Рішення

від 01.12.2020 по справі 920/686/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2020 Справа № 920/686/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/686/20

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030,

м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834),

до відповідача: Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське

господарство» (41300, Сумська область, м. Кролевець,

вул. Ранкова, буд. 21, код ЄДРПОУ 00993001) ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача:

1. Тулиголівська сільська рада (41320, Сумська область,

Кролевецький район, с. Тулиголове, вул. Шлях, буд. 38,

код ЄДРПОУ 04389578),

2. Сумська обласна рада ( 40000, м. Суми, площа Незалежності, 2),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сумська обласна державна адміністрація (40000, м. Суми,

площа Незалежності, 2),

про стягнення 432 136 грн 73 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Матюха Д.М. (довіреність № 963/12 від 18.03.2020),

від відповідача - Примак Н.В. (посвідчення № 000470 від 26.05.2017,

ордер № 18 від 28.09.2020,

від третіх осіб - не прибули,

Фактичні обставини справи: 08.07.2020.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 432136 грн 73 коп., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 129641 грн 02 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 86427 грн 35 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 216068 грн 36 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Тулиголівської сільської ради Кролевецького району Сумської області, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 09.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено Тулиголівську сільську раду та Сумську обласну раду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та призначено підготовче засідання на 30.07.2020, 12:50.

20.07.2020 від третьої особи - Сумської обласної ради до суду надійшли письмові пояснення по справі № 01-24/757 від 15.07.2020. Відповідно до зазначених пояснень Сумська обласна рада просить суд розглядати справу без участі її представника.

21.07.2020 відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву № 01-14/802 від 15.07.2020, відповідно до якого просить суд залишити позов без задоволення повністю. Зазначений відзив підписано директором ДП «Кролевецьке ЛМГ» .

27.07.2020 відповідачем надіслано до суду клопотання № 01-14/834 від 22.07.2020 про приєднання до матеріалів справи копії відповіді від 21.07.2020 вих. № 89 Тулиголівської сільської ради на відзив ДП «Кролевецьке ЛМГ» на позовну заяву.

28.07.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 28.07.2020, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

29.07.2020 позивачем подано до суду відповідь № 2480/12-13 від 28.07.2020 на відзив №01-14/802 від 15.07.2020 відповідача, відповідно до якого просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30.07.2020 представником відповідача в судове засідання подано клопотання б/н (вх. № 6576/20) від 30.07.2020 про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 30.09.2020 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, кою клопотання відповідача № 01-14/834 від 22.07.2020 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 30.07.2020 відкладено підготовче засідання на 03.09.2020, 11:40; витребувано у відповідача письмові пояснення щодо того, який відзив вважати вірним та якими повноваженнями наділений представник відповідача Черненко Д.О. щодо представництва в суді в інтересах ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство та докази надсилання клопотання № 01-14/834 від 22.07.2020 про приєднання до матеріалів справи копії відповіді від 21.07.2020 вих.№ 89 Тулиголівської сільської ради на відзив ДП «Кролевецьке ЛМГ» на позовну заяву іншим сторонам по справі.

13.08.2020 відповідачем на виконання ухвали суду від 30.07.2020 листом № 01-14/894 від 11.08.2020 надіслано до суду докази надсилання позивачу та третій особі копій клопотання від 22.07.2020 вих. № 01-14/834 та відповіді на відзив від 21.07.2020 вих. № 89 Тулиголовської сільської ради на відзив відповідача на позовну заяву.

17.08.2020 відповідачем на виконання ухвали суду від 30.07.2020 листом № 01-14/899 від 12.08.2020 надіслано до суду докази надсилання третій особі копій клопотання від 22.07.2020 вих. № 01-14/834 та відповіді на відзив від 21.07.2020 вих. № 89 Тулиголовської сільської ради на відзив відповідача на позовну заяву.

20.08.2020 відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2020 подано письмові пояснення б/н (вх. № 7302/20), відповідно до яких відповідач зазначає, що представником ДП «Кролевецьке лісогосподарське господарство» по справі № 920/686/20 є адвокат Черненко Дмитро Олексійович, який наділений повноваженнями учасника справи, а саме відповідача та користується всіма правами та обов`язками відповідача, як сторони справи, що передбачені ст.ст. 42,46 ГПК України без обмежень повноважень. А також просить суд вважати вірним відзив на позовну заяву адвоката Черненка Дмитра Олексійовича від 28.07.2020.

21.08.2020 позивачем подано до суду заперечення № 2706/12-13 від 19.08.2020 на відзив на позовну заяву від 28.07.2020.

21.08.2020 представником відповідача подано до суду лист б/н (вх.№ 7335/20) від 21.08.2020, відповідно до якого надає докази направлення учасникам справи клопотання про залишення позову без розгляду від 30.07.2020, а саме: копію клопотання від 30.07.2020 з відміткою про отримання ДЕІ в Сумській області та Сумською обласною радою; поштовий опис від 19.08.2020 та поштову накладну № 4001400489557 від 19.08.2020.

21.08.2020 позивачем подано до суду заперечення № 2702/12-13 від 19.08.2020 на клопотання про залишення без розгляду, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» .

31.08.2020 відповідачем надіслано до суду клопотання № 01-14/928 від 25.08.2020, відповідно до якого просить суд залучити до участі у справі Сумську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

01.09.2020 відповідачем надіслано до суду клопотання № 01-14/931 від 28.08.2020 відповідно до якого просить суд приєднати до матеріалів справи дійсне спільне роз`яснення від 16.03.2006 року № 08-01/882 Державного комітету лісового господарства України та Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, а також докази надсилання даного клопотання сторонам по справі.

02.09.2020 представник відповідача подав до суду клопотання б/н (вх.№ 2686/20), відповідно до якого просить суд продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 03.09.2020 протокольними ухвалами без виходу до нарадчої кімнати судом залучено до матеріалів справи подані відповідачем докази, а саме надані відповідно до: листа № 01-14/894 від 11.08.2020, листа № 01-14/899 від 12.08.2020, листа б/н (вх.№ 7335/20) від 21.08.2020, клопотання № 01-14/931 від 28.08.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 задоволено клопотання представника відповідача б/н (вх.№ 2686/20) від 02.09.2020 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 29.09.2020, 11:40; залишено без задоволення клопотання відповідача б/н (вх.№ 6576/20) від 30.07.2020 про залишення позову без розгляду; задоволено клопотання відповідача № 01-14/928 від 25.08.2020 про залучення до участі у справі Сумську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Сумську обласну державну адміністрацію; зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками та докази надсилання подати до суду; зобов`язано третю особу Сумську обласну державну адміністрацію подати до суду: 1. письмові пояснення щодо позовних вимог, з урахуванням положень ст. 168 ГПК України; 2. докази направлення письмових пояснень всім учасникам справи.

15.09.2020 позивачем подано заяву б/н від 10.09.2020 про долучення документів до матеріалів справи, а саме на виконання ухвали суду від 03.09.2020 позивачем подано докази надсилання копії позовної заяви з додатками Сумській обласній адміністрації (опис вкладення до цінного листа від 09.09.2020 та копія поштової квитанції до листа № 4003009770520 від 09.09.2020).

Зазначені докази 29.09.2020 судом оглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

23.09.2020 позивачем подано заперечення № 3066/10-12 від 22.09.2020 на клопотання про залишення позову без розгляду.

28.09.2020 представником відповідача подано до суду клопотання б/н (вх.№ 8628/20 від 28.09.2020) про відкладення розгляду справи з метою детального вивчення матеріалів та встановлення фактичних обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2020 проти зазначеного клопотання не заперечував.

Представники від третіх осіб в судове засідання 29.09.2020 не прибули.

28.09.2020 від третьої особи - Сумської обласної державної адміністрації до суду надійшли пояснення по справі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено підготовче засідання на 05.10.2020, 11:20.

02.10.2020 від відповідача до суду надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.10.2020, 11:00.

До початку відкриття розгляду справи по суті 28.10.2020 позивачем подано пояснення по справі № 3387/10-12 від 28.10.2020.

28.10.2020 відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копію адвокатського запиту від 02.10.2020; копію листа слідчого управління ГУНП в Сумській області №24п-64аз. Від 12.10.2020; копію листа Кролевецького ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області № 7768/01/59-2020 від 12.10.2020; докази направлення клопотання сторонам по справі.

Представник позивача проти залучення зазначених доказів до матеріалів справи не заперечує.

Ухвалою суду від 29.10.2020 (з урахуванням ухвали суду від 11.11.2020 про виправлення описки) відкладено розгляд справи по суті на 25.11.2020, 11:00.

23.11.2020 позивачем надано до суду пояснення по справі від 20.11.2020 № 3599/10-12 (вх. № 10306/20 від 23.11.2020).

23.11.2020 відповідачем надано пояснення на пояснення по справі (ел. пошта) (вх. № 10307/20 від 23.11.2020).

24.11.2020 позивачем надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги по справі № 480/5318/19.

Ухвалою суду від 25.11.2020 клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 24.11.2020задоволено, відкладено розгляд справи по суті на 01.12.2020, 10:30.

В судовому засіданні 01.12.2020 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2020 проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлені наступні обставини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 29.04.-05.05.2020 інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області була проведена позапланова перевірка по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством Кролевецьке лісомисливське господарство .

Перевіркою були встановлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів, а саме :

На землях лісового фонду, ДП Кролевецьке лісомисливське господарство в кв. 74 вид. 7 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 16 (шістнадцять) дерев породи сосна звичайна , що є порушенням вимог ст.ст. 19, 64, 68 , 69 Лісового кодексу України.

Позивач, посилаючись на положення постанови КМУ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу від 23.07.2008р № 665, розрахував розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в кв. 74 вид. 7, яка становить 275 109 грн.

Також, як вказує позивач перевіркою встановлено, що на землях лісового фонду, ДП Кролевецьке лісомисливське господарство в кв. 85 виділи 6,11,12,15 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 9 (дев`ять) дерев породи сосна звичайна , що є зрушенням вимог ст.ст. 19, 64, 68, 69 Лісового кодексу України.

Розраховано розмір шкоди, яка відповідно до постанови КМУ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу від 23.07.2008р № 665, становить 111025 грн. 37 грн.

Окрім цього, позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що на землях лісового фонду, ДП Кролевецьке лісомисливське господарство в кв. 85 вид. 16 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 9 (дев`ять) дерев породи сосна звичайна , що є порушенням вимог ст.ст. 19, 64, 68, 69 Лісового кодексу України.

Розраховано розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в кв. 85 вид. 16, який становить 46 002 грн. 16 грн.

Вважаючи, що відповідачем не було забезпечено охорону лісових насаджень, а також не здійснено охорону лісів від незаконних рубок, що є порушенням ст.ст. 19,64,68,69 Лісового кодексу України позивач і звернувся до суду з даним позовом про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в загальній сумі 432136 грн 73 коп.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Положеннями ст. 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Приписами ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Положеннями ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно приписів ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. - Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. - Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності або відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Як встановлено судом, позивачем в період з 29.04-05.05.2020 проведена позапланова перевірка по дотриманню вимог водоохоронного законодавства Державним підприємством Кролевецьке лісомисливське господарство .

Актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державне підприємство «Кролевецьке лісомисливське господарство від 05.05.2020 № 157/07 встановлено що на землях лісового фонду ДП Кролевецьке лісомисливське господарство :

- в кв. 74 вид. 7 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 16 (шістнадцять) дерев породи сосна звичайна ;

- в кв. 85 виділи 6,11,12,15 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 9 (дев`ять) дерев породи сосна звичайна ;

- в кв. 85 вид. 16 Дубовицького лісництва не було забезпечено охорони лісових насаджень, в наслідок чого без виписки лісорубного квитка було зрубано 9 (дев`ять) дерев породи сосна звичайна .

Здійснено розрахунок завданих збитків, якій сумарно становить 432136 грн 73 коп.

В той же час, суд зауважує, що позивачем не обґрунтовано в чому саме полягають винні дії відповідача щодо бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Натомість відповідач вказує, що з метою здійснення державного контролю за додержанням вимог чинного законодавства України та належного забезпечення охорони та захисту лісів, в тому числі від незаконних рубок дерев, керуючись Положенням про державну лісову охорону, яке затверджене постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 на підприємстві наказом № 22 від 18.02.2019 було створено групу лісової варти та затверджено Положення про роботу групи лісової варти ДП Кролевецьке ЛМГ .

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, стосовно нанесених незаконним порубом збитків, які заявлені позивачем у даній справі, за заявою відповідача 31.03.2020 було відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246, яке було внесено до ЄРДР за №12020200190000116.

Зазначене кримінальне провадження було відкрито раніше, ніж відбулась позапланова перевірка Позивачем, що свідчить про активні дії відповідача направлені на встановлення винних осіб у протиправному діянні.

Також ГУНП в Сумській області було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, внесене до ЄРДР за № 42020200000000183 від 21.05.20 року.

На даний час в зазначених кримінальних провадженнях проводяться слідчі дії щодо встановлення винних осіб, причетних до скоєння незаконного порубу.

Виключно встановлення факту порубки дерев не може бути розцінений як доказ бездіяльності Відповідача.

Аналіз судової практики свідчить про те, що стягнення шкоди здійснюється саме з винних осіб. В разі відкриття кримінального провадження, збитки завдані незаконним порубом, стягуються в дохід держави або в рамках кримінального провадження (шляхом подання цивільного позову), або в судах загальної юрисдикції після вступу в закону силу вироку суду.

Такі висновки зроблені судами у рішеннях по справах №585/815/19; №610/755/20; №599/613/20; №592/3575/17; №449/1295/19; №588/406/17; №584/1245/19, №913/302/17.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено фактів, які б свідчили про неправомірність поведінки Відповідача (відсутні неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, внаслідок яких завдано шкоду майну юридичної особи); майнова шкода, нанесена саме майну Відповідача, якого і визнано потерпілою особою (у відкритих кримінальних провадженнях); не доведений причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою для притягнення (настання) до відповідальності; вина Відповідача відсутня, оскільки на даний час винна особа встановлюється в рамках кримінального провадження, в якому Відповідача визнано потерпілою особою.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, з огляду на недоведеність викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області до Державного підприємства Кролевецьке лісомисливське господарство про стягнення 432136 грн. 73 коп. збитків не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині сплати судового збору за розгляд справи в першій інстанції покладаються на Позивача.

Керуючись статями 123, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати в частині сплати судового збору за розгляд справи в першій інстанції покласти на Позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11 грудня 2020 року.

Суддя С.В. Заєць