Рішення

від 04.12.2020 по справі 933/643/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/643/20

Провадження № 2/933/152/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.

представника позивача - Різниченко О.О.

представника відповідачів - Кириченка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Олександрівка-Агро" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно отриманих коштів.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24.04.2012 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі Донецької області від 11.07.2012 року за № 142038384001556. З моменту укладення договору ТОВ Олександрівка - Агро розпочало нарахування та виплату орендодавцю орендної плати за вказану земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. 08.12.2016 року відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом новими власниками земельної ділянки стали: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які після прийняття спадщини почали самостійно обробляти спірну земельну ділянку, не дивлячись на те, що договір оренди землі від 11.07.2012 року був діючим.

У квітні 2017 року ТОВ Олександрівка - Агро звернулось до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди землі недійсним.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 30.01.2018 року, яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 30.05.2018 року, та постановою Верховного Суду від 18.05.2020 року, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовлено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 24 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" та ОСОБА_5 , який зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі за №142038104001556 від 11 липня 2012 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, та платіжних документів, позивач протягом 2012-2020 років здійснив на користь орендодавців виплату орендної плати на загальну суму 53923,05 грн.

Тому, у зв`язку з визнанням недійсним договору оренди землі, укладеного 24.04.2012 року між ТОВ Олександрівка-Агро та ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки, з кадастровим номером №1420381000:01:000:0151, та відсутністю фактичного використання орендованої земельної ділянки, позивач просить стягнути з відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно суму безпідставно отриманих орендних платежів у розмірі 53923,05 грн., а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 09 год. 00 хв. 06 жовтня 2020 року.

01.10.2020 року представник співвідповідачів - Кириченко О.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на відсутність жодних правових підстав для стягнення раніше виплаченої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 24.04.2012 року. Тому, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь співвідповідачів понесенні останніми, під час розгляду справи, судові витрати у вигляді витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі по 5000 грн кожному.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 06.10.2020 року за клопотанням представника позивача було відкладено розгляд справи на 13 год 00 хв 22.10.2020 року.

20.10.2020 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 22.10.2020 року за клопотанням представника позивача розгляд справи було відкладено на 13 год 00 хв 04.11.2020 року.

04.11.2020 року представником співвідповідачів до суду було подане клопотання про витребування письмових доказів та їх долучення до матеріалів справи, яке було задоволено ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 04.11.2020 року та витребувано з цивільної канцелярії Олександрівського районного суду Донецької області справу № 240/273/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Розгляд справи відкладено на 13 год 00 хв. 19.11.2020 року.

19.11.2020 року представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготуватись до судових дебатів. Дане клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 10 год 00 хв. 04.12.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на те, що оскільки договір оренди землі від 24.04.2012 року, укладений між ТОВ Олександрівка - Агро та ОСОБА_5 визнано не дійсним, відсутність фактичного використання спірної земельної ділянки позивачем, свідчить про те, що отримані орендодавцями орендні платежі є безпідставно отриманим майном, яке має бути повернуто позивачеві. Крім того, заперечувала проти стягнення з позивача витрати співвідповідачів понесенні останніми під час розгляду справи на надання професійної правничої допомоги в розмірі по 5000 грн кожному.

Представник співвідповідачів проти позову заперечував, посилаючись на те, що твердження позивача, що спірна земельна ділянка фактично не використовувалась не відповідає дійсності, оскільки укладенню договору оренди землі від 24.04.2012 року між позивачем і померлою ОСОБА_5 передувало дострокове розірвання договору оренди землі з Філією Світанок ТОВ Агрофірма Агротіс за № 8/80 від 29.12.2004 року, про що свідчить додаткова угода за підписом того ж таки одноосібного директора обох товариств на той час - ОСОБА_6 , яка міститься в реєстраційній справі про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки. Таким чином, починаючи з липня 2012 року і до липня 2016 року (до моменту збору позивачем врожаю зі спірної земельної ділянки в 2016 аграрному році). В подальшому, у зв`язку з фактичним вибуттям землі з користування позивача, так як з вересня 2016 співвідповідачі самотужки засіяли успадковану ними земельну ділянку озимою, позивач перестав виплачувати орендну плату співвідповідачам по справі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №098203, виданого на підставі розпорядження Олександрівської райдержадміністрації Донецької області від 23 липня 2004 року № 330, ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку, площею 12,87 га, на території Беззаботівської сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт видано 3 грудня 2004 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1084. Кадастровий номер земельної ділянки 1420381000010000151.

29 грудня 2004 року орендодавець ОСОБА_5 та орендар ТОВ Агрофірма Агротіс уклали договір оренди земельної ділянки в розмірі 12,87 гектар строком на 12 років. Договір зареєстровано в Олександрівському районному відділі ДРФ ДП ЦДЗК 29 грудня 2004 року за № 8/80.

24 квітня 2012 року ТОВ Агрофірма Агротіс , в особі директора філії Світанок - ОСОБА_6, та ОСОБА_5 уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 29 грудня 2004 року. Складено акт прийому - передачі земельної ділянки від орендаря - ТОВ Агрофірма Агротіс до орендодавця - ОСОБА_5 .

Того ж дня, 24 квітня 2012 року ТОВ Олександрівка - Агро , в особі директора ОСОБА_6, та ОСОБА_5 уклали договір оренди землі, за яким остання, передала в строкове платне користування належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 1420381000:01:000:0151, площею 12,87 га, що розташована на території Беззаботівської сільської ради ( п.п. 1, 2 договору). Строк дії договору - 13 років ( п. 7 договору).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему в Олександрівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11 липня 2012 року №142038104001556 (а.с.10).

За актом приймання - передачі земельної ділянки від 11 липня 2012 року ОСОБА_5 передала належну їй земельну ділянку, площею 12,87 га, на території Беззаботівської сільської ради ТОВ Олександрівка-Агро , в особі директора - ОСОБА_6, а останній прийняв вказану земельну ділянку (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, та згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.12.2016 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 будучі спадкоємцями за законом першої черги спадкування, прийняли у спадок - земельну ділянку кадастровий номер 1420381000:01:000:0151, площею 12,8709 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Беззаботівської сільської ради, в розмірі по 1/2 частині кожний.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 30.01.2018 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30.05.2018 року (а.с.41-44) та постановою Верховного Суду від 18.05.2020 року (а.с. 45-50), було визнано недійсним договір оренди землі, укладений 24 квітня 2012 року між ТОВ "Олександрівка-Агро" та ОСОБА_5 , зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі за №142038104001556 від 11 липня 2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання умов договору оренди позивач ТОВ Олександрівка-Агро в період з 2012 по 2015 рік сплачував орендну плату ОСОБА_5 , а в 2016 році співвідповідачам. З 2017 року виплата орендної плати орендарем була призупинена.

Відповідно до розрахунку, наведеному в позовній заяві, позивачем було сплачено орендну плату за договором оренди землі від 24.04.2012 року: 16.04.2013 - 457,06 грн, 17.04.2013 - 435,30 грн., 26.07.2013 - 5030,00 грн., 24.12.2013 - 6401,82 грн., 16.06.2014 - 6400,94 грн.,26.12.2014 - 6400,93 грн., 07.07.2015 - 6675,54 грн., 05.01.2016 - 6675,54 грн., 16.12.2016 - 7722,96 грн., 16.12.2016 - 7722,96 грн.

Проте дані суми не відповідають доказам, наданим позивачем, в обґрунтування отримання ОСОБА_5 та співвідповідачами орендної плати.

На підтвердження отримання орендної плати за 2013 рік стороною позивача надано: копії витягу з журналу за 17.04.2013 року та 16.04.2013 року, проте з нього не можливо встановити, що саме отримала ОСОБА_5 чи послуги, чи якусь продукцію, оскільки в ньому напроти прізвища зазначено 1,0 та сума 210 грн. як 16.04.2013 року так і 17.04.2013 року, а заява на культивацію огороду одна на 1 гектар; 2 видаткових касових ордера від 26.07.2013 року та 26.12.2013 року, проте сума одного із них, а саме за 26.12.2013 не відповідає сумі та даті визначеній у позовній заяві.

На підтвердження сплати орендної плати в 2014 році позивачем надано копії таблиць з яких вбачається, що в червні та грудні 2014 року було здійснено перерахування рентних платежів за користування земельною ділянкою ОСОБА_5 , а отримувач зазначений ОСОБА_8 . В матеріалах справи є копія заяви ОСОБА_5 про перерахунок орендної плати на картку її доньки ОСОБА_3 , проте дана заява не містить дати її написання, та номер картки, зазначений в ній, не співпадає з номером рахунку куди були перераховані кошти в 2014 році. Суми перераховані в 2014 році також не співпадають з сумами зазначеними позивачем в позовній заяві.

Сума сплачених орендних платежів за 2015 та 2016 рік, зазначена в позовній заяві, відповідає доказам, наданими на підтвердження даних обставин.

Звертаючись до суду з позовом до співвідповідачів про повернення безпідставно набутих коштів, позивач посилається на статтю 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1)набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2)відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову в порядку статті 1212 ЦК України. В такому випадку права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Крім того, згідно ч.6 ст.21 Закону України Про оренду землі у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Проте, позивач заперечує факт використання земельної ділянки за договором оренди землі від 24.04.2012 року, посилаючись на те, що її використання здійснювалось співвідповідачами, що і стало підставою звернення, в квітні 2017 року до Олександрівського районного суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували той факт, що позивач ТОВ Олександрівка - Агро не використовувало, передану йому 11.07.2012 року, за актом приймання-передачі земельної ділянки, за договором оренди землі від 24.04.2012 року, до осені 2016 року.

Навіть, звертаючись до суду у квітні 2017 року ТОВ Олександрівка - Агро в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з літа 2016 року спірна земельна ділянка використовується співвідповідачами, на підтвердження чого було надано акт обстеження земельної ділянки № 3 від 18.05.2017 року. Дані обставини, встановлені в рішенні Олександрівського районного суду від 30.01.2018 року і відповідно до ст. 82 ЦПК України і є тами що не підлягають доказуванню.

У 2017 році у зв`язку з неможливістю фактичного використання спірної земельної ділянки, позивач своїми листами № № 9,10 від 19.01.2018 року, №№19,20 від 31.01.2019 року повідомляв відповідачів про застосування права притримання орендної плати за 2017-2018 роки на підставі положень ст. 538, ч. 1 ст. 546, ст.549 ЦК України.

Отже, оскільки сторони перебували у фактичних договірних відносинах з приводу оренди землі у період з 24.04.2012 року по осінь 2016 року. Право оренди земельної ділянки за позивачем було зареєстровано у встановленому законом порядку 11 липня 2012 року, а тому кошти, сплачені позивачем на користь відповідача, не можуть розцінюватися як безпідставне збагачення.

Вказаний висновок узгоджується із висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 25 червня 2018 року у справі № 314/3995/15-ц (провадження № 61-166168св18) та у постанові від 10.07.2019 року у справі № 314/3987/15 (провадження № 61-18099св18).

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Щодо стягнення судових витрат, понесених співвідповідачами на надання професійної правової допомоги на час розгляду справи, суд встановив.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

01.10.2020 року представником співвідповідачів було надано суду розрахунок розміру судових витрат, які понесли співвідповідачі, у зв`язку з розглядом цивільної справи, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 10000,00 грн. До розрахунку додано квитанції до прибуткового касового ордеру № 257 від 30.09.2020 року на суму 5000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру № 258 від 30.09.2020 року на суму 5000 грн, порядок оплати послуг та акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), до договору, про надання правових послуг адвокатом за № 257/09-2020 від 18.09.2020 року та до договору про надання правових послуг адвокатом за № 258/09-2020 від 18.09.2020.

Відповідно до положень частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137).

Представник співвідповідачів просить стягнути з позивача 10000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених співвідповідачами.

Як передбачено ст.ст.15, 60, 62 ЦПК України та Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом додатку № 1 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 18.09.2020 №257/09-2020 та додатку № 1 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 18.09.2020 року № 258/09-2020 вартість юридичних послуг адвоката - Кириченка О.О. за кожним окремим договором складає 5000 грн., а разом 10000 грн що підтверджено розрахунком суми судових витрат, та була сплачена співвідповідачами, що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до приписів частини 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно розрахунку та актів приймання-передачі наданих послуг від 18.09.2020 року, заявлена представником співвідповідачів до стягнення з позивача сума - 10000,00 грн, складається з: 2102 грн. - зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції ( 2 год.); 5255 грн. - підготовка до розгляду справи та збір доказів ( 5 год.); 3153 грн. - представництво та захист інтересів в суді (3 години).

Отже, загальна сума витрат становить 10510 грн., а фактично сума 10000,00 грн. яка була поділена між співвідповідачами по 5000 грн кожен та погоджена у договорах про надання правової допомоги №№258/09-2020 та 257/09-2020 від 18.0.2020 року та сплачена 30.09.2020 року.

Дослідивши перелік наданих послуг та робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значенням справи для сторони, суд вважає, з урахуванням вимог розумності та справедливості, на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених співвідповідачами, стягнути з позивача по 5000 гривень кожному із них.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" (код ЄДРПОУ 37980355), на користь ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені, під час розгляду справи, судові витрати у вигляді надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро" (код ЄДРПОУ 37980355), на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), понесені, під час розгляду справи, судові витрати у вигляді надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро", юридична адреса: вул. Свободи, 3, с. Новостепанівка, Олександрівського району Донецької області, ЄДРПОУ 37980355;

Відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 09.12.2020 року.

Суддя А.І. Шинкаренко