Рішення

від 04.12.2020 по справі 136/1624/20

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1624/20

провадження № 2/136/431/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Управління соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - відповідач) із вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути із відповідача на її користь середньоденний заробіток за весь період затримки розрахунку з 12.08.2020 по 27.08.2020 в розмірі 3762, 30 грн, обґрунтовуючи підставність позову тим, що у період з 01.03.2018 по 06.08.2020 вона, ОСОБА_1 , перебувала у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Липовецької районної державн6ої адміністрації Вінницької області, а 06.08.2020 була звільнена із посади головного спеціаліста нагляду за правильністю призначення (перерахунку) та виплатою пенсій, юрисконсульта Управління соціального захисту населення Липовецької райдержадміністрації, у зв`язку із незгодою на проходження державної служби - зміною істотних умов, згідно наказу №27-нк від 05.08.2020.

Ураховуючи те, що в день її звільнення (06.08.2020) відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні при звільненні, не здійснив їх виплату у строки визначені КЗпП України, а лише 21.08.2020 нею було отримано відповідного листа про нараховані суми від відповідача, 27.08.2020 було ще доплачено в рахунок заробітної плати 11,29 грн., позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за увесь період затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України ), що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідачем було надано відзив на позов, відповідно до якого в задоволенні позову відповідач просить відмовити у повному обсязі, аргументуючи свою позицію тим, що заяву на звільнення з 06.08.2020 ОСОБА_1 було написано 05.08.2020, у зв`язку із такою оперативністю та відсутності бюджетних асигнування на день звільнення для виплати позивачеві коштів при звільненні розрахунок було проведено з позивачем 11.08.2020. З боку відповідача було вжито всі можливі заходи щодо організації дотримання прав позивача. Ураховуючи необхідність подання заявницею декларації перед звільненням, бухгалтерія управління видала копію особового рахунку ОСОБА_1 , в якому відображено помісячно нарахування заробітної плати за період з 1 січня по 6 серпня 2020 року та утримання. З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено форми письмового повідомлення, вважають, що ОСОБА_1 була повідомлена про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, оскільки саме ці дані були використані нею при подачі декларації. Ураховуючи те, що затримка розрахунку з ОСОБА_1 склала 3 робочих дні (7, 10 та 11 серпня), начальником управління Бичковою В.В. видано наказ № 31 від 12.08.2020 про виплату ОСОБА_1 компенсації, у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати при звільненні, нарахований середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 1128 грн 69 коп., за виключенням податків і зборів, що склало 897 грн 31 коп. У подальшому було усунуто лічильну помилку допущену управлінням при нарахуванні заробітної плати та повернуто на рахунок ОСОБА_1 помилково утримані кошти в розмірі 11, 29 грн., отож компенсаційні виплати при звільненні та лічильна помилка виправлені управлінням самостійно ще до пред`явлення даного позову, відтак правових підстав для стягнення невиплачених коштів не має, позов безпідставний.

Відповіді на відзив позивач не подала.

Ухвалою суду від 09.11.2020 було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що згідно записів у трудовій книжці серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.08.2020 було звільнено із посади головного спеціаліста нагляду за правильністю призначення (перерахунку) та виплатою пенсій, юрисконсульта Управління соціального захисту населення Липовецької райдержадміністрації, у зв`язку із незгодою на проходження державної служби - зміною істотних умов, на підставі ст..43 п.6 ч.1, ст..86 Закону України Про державну службу , згідно із наказом №27-нк від 05.08.2020, про що вчинено запис у трудовій книжці за №29.

Як убачається із платіжного доручення №131 від 11.08.2020 Управлінням соціального захисту населення було перераховано грошові кошти у розмірі 10 570, 32 грн..

Вказана обставина підтверджується відомостями про розподіл виплат УСЗН Липовецької РДА сформованої 12.08.2020 з якої слідує, що сума в розмірі 10 570, 32 грн. перерахована ОСОБА_1 , призначення заробітна плата.

Відповідно до розрахунково - платіжної відомості за серпень 2020 слідує, що ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 нараховано та виплачено 11467, 63 грн., з яких 11.08.2020 перераховано та 12.08.2020 сплачено 10 570, 32 грн.; 14.08.2020 сплачено 897, 31 грн.

27.08.2020 відповідачем було перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11, 29 грн.

Як слідує із відзиву сума 11,29 грн. була лічильною помилкою, яка не врахована управлінням при обчисленні компенсації, у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати при звільненні, які 27.08.2020 було перераховано позивачеві.

Зазначені вище обставини сторонами визнавались, про що ними зазначено у заявах по суті справи, відтак доведенню вони не підлягають, в силу приписів ст..82 ЦПК України.

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому вказує на порушення її прав, передбачених КЗпП України, тому просить суд присудити із відповідача на її користь середньоденний заробіток за весь період затримки розрахунку - 10 робочих днів, з 12.08.2020 по 27.08.2020 в розмірі 3762, 30 грн.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України , частина 1 статті 16 ЦК України ).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ст..47 КЗпП України) .

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною першою цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу вказаної норми слідує, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо).

Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України , про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.

Тобто залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічний висновок зроблено у постанові від 30.11.2020 справа №480/3105/19 (провадження №К/9901/5696/20) Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

В рамках вирішення даної справи спору між сторонами щодо розміру сум, належних позивачеві при звільненні не встановлено.

Водночас судом встановлено, що відповідачем належні позивачеві суми не були перераховані у день звільнення 06.08.2020, а лише 11.08.2020, у зв`язку із чим відповідачем було видано наказ 12.08.2020 №31 про виплату компенсації за порушенням термінів виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 , на підставі якого відповідач самостійно здійснив виплату ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1128, 69 грн , за інформацією наданою відповідачем - за 3 робочі дні (7, 10, 11 серпня 2020 року), які 13.08.2020 згідно платіжного доручення було перераховано на рахунок ОСОБА_1 , а 27.08.2020 відповідачем усунуто самостійно лічильну помилку допущену бухгалтерією при обчисленні компенсації розрахунку із позивачем.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17 висловлено висновок, згідно з яким під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Весь час затримки розрахунку - це час від дати звільнення працівника і до фактичної виплати усіх належних йому сум, тобто не робочі дні, а календарні дні, отож час затримки склав з 12.08.2020 по 27.08.2020.

Що стосується доводів позивача наведених у позовній заяві в частині строку затримки розрахунку у 10 робочих днів, то вони спростовуються наведеними вище доказами в контексті приведених правових норм, що регулюють вирішення цього спору.

Визначаючи розмір відшкодування за час затримки розрахунку із позивачем суд враховує, що середній заробіток за весь час затримки виплачено відповідачем позивачеві за 3 дні, тобто не у повному обсязі за весь час затримки по день фактичного розрахунку, отож вина відповідача є очевидною, відтак останній має нести юридичну відповідальність, у відповідності до статей 116 , 117 КЗпП України .

Розмір середньої заробітної плати, у відповідності до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100 , становить 376, 2347 грн.

Судом встановлено, що за період з 06.08.2020 по 11.08.2020, тобто п`ять календарних днів, відповідачем оплачено позивачеві за три дні затримки розрахунку, відтак ще за два дні підлягають до стягнення грошові кошти у розмірі 752, 47 грн. (середньоденний заробіток 376, 2347 грн. х на 2 календарні дні).

Суд враховує, що розмір недоплаченої позивачеві суми станом на 12.08.2020 становить 11,29 грн, яка не є істотною порівняно відносно до середнього заробітку працівника, так як складає 3%, заборгованість була встановлена внаслідок допущеної бухгалтерією лічильної помилки, яка була усунута негайно після її виявлення шляхом виплати позивачеві належних їй сум.

Зважаючи на встановлені судом обставини, розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати, суд дійшов висновку, що за період з 12.08.2020 по 27.08.2020, тобто за 15 календарних днів з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 169, 30 грн. (376, 23 грн. х 3% х15 календарних днів / 100 %).

Верховний Суд України у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням N 6-113цс16 висловив аналогічну правову позицію.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є доведеною, утім з урахування обставин встановлених судом, в контексті правових норм вирішення даного спору, позов підлягає до часткового задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Ураховуючи те, що при пред`явленні позову позивач була звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір , тому суд присуджує до стягнення із відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, а іншу частину слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст..47, 116, 117 КЗпП України, 11, 13, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населання Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (місце знаходження: вул. Г.Майдану 22, м. Липовець, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22500, ЄДРПОУ - 03191905) про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, - задовільнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 921 (дев`ятсот двадцять одну) гривню, 77 коп..

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 206 (двісті шість) гривень 00 коп., решту 634 (шістсот тридцять чотири)) гривні 80 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко