА_2 був обман щодо обставин правочину. Разом з тим, ОСОБА_1 вказала неправддиві відомості під час укладання договору покупцю ОСОБА_2 та нотаріусу ОСОБА_11 щодо свого наміру продати квартиру та про місце свого подальшого проживання. Сторони підтвердили, що за час знаходження в нотаріальній конторі ОСОБА_1 жодного разу не виявила тривоги та занепокоєння щодо укладення договору, навпаки, була задоволена тим, що відбувається.

З неодноразових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що її ввела в оману квартирантка ОСОБА_3 .

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 була введена в оману не іншою стороною правочину, а саме ОСОБА_2 , а іншою особою, підстав для застосування ст.230 ЦК України немає.

Суду не надано доказів того, що квартирантка на ім»я Ольга діяла з відома або на прохання сторін договору купівлі-продажу квартири.

Такий висновок суду грунтується на постановах про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 червня 2007 року по заяві ОСОБА_1 та від 3 липня 2007 року по заяві ОСОБА_2 , які на час розгляду справи в суді не скасовані і сторонами не оскаржені.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 суду пояснили, що ОСОБА_1 є одинокою людиною, рідних у неї немає, про наміри продати квартиру ОСОБА_1 до часу укладення договору куплівлі-продажу їм відомо не було .

Свідок ОСОБА_15 суду підтвердив, що бачив ОСОБА_1 з якоюсь жінкою в день укладення договору, ніяких занепокоянь ОСОБА_1 не висловлювала.

Аналізуючи покази сторін та надані докази суд приходить до висновку про те, що помилка з боку ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі- продажу квартири не знайшла свого підтвердження, доказів того , що з боку відповідача ОСОБА_2 були дії, направлені на обман ОСОБА_1 , не надано, а також позивачем не вказано підстав для визнання договору іпотеки недійсним, за таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1

Об»єктом власності ОСОБА_2 є жиле приміщення, а саме квартира АДРЕСА_1 . Режим проживання в квартирі регулюються нормами ЖК України. Відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Підстав, передбачених вимогами житловим законодавством, для виселення ОСОБА_1 суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та про виселення.

Керуючись ст. 11,208,209,213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу, договору іпотеки недійсними та скасування реєстрації права власності - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та про виселення -відмовити.

На рішення суду може бути протягом десяти днів подана заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.Ф.Войнаренко