Рішення

від 10.12.2020 по справі 623/3830/20

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3830/20

Номер провадження 2/623/1096/2020

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря Костенко В.В.

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 623/3830/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

10 листопада 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 85000,00 грн. та з ОСОБА_3 борг у сумі 80000,00 грн. та судовий збір у сумі 1690,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що 23 вересня 2019 року він надав відповідачу, ОСОБА_2 грошову позику в розмірі 85000 ( вісімдесят п`ять тисяч) гривень, про що остання написала йому розписку 23 вересня 2019 року та зобов`язалася повернути борг до 17 серпня 2020 року. Отримані відповідачем гроші у борг за вказаною вище розпискою, що за своєю правовою природою є договорами позики, станом на дату подання позову повернуто не було. 01 грудня 2019 року позивач надав відповідачу, ОСОБА_3 грошову позику у сумі 80000 ( вісімдесят тисяч) гривень, про що останній написав йому розписку 01 грудня 2019 року та зобов`язався повернути борг до 15 вересня 2020 року. Отримані відповідачем гроші у борг за вказаною вище розпискою, що за своєю правовою природою є договорами позики, станом на дату подання позову повернуто не було.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 , ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 23 вересня 2019 року ОСОБА_2 написала розписку про те, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в суму 85000,00 грн. та зобов`язалася повернути борг в строк до 17 серпня 2020 року (а.с.2).

01 грудня 2019 року ОСОБА_3 написав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в суму 80000,00 грн. та зобов`язався повернути борг в строк до 15 вересня 2020 року (а.с.8).

Відповідно до вимог статей 1046 , 1047 , 1048 , 1049 , 1050 ЦК України : за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання, не повернули позику ані в установлений договором термін, ані в подальшому.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79цс14, застосування якої є обов`язковим в силу ст. 370-1 ЦПК України , відповідно до норм ст. ст. 1046 , 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046 , 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Судом встановлено, що договора позики недійсними у встановленому законом порядку відповідачами не визнавалися.

Відповідачі позов визнали в повному обсязі та не заперечували проти отримання грошових коштів від ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідачі у визначені договорами позики строки не повернули в повному обсязі суми позики, вимоги позивача щодо повернення сум позик є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 10 , 13 , 81 , 141 , 258 , 263 , 265 , 273 , 280-283 , 354 ЦПК України , ст.ст. 192 , 524 , 526 , 533 , 625 , 1046-1050 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість за розпискою про позику грошових коштів від 23 вересня 2019 року у розмірі 85000,00 ( вісімдесят п`ять тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень), а всього 85850 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість за розпискою про позику грошових коштів від 01 грудня 2019 року у розмірі 80000,00 ( вісімдесят тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок), а всього 80840 (вісімдесят тисяч вісімсот сорок ) гривень 80 коп.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.П. Одарюк