Ухвала

від 01.12.2020 по справі 631/1312/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 1-кс/631/153/20

справа № 631/1312/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01грудня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області клопотання слідчого СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2019 року під № 12019220390000462 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянки України, остання адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судима,

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2020 року в порядку,передбаченому пунктом5частини 2статті40Кримінального процесуальногокодексу України до слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області звернулась заступник начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 з клопотанням, погодженим прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 .

В обґрунтуваннязаявленого клопотанняслідчий зазначила,що впровадженні СВНововодолазького відділенняполіції Первомайськоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті перебуваютьматеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньпід № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.

Як вказала слідчий дане кримінальне провадження розпочате шляхом виділення з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018221400000048 від 14 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у 1994 році призначено на посаду головного бухгалтера Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Будучи службовоюособою,наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, керуючись в своїй діяльності посадовою інструкцією головного бухгалтера Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, Законом України «Про бухгалтерський облік», нормативно-правовими та законодавчими актами України, що стосуються питань організації та ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, наказами, розпорядженнями установ вищого рівня, маючи обов`язки, зокрема серед інших здійснення контролю за обігом грошових коштів, складання кошторисів доходів та видатків на поточний рік та маючи відповідальність за достовірність поданої звітності, вчинила заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання своїм службовими обов`язками за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.

Окрім того, ОСОБА_7 у 2014 році призначено на посаду сторожа Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, у якій на той час головним бухгалтером працювала його мати ОСОБА_6 .

На початку серпня 2017 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , який починаючи з 2015 року працював у Нововодолазькій районній державній лікарні ветеринарної медицини, на посаді сторожа, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння бюджетними коштами призначеними для виплати заробітної плати працівникам лікарні, шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_6 .

При цьому ОСОБА_6 виконувала роль організатора кримінального правопорушення, тобто організувала вчинення злочину, керувала його підготовкою та вчиненням, а ОСОБА_7 виконував роль пособника при вчиненні кримінального правопорушення, тобто сприяв вчиненню злочину.

Реалізуючи злочинний намір групи, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам лікарні, шляхом зловживання службовим становищем однієї із осіб групи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розподілили між собою дії, які будуть виконувати при вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до заздалегідь розподілених дій, ОСОБА_7 отримав від раніше знайомого ОСОБА_8 , документи які посвідчують його особу, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області 06 грудня 2011 року та картку платника податків на ім`я ОСОБА_8 з реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_2 , які в подальшому надав ОСОБА_6 для вчинення дій, спрямованих на офіційне працевлаштування останнього, як працівника лікарні.

При цьому, ОСОБА_6 , відповідно до заздалегідь розподілених дій, виконала всі необхідні дії для офіційного працевлаштування ОСОБА_8 на посаду сторожа Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини з 07 серпня 2017 року, який фактично, починаючи з дня призначення на посаду та до моменту документального звільнення, не працював у вказаній лікарні.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам лікарні, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документально рахувався на посаді сторожа Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, проте фактично у період з 07 серпня 2017 року по 31 жовтня 2018 року не працював, протиправно, з корисливих мотивів, маючи спільний з ОСОБА_7 умисел на заволодіння бюджетними коштами, перебуваючи на посаді головного бухгалтера вказаної установи у період з 07 серпня 2017 року до 31 жовтня 2018 року, порушуючи свої посадові обов`язки, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме повноваженнями щодо розподілення грошових коштів у системі «Приват 24» Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», а також заповнення відомостей нарахування заробітних плат співробітникам Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, розуміючи неправомірний характер своїх дій, умисно нараховувала ОСОБА_8 грошові кошти в якості заробітної плати, які в подальшому зараховувала на свій власний банківський рахунок, відкритий в банківській установі Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та банківський рахунок ОСОБА_7 , який також відкритий у банківській установі Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був офіційно працевлаштований 07 серпня 2017 року до Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини на посаду сторожа, звідки офіційно звільнений 31 жовтня 2018 року, проте фактично свої обов`язки не виконував.

У вказаний період ОСОБА_6 нараховувала та зараховувала бюджетні кошти у вигляді заробітної плати ОСОБА_8 , яку він не отримував та які, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , незаконно обернули на свою користь, чим завершили свій умисел спрямований на заволодіння бюджетними коштами у сумі 103681 гривня 13 копійок, нарахування яких підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 8/151СЕ-19 від 13 вересня 2019 року.

При цьому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 документально рахувався на посаді сторожа Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, проте фактично не працював, у період з 07 серпня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, користуючись тим, що його мати ОСОБА_6 , є службовою особою та зловживає своїм службовим становищем, з метою власного незаконного збагачення, отримував на власний банківський рахунок грошові кошти, які являлися бюджетними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам лікарні.

Грошовими коштами отриманими злочинним шляхом, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили державі матеріальну шкоду на загальну суму 103681 гривню 13 копійок.

Слідчий вказала, що підозрюваною у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, 16 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018221400000048 від 14 травня 2018 року, складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України. Проте у зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем мешкання, повідомлення про підозру вручено відповідно до положень статті 278 Кримінального процесуального кодексу України в порядку, передбаченому частиною 2 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 42018221400000048 від 14 травня 2018, складено повідомлення про зміну підозри ОСОБА_6 , а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, яке у зв`язку з відсутністю ОСОБА_6 за місцем мешкання, було вручено відповідно до положень статтей 111 та 278 Кримінального процесуального кодексу України в порядку, передбаченому частиною 2 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_6 вручено Нововодолазькій селищній раді Харківської області, в структуру якої входить Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, інфраструктури, транспорту та охорони навколишнього середовища Нововодолазької селищної ради (рішення № 457 від 19 жовтня 2017 року VI сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради, розміщене на офіційному сайті за посиланням http://vodolaga-gromada.gov.ua/). Вказаний відділ, відповідно до статті 24 Житлового кодексу Української РСР, відноситься до житлово-експлуатаційної організації. Крім того, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_6 вручено ОСОБА_9 , як особі, яка проживає з підозрюваною.

02 грудня 2019 року з матеріалів кримінального провадження № 42018221400000048 від 14 травня 2018 року, виділено матеріали за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, виділеному провадженню присвоєно № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року.

03 грудня 2019 року ОСОБА_6 оголошено в розшук в порядку, передбаченому частиною 1 статті 281 Кримінального процесуального кодексу України та того ж дня досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року зупинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий зазначила, що постанову про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 від 03 грудня 2019 року направлено до оперативного підрозділу СКП Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, яким відповідно до Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» заведена оперативно розшукова справа.

На виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні, оперативним підрозділом отримано інформацію про те, що 06 грудня 2018 року підозрювана ОСОБА_6 перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Гоптівка», про що свідчить роздруківка з інформаційної бази даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан».

23 вересня 2020 року заступником начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019220390000462 винесена постанова про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук.

Як зазначила слідчий, підставою для звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилаючись нанеобхідність виконання покладених на підозрювану обов`язків, беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та те, що за місцем реєстрації остання не проживає та переховується від органу досудового розслідування, крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхала за межі України, у зв`язку з чим постановою слідчого від 23 вересня 2020 року оголошена в міжнародний розшук, слідчий зазначила, що виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки ухвала суду про надання дозволу на затримання і доставку в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою розшукуваної особи є рішенням, що не відповідає вимогам міжнародних договорів України щодо обов`язкового обрання розшукуваній особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Рішення суду про надання дозволу на затримання розшукуваної особи не є запобіжним заходом і іноземними державами розглядається як примусове доставлення або привід. Тому компетентними органами іноземних держав дане рішення судів до уваги не береться і у випадку затримання особи на території іноземної держави не є підставою для утримання її під вартою, що у свою чергу унеможливлює процес екстрадиції правопорушника до України та призводить до втрати доказів у справі, перебігу строків давності тощо.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного слідчий за погодженням із прокурором звернулась до суду з клопотанням саме про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання була сповіщена у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Через канцелярію суду надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 6615/20-вх від 01 грудня 2020 року, відповідно до якої просила провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 без її участі.

Прокурор Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі постанови першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_10 від 02грудня 2019року «Пропризначення групипрокурорів» наданівідповідні повноваженняу цьомукримінальному провадженні,у судовомузасіданні погоджене ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, надавши пояснення, ідентичні змісту клопотання, доповівши про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та акцентувавши увагу суду на тому, що факт переховування ОСОБА_6 та оголошення її у міжнародний розшук, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності.

Не погоджуюсь з поданим клопотанням, захисник ОСОБА_4 , який діє на підставі доручення № 6730, виданого 30листопада 2020року Регіональнимцентром знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уЛуганській таХарківській областях, заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим через відсутність належних доказів щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також захисник звернув увагу суду на той факт, що повідомлення про підозру особисто ОСОБА_6 не вручалась, остання має позитивні характеристики з місця проживання, а отже застосування запобіжного заходу про який мова йде у клопотання є передчасним, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, погодженого прокурором.

Заслухавши думку та пояснення прокурора з приводу поданого клопотання, позицію сторони захисту, дослідивши надані в обґрунтування клопотання матеріали в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3статті 191 Кримінального кодексу України, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Підпунктом «с» пункту 1 та пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної від імені України 09 листопада 1995 року у місті Страсбурзі та ратифікованої із заявами та застереженнями відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року (із змінами та доповненнями) декларується, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожного, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, якими визначено, що законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, має негайно постати перед суддею і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Конституція України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність.

Такі гарантії перелічені й у статті 29 Основного Закону України, частини 1 та 2 якої визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (частина 2статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, завданням кримінального провадження, визначеним устатті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальний процесуальний кодекс Україниу пункті 18 частини 1 статті 3 визначає, що до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є запобіжні заходи (частина 1, пункт 9 частини 2 стаття 131 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до статті 132 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги частин 1, 2 та 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження про яке мова йде у клопотанні, з урахуванням наступного.

Як визначено у частині 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховатись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не законно впливти на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені пунктами 1 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у пунктах 1 11 частини 1 вказаної статті.

Отже, відповідно до вимог статті 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачений покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди тощо.

Разом із тим, частина 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України регламентує, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, з огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити та перевірити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 Кримінального кодексу України.

Із наданих матеріалів судом встановлено, що СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, яке 02 грудня 2019 року відповідно до постанови начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_11 виділене із матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018221400000048 від 14 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019220390000462, зареєстрованого 02 грудня 2019 року о 16 годині 07 хвилини 28 секунд, сформованого заступником начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 вбачається, що за заявою ОСОБА_9 від 14 травня 2019 року внесені відомості за фактом привласнення коштів посадовими особами Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення частина 3 статті 191 Кримінального кодексу України, особою, яку повідомлено про підозру зазначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; слідчими, які здійснюють досудове розслідування вказані: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництвовказані: ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

З постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 02 грудня 2019 року першим заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_18 , в межах процесуальних прав, визначених частиною 1 статті 37 й статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року призначено групу прокурорів у складі: начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_16 , прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_17 . Старшим групи прокурорів призначено начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_16 , якому доручено керувати діями інших прокурорів.

Відповідно до змісту постанови про створення слідчої групи, прийнятої 02 грудня 2019 року т. в. о. начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 в межах процесуальних прав, визначених статтями 39, 41 та 110 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року створено слідчу групу до складу якої включені: заступник начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , слідчий Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_15 , слідчий Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_13 , слідчий Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , начальник Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_12 . Старшим слідчої групи призначено заступника начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 .

Як вже зазначалося вище, при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

У відповідності до частини 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Звертаючись до практики Європейського суду з прав людини, який зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На даний час обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22 травня 2018 року, який повідомив, що йому стало достовірно відомо, що згідно бухгалтерських документів Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини, починаючи з 2010 року на їх підприємстві числиться охоронцем громадянин ОСОБА_8 , який є родичем головного бухгалтера ОСОБА_6 , та жодного дня не виконував обов`язки охоронця та не працював;

- інформацією, наданої заступником начальника Валківського відділення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_19 від 06 червня 2018 року за вихідним № 55/10/20-06-00-19 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно громадянина ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останній з третього кварталу 2017 року отримує доходи від Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00705918), а саме: за III квартал 2017 року у розмірі 11136 гривень 01 копійка, за IV квартал 2017 року у розмірі 20286 гривень 99 копійок, за I квартал 2018 року у розмірі 16949 гривень 00 копійок;

- висновком експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_20 від 27 червня 2019 року № 8/71СЕ 19 за результати проведення судово економічної експертизи відповідно до якого нарахування заробітної плати ОСОБА_8 за період з 07 серпня 2017 року по 31 жовтня 2018 року документально підтверджується в загальній сумі 103681 гривня 13 копійок, не виявляється можливим встановити чи була виплачена заробітна плата за весь період перебування на посаді, через відсутність необхідної документації;

- висновком експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_20 від 13 вересня 2019 року № 8/151СЕ 19 за результати проведення судово економічної експертизи відповідно до якого нарахування заробітної плати ОСОБА_8 за період з 07 серпня 2017 року по 31 жовтня 2018 року документально підтверджується в загальній сумі 103681 гривня 13 копійок, виплата заробітної плати за весь період перебування на посаді документально не підтверджується;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 19 вересня 2019 року, яка повідомила що працювала у Нововодолазькій районній державній лікарні ветеринарної медицини останні п`ять років, під час роботи писала табелі обліку робочого часу з урахуванням відвідування працівників, які після затвердження начальником передавала колишньому головному бухгалтеру ОСОБА_6 , яка особисто здійснювала нарахування заробітної плати та складала відповідні відомості;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 23 вересня 2019 року, яка повідомила що з 2002 року працювала у Нововодолазькій районній державній лікарні ветеринарної медицини на посаді бухгалтера. З вересня 2018 року її перевели на посаду провідного бухгалтера у зв`язку з змінами штатного розпису та підпорядкування лікарні іншому органу. Свідок пояснила, що в її обов`язки ніколи не входило нарахування та перерахування заробітної плати працівникам ветеринарної служби, цим займалась особисто ОСОБА_6 , яка працювала на посаді головного бухгалтера. ОСОБА_22 виконувала обов`язки щодо оформлення осіб на роботу. У серпні 2017 року ОСОБА_6 надала документи, необхідні для формування особової справи і наказала оформити на роботу ОСОБА_8 на посаду сторожа лікарні. Самого ОСОБА_8 свідок не бачила, крім того додала, що ніколи не слідкувала за відвідуванням працівниками свого робочого місця;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 16 жовтня 2019 року, який повідомив, що йому не відомо яким чином здійснювалось нарахування заробітної плати у Нововодолазькій районній державній лікарні ветеринарної клініки. Також свідок вказав, що йому не відоме місцезнаходження ОСОБА_6 , останній раз він її бачив 06 грудня 2018 року;

- інформацією Головного управління державної податкової служби у Харківській області за № 7949/9/20-40-02-04-09 від 09 грудня 2019 року про реєстраційні дані, джерела та суми доходів за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2019 року по фізичній особі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

- висновком експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_20 від 28 жовтня 2019 року № 8/206СЕ 19 за результати проведення додаткової судово економічної експертизи, відповідно до якого виплачена сума заробітної плати (шляхом зарахування на карткові рахунки працівників) ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 та ОСОБА_21 перевищує суму «до виплати», яка визначена у відомостях про нарахування та утримання заробітної плати працівникам Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини на загальну суму 192900 гривень 35 копійок;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 30 жовтня 2019 року який вказав, що з літа 2006 року по квітень 2018 року займав посаду начальника Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини. Головним бухгалтером в даний період була ОСОБА_6 . За період перебування ОСОБА_24 на посаді начальника, нові особи для працевлаштування на роботу не приходили. Крім того, свідком зазначалось, що наказ про призначення на посаду сторожа ОСОБА_8 ним не виносився та не підписувався, проте він пам`ятає, що 07 серпня 2017 року ОСОБА_6 приносила заяву від імені ОСОБА_8 , в якій останній просив прийняти його на посаду сторожа на час відпусток, на якій ОСОБА_24 поставив підпис та розписав «В наказ». Контроль за роботою сторожів ОСОБА_24 , як начальник, не здійснював, бо це не входило в його посадові обов`язки;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 05 листопада 2019 року, яка повідомила що роботу по нарахуванню або розподілу заробітної плати працівникам чи надання грошових винагород вона не здійснювала. Заробітну плату та інші грошові кошти розподіляла та вела відповідні документи виключно ОСОБА_6 . Навіть коли та була переведена на посаду санітара, то продовжували сидіти у бухгалтерії, нараховувати заробітну плату та розподіляти грошові кошти. Свідок вказала, що інші працівники бухгалтерії також виконували роботу, яку їм називала ОСОБА_6 , оскільки остання фактично продовжував керувати бухгалтерськими обліками;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 05 листопада 2019 року, яка повідомила що працює у Нововодолазькій районній державній лікарні ветеринарної медицини на посаді бухгалтера. З січня 2019 року виконує обов`язки головного бухгалтера підприємства. Свідок пояснила, що у період з 2017 року по 2018 рік на посаді головного бухгалтера працювала ОСОБА_6 , яку у квітні 2018 року було переведено на посаду санітара, а бухгалтером призначили ОСОБА_21 . Проте ОСОБА_6 продовжував працювати у бухгалтерії та проводити усі бухгалтерські операції по нарахуванню та зарахуванню заробітної плати працівникам. Як вказала свідок, нарахування заробітної плати здійснювалося згідно штатного розпису, табелів обліку робочого часу, які за вказівкою ОСОБА_6 складала ОСОБА_21 . Відомості про нарахування та відрахування заробітної плати складала особисто ОСОБА_6 , вона власноруч їх заповнювала, оскільки це свідок бачила особисто. ОСОБА_8 свідок особисто не знає, проте бачила копію його паспорту у бухгалтерським документах. Окрім іншого ОСОБА_25 повідомила, що заробітна плата працівникам лікарні виплачувалася на банківські рахунки, відкриті у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» через систему «Приват24», доступ до якої був у ОСОБА_6 , оскільки логін, через якій потрібно війти у систему, був зареєстрований на неї та прив`язаний до її номер телефону. Також ОСОБА_25 додала, що за усним дозволом ОСОБА_6 свідок використовувала її електронний ключ з електронним підписом для подачі від її імені та за її підписом інформації про нарахування заробітної плати до пенсійного фонду та податкової служби.

Вказані докази є вагомим та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 278 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень передбачений положеннями статті 135 Кримінального процесуального кодексу України, частина 1 якої встановлює, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (частина 2 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення згідно статтей 42, 276 278 Кримінального процесуального кодексу України вручалося відповідно до приписів частини 2 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України 16 жовтня 2019 року та про зміну підозри 06 грудня 2019 року через житлово експлуатаційну організацію голові Об`єднання власників багатоквартирних будинків «Колос», за останнім відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та через Нововодолазьку селищну раду Нововодолазького району харківської області (Відділ житлово комунального господарства, благоустрою, інфраструктури, транспорту та охорони навколишнього середовища), а також 29 листопада 2019 року ОСОБА_9 як особі, яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , оскільки місце знаходження останньої не відоме, що підтверджується інформацією з бази даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно телекомунікаційної системи контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 06 грудня 2018 року залишила територію України в пункті пропуску через державний кордон «Гоптівка» в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу на територію України не поверталася, у зв`язку з чим постановою заступника начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 03 грудня 2019 року оголошена у розшук.

Крім того, допитаний в якості свідка 28 січня 2020 року ОСОБА_7 повідомив, що свою матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , він бачив рік тому за місцем мешкання, на даний час місце її знаходження йому не відомо. У грудні 2019 року остання дзвонила по телефону, проте чим займається та де проживає не говорила. Номер телефону, з якого дзвонила ОСОБА_6 , свідок не зберіг.

Також допитаний 23 вересня 2020 року в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_6 не бачив з грудня 2018 року, а саме з того часу, коли за місцем їх спільного мешкання та місцем її роботи були проведені обшуки. З того часу ОСОБА_6 за місцем реєстрації та мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , не з`являлась, хоча її особисті речі тривалий час знаходились у будинку, які згодом забрав її син ОСОБА_26 . Також свідок вказав, що оскільки ОСОБА_6 тривалий час не проживала за місцем реєстрації, ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житлом та зняття її з місця реєстрації, про що було винесено заочне рішення.

З заочного рішення, ухваленого 02 грудня 2019 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у справі з єдиним унікальним № 631/594/19 (провадження № 2/631/752/19) за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Нововодолазького районного сектору Головного управління державної міграційної служби у Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_9 задоволені частково, визнано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 03 січня 2020 року.

Таким чином, за наведених обставин, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, у відповідності до вимог статтей 135, 136 та 278 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із переховуванням останньої від органів досудового розслідування.

При цьому слід зазначити, що положення частини 7 статті 135 та статті 566 Кримінального процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки стосуються лише осіб, які проживають на території іноземної держави на законних підставах та перебувають на обліку консульства, однак доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 перебуває на консульському обліку матеріали справи не містять, натомість наявні ознаки, які свідчать про те, що остання ухиляється від слідства та суду.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження та виправдовує факт проведення досудового розслідування.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, обґрунтована, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення на даному етапі є достатніми, та остання набула у даному кримінальному провадженні процесуального статусу підозрюваної, а тому щодо неї може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

За змістом клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме заволодінні чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а отже в даному випадку можливо застосовувати приписи частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.

Як вжезазначалося вище, підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених підпунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою приховати раніше вчиненого злочину, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є частково обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі її сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, регламентовані статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України.

Надаючи оцінку вказаним вище ризикам, слід дійти висновку, що в даному випадку сторона обвинувачення довела у судовому засіданні, що існує ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки остання 06 грудня 2018 року в пункті пропуску через державний кордон «Гоптівка» покинула територію України в напрямку виїзду на територію Російської Федерації та до теперішнього часу на територію України не повернулася, що також підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_9 , які показали, що остання після проведення 06 грудня 2018 року обшуку житла, поїхала з місця свого проживання та реєстрації у невідомому напрямку, у зв`язку з чим була оголошена органом досудового розслідування у розшук, а згодом 23 вересня 2020 року оголошена й в міжнародний розшук.

Наведене підтверджує переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування і перешкоджання кримінальному провадженню.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 квітня 2000 року у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic»), заява № 31315/96 та рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2003 року у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заява № 71362/01, суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що свідками у кримінальному провадженні є особи з кола знайомих підозрюваної ОСОБА_6 і вони мешкають в одному населеному пункті та мають давні знайомства, а також з деякими зі свідків підозрювана перебуває у родинних та близьких відносинах. Підозрювана може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб вона змогла уникнути кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої нормами Кримінального процесуального законодавства Українипроцедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1 та 2 статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_6 має реальну можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом застосування психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження,

Вказані ризики на думку слідчого судді знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання детектива.

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховання раніше вчиненого злочину, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. В даному випадку не заслуговує на увагу посилання прокурора на той факт, що ОСОБА_6 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, оскільки як вбачається із матеріалів справи, остання в силу статті 89 Кримінального кодексу України вважається такою, що не має судимостей.

Отже, за наслідками розгляду клопотання слідчого, погодженого в установленому законом порядку прокурором, слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість і наявність підстав для обрання підозрюваній ОСОБА_6 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, враховуючи наявність наступних обставин: обґрунтованості підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, наявність законодавчо встановленого виду покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, розмір предмета злочину, наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, відсутністю даних щодо перебування на її утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, факт тривалого перебування за межами території України та обізнаності про здійснення кримінального провадження за фактом привласнення грошових коштів Нововодолазької районної державної лікарні ветеринарної медицини. Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку слідчого судді, на даному етапі не зменшать встановлених ризиків та не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваною й виконання нею процесуальних обов`язків.

При цьому, із наданих доказів встановлено, що ОСОБА_6 не відноситься до категорії осіб, стосовно яких згідно з частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та за станом її здоров`я перешкод для обрання їй міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається.

Також слідчим суддею встановлено, що 23 вересня 2020 року заступником начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року винесена постанова про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук.

Підставою для винесення вказаної постанови слугував той факт, що ОСОБА_6 перетнула державний кордон України та на момент оголошення розшуку на територію України не поверталася.

Зазначена вище постанова була скорегована до виконання до Відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо внесення відомостей про оголошення в міжнародний розшук каналами Інтерполу до відповідних обліків МОКП громадянки ОСОБА_6 .

Листом за підписом начальника Відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_27 від 01 жовтня 2020 року за № 1417/119-23/01-2020 було повідомлено про те, що при внесенні до обліків МОКП Інтерполу інформації про розшук фігуранта з метою екстрадиції, передбачена обов`язкова наявність ордеру на арешт або вирок суду.

З цього приводуслід зазначити,що частиною1статті 281Кримінального процесуальногокодексу Українивизначено, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук.

Водночас, згідно вимог частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. А тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук визначені частиною 1 статті 281Кримінального процесуальногокодексу України є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскількикримінальне процесуальне законодавство України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Тобто, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Як вже неодноразово зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 06 грудня 2018 року залишила територію України в пункті пропуску через державний кордон «Гоптівка» в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу на територію України не повертався.

03 грудня 2019 року ОСОБА_6 оголошено в розшук в порядку, передбаченому частиною 1 статті 281 Кримінального процесуального кодексу України та того ж дня досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року зупинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України.

Постанову про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 від 03 грудня 2019 року направлено до оперативного підрозділу, та СКП Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заведена оперативно-розшукова справа.

23 вересня 2020 року постановою заступника начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук та скеровано відповідні матеріали до Відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальний процесуальнийкодекс Українижодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (частина 6 статті 193 та частина 2 статті 281 Кримінального процесуального кодексу України), що в даному випадку і було здійснено заступником начальникаСВ Нововодолазькоговідділення поліціїПервомайського відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вХарківській областікапітаном поліції ОСОБА_5 , шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваної ОСОБА_6 в державний, а згодом і в міжнародний розшук.

Слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.

Так за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не перебуває в міжнародному розшуку, оскільки компетентні органи країни мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно підпункту 4 розділу VІнаказу Міністерства Юстиції України від 19 серпня 2019 року № 2599/9 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження» підставою для здійснення екстрадиції розшукуваного в Україну для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м`який запобіжний захід є саме ухвала компетентного суду про тримання особи під вартою.

Частиною 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Аналіз положень наведеної статті дає підстави для висновку, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності підстав для розгляду даного клопотання в порядку, передбаченому частиною 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, а також існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 вищенаведеного кодифікованого закону України, та у зв`язку з чим можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 .

Разом із тим слід відзначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є тотожним поняттю застосування такого, тому у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 3, 42, 131, 135, 136, 176 178, 183, 184, 193 194, 276 279, 307, 309,371,372,376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника СВ Нововодолазького відділення Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220390000462 від 02 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянки України, остання адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу її доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за її участю у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1