Рішення

від 07.12.2020 по справі 442/6083/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/6083/20

Провадження №2/442/1454/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно за законом., -

за участю представників

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, у якому просить на підставі ст.ст. 16, 392, 1268, 1296 ЦК України визнати за нею право власності на спадкове майно за законом - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 кв.м, загальною площею 74,0 кв.м, що розташований по АДРЕСА_2 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області 14.08.2013 складено відповідний актовий запис № 09 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , як це підтверджується довідкою відповідача від 03.09.2020 № 563. Вказує, що 24.09.2020 позивач звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 . Нотаріус зареєструвала спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_2 : спадкова справа № 31/2020 (номер у спадковому реєстрі 66471240), однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 відмовила з тих підстав, що позивач не подала будь-яких документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, що виключає можливість у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Наголошує, що вона прийняла спадщину після смерті свого чоловіка в порядку п. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця проживала і до сьогоднішнього дня проживає і зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_2 . В даному будинку до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав і спадкодавець. Вказує, що спадкове майно, яким є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належав свекрусі позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 був єдиними спадкоємцем після смерті своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов визнають.

Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , відомості про батька - відсутні.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00018719005 від 20.09.2017 у ОСОБА_3 до укладення шлюбу 16.05.1959 було прізвище „ ОСОБА_3 ".

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 08.09.2020 № 562, ОСОБА_3 до дня своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею в одному будинку проживали та були зареєстровані: син - ОСОБА_2 , 1949 р. н.; невістка - ОСОБА_1 , 1954 р.н.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України рішеннями від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. статті 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до статті 548 Української РСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала реєстрацію будинків і домоволодінь на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 08.09.2020 № 563, виданої ОСОБА_1 про те, що її свекруха - ОСОБА_3 на день своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно по господарських Довжанської Гірської сільської ради була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Даний будинок збудований у 1956 році. Забудовником даного будинку являється гр. ОСОБА_3 .

Згідно Технічного паспорта від 14.07.2017 у АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 74 кв.м.

Згідно довідки, виданої КП Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 15.09.2020 № 354 станом на 14.07.2017 за адресою: АДРЕСА_2 , проінвентаризовано: житловий будинок літ. „А-1" загальною площею 74,0 кв.м, житловою - 41,0 кв.м, літня кухня літ. „Б", сарай літ. „В", вбиральня літ. „Г". Інвентаризаційна вартість вищевказаного об`єкту нерухомого майна становить 107 655 грн.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 62414850 від 10.11.2020, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62414838 від 10.11.2020 вбачається, що у Спадковому реєстрі інформація за параметрами запиту: ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був спадкоємцем за законом першої черги, фактично вступив в управління спадковим майном (житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_2 ), та відповідно прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 і гр. ОСОБА_1 (до укладення шлюбу прізвище „ ОСОБА_1 ") одружились ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 згідно з паспортом серії НОМЕР_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 08.09.2020 № 561, ОСОБА_2 до дня своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним в одному будинку проживали та були зареєстровані: дружина - ОСОБА_1 , 1954 р.н.

Після смерті ОСОБА_2 24.09.2020 заведено спадкову справу № 31/2020.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу від 24.09.2020 № 02-31/106 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 . Постанова мотивована тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності щодо належності цього майна спадкодавцеві.

З матеріалів даної спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем його майна за законом першої черги є його дружина - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

(Постанова ВСУ у справі № 6-2962цс16 від 12 квітня 2017року).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, житловий будинок входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , право на спадкування якого належить позивачу за законом, та оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після чоловіка ОСОБА_2 , постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 74,0 кв.м, житловою площею - 41,0 кв.м; допоміжною площею - 33,0 кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , року народження ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Довжанська Гірська сільська рада Дрогобицького району Львівської області (82195, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Довге, вул. Шевченка, буд. 46, ідентифікаційний код 04374677).

Суддя Ю.С. Кучаковський