Ухвала

від 03.12.2020 по справі 496/1527/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1527/19

Провадження № 2/496/179/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря - Мединської К.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, державного реєстратора Комунального підприємства Юридичний департамент реєстрації Одеської області Іскрова Олега Вікторовича, Біляївського РЕМ АТ Одесаобленерго про визнання рішення виконавчого комітету Усатівської сільської ради незаконним, про визнання державної реєстрації нерухомого майна незаконним та скасування її та про витребування майна з чужого незаконного користування і володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який згодом уточнив (а.с. 5-54 т. 1, а.с. 54-64 т. 2).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 травня 2019 року провадження по вказаній цивільній справі було відкрито в загальному позовному провадженні та призначено до підготовчого судового засідання.

В судові засідання які було призначено на 16.04.2020 року о 14:00 годинні, 11.06.2020 року о 11:30 годинні, 30.06.2020 року о 17:00 годині, 16.11.2020 року о 16:00 годинні, 03.12.2020 року о 15:00 годині позивач та його представник не з`являлись, про причини неявки суд не повідомляли. 14.08.2020 року від позивача надійшла заява в якій він зазначив, що 12.08.2020 року позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Чепрасовим М.І., якого він просив залучити до справи в якості його представника, але з 14.08.2020 року по 03.12.2020 рік, жодних дій по справі з боку позивача або його представника не було вчинено.

Про час та місце судових засідань повідомлявся представник позивача, а також позивач, але поштове повідомлення позивач не отримує, згідно з роздруківки відстеження поштових штрих-кодів вбачається, що конверт з викликом в судове засідання на 16.11.2020 р. вручено 03.11.2020 року (а.с. 133а т. 2), а конверт з викликом в судове засідання на 03.12.2020 р., не доставлений позивачу з інших причин (а.с. 136 т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

В матеріалах справи відсутня заява від позивача про розгляд справи без його участі, жодним чином не підтверджено поважність неявок до судових засідань, та не надано заяв про перенесення слухання справи, з огляду на вищевикладене та з матеріалів справи вбачається, що суд виконав свій обов`язок щодо вчасного повідомлення особи про слухання справи.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії .

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії від 07.07.1989 року, Олександр Шевченко проти України (заява N 8371/02) від 26.04.2007, та Трух проти України (заява № 50966/99) від 14.10.2003 - зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі) та демонструвати готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду;

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом. (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи у випадку залишення позову без розгляду, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи зазначене суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту та заборони відчуження у буть який спосіб накладені ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05 вересня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 158, 200,п. 3 ч.1 ст. 257, 258, 259, 260, 268 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), Виконавчого комітету Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області (адреса: 67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, пров. Урядовий, 63, ЄДРПОУ 04377888), державного реєстратора Комунального підприємства Юридичний департамент реєстрації Одеської області Іскрова Олега Вікторовича (адреса: 67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, 27, ЄДРПОУ 42625167), Біляївського РЕМ АТ Одесаобленерго (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Генерала Плієва, 1), про визнання рішення виконавчого комітету Усатівської сільської ради незаконним, про визнання державної реєстрації нерухомого майна незаконним та скасування її та про витребування майна з чужого незаконного користування і володіння - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту та заборони відчуження у буть який спосіб накладені ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05 вересня 2019 року на ангар розташований на земельній ділянці № НОМЕР_2 масиву № НОМЕР_3 на землях Усатівської сільської ради, за межами села Усатове, Біляївського району Одеської області, трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВт №874 з силовим трансформатором потужністю 63 кВА та силовим кабелем довжиною 350 м. через який надається струм, що забезпечує електричною енергією Ангар розташований на земельної ділянці № НОМЕР_2 , масиву № НОМЕР_3 на землях Усатівської сільської ради за межами села Усатове, Біляївського району Одеської області, на бетонні плити у кількісті 283 (двісті вісімдесят три) штук (підлоги) та 36 (тридцять шість) штук (огорожі) які знаходяться на земельній ділянці № НОМЕР_2 , масиву № НОМЕР_3 на землях Усатівської сільської ради за межами села Усатове, Біляївського району Одеської області.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Біляївський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 08.12.2020 року.

Суддя Буран В.М.