Ухвала

від 10.12.2020 по справі 307/3789/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3789/20

Провадження № 2-з/307/54/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів заяву представника заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ціпле Івана Юрійовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ціпле Івана Юрійовича звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0659, площею 0, 368 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заборонивши оформлення і відчуження вказаного майна;

- земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0661, площею 0, 0012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заборонивши оформлення і відчуження вказаного майна.

Заяву мотивує тим, що нерухоме майно з приводом якого виник спір знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 , яка перереєструвала майно (поділила земельну ділянку) в той період коли справа між цими ж сторонами знаходилась на розгляді в Тячівському районному суді Закарпатської області, оскільки виник спір з приводу законності реєстрації права власності на земельну ділянку. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року (справа № 307/2680/16-ц, провадження № 2/307/47/18) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Солотвинської селищної ради, де треті особи без самостійних вимог: управління Держгеокадастру України в Тячівському районі Закарпатської області, сектор державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Крец М.Ю., про визнання недійсним договору дарування було вирішено позов задоволити. Визнано недійсним та скасовано договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю. 24 грудня 2012 року та зареєстрований у реєстрі за 12269, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про дарування ОСОБА_4 ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,038 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , та скасовано державну реєстрацію щодо реєстрації право власності на земельну ділянку площею 0,038 га. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Сторони привести у первинний стан, який існував між земельними ділянками АДРЕСА_1 (6) та АДРЕСА_2 . Отже, в цей період (коли справа перебувала в суді) відповідачка ОСОБА_3 поділила земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель площею 0,038 га. документи по якій було визнано судом недійсними на дві окремі земельні ділянки із різними кадастровими номерами, а саме: земельна ділянка площею 0, 0368 га, кадастровий номер 2124455900:02:002:0659, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індексний номер рішення 33969610; та земельна ділянка площею 0, 0012 га, кадастровий номер 2124455900:02:002:0661, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індексний номер рішення 33969618.

Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову щодо спірного майна, яке є предметом спору та позову, може призвести до можливого повторного відчуження відповідачкою ОСОБА_3 , у одноосібному володінні якої знаходиться майно, третім особам, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а також унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивачів.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, імя та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місцепроживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України,реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України,номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти,за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову .

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із заяви, заявники просять забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0659, площею 0, 368 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0661, площею 0, 0012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заборонивши оформлення і відчуження вказаного майна.

Однак, зі змісту поданої заяви вбачається, що вона не містить пропозиції заявників щодо зустрічного забезпечення.

Отже, заява не відповідає вимогам п. 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПУ України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява подана представником заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Ціпле Іваном Юрійовичем про забезпечення позову підлягає поверненню, як така, що подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України .

Керуючись ст. ст. 151- 153 , 258-260 , 352 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ціпле Івана Юрійовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0659, площею 0, 368 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:002:0661, площею 0, 0012 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - повернути заявникам.

Повернути заявнику ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок, згідно квитанції від 10 грудня 2020 року за № 2891030013.

Суд роз`яснює, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для повернення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Ухвалу складено та оголошено 10 грудня 2020 року.

Головуюча: Сойма М.М.