Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/15451/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/15451/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом приватного підприємства К С А

до товариства з обмеженою відповідальністю РІКАРДО КОМ

про стягнення 390610,11 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство К С А до товариства з обмеженою відповідальністю РІКАРДО КОМ про стягнення 390610,11 грн., з яких: 291500,09 грн. боргу, 40810,01 грн. неустойки, 58300,01 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар по договору поставки № 11503 від 22.09.2020.

Суд своєю ухвалою від 15.10.2020 відкрив провадження у справі № 910/15451/20 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.09.2020 приватне підприємство К С А (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю РІКАРДО КОМ (постачальник) уклали договір поставки № 11503 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця мінеральні добрива (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлений обов`язок постачальника поставити покупцю товар протягом трьох робочих днів з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої п. 6.2.1 Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів в національній валюті України - гривні на поточний банківський рахунок постачальника в такому порядку: покупець сплачує 100 % (сто відсотків) вартості товару двох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.

Днем оплати вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 6.3 Договору).

Постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру № 11503 від 22.09.2020 на суму 291500,09 грн.

Покупець платіжним дорученням № 134 від 22.09.2020 перерахував постачальнику 291500,09 грн.

З огляду на умови Договору постачальник зобов`язаний поставити товар не пізніше 25.09.2020.

Станом на 02.10.2020 товар не поставлений.

Після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач товар не поставив, кошти не повернув.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 291500,09 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 2% (два відсотки) від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а у разі прострочення поставки більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів - штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості несвоєчасно поставленого товару.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 40810,01 грн. неустойки (291500,09*2:100*7) та 58300,01 грн. (291500,09*20:100) штрафу.

Задовольняючи вимогу позивача про стягнення 40810,01 грн. неустойки суд виходив з такого.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов`язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, зокрема, передбаченої п. 8.6 Договору, яка не суперечить висновкам законодавства.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов приватного підприємства К С А до товариства з обмеженою відповідальністю РІКАРДО КОМ .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РІКАРДО КОМ (вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, офіс 43, м. Київ, 03189, код 42693884) на користь приватного підприємства К С А (вул. Кооперативна, 8, Кошаро-Олександрівка, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26444, код 37324829) 291500,09 грн. боргу, 40810,01 грн. неустойки, 58300,01 грн. штрафу, 5859,15 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун