ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.12.2020Справа № 910/11658/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітранс Оператор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнова"
про стягнення 133147,13 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітранс Оператор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнова" про стягнення 133147,13 грн. з яких: 120000,00 грн. основного боргу, 5770,00 грн. три проценти річних та 7377,13 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови виконання грошового зобов`язання згідно Договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 201117 від 20.11.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
25.08.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Дана ухвала суду відповідачу вручена 04.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
20.11.2017 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 201117 про надання транспортно-експедиторських послуг, за умовами кого виконавець зобов`язався за письмовим дорученням (заявкою) від змовника, за плату та за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом територією України, країн СНД та територією інших країн.
Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг виконавця, виходячи із специфіки перевезення (маршрут, вантаж) і вид рухомого складу, узгоджуються сторонами в додатках до даного договору. Всі платежі здійснюються в національній валюті України - гривні.
Відповідно до пункту 3.2 договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником у розмірі 100 % передоплати, не пізніше 5 банківських днів від дати виставлення виконавцем рахунку. Інший порядок оплати може бути погоджений сторонами в додатках або додаткових угодах до даного договору.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, що складений виконавцем і підписаний уповноваженими представниками сторін.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення. Якщо одна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону письмово про розірвання договору, останній вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 договору).
До договору сторонами укладено протоколи узгодження договірної ціни, в яких передбачено, що для виконання замовлених послуг замовник забезпечує виконавця грошовими коштами на умовах 50 % попередньої оплати на момент заадресації вагонів під навантаження і 50 % на момент виставлення акту виконаних робіт.
Із наданих до матеріалів справи документів слідує, що сторонами підписані та скріплені печатками наступні акти наданих послуг: від 25.12.2018 № 4683 на суму 94000 грн., № 4677 на суму 3579,33 грн., від 26.12.2018 № 4684 на суму 98200 грн., № 4685 на суму 10080,62 грн. У вказаних актах також зазначено, що загальна заборгованість відповідача за договором станом на 26.12.2018 становить 451851,13 грн.
Водночас, відповідач оплату наданих послуг здійснив лише частково, у зв`язку з чим останнім утворилася заборгованість у розмірі 120000 грн.
14.02.2020 позивач звертався до відповідача з претензією № 14-02/20-1 про сплату заборгованості, однак відповіді або грошових коштів не отримав.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з приписами статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Беручи до уваги, що відповідач направлений позивачем акт наданих послуг не підписав та відомості щодо письмового заперечення на вказаний акт у матеріалах справи також відсутні, останній за умовами пункту 3.5 договору вважається прийнятим та підлягає оплаті в повному обсязі.
Судом встановлено, що сума основного боргу за надання послуг з перевезення в розмірі 120000 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач нарахував 5770 грн. трьох процентів річних та 7377,13 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених компенсаційних виплат за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про задоволення трьох процентів річних у повному розмірі та інфляційних втрат частково, в розмірі 6612,87 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та поштові витрати, що пов`язані з розглядом справи, відповідно до статі 123, 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УП Логістична компанія" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнова" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна,4-а, оф.139; ідентифікаційний код 41684088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітранс Оператор" (03038, м. Київ, вул. Лінійна,17, оф.320; ідентифікаційний код 36688782) 120000 (сто двадцять тисяч) грн. заборгованості, 5770 (п`ять тисяч сімсот сімдесят) грн. трьох процентів річних, 6612 (шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2089 (дві тисячі вісімдесят дев`ять) грн. 93 коп., а також поштові витрати в розмірі 22 (двадцять дві) грн. 87 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2020 |
Оприлюднено | 14.12.2020 |
Номер документу | 93465486 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні