Рішення

від 30.11.2020 по справі 468/510/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/510/19-ц

2/468/106/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

30.11.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретаря Цегельник Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" про стягнення заборгованості по орендній платі. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що він є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Пісківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, площею 2,06 га, кадастровий номер: 4820684600:01:000:0414, та площею 1,42 га, кадастровий номер: 4820684600:01:000:0495. 05.01.2012 року між ним та відповідачем було укладеного договір оренди вказаних земельних ділянок, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Баштанському районі 23.08.2012 року. Строк дії договору було визначено 5 років. За умовами договору відповідач зобов`язався 01 грудня кожного року сплачувати орендну плату за користування землею, у розмірі 6% вартості від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель. На думку позивача відповідачем неповно сплачено орендну плату за період 2016-2017 роки, без урахування того, що в 2016-2017 роках збільшилась нормативна грошова оцінка земельних ділянок в наслідок застосування коефіцієнта індексації грошової оцінки земель (про, що йому стало відомо після повернення земельних ділянок в наслідок закінчення строк дії договору та отримання довідки у відділі Держгеокадастру у Баштанському районі про нормативну грошову оцінку земельних ділянок). На підставі проведених розрахунків позивач вважає, що відповідач має заборгованість по виплаті орендної плати за 2016 рік в сумі 1290 грн. 77 коп. (орендна плата повинна була становити 5463 грн. 57 коп., при цьому фактично виплачено 4172 грн. 80 коп.) та за 2017 рік заборгованість по виплаті орендної плати становить 2870 грн. 67 коп. (орендна плата повинна була становити 5463 грн. 57 коп., при цьому фактично виплачено 2592 грн. 90 коп.) Загальна сума заборгованості по орендній платі становить 4161 грн. 44 коп. В добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити заборгованість.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки в сумі 4161 грн. 44 коп.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.04.2019 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представниками відповідача було надано до суду відзив на позов та заперечення, якими просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що орендна плата за 2016-2017 роки буда виплачена в розмірі, передбаченому умовами договору, інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, отриману у відділі у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих. №60/134-19 від 18.03.2019 року, не є належним доказом, оскільки згідно вимог ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформлюється лише у формі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки було безпідставно застосовано коефіцієнт 1,756. Крім того, вказали на безпідставність вимог позивача з огляду на те, що умовами договору не передбачено обов`язку орендаря щорічно переглядати розмір орендної плати в наслідок індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

В свою чергу позивачем було надано до суду відповідь на відзив, якою зазначив, що, інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок було отримано у відділі у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих. №60/134-19 від 18.03.2019 року по тій причині, що за повідомленням Центру надання адміністративних послуг Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель можливо було лише отримати з інформацією за минулий рік, тобто 2019 рік, оскільки електронні сервіси ДЗК не формують витяг за минулі роки. За такого вважає отриману у відділі у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок належним доказом.

Ухвалою від 21.07.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомленні вчасно та належним чином. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність та підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи (копію договору оренди землі від 05.01.2012 року; копію листа відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих. №62/134-19 від 18.03.2019 року з інформацією про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; розрахунок орендної плати; копію заяви від 17.10.2017 року на ім`я директора ВК "Прометей"), суд, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.01.2012 року між ТОВ "Виробнича компанія "Прометей" та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, зареєстрований Відділом Держкомзему у Баштанському районі Миколаївської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012 року за №482060004004153 та №482060004004154 (а.с. 3-5). Згідно вказаного договору позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,48 га, яка розташована на території Пісківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Згідно п.9 вказаного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6% вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, що на день укладення договору становить 2578,86 грн.

Відповідно до п.11 вказаного договору, орендна плата вноситься в грошовій формі з 01 листопада по 01 грудня, в натуральній з 01 вересня по 01 листопада кожного року.

У пункті 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз на 2 роки у разі: зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

У пункті 34 договору сторони погодили, що зміна договору здійсюватиметься у письмовій формі за взаємною угодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв"язується у судовому порядку.

Згідно інформації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої відділом у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за №62/134-19 від 18.03.2019 року (а.с.7), нормативна грошова оцінка земельних ділянок ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта індексації 4, 796 та 1,756 станом на 2016 та 2017 роки становить: 52383,78 грн. (кадастровий номер: 4820684600:01:000:0414) та 60733,64 грн. (кадастровий номер: 4820684600:01:000:0495).

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до норм ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до п. в ч.1 ст. 96 ЗК України, ст.ст. 21, 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Нормами ст. 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 5 цього закону визначено, грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Статтею 289.2 Податкового кодексу України визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При розгляді справи судом встановлено, що за користування земельною ділянкою ТОВ "Виробнича компанія "Прометей" було виплачено позивачу орендну плату за 2016-2017 роки (за вирахуванням податків та зборів) в загальній сумі 6765 грн. 70 коп., що не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи та було зазначено ним в позові.

Згідно вимог ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як зазначалось вище, при укладенні договору сторонами було обумовлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6% вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, що на день укладення договору становить 2578,86 грн.

Тобто, сторонами було узгоджено розмір орендної плати в сталій величині - 2578, 86 грн., а відтак за два роки користування розмір орендної плати повинен був становити не менше ніж 5157 грн.72 коп.

Враховуючи, що за вказаний період ТОВ "Виробнича компанія "Прометей" було виплачено орендну плату в розмірі 6765 грн. 70 коп., суд приходить до висновку, що відповідачем було виплачено орендну плату за вказаний період відповідно до умов договору в повному обсязі.

Позивач обгрунтовує свої вимоги щодо наявності у відповідача заборгованості по орендній виходячи з того, що останній в 2016 та 2017 роках не здійснював перерахунок орендної плати, а саме збільшення її розміру, в наслідок збільшення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу мало місце в наслідок індексації останньої (нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель).

Разом з тим, стороною позивача не наведено належними та допустимими доказами існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі, або з інших підстав збільшувати встановлений саме договором розмір орендної плати.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин на підтвердження того, що між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

З наданої позивачем інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданої відділом у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за №62/134-19 від 18.03.2019 року, вбачається, що в 2016-2017 роках мало місце підвищення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в наслідок застосування індексації грошової оцінки земель, проте її застосування для визначення розміру орендної плати в 2016-2017 року не було обов`язком відповідача з вище наведених підстав.

Таким чином, сукупність встановлених судом в ході розгляду справи обставин свідчить, що виплата орендної плати відповідачем за 2016-2017 роках була проведена в повному обсязі відповідно до умов договору.

Наведене свідчить про необхідність відмови в задоволенні позову

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13, 81,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" про стягнення заборгованості по орендній платі - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 );

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" (місцезнаходження: вул. Кобзаря, 19-а, с. Піски, Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 37893781).

Суддя: