Рішення

від 08.12.2020 по справі 910/10218/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/10218/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15"

про стягнення 178 725, 34 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Драчова М.С. за довіреністю № 32 від 02.01.2020;

від відповідача: Матвієнко І.В. за довіреністю від 02.05.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" (далі - відповідач) про стягнення 178 725, 34 грн., з яких: 163 839, 61 грн. - основний борг, 10 406, 54 грн. - інфляційні втрати, 4 479, 19 грн. - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.07.1998 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 5581/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від абонента каналізаційних стоків, а відповідач, у свою чергу, - сплачувати вартість вищезазначених послуг. Водночас Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" покладені на нього обов`язки за наведеним правочином в частині повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих послуг виконував неналежним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року відкрито провадження у справі № 910/10218/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом із тим, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду усіх обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, забезпечення сторонам можливості подати докази на підтвердження своїх правових позицій, та правильного застосування законодавства, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2020 року справу № 910/10218/20 було призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін на 06.10.2020.

05.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 05.10.2020 року, в якому останній просив суд, зокрема, відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 06.10.2020 року оголошувалася перерва до 27.10.2020 року.

20.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача № 1555/12/12/02-20 від 16.10.2020, в яких останній надав роз`яснення щодо обсягів води, зазначених в розгорнутому розрахунку позовних вимог та в актах про зняття показань з приладів обліку, а також зазначив, що при проведенні нарахувань відповідачу по коду 9-480, до якого входить особовий рахунок № 9-804-84 за послугу з централізованого холодного водопостачання та водовідведення віднімалися обсяги спожитих послуг централізованого постачання холодної води для потреб централізованого постачання гарячої води, які обліковуються на особовому рахунку № НОМЕР_1 і пред`являються до сплати за відповідні обсяги централізованого водовідведення гарячої води по коду 9-50480. Таким чином, вказані в наявних у матеріалах справи актах зняття показань з приладів обліку показники перевищують показники, зазначені в розгорнутому розрахунку позивача, оскільки в актах зазначений весь обсяг води, а у розрахунку - обсяг води, розділений на гаряче та холодне водопостачання. Також позивач наголосив, що за позовний період з 09.2017 року перша сплата відповідачем проведена 19.01.2018 року в розмірі 14 925,93 грн., з яких 11 421,98 грн. - за кодом 9-480.

До початку призначеного судового засідання 27.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 27.10.2020 року, в якому останній просив суд здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, до початку вказаного судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 27.10.2020 року, в якій останній просив суд залучити до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс". В обґрунтування цієї заяви відповідач посилався на те, що 01.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Липківського 15" укладено договір № 01/07-18 про здійснення функцій виконавця комунальних послуг. Водночас з моменту укладення наведеної угоди комунальні платежі мешканців будинку перераховувалися на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс".

У судовому засіданні 27.10.2020 року оголошувалася перерва до 03.11.2020 року.

30.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло заперечення позивача № 1692/12/12/02-20 від 30.10.2020 проти заяви відповідача про залучення третьої особи, в якому Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказало на те, що у позовний період - з 01.09.2017 по 31.07.2019 договірні відносини виникли саме між сторонами у справі. Крім того, виконавцем надання послуг з холодного водопостачання та холодного і гарячого водовідведення за адресою: місто Київ, вулиця Митрополита Липківського, будинок 15, був та є позивач, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" ніколи не надавало та не надає послуги з холодного водопостачання та холодного і гарячого водовідведення за означеною адресою. Також позивач наголосив на тому, що рішення у даній справі не може вплинути на права або обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" щодо однієї із сторін.

02.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача від 02.11.2020 року, в яких останній поставив під сумнів дійсність укладеного між сторонами Договору № 5581/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення на момент звернення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до суду з даним позовом, а також заперечив проти обґрунтованості нарахованої позивачем суми боргу за вказаним правочином. Крім того, відповідач не визнав додані позивачем до матеріалів позовної заяви акти про зняття показань з приладу обліку за період з липня 2018 року, оскільки представники Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" не були присутні під час зняття таких показань та не підписували відповідні акти.

У судовому засіданні 03.11.2019 року представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи впродовж розумних строків відповідно до положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим судом вирішено здійснювати розгляд справи № 910/10218/20 упродовж розумних строків відповідно до положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судове засідання відкладено на 17.11.2019 року.

10.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача № 1764/12/12/02-20 від 09.11.2020, до яких долучено копії актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку), які є первинними документами, і підтверджують, на думку позивача, факт надання відповідачу передбачених Договором послуг та їх об`єми.

16.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача від 13.11.2020 року, в яких останній зазначив про сумнівність наданої позивачем інформації щодо стану взаєморозрахунків між сторонами за Договором з огляду на невідповідність відомостей, зазначених у зведеному акті звірки взаєморозрахунків та актах зняття показань з приладів обліку в спірний період. Також відповідач посилався на втрату ним можливості обліку спожитих за укладеним між сторонами Договором послуг внаслідок втручання співробітників позивача в статутну діяльність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15", та водночас вказував на здійснення ним фактичних щомісячних сплат послуг водопостачання та водовідведення, що надавалися позивачем за Договором на послуги водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідач посилався на нікчемність долученого позивачем до матеріалів справи акту № 175697 зняття показань з приладу обліку, оскільки такий документ, за твердженням відповідача, не складався та не підписувався головою правління відповідача Дівніч І.Ю.

Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 17.11.2020 року, не відбулося, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Ломакою В.С.

У зв`язку з наведеними обставинами, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2020 року судове засідання для розгляду справи № 910/10218/20 по суті призначено на 08.12.2020 року.

02.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача № 1925/12/12/02-20 від 01.12.2020 на вищенаведені пояснення відповідача, в яких Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказало на те, що в актах зняття показань з приладу обліку за липень, серпень, вересень 2018 року наявні підписи представника відповідача. Крім того, підпис абонента в акті не є обов`язковим, а відсутність такого підпису не свідчить про те, що зазначені в такому акті відомості є невірними, а також не спростовує факту надання позивачем та отримання відповідачем передбачених Договором послуг у спірний період. Також позивач заперечив факт припинення договірних правовідносин між сторонами за Договором, посилаючись на лист відповідача № 04-07/18 від 04.07.2018, в якому Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" підтвердив, що залишається колективним споживачем за Договором. Також у вказаних запереченнях позивачем було надано пояснення щодо проведених між сторонами взаєморозрахунків у спірний період.

У судовому засіданні 08.12.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні заяви відповідача від 27.10.2020 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс", з огляду на відсутність належних обґрунтувань відповідача на підтвердження того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки цією юридичної особи щодо однієї із сторін. Судом також враховано положення статті 50 Господарського процесуального кодексу України, за якими треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тоді як з відповідною заявою відповідач звернувся до суду лише 27.10.2020 року, тобто після першого судового засідання в даній справі, що відбулося 06.10.2020 року.

Крім того, у судовому засіданні 08.12.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання відповідача від 27.10.2020 року про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на його необґрунтованість.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2020 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у поясненнях від 02.11.2020 року та від 16.11.2020 року.

У судовому засіданні 08.12.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.1998 року між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Комунальник" (правонаступником якого є відповідач) було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 5581/4-05.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За змістом пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від абонента каналізаційних стоків, а абонент, у свою чергу, - сплачувати вартість вищезазначених послуг на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2.2 цієї угоди абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками лічильників води, зареєстрованих постачальником. Зняття показань лічильників води здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що якщо лічильники води тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками лічильників води. У разі тривалості роботи лічильників води менше 2-х місяців, кількість води визначається за період роботи лічильника воли не менше 10 днів. Такий порядок зберігається до установки нового лічильника води і перерахунок за попередній час не проводиться.

Якщо лічильники води відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 наведеного правочину встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками лічильника води, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником за діючими нормами водопостачання або інших засобом, передбаченим пунктом 21.2 Правил.

За умовами пункту 3.6 цієї угоди абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (пункт 3.7 договору).

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору останній укладається строком на 1 рік: з 15.07.1998 по 15.07.1999 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

У зв`язку зі зміною типу та найменування товариства абонента (споживача) з Житлово-будівельного кооперативу "Комунальник" на Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15", Додатковою угодою від 01.08.2018 року до наведеного Договору його сторонами внесено відповідні зміни в частині найменування сторін.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів про зняття показань з приладу обліку, позивач на виконання умов вищенаведеного правочину в період з 01.09.2017 по 31.07.2019 надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, зокрема: за кодом 9-480 у період з 01.09.2017 по 31.07.2019 (з урахуванням перерахунків на суму 30 556,24 грн.) вартістю 305 866,16 грн. (з яких споживачем було сплачено 190 129,94 грн.), а також за кодом 9-50480 у період з 01.10.2018 по 30.06.2019 (з урахуванням перерахунків на суму 913,54 грн.) вартістю 33 233,61 грн. (з яких споживачем було сплачено 16 600,00 грн.).

Вказані послуги в силу положень пунктів 3.7 та 3.8 Договору на послуги водопостачання та водовідведення № 5581/4-05 від 15.07.1998 були прийнятті відповідачем без жодних зауважень (незгоди) щодо їх кількості та вартості.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним правочином також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому послуг виконав лише частково, сплативши позивачу 206 729,94 грн. та заборгувавши таким чином останньому 163 839,61 грн. Наведені обставини додатково підтверджуються наявним у матеріалах справи реєстром надходження грошових коштів, які свідчать про здійснені відповідачем часткові погашення сум боргу за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі у спірний період, а також довідкою Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" № 55/9-1367 від 24.09.2019 з додатками, які підтверджують направлення до банківської установи відповідача платіжних документів.

У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у спірний період правовідносини між сторонами також регулювалися Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Статтею 1 цього Закону встановлено, що централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч умовам пункту 3.6 Договору зобов`язання зі своєчасної та повної оплати наданих йому в спірний період послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі належним чином не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 163 839,61 грн.

Заперечуючи проти вимог позивача, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" посилався на наявність в нього сумнівів у дійсності укладеного між сторонами Договору № 5581/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення на момент звернення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до суду з даним позовом, в обґрунтування чого надав суду, зокрема, ряд адресованих позивачу листів відповідача, відповідей на вказані звернення, а також попереджень та роздруківок зведеного акту звірки та оборотної відомості.

Проте суд критично оцінює вказані посилання відповідача з огляду, зокрема, на наявний у матеріалах справи адресований директору розрахункового департаменту позивача лист відповідача № 01-03/19 від 01.03.2019, в якому Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" повідомив, що він протягом 2019 року залишається на існуючій схемі співпраці як колективний споживач.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем часткових оплат наданих йому позивачем протягом спірного періоду послуг за укладеним між сторонами Договором.

Суд також зазначає, що за умовами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розірвання чи визнання недійсним Договору № 5581/4-05 в установленому законом порядку, а також документи, які підтверджують заявлення однією із сторін, зокрема, у період до липня 2019 року, про закінчення строку даного Договору за один місяць до його припинення в порядку пунктів 5.1-5.2 цієї угоди.

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач також не визнав належними доказами у справі, які підтверджують обсяг наданих відповідачу послуг за Договором, додані позивачем до матеріалів позовної заяви акти про зняття показань з приладу обліку за період з липня 2018 року, оскільки представники Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" не були присутні під час зняття таких показань та не підписували відповідні акти.

Разом із тим, за змістом наявних у матеріалах справи документів відповідач не заперечував сам факт надання йому позивачем послуг за Договором у спірний період, що підтверджується письмовими поясненнями Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15", а також здійсненими останнім частковими погашеннями суми заборгованості за цей період.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.6 Договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

У матеріалах справи наявний оригінал довідки АТ "Банк Кредит Дніпро" № 55/9-1367 від 24.09.2019 з відповідними додатками, які містять реєстри дебетових повідомлень про оплату наданих відповідачу послуг за Договором у спірний період, надісланих на адресу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15".

У той же час у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують незгоду відповідача з кількістю або вартістю отриманих ним протягом спірного періоду від позивача послуг, зокрема, докази направлення абонентом у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін.

Враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем наведених умов, суд на підставі положень пункту 3.7 укладеного між сторонами Договору дійшов висновку про те, що дані постачальника, зазначені, зокрема, в актах зняття показань з приладів обліку, вважаються прийнятими абонентом.

Крім того, відповідач посилався на нікчемність долученого позивачем до матеріалів справи акту № 175697 зняття показань з приладу обліку, оскільки такий документ, за твердженням відповідача, не складався та не підписувався головою правління відповідача Дівніч І.Ю.

Проте такі посилання не спростовують факту надання позивачем відповідачу спірних послуг у позовний період та їх обсягу.

Твердження відповідача на наявність станом на 01.08.2019 року надлишково сплаченої на користь позивача суми грошових коштів за Договором у розмірі 14 654,25 грн. також не беруться судом до уваги з огляду на відсутність належних доказів та первинних документів на підтвердження цієї обставини.

Посилання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" на сумнівність наданої позивачем інформації щодо стану взаєморозрахунків між сторонами за Договором з огляду на невідповідність відомостей, зазначених у зведеному акті звірки взаєморозрахунків та актах зняття показань з приладів обліку в спірний період, також оцінюються судом критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, в актах про зняття показів з приладів обліку води під № 9-804-84 зазначений весь обсяг спожитої води у будинку № 15 по вулиці Липківського у місті Києві, у той час як у розгорнутому розрахунку позовних вимог та у зведеному акті звірки зазначений обсяг води за мінусом обсягу води, яка в подальшому підігрівається індивідуальним тепловим пунктом, розташованим у цьому будинку, що зазначений в актах про зняття показань з приладів обліку № 9-804-131.

Крім того, з матеріалів справи та поданих позивачем письмових пояснень вбачається, що сплачені відповідачем грошові кошти відповідно до платіжного доручення № 181 від 22.11.2017 в сумі 12 000,00 грн. та платіжного доручення № 16 від 19.12.2017 в сумі 12 000,00 грн. не були зараховані позивачем в рахунок оплати заборгованості за Договором, оскільки означені грошові кошти були сплачені на невірний рахунок та в подальшому були повернуті на рахунок відповідача.

Слід також зазначити, що після січня 2018 року при оплаті відповідачем вартості наданих позивачем послуг не було зазначено конкретних сум та призначень платежів по кожному коду, у зв`язку з чим позивач самостійно розподіляв суми коштів, які у подальшому надходили від відповідача. Разом із тим, згідно з наданими позивачем поясненнями, в розгорнутому розрахунку в графі сплачено додані суми перерахованих коштів по пільгам, на підтвердження чого Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" до позовної заяви долучено відповідні копії витягів з реєстрів фінансування управління праці та соціального захисту населення по Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15".

Також відповідач посилався на втрату ним можливості обліку спожитих за укладеним між сторонами Договором послуг внаслідок, зокрема, втручання співробітників позивача в статутну діяльність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" та самовільного силового заняття громадянкою ОСОБА_1 технічних приміщень, де знаходяться внутрішньобудинкові мережі та прилади обліку. Проте такі посилання не спростовують позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та не входять до безпосереднього предмета доказування у даній справі.

Інші заперечення відповідача проти позовних вимог також спростовуються матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5581/4-05 від 15.07.1998, яка складає 163 839,61 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо повної та своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" 3 % річних в сумі 4 479, 19 грн. та 10 406, 54 грн. інфляційних втрат, нараховані на відповідні суми основного боргу в період з 26.09.2017 по 31.07.2019 згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає пункту 6 Наказу Держкомстату № 265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 10 406, 54 грн. та 3% річних у розмірі 4 479, 19 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Разом із цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та положеннях укладеного між сторонами Договору.

За таких обставин, оскільки судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" про стягнення 178 725, 34 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комунальник-15" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Липківського, будинок 15; код ЄДРПОУ 22868526) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 163 839 (сто шістдесят три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 61 коп. основного боргу, 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн. 19 коп. 3% річних, 10 406 (десять тисяч чотириста шість) грн. 54 коп. інфляційних втрат, а також 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.12.2020 року.

Суддя В.С. Ломака