Постанова

від 09.12.2020 по справі 290/692/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/692/16-ц Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія 2 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Шевчук А.М.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Корбут В.В.

у цивільній справі №290/692/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго", Державної реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області, державного реєстратора Державної реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області Бондарчука Руслана Леонідовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Житомирське облагро-променерго", Миропільська селищна рада Романівського району Житомирської області про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. З урахуванням доповнень до позовної заяви просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" (далі-Товариство) на його користь та у його власність приміщення нежитлової будівлі Миропольської ГЕС, загальною площею 231,3 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис в реєстрі прав власності про нерухоме майно - нежитлову будівлю Миропольської ГЕС, загальною площею 231,3 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 6132527, скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про господарську будівлю загальною площею 265,4 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 723123618214, витребувати з чужого незаконного володіння житловий будинок з гаражем (265,4 м.кв.), водозливну плотину (79,7 м.кв.) та обладнання згідно зазначеного переліку (акту від 30.05.1994 р., т.2, а.с.100)), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т.2,а.с.92- 94) . В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначав, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.12.2005 р., укладеного між ним та Дзержинським районним міжколгоспним об`єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд", який рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 27.02.2006 р. у справі №2-1311/06 було визнано дійсним, набув право власності на майно, яке стосується предмета спору, та є єдиним власником цього майна. Його право власності на майно було зареєстровано 06.09.2017 р. Між тим, спірне майно без правових підстав перебуває у володінні ТОВ "Агропроменерго", при цьому за останнім протизаконно зареєстровано право власності на частину цього майна.

Ухвалою від 17.06.2020 р. провадження у справі щодо Державної реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області закрито.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, відповідачу було відомо, що право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, а саме цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло до позивача ОСОБА_1 . Дана обставина була встановлена Розділом 7 п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №806/1267/18.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи заявлені в цій справі вимоги, позивач посилався на положення ч.1 ст.388 ЦК, за приписами якої якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вирішуючи спір, та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що із заявлених підстав позов задоволенню не підлягає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.09.2017 р. державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богушем О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №22237828 про держану реєстрацію права власності ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 576,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: будівля, ГЕС, коридор, машинний зал, підвал, водозливна плотина, шлюзи, плотина, житловий будинок, гараж. Вказані обставини підтверджуються витягом від 27.12.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2,а.с.99) та Інформацією від 23.09.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.3,а.с.1-2).

При цьому Державним реєстратором зазначено, що підставою виникнення права власності є договір відступлення права вимоги від 27.12.2005 р., укладений між Дзержинським районним міжколгоспним об`єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд" та ОСОБА_1 , акт прийому-передачі від 28.12.2005 р., виданий Дзержинським районним міжколгоспним об`єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд" та ОСОБА_1 , акт від 30.05.1994 р., виданий Житомирським західним ПЕМ та Житомирським об`єднанням "Облагропроменерго", рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 27.02.2006 р. у справі №2-1311/06.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно вважав, що вказані вище договір відступлення права вимоги від 27.12.2005 р., акт прийому-передачі від 28.12.2005 р., акт від 30.05.1994 р. та рішення Корольовськго районного суду м.Житомира від 27.02.2006 р. у справі №2-1311/06 не містять жодної інформації про те, що саме на їх підставі ОСОБА_1 набув право власності на будівлі (цілісний майновий комплекс) Миропольської ГЕС загальною площею 576,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, зі змісту укладеного між Дзержинським районним міжколгоспним об`єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) договору відступлення права вимоги від 27.12.2005 р., випливає, що відповідно до його предмета Первісний кредитор передає належне йому право вимоги та власності боргових зобов`язань - грошових коштів та майна, які належать або можуть бути йому належними в майбутньому , Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що існують на момент укладення цього договору, - до нього переходить право власності на майно та грошові кошти з моменту повного виконання ним його зобов`язань, передбачених даним договором (т.1, а.с.26).

Рішенням Корольовськго районного суду м.Житомира від 27.02.2006р. у справі №2-1311/06 договір відступлення права вимоги від 27.12.2005 р. було визнано дійсним (т.1, а.с.43).

Згідно акту прийому-передачі від 28.12.2005 р. Первісний кредитор Дзержинське районне міжколгоспне об`єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" та Новий кредитор ОСОБА_1 уклали цей акт про те, що Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає в копіях матеріали перевірки Житомирської обласної прокуратури щодо права власності Миропільської ГЕС (смт.Миропіль вул.Лісова,1) за Дзержинським районним міжколгоспним об`єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд", а саме: протест прокуратури Житомирської області від 18.02.2004 р., акт прийому-передачі від 30.05.1994 р., рішення №6 Виконавчого комітету Миропільської селищної ради від 27.02.2004 р., книгу основних засобів Дзержинського районного міжколгоспного об`єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (т.1, а.с.27).

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.05.1994 р. Житомирське західне підприємство електричних мереж та Житомирське об`єднання "Облагропроменерго" склали цей акт про те, що перший передає, а друге приймає з балансу на баланс Миропільску ГЕС (т.1, а.с.18).

Таким чином зі змісту договору відступлення права вимоги від 27.12.2005 р., акта прийому-передачі від 28.12.2005 р., акта від 30.05.1994 р. та рішення Корольовськго районного суду м.Житомира від 27.02.2006 р. у справі №2-1311/06 не вбачається факту набуття у власність саме ОСОБА_1 спірних приміщень, в тому числі будівлі Миропільської ГЕС, загальною площею 576,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього матеріали справи свідчать про те, що 11 вересня 2015 року за ТОВ "Агропроменерго" зареєстровано право власності на господарську будівлю Миропільську ГЕС загальною плошею 231,3 кв.м. за цією ж адресою . Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності номер 43719064, видане 11.09.2015 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Романівського РУЮ.

До цього спірна нежитлова будівля Миропільської ГЕС перебувала у колективній власності ТОВ Агропроменерго на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 06.07.2004 року, виданого Миропільською селищною Радою (т.3 а.с.1,2).

Тобто, право власності на спірне нерухоме майно, яке розміщене за тією ж адресою, що зазначає позивач, зареєстроване за відповідачем значно раніше, ніж за позивачем.

Наведені обставини свідчать про існування між сторонами спору про право власності на один і той же об`єкт нерухомого майна.

Доводи позивача про застосування в даному випадку такого способу судового захисту як витребування майна із чужого незаконного володіння спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, за протестом прокурора було скасовано рішення виконкому Миропільської селищної Ради від 05.02.2002 року про оформлення права власності на Миропільську ГЕС за ЗАТ Облагропроменерго .

Проте рішенням виконкому Миропільської селищної ради від 04 червня 2004 року було знову оформлено право власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ Агропроменерго . Після цього 06.07.2004 року було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю Миропільської ГЕС по АДРЕСА_1 (т.3 а.с.29-37).

Зазначені рішення та правовстановлюючі документи є чинними. А тому відсутні підстави вважати, що спірне нерухоме майно перебуває у відповідача у незаконному володінні.

Крім того, судом враховано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК).

За змістом частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту наведеного випливає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстав для витребування спірного нерухомого майна із володіння відповідача немає, оскільки за останнім теж зареєстровано право власності на нього, це майно знаходиться за тією ж адресою та правовстановлюючі документи на нього, видані на ім`я відповідача, є чинними.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до переоцінки доказів.

Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 10.12.2020 року.