Рішення

від 02.12.2020 по справі 438/923/20

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/923/20

Провадження № 2/438/315/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2020 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Слиша А.Т.,

при секретарі судового засідання Наминанік О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та їх розміру, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, та уточнивши позовні вимоги, просить суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб присудження аліментів, визначених рішенням Бориславського міського суду від 05.04.2013 у справі №2/438/202/2013 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі по 3000 грн на кожну дитину, починаючи з дня вступу рішення суду в законну силу і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона перебувала у громадянському шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 2005 року по квітень 2020 р. Під час шлюбу в них з відповідачем народилися діти - ОСОБА_6 , 2006 р.н., та ОСОБА_7 , 2009 р.н. Рішенням Бориславського міського суду від 05.04.2013 у справі № 2/438/202/2013 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 зі всіх видів заробітку щомісячно з 14.03.2013. Позивач посилається на положення ст.180-184, 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , ст. 8 Закону Про охорону дитинства та зазначає, що з часу присудження аліментів в розмірі 1/3 заробітку з 14.03.2013, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя, а також відповідач втратив роботу. У зв`язку з чим перестав сплачувати аліменти, що свідчить про те, що майновий стан отримувача аліментів погіршився.

Ухвалою судді від 17.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, її представник - адвокат Попів -Кішко Р.Й., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 04.07.2020, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 17.11.2020 позовні вимоги не визнав, вважає позов необґрунтованим, оскільки його матеріальний стан не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі, про який просить позивачка. У судове засідання 02 грудня 2020 року відповідач не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причин своєї неявки не повідомив. Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, суд відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України ) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок з утримання дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 27.07.2012, серії НОМЕР_2 від 31.07.2009, виданими відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області, копією довідки про склад сім?ї ОСОБА_2 . Шлюб між сторонами не було зареєстровано.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 05 квітня 2013 року у справі № 438/287/13-ц з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду набрало законної сили. Позивач пред`явила відповідний виконавчий лист до примусового виконання.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, обов`язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом, на цей час аліменти, які визначені до сплати за рішенням суду, є недостатніми для нормального забезпечення утримання дітей.

Після ухвалення Бориславським міським судом Львівської області рішення від 05 квітня 2013 року у справі № 438/287/13-ц про стягнення з відповідача аліментів пройшов значний період часу та за цей час змінились обставини, які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача у частці від його заробітку. Присуджених судом коштів у розмірі 1/3 частки заробітку відповідача на двох дітей не достатньо для забезпечення нормального розвитку дітей, такий розмір аліментів не забезпечує мінімальних потреб для їхнього утримання.

Прожитковий мінімум на дитину у 2020 році в Україні становить для дитини віком від 6 років до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень на одну особу в розрахунку на місяць, який визначає вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму дитини, збереження її здоров`я, забезпечення набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Таким чином, розмір аліментів, які згідно з рішенням суду постановлено стягувати з відповідача, не забезпечують необхідного гарантованого державою мінімуму на утримання дитини, розмір аліментів, присуджений за рішенням суду, є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім цього, потреби дітей з урахуванням їхнього віку зросли. Суд враховує матеріальне становище позивача. Втрата відповідачем роботи безпосередньо впливає на розмір аліментів, що були визначені у частці від заробітку (доходу ) відповідача.

Позивач ОСОБА_2 не змогла довести свої вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача саме у розмірі по 3000 грн щомісячно, не подавши суду жодних доказів про обсяг коштів, які витрачаються щомісячно на утримання дітей, та про можливість відповідача здійснювати сплату аліментів у такому розмірі. Суд вважає, що розмір аліментів, про стягнення яких просить позивач, є завищеним.

Враховуючи положення Сімейного кодексу України, беручи до уваги також обов`язок позивача ОСОБА_2 утримувати дітей, суд вважає, що кожен з батьків повинен брати участь в утриманні дітей у рівних частинах. Суд вважає, що розмір аліментів у розмірі по 2200 грн на дитину щомісячно, є таким, що дозволить на цей час мінімально забезпечити матеріальне утримання дітей, оскільки такий розмір становить більше половини прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку.

При цьому, під час визначення розміру аліментів суд враховує майновий стан відповідача, те, що розмір його доходів на цей час є мінливим, однак він повинен виконувати обов`язок з утримання дітей та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий рівень та розвиток дітей. Суд враховує відсутність даних про незадовільний стан здоров`я платника аліментів, про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина. Суд враховує також наявність у його власності нерухомого майна. Зокрема, відповідач на праві власності має квартиру в м.Трускавці Львівської області, загальною площею 49 кв.м., житловою площею 32.5 кв.м. Також відповідач є співзасновником ТОВ Прикарпатське джерело (код ЄДРПОУ 37197542).

Згідно з ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Наявність норми про можливість зміни способу стягнення аліментів, з урахуванням позиції стягувача аліментів, дає суду підстави дійти висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, не погіршать їхнього матеріального становища і визначення указаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до дотримання прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону. При цьому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зміну способу стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей, та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі по 2200 грн на кожну дитину щомісячно, оскільки таке на цей час є доцільним та таким, що відповідає їхнім інтересам.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, новий розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а також оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, - з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та їх розмір задоволити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Крушельниця Сколівського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1/3 частини заробітку (доходу) до 2 200 (дві тисячі двісті) гривень на кожного щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) за рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 05 квітня 2013 року у справі № 438/287/13-ц.

Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в дохід держави в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2020 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш