Постанова

від 04.12.2020 по справі 521/10106/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1225/20

Номер справи місцевого суду: 521/10106/20

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого Копіци О.В., секретаря судового засідання Пойзнер В.Є., за участю захисника - адвоката Чорновола А.О., представника Одеської митниці Держмитслужби Цвеляк А.В., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А.на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 14.09.2020 відносно :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, працюючого директором компанії Guangzhou Fast Home Delivery Service Limited (ІН 9144010МА5С4G7A94), адреса: офіс Б70, 559 Тянь Х Північна дорога, округ Тянь Х, Гуанчжоу, Гуандун, 510630, Китай), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та вирішено вантаж (міжнародні експрес-відправлення, у кількості 238 шт.), вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0237/50000/20 від 13 лютого 2020 р., повернути власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.

Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, 19.11.2019, в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (пункт пропуску Одеса , митний пост Міжнародний аеропорт Одеса ) через митний кордон України з території Китайської Народної Республіки, повітряним транспортом (рейс № TK021, авіанакладна/Air Waybill від 17.11.2019 № 235-50494765), від китайської компанії Guangzhou Fast Home Delivery Service Limited на адресу ТОВ Ф.Х.Д. СЕРВІС / Fast Home Delivery Service (ЄДРПОУ 39381810) переміщено вантаж: міжнародні експрес-відправлення, у кількості 238 шт.

25.11.2019, зазначений вантаж доставлено в зону митного контролю Одеської митниці ДФС (митний пост Спеціалізований ).

У якості підстави для переміщення вищезазначених міжнародних експрес-відправлень через митний кордон України, до органу доходів і зборів (Одеська митниця ДФС) подано єдиний транспортний документ (авіанакладна) від 17.11.2019 № 235-50494765 щодо переміщення 36 місць international express parcels clothes spare parts /міжнародні експрес-посилки з вмістом запасних частин до одягу, загальною вагою брутто 951 кг.

Згодом 28.11.2019 р. на адресу Одеської митниці ДФС надійшов лист ГВ БКОЗ УСБ України в Одеській області від 28.11.2019 № 4062 щодо виконання доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2019 № 64/4/9061 за кримінальним провадженням № 6201950000000441 від 06.06.2019 порушеного за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливого протиправного переміщення товарів ТОВ Ф.Х.Д. Сервіс (ЄДРПОУ 39381810) під виглядом експрес-відправлень.

В період з 06.02.2019 по 12.02.2020 посадовими особами митниці було здійснено виїзди за місцями проживання одержувачів МЕВ у м. Одеса, які були зазначені в Реєстрі МЕВ від 21.11.2019 №21/11/2019-1. Встановлено, що частина міжнародних експрес відправлень, що містять адреси міста Одеси не відповідають даним одержувачів.

На думку митного органу, вищезазначені обставини свідчать про дроблення товарної партії та фіктивності відомостей щодо одержувачів, з метою уникнення оподаткування шляхом використання податкових пільг для міжнародних експрес-відправлень вартість яких не перевищує 100 євро, оскільки згідно з ст. 234 МК України та абз. 1 п. 17 ч. 1 ст.196 ПК України ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях не підлягає оподаткуванню.

На підставі вказаних обставин у відношенні директора компанії Guangzhou Fast Home Delivery Service Limited , в особі ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 0237/50000/20 від 13 лютого 2020 року.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції зазначив у постанові, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у гр. ОСОБА_1 умислу (прямого чи непрямого) та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товару, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувачів МЕВ з товарами.

Тобто, митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_3 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товару, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувачів МЕВ з товарами, що виключає наявність в його діях складу порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги, наведені в апеляційних скаргах та узагальнення доводів осіб які їх подали.

В апеляційній скарзі представник Одеської Митниці Держмитслужби Євдокимов Д.А. зазначив, що постанова суду є необґрунтованою, з огляду на наступне:

- судом 1-ої інстанції зазначено, що за наслідками заповнення відповідної форми на сайті www.fhd.com.ua створюється міжнародна експрес накладна в електронному вигляді. ОСОБА_1 не мав підстави для сумніву у правильності інформації щодо реквізитів одержувачів, що були самостійно внесені Замовниками . Проте, даний висновок є хибним, оскільки під час складання протоколу та здійснення провадження посадовими особами митного органу перевірялась можливість створення МЕВ на www.fhd.com.ua , однак дана функція не працює, даний факт можуть підтвердити свідки - посадові особи митного органу. На сайті не створюються товаросупровідні документи, які містять печатку компанії FHD , які подані митному органу. Всі МЕВ мали різних відправників та одержувачів, однак містили однакові інвойси на товар, що є підставою для сумніву у правильності інформації щодо реквізитів.

- судом 1-ої інстанції безпідставно не прийнято в якості доказів лист Чорноморської митниці Держмитслужби від 04.03.2020 за № 7.16/08-02/20-01/7/2265; лист Галицької митниці Держмитслужби від 27.02.2020 за №7.4-1/20-05/7/5938; лист Східної митниці Держмитслужби від 27.02.2020 року за №7.15-08/20/1-7/652; доповідну записку головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці Держмитслужби Брюховецького В. від 11.02.2020; доповідну записку головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці Держмитслужби Самолевського К. від 11.02.2020; інші доповідні записки головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці від 11.02.2020 та 12.02.2020, а також роздруковані електронні листи одержувачів міжнародних експрес-відправлень;

- в судовому засіданні представник митниці Кегтене Д.А. заявляв клопотання про виклик всіх осіб, яких розшукали та встановили митні органи, однак судом безпідставно відхилено дане клопотання та не зазначено про нього в самій постанові.

- в матеріалах справи наявні протоколи опитування осіб з їх персональними даними та підписами, що в розумінні ст. 495 МК України є доказом у справі, яким не надано оцінки в постанові, як і протоколам опитування свідків, а також тому факту, що від різних продавців на адресу різних одержувачів 90% товару є ідентичними, одна торгова марка, один вид, тільки різна фасовка (розмір).

Посилаючись на наведені доводи, представник митниці просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією цих товарів, або прийняти нову постанову про проведення додаткової перевірки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 527 МК України.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, натомість він був представлений захисником Чорноволом А.О., тому суд вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу представника Одеської Митниці за відсутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення представника Одеської Митниці Цвеляк А.В., яка частково підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову, якою накласти стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України у виді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією цих товарів, думку захисника Черновола А.О., який заперечував проти апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі Тейксейра де Кастор проти Португалії від 09.06.98, п. 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості передбачена відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, про що також вказано в апеляційній скарзі представника митниці.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В матеріалах справи міститься Публічний договір про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень, від 13.06.2018, який також розміщено на офіційному сайті ТОВ Ф.Х.Д. Сервіс .

Вказаний Публічний договір про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень, від 13.06.2018 року має юридичну силу відповідно до положень ст. 633 ЦК Украі?ни та укладається шляхом безумовного та повного приєднання Замовника до цього Договору та прийняття всіх істотних умов Договору.

Згідно п. 2.4.2 Публічного договору, до обов`язків здійснення Замовника, входить правильне і розбірливе заповнення та підписання міжнародних експрес накладних, повідомлення Виконавцю інформації про міжнародне експрес відправлення (и?ого вміст).

Крім того, відповідно до п. 4.7 Публічного Договору, Замовник несе відповідальність за достовірність даних в документах, відповідність і?х вмісту, характеру, якості та кількості міжнародних експрес відправлень, наданих ним для здійснення митного оформлення, а також відповідність упаковки особливостям міжнародних експрес відправлень, вимогам чинного в Украі?ні законодавства та вимогам законодавства краі?ни призначення (транзиту).

З вказаних положень Публічного договору про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень, від 13.06.2018 року, вбачається, що обов`язок по заповненню домашнього транспортного документа лежить саме на Замовнику послуг з доставки міжнародних експрес-відправлень.

Відповідно до абз.1 п.1 Розділу ІІІ Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом Державної митної служби України № 728, від 03.09.2007, експрес-перевізник зобов`язаний забезпечити оформлення домашнього транспортного документа під час прийняття міжнародного експрес відправлення у відправника.

Суд 1-ої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови встановив, що ТОВ Ф.Х.Д. Сервіс , як міжнародний експрес-перевізник, забезпечило оформлення домашнього транспортного документа, шляхом розміщення на офіційному сайті в мережі інтернет, що знаходиться за адресою: www.fhd.com.ua відповідної форми, яка потребує від Замовника внесення необхідної інформації.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_4 пояснив, що інформація у відповідну форму вноситься Замовником самостійно та не зазнає жодних форм контролю (або перевірки) з боку міжнародного експрес-перевізника, як в країні відправлення, так і в країні призначення.

За наслідками заповнення відповідної форми на сайті www.fhd.com.ua створюється міжнародна експрес накладна в електронному вигляді.

Суддя апеляційного суду, сприймає критично доводи апеляційної скарги з приводу того, що органом перевірялася можливість створення МЕВ на сайті www.fhd.com.ua , однак дана функція не працює, оскільки вказані доводи не підтверджені жодними доказами.

Також, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи представника держмитниці з посиланням на ст. 491 МК України про те, що підставою для складання протоколу став не лист ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській обл., від 28.11.2019, який містить лише припущення щодо порушення митних правил, а безпосереднє виявлення порушень шляхом встановлення невідповідності отримувачів МЕВ.

Разом з тим, вказана обставина не спростовує висновки суду 1-ої інстанції по суті справи і не є безумовною підставою для скасування оскарженої постанови.

Однак, апеляційний суд вважає слушними висновки суду 1-ої інстанції відносно того, що лист Чорноморської митниці Держмитслужби, від 04.03.2020, лист Галицької митниці Держмитслужби від 27.02.2020, лист Східної митниці Держмитслужби від 27.02.2020, доповідна записка головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці Держмитслужби Брюховецького В. від 11.02.2020, доповідна записка головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці Держмитслужби Самолевського К. від 11.02.2020, інші доповідні записки головного державного інспектора ВОР №1 УЗПК та ПМП Одеської митниці від 11.02.2020 та 12.02.2020, а також роздруковані електронні листи одержувачів міжнародних експрес-відправлень не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності, оскільки з вказаних документів не можливо встановити, які саме особи та в який саме час були опитані, які вони надали пояснення, яким чином підтверджується відсутність адрес, відсутність за місцем проживання, належність чи неналежність номерів телефонів певним особам.

Викладені обставини свідчать про те, що з вищевказаних документів не видається можливим встановити законність їх отримання, а також перевірити їх зміст, встановити коло опитаних осіб, їх причетність до даних міжнародних експрес відправлень, а також порівняти їх пояснення.

На думку апеляційного суду, суддя обґрунтовано не визнав допустимими доказами пояснення, що були надані невідомими особами в телефонній розмові, з огляду на те, що при такому опитуванні неможливо встановити особу, що надає відповідні пояснення.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил із послідуючими змінами від 30.05.2008 №8).

Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Стосовно тверджень в апеляційній скарзі представника митниці Євдокимова Д.А., щодо необхідності проведення додаткової перевірки, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Виходячи зі змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється, щодо особи яка притягується до адміністративної відповідальності та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

На думку апеляційного суду, виходячи з принципу диспозитивності і безсторонності судом 1-ої інстанції прийнято рішення на підставі тих доказів, які надані сторонами провадження.

Аналіз доводів представника митниці дає підстави дійти до висновку про те, що фактично в межах вказаної справи необхідно зібрати нові докази, а не усунути недоліки, які містяться у протоколі та інших матеріалах справи. Крім того, представник митниці в апеляційній скарзі не зазначив, які саме недоліки містять матеріали справи.

Враховуючи вище викладенні обставинами, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наявні матеріали справи відповідають вимогам закону з точки зору їх належного оформлення, а суд 1-ої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, апеляційний суд вважає постанову суду 1-ої інстанції законною, обґрунтованою, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 7, 293, 294 КУпАП, ст. 486 МК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А.- залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14.09.2020, якою провадження у справі про порушення митних правил , передбачених ч. 1 ст. 483 МК Українивідносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца