Рішення

від 30.11.2020 по справі 916/2306/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2306/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтехніка юг", ОСОБА_1 про стягнення 58 570,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" (далі по тексту - АТ КБ „Приватбанк") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтехніка юг" (далі по тексту - ТОВ „Автоспецтехніка юг"), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 58 570,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,02 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 188,89 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 8382,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачами зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки.

Ухвалою суду від 12.08.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою судом у порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України було зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

03.09.2020р. до господарського суду від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшло повідомлення, що згідно облікових даних ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ „Автоспецтехніка юг", ОСОБА_1 жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли. При цьому, суд зазначає, що відповідачі були повідомлені судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на адресу ТОВ „Автоспецтехніка юг", яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 7; на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . Проте, ухвали суду, якими відповідачі були повідомлені про дату та час судових засідань, були повернуті у зв`язку із відсутністю адресатів.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Автоспецтехніка юг", ОСОБА_1 про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

11.07.2019р. ТОВ „Автоспецтехніка юг" було подано до АТ КБ „Приватбанк" заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ", відповідно до умов якої істотними умовами кредитного договору є наступні:

1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2. Розмір кредиту: 100 000,00 грн.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

1.4. Проценти за користування кредитом: перші 6 місяців - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту,до календарного числа місяця, в якому було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в якому було надано кредит, включно із цим числом.

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п.1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

1.7. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит.

1.8. В разі участі Клієнта у програмах відшкодування частини кредиту за рахунок державного та/або міського бюджетів Клієнт дає Банку дозвіл на розкриття банківської таємниці та будь-якої іншої інформації з обмеженим доступом, в тому числі персональних даних, розпоряднику коштів, який здійснює таке відшкодування, з метою здійснення контролю за цільовим використанням кредитних коштів.

1.9. Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі Приват24 для бізнесу або у сервісі ''Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

1.10. Кредитний договір вважається укладеним, якщо Клієнт підписав цю заяву протягом 10 днів з дати направлення заяви Клієнту в системі Приват24 для бізнесу або у сервісі "Paperless". Якщо Клієнт підписав заяву пізніше цього терміну, вона втрачає дію і укладення договору можливе тільки після подачі нової заяви на отримання кредиту та нового прийняття рішення Банком щодо можливості кредитування Клієнта.

Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ" була підписана ТОВ „Автоспецтехніка юг" 11.07.2019р. із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чого позивачем було надано суду файл перевірки електронного цифрового підпису.

Положеннями п. 3.2.8.1. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених на засіданні Правління АТ КБ „Приватбанк" згідно протоколу №10 від 09.02.2017р., передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - заява), а також в системі Приват24.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов та правил надання банківських послуг за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.)

Відповідно до п. п. 3.2.8.3.3 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Положеннями п. 3.2.8.10.1. Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.8.3.2., п. 3.2.8.3.1., п.3.2.8.9., п. 3.2.8.3.1. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

11.07.2019р. між ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ „Приватбанк" (Кредитор) було підписано договір поруки № POR1562666654483, відповідно до п. 1.1.1 якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством (ТОВ „Автоспецтехніка юг") зобов`язань за угодами - приєднання до: розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1,8 відсотка (одна ціла вісім десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця -1,6 відсотка (одна ціла шість десятих) від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки в місяць від початкового розміру кредиту; б) кредиту в розмірі 100 000,00 грн. Якщо під час виконання Угоди зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Згідно з п. 1.2 договору поруки № POR1562666654483 від 11.07.2019р. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом.

Згідно з п. 4.1 договору поруки № POR1562666654483 від 11.07.2019р. сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Договір поруки № POR1562666654483 від 11.07.2019р. був 11.07.2019р. підписаний ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чого позивачем було надано суду файл перевірки електронного цифрового підпису.

З матеріалів справи, а саме виписки по банківському рахунку № НОМЕР_1 протягом періоду з 12.07.2019р. по 15.07.2020р. вбачається, що АТ КБ „Приватбанк" на виконання кредитного договору було видано ТОВ „Автоспецтехніка юг" кредитні кошти у загальному розмірі 100 000,00 грн.; розмір повернутих відповідачем кредитних коштів складає 49 999,98 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Автоспецтехніка юг", ОСОБА_1 , позивачем було наголошено, що відповідачами у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки зобов`язань, не було сплачено на користь АТ КБ „Приватбанк" заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,02 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 188,89 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 8382,03 грн., у зв`язку з чим, позивачем з метою захисту порушених прав було подано до суду дану позовну заяву.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з`ясовано судом та не спростовано ТОВ „Автоспецтехніка юг", останній прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по банківському рахунку ТОВ „Автоспецтехніка юг" останнім було отримано кредитні кошти від АТ КБ „Приватбанк" у розмірі 100 000,00 грн. відповідно до умов кредитного договору від 11.07.2019р. Проте, рахунку ТОВ „Автоспецтехніка юг" не було своєчасно та у повному обсязі повернуто кредитних коштів, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 50 000,02 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

В свою чергу, у зв`язку з переданням АТ КБ „Приватбанк" у користування ТОВ „Автоспецтехніка юг" грошових коштів на виконання умов кредитного договору, позивачем було заявлено до стягнення заборгованість за відсотками у розмірі у розмірі 188,89 грн., які були нараховані протягом періоду з 14.12.2019р. по 15.07.2020р., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 8382,03 грн., які були нараховані протягом періоду з 12.12.2019р. по 15.07.2020р. При вирішенні питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ КБ „Приватбанк" позовних вимог у названій частині, господарський суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі N 342/180/17 (провадження N 14-131цс19) дійшла висновку, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020р. по справі №910/8189/19 було наголошено, що у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-144цс14, та, посилаючись на положення статей 207,626, 628, 638, 626, 1054, 1055, 633, 634, 1056-1, 1048, 1049, 1050, 549, 551 Цивільного кодексу України, дійшла наступних висновків:

- визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки;

- умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;

- умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;

- враховуючи, що позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за процентами за користування чужими коштами та пені за порушення умов кредитного договору, та відмовила у цій частині у задоволенні позову.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020р. по справі №910/8189/19 було відхилено доводи АТ КБ "Приватбанк" про наявність у юридичної особи в силу свого правового статусу можливості усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, а, отже, про відсутність підстав для застосування висновку по справі № 342/180/17-ц. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що під час вирішення спору слід виходити з наданого Великою Палатою Верховного Суду тлумачення норми права, а не суб`єктного складу сторін спору.

Господарський суд зазначає, що заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ" від 11.07.2019р., яка була підписана ТОВ „Автоспецтехніка юг" не передбачено обов`язку Позичальника сплачувати на користь Банку комісію.

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019р. у справі N 342/180/17, приймаючи до уваги зміст заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг „КУБ" від 11.07.2019р., господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених АТ КБ „Приватбанк" позовних вимог до ТОВ „Автоспецтехніка юг" про стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 8382,03 грн.

Відповідно до п. 1.4. заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ" від 11.07.2019р. розмір процентів за користування кредитом: перші 6 місяців - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Натомість, як вбачається з наданого АТ КБ „Приватбанк" розрахунку заборгованості при визначенні розміру процентів, які мають бути сплачені ТОВ „Автоспецтехніка юг", Банком було застосовано процентну ставку у розмірі 48,00%, що не відповідає умовам, які були визначені сторонами в якості істотних під час підписання кредитного договору від 11.07.2019р.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи застосування АТ КБ „Приватбанк" процентної ставки у розмірі 48,00%, тобто у розмірі більшому, ніж передбачений умовами заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг „КУБ" від 11.07.2019р., враховуючи надані АТ КБ „ПриватБанк" виписки по банківському рахунку ТОВ „Автоспецтехніка юг", з яких вбачається, що Позичальником вносились грошові кошти, які були зараховані позивачем в рахунок погашення комісії та відсотків, господарський суд доходить висновку про необґрунтованість здійсненого АТ КБ „Приватбанк" розрахунку заявлених до стягнення процентів за користування кредитними коштами. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених АТ КБ „Приватбанк" до ТОВ „Автоспецтехніка юг" позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 188,89 грн. з підстав помилковості здійсненого розрахунку та безпідставності застосування процентної ставки у розмірі 48,00 %.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на укладення між АТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 договору поруки № POR1562666654483 від 11.07.2020р., за умовами якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором від 11.07.2019р. у тому ж розмірі, що і ТОВ „Автоспецтехніка юг", господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,02 грн., вимога про стягнення якої була задоволена судом. В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 необхідно відмовити у зв`язку з відмовою суду у задоволенні позовних вимог АТ КБ „Приватбанк" про стягнення комісії та відсотків.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом солідарного стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтехніка юг", ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,02 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтехніка юг" /65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 7; ідентифікаційний код 35178346/, ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 / на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д; ідентифікаційний код 14360570/ суму основного боргу у розмірі 50 000,02 грн. /п`ятдесят тисяч грн. 02 коп./, судовий збір у розмірі 1 794,41 грн. /одна тисяча сімсот дев`яносто чотири грн. 41 коп./.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна