Рішення

від 16.11.2020 по справі 574/1476/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1476/19

Провадження №2/574/92/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом та встановлення юридичних фактів місця відкриття спадщини та прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0184606, яку вона прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї тітки ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом, але юридично за життя не оформила. Вона є спадкоємцем другої черги за законом, але не може її нотаріально оформити, у зв`язку з не можливістю підтвердження факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті сестри, а також не можливістю підтвердження факту місця відкриття спадщини після смерті сестри ОСОБА_2 .. Крім того, оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай) в нотаріальній конторі вона не може, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Просила встановити вище зазначені факти та визнати за нею право на цю земельну частку (пай), розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача Пісківської сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра заявниці ОСОБА_2 , що вбачається з копії повторного свідоцтва про смерть (а.с.7). При цьому, після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, з права на земельну частку (пай) розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0184606, яку вона прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї тітки ОСОБА_3 фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.534, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем за заповітом, але юридично за життя не оформила , що вбачається з інформаційної довідки про вартість земельної частки (паю), копії заповіту, довідки Пісківської сільської ради, рішення Буринського районного суду, довідки відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області, копії паспорта позивачки, копії актового запису про смерть ОСОБА_3 (а.с.8-9,12-14,21-22,39-40).

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.36-37).

Позивачка є спадкоємцем другої черги за законом, відповідно до ст.530 ЦК УРСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, що підтверджується рішенням Буринського районного суду (а.с.13-14).

Остання звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті сестри ОСОБА_2 , однак отримала відмову у зв`язку з не можливістю підтвердження факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , а також не можливістю підтвердження факту місця відкриття спадщини після смерті останньої, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Пустовойтова І.В. та довідкою Путивльської міської ради (а.с.15-16).

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певної дії.

Положеннями статті 549 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем

відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5 (чинної на час відкриття спадщини) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття

спадщини сплачувались податки або страхові платежі по

обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку,

страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили,

про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у

паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те,

що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку

(квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та

інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в

управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних

паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про

реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на

автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм,

державного акта на право приватної власності на землю та інших

документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на

майно, користування яким можливе лише після належного оформлення

прав на нього.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 здійснила обряд поховання сестри, у неї наявний заповіт на ім`я ОСОБА_2 , що разом з іншими доказами свідчить про те, що позивачка прийняла спадщину після смерті сестри, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом фактичного вступу в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім того, позивачка не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного сертифікату на право на земельну частку (пай) був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати вона також не може, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з листа відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.17).

Однак право ОСОБА_3 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України (1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000010, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Червоногвардієць 22.06.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №314, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.18-20).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, ст.ст.530,534,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом та встановлення юридичних фактів місця відкриття спадщини та прийняття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Путивль Сумської області є її останнє місце проживання: АДРЕСА_1 .

Встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) фактично прийняла спадщину після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Путивль Сумської області, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Путивль Сумської області ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 2,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Присеймівське та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0184606, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.01.1997 року за №314.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: