Рішення

від 08.12.2020 по справі 388/1141/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1141/20

провадження № 2/388/591/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

секретар судового засідання Кіцану Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якому (позові) просив визнати за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 7,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гурівської сільскої ради Долинського району Кіровоградської області за кадастровим номером 3521982500:02:000:0403, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він звернувся до Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку за кадастровим номером 3521982500:02:000:0403, площею 7,8747 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належну ОСОБА_2 на підставі Державного акта від 31.12.1999 КР, оригінала якого він не має, а має лише його копію. Постановою Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 10.08.2020 йому було відмовлено у вчинені нотаріальних дій про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що ним не було надано правовстановлюючого документа на зазначену вище земельну ділянку, виданого на ім`я спадкодавця, а саме державний акт на право приватної власності на землю. Зазначив, що він звернувся до Головного управління Держкадастру у Кіровоградській області відділ у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання належним чином завіреної копії акта на право приватної власності на земельну ділянку, що видана громадянці України ОСОБА_2 за кадастровим номером 3521982500:02:000:0403, площею 7,8747 га. Згідно з відповіді зазначеної установи: у книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі станом на 29.12.2012 за ОСОБА_2 значиться державний акт на право приватної власності на землю серії 3521982500:02:000:0403 запис за номером № 000596 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 7,87 га.

Ухвалою від 01.10.2020 позовну заяву, подану без додержання вимог п. 7, п. 10 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали. Запропоновано позивачу в установлений судом строк усунути виявлені недоліки позовної заяви, шляхом: викладення позовної заяви у новій редакції, в якій зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; додати до позовної заяви належним чином завірені копії письмових доказів.

Позивачем усунено недоліки, наведені в ухвали від 01.10.2020 шляхом подачі до суду 13.10.2020 позовної заяви в новій редакції з відповідними додатками.

Ухвалою від 16.10.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

Копія зазначеної ухвали від 16.10.2020 з відповідними додатками отримана: відповідачем 26.10.2020, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у розписці про її отримання, третьою особою - 23.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. Звернувся до суду із заявою, зареєстрованою в суді 08.12.2020 за вх. № 5485/20, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача, якого належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача від 27.11.2020 у розписці про отримання судової повістки, - у судове засідання не з`явився. Від відповідача, в особі сільського голови, до суду надійшов лист, зареєстрований у суді 06.11.2020 за вх. № ЕП-2034/20, про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти позовних вимог відповідач не заперечував.

Позицію відповідача викладену у зазначеному листі суд розцінює, як визнання відповідачем позову, на підставі чого, враховуючи, що таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відсутність обмеження на таке визнання, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні.

Представник третьої особи, яку належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, - у судове засідання не з`явився. Від третьої особи, в особі державного нотаріуса Фоміних В.В., до суду надійшов лист, зареєстрований 30.10.2020 за вх. № 4853/20, про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, заперечень проти позовних вимог третя особа не має.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін та третьої особи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_2 було складено заповіт від 24.05.2012, посвідчений секретарем Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області 24.05.2012, зареєстровано в реєстрі за № 41, яким вона заповіла усі свої права та обов`язки, та все майно, що їй належить чи буде належати своєму синові ОСОБА_1 .

Вказаний заповіт, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 62184535 від 23.10.2020, є останнім за часом.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 101/2019, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про прийняття спадщини 28.11.2019 звернувся ОСОБА_1 . Інформація про звернення із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 інших осіб у матеріалах зазначеної спадкової справи відсутня.

Крім того, за заявою ОСОБА_2 ним були отримані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 237 та № 238, а саме, на житловий будинок, грошові вклади, торгівельний павільйон, автомобіль.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як передбачено ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Враховуючи викладене суд констатує, що позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем прав, обов`язків та усього майна, належних його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поряд з цим, відзначається, що постановою державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Фоміних В.В. від 10.08.2020 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку за кадастровим номером 3521982500:02:000:0403, належну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на зазначену земельну ділянку, виданого на ім`я спадкодавця, а саме, державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю від 31.12.1999, його було видано ОСОБА_2 , яка мешкала с. Гурівка, у тому, що на підставі рішення сесії Гурівської сільської Ради народних депутатів від 21.12.1999 № 88 їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,87 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Гурівської сільської Ради, ділянка № НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 000596.

Крім того, відповідно до листа Відділу у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.12.2019 за вих. № 572/171-19 згідно Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі станом на 29.12.2012 за ОСОБА_2 значиться державний акт на право приватної власності на землю серії 3521982500:02:000:0403 запис за номером № 000596 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 7,87 га.

При цьому, слід відзначити, що з 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку вже не видаються, всі незаповнені бланки в районних відділах земельних ресурсів вилучено, а, отже, заповнити та видати дублікат державного акта неможливо.

Порядок видачі, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку, - було передбачено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, який втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Як визначено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, захистити право позивача на спадкування за заповітом, тобто захистити його майнове право, яке не визнається іншою особою у зв`язку із втратою документа, який засвідчує право власності спадкодавця, іншим чином аніж шляхом визнання права власності на спадкове майно неможливо, і такий спосіб захисту не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача та їх (позовних вимог) задоволення, враховуючи, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку відсутній, поряд з цим, дана земельна ділянка входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, на підставі чого суд дійшов висновку про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на зазначену вище земельну ділянку, у порядку спадкування за заповітом, і таке рішення в повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та свобод фізичної особи.

Питання розподілу судових витрат в частині сплати судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує значення справи для сторін, а тому, враховуючи в даному випадку, значення справи для позивача та з урахуванням не пред`явлення останнім вимоги про стягнення витрат, понесених по сплаті судового збору, - суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., слід вважати по фактично понесеним позивачем.

Керуючись статтями 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця - його матери ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно: земельну ділянку площею 7,87 гектарів, кадастровий номер 3521982500:02:000:0403, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - Гурівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, місцезнаходження: с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська обл., 28540, ЄДРПОУ 04365661;

- третя особа - Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, місцезнаходження: пров. Братів Клепачів, буд. 3Б, м. Долинська, Кіровоградська обл., 28500 ЄДРПОУ 20564012.

Суддя О.А. Кнуров