Рішення

від 23.11.2020 по справі 917/1533/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа № 917/1533/20

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н. С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 42225136

до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області, пров. Грозненський, буд. 22/2, м. Кременчук, 39610, код ЄДРПОУ 25166581

про стягнення 222 452,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1677/20 від 17.09.2020р.) до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 222 452,58 грн., з яких: 196 120,10 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 13 519,73 грн. - пеня, 6 808, 12 грн. - інфляційні нарахування, 6 004,63 грн. - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 р. позовну заяву ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

В межах встановленого судом строку - 02.10.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10991). У відзиві відповідач зазначає, що засновником (власником) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №64 Кременчуцької міської ради Полтавської області є територіальна громада м.Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області. Джерелами фінансування Дошкільного закладу є кошти засновника (власника) - міського бюджету - у розмірі, передбаченому нормативами фінансування. Своєчасність виконання договірних зобов»язань перед позивачем залежить безпосередньо від надходження бюджетних коштів. Відповідно до Статуту Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №64 Кременчуцької міської ради Полтавської області відповідач є неприбутковою бюджетною установою. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов»язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. За наявності планових призначень на 2019р. та 2020р. фінансування проводилося несвоєчасно, у зв»язку з чим виникла кредиторська заборгованість по оплаті за теплову енергію в гарячій воді. Якщо порушення зобов»язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних розмір санкцій.

Враховуючи викладене, відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково, зменшити розмір пені на 90%. До відзиву відповідач додав копії кошторисів за 2019, 2020рр., плану асигнувань, Статут дошкільного навчального закладу, рішення ДФС про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 29.08.2016р. №17858/р/16-03-12-03.

Від позивача 13.10.2020 року надійшла відповідь на відзив (вх. №11367). У відповіді позивач позивач заперечує проти зменшення пені та вказує, що відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність Відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов"язання. Тип підприємства, установи (організації) не залежно від форми власності жодним чином не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов"язань. Твердження відповідача про те що заборгованість виникла з незалежних від нього об"єктивних причин та не з його вини є такими, що не відповідають дійсності та не підтверджуються доказами, наданими Відповідачем.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01 січня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі заступника начальника Кременчуцької філії Одіної А.А. (Теплопостачальна організація) та Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області (Споживач) було укладено Договір №1722 про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 5-6) (далі - Договір).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання відповідно затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);

- Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об`єктів споживача та характеристика об`єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);

- Споживач зобов`язується оплачувати Теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного Договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (п. 2.2.2 договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).

- за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію Споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних (п. 4.2.2 договору);

Сторонами до Договору було складено та підписано Додаток № 1 "Перелік об`єктів" (а. с.7), Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (а. с. 8), Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (а. с. 9), Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с.10).

Додатком № 2 до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1722 від 01.01.2010р. встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної "Споживачу" за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а в Додатку № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2.-Договору та Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.

За приписами п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п. 2 Додатку № 4 до Договору, споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток № 4-1) та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії" (Додаток № 4-2) (розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими в установленому законом Порядку, за кожну відпущену Гкал без урахування ПДВ - п. 1 Додатку № 3 "Тарифи на теплову енергію" ). Наявність приладу обліку на об`єкті Споживача підтверджується Додатком № 1 до Договору.

У додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони узгодили, зокрема, наступне:

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (Додаток № 4-2 ), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації (п. 5 Додатку);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ Кременчуцька ТЕЦ (а.с.12).

14 червня 2019 року між Первісним виконавцем AT Полтаваобленерго , Споживачем - Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Відповідач) та Новим виконавцем - ТОВ Кременчуцька ТЕЦ (далі - Позивач) було укладено Угоду № 1 про зміну Сторони у зобов`язанні (далі - Угода, а.с.11).

За умовами Угоди, Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов`язки Виконавця, згідно Договору № 1722 від 01.01.2010 року та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Споживач за отримані з 25.04.2019 р. послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв"язку з початком надання послуг з 25.04.2019 р. першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019р. по 31.05.2019 р. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 р. по 31.05.2019 р. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць (п.5 Угоди).

Заміна Сторони у зобов"язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами та починає діяти з 25.04.2019 року і діє протягом дії Договору (п.7, п.8 Угоди).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач систематично порушував договірні зобов`язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, визначені Договором про постачання теплової енергії.

Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг (а.с. 22-35), реєстрами про отримання рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з травня 2019р. по червень 2020р. (а.с. 36-49), актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з травня 2019р. по червень 2020р. (а.с. 50-56), відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії (а.с. 57-70), копіями платіжних документів про сплату рахунків за спожиту теплову енергію (а.с. 73-74).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов`язань за Договором в розмірі 222 452,58 грн., у тому числі: вартість спожитої теплової енергії - 196 120,10 грн., пеню в розмірі - 13 519,73 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі - 6 004,63 грн., інфляційні нарахування - 6 808,12 грн.

Розрахунки заявлених до стягнення з відповідача нарахувань наявні в матеріалах справи -( а.с.13-21).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Наданими доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

При цьому згідно з положеннями п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198р. (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (пункт 3 Правил).

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а п. 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

З огляду на викладене, чинними нормативно-правовими актами імперативно визначено, що відносини у сфері теплопостачання регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії, який укладається між теплопостачальною організацією та фізичною особою, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридичною особою, яка використовує теплову енергію.

Порядок укладення та умови такого договору визначаються відповідно до норм Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

Суд встановив, що між сторонами укладено Договір № 1722 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2010р., яким визначено обсяги та вартість поставленої за цим договором теплової енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору №1722 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2010р. сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов`язання за Договором №1722 про постачання теплової енергії від 01.01.2010р. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, рахунками від 31.05.2019р., від 30.06.2019р., від 19.07.2019р., від 20.08.2019р., від 20.09.2019р., від 31.10.2019р., від 20.11.2019р., від 20.12.2019р., від 31.01.2020р., від 29.02.2020р., від 31.03.2020р., від 30.04.2020р., від 31.05.2020р., від 30.06.2020р. (а.с. 22-35) та актами про обсяги спожитої (переданої) електроенергії за травень-червень 2019-2020р.р. (а.с. 50-56).

З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за спожиту теплову енергію відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за травень 2019р. по червень 2020р. на загальну суму 196 120,10 грн. з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до постанови МУ №1082 від 24.12.2019р., яка до цього часу не сплачена відповідачем.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті 4.2.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Також, п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Позивач за прострочення строків оплати спожитої теплової енергії, керуючись п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13 519,73 грн. за період з 28.08.2019р. по 11.03.2020р.; 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 004,63 грн. за період з 18.06.2019р. по 24.07.2020р.; інфляційні нарахування в розмірі 6 808,12 грн. за період з 01.07.2019 р. по 30.06.2020р..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов Договору № 1722 постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.2010р., що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до п. 4.2.2. Договору та п. 6 Додатку № 4 до Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 13 519,73 грн. за період з 28 серпня 2019р. по 11 березня 2020р., 3% річних в розмірі 6 004,63 за період з 18.06.2019р. по 24.07.2020р. та 6 808,12 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2019 р. по 30.06.2020р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання щодо оплати за кожний місяць окремо та здійснених відповідачем проплат), судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 18.03.2020р. у справі № 902/417/18, господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов"язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов"язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов"язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів ( штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов"язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, беручи до уваги те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов"язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем Договору, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України , ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 70%, тобто до 4 055,92 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 4 055,92 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 196 120,10 грн. - вартості спожитої теплової енергії, 4 055,92 грн. - пені, 6 004,63 грн. - 3 % річних та 6 808,12 грн. - інфляційних нарахувань обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.

Керуючись ст.ст. 46, 129, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 64 Кременчуцької міської ради Полтавської області (39610, м. Кременчук, провулок Грозненський, буд. 22/2, код ЄДРПОУ 25166581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" (39600, м.Кременчук, вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, ЄДРПОУ 42225136 ):

- вартість спожитої теплової енергії в сумі 196 120,10 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" м.Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136);

- пеню в розмірі 4 055, 92 грн., 3 % річних в розмірі 6 004,63 грн. та інфляційні нарахування - 6 808,12 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м.Полтава, МФО 305749, ЄДРПОУ 42225136);

- 3 336,79 грн. витрат по сплаті судового збору - на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м.Полтава, МФО 305749, ЄДРПОУ 42225136).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення підписано 27.11.2020 р.

Суддя Ореховська О.О.