Рішення

від 20.11.2020 по справі 921/545/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2020 року м. ТернопільСправа № 921/545/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, 48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 28 в інтересах держави

в особі позивача: Угринівської сільської ради Підгаєцького району, 48020, вул.Центральна, 63, с.Угринів Підгаєцького району Тернопільської області

до відповідача: Громадської організації «Садове товариство «Господар» , вул.Бережанська, 8, м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області

про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20 га

За участі представників:

Позивача: Безкоровайна Оксана Анатоліївна - прокурор

Угринівської сільської ради Підгаєцького району - не з`явився.

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Виконувач обов`язків керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, 48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 28 в інтересах держави в особі позивача Угринівської сільської ради Підгаєцького району, 48020, вул.Центральна, 63, с.Угринів Підгаєцького району Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Громадської організації «Садове товариство «Господар» , вул.Бережанська, 8, м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20 га.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/545/20 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 11 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2020 відкладено у справі № 921/545/20 підготовче засідання на 09 жовтня 2020 року; ухвалою суду від 09.10.2020 року відкладено підготовче засідання на 21.10.2020 року; ухвалою суду від 21.10.2020 - на 03.11.2020.

28.10.2020 на адресу суду від Угринівської сільської ради надійшов лист № 457 від 22.10.2020 у якому, сільська рада зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності їх представника.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/545/20 до судового розгляду по суті на 20 листопада 2020 року об 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 20.11.2020 року прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задоволити - припинити право постійного користування земельною ділянкою громадською організацією «Садове товариство "Господар» (вул. Бережанська, 8, м. Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000, код ЄДРПОУ 21152180) згідно Державного акту ТР №12 від 31 травня 1995 року площею 20 га, розташованої на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, наданої для ведення колективного садівництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР №12; стягнути з громадської організації «Садове товариство Господар» ( вул. Бережанська, 8, м. Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000, код ЄДРПОУ 21152180) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. на користь прокуратури Тернопільської області (одержувач: Прокуратура Тернопільської області; р/р UA498201720343190002000004091; ДКСУ м. Київ; МФО 820172; код ЄДРПОУ- 02910098) у рахунок повернення сплаченого судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не прибув про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлено наступне:

Рішенням третьої сесії Підгаєцької районної ради народних депутатів Тернопільської області від 30 травня 1995 року №10 садівницькому товариству «Господар» надано у постійне користування земельну ділянку площею 20 га, в тому числі 20 га орних земель для ведення колективного господарства.

На підставі вказаного рішення садівницьке товариство «Господар» 31 травня 1995 року отримало державний акт на право постійного користування землею площею 20 га серії ТР №12. Площа земельної ділянки, переданої у постійне користування садівницькому товариству «Господар» згідно Державного акту на право постійного користування землею становила 20 га.

21 лютого 1995 року рішенням виконавчого комітету Підгаєцької районної ради народних депутатів №34 вирішено зареєструвати статут садівницького товариства «Господар» , 24 травня 1995 року видано свідоцтво №21152180 про державну реєстрацію садівницького товариства «Господар» .

Листом №03/01-02 від 29.01.2020 Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної реєстрації повідомило, що державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.08.2012 року було забезпечено включення до Єдиного реєстру відомостей про садове товариство «Господар» . Після включення відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому порядку, при їх зверненні до державного реєстратора для проведення будь-яких реєстраційних дій, передбачених Законом про реєстрацію, або для отримання виписки з Єдиного державного реєстру необхідно було внести до Єдиного державного реєстру відомості, які повинні міститися в ньому, шляхом подання реєстраційної картки форма №16 - для юридичної особи. Станом на 30.01.2020 садовим товариством «Господар» не було подано жодних документів для проведення будь-яких реєстраційних дій.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Садового товариства «Господар» - включено відомості з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію Садового товариства «Господар» вважається недійсним. Також з вказаного витягу вбачається, що державна реєстрація Садового товариства «Господар» (ідентифікаційний код юридичної особи 21 152180) була проведена 24.05.1995року (дата запису - 17.08.2012 року).

01.07.2004 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень якого, державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.

На виконання вимог цього Закону державним реєстратором 17.08.2012 року було внесено до Єдиного державного реєстру відомості про Садове товариство «Господар» .

Як вбачається з матеріалів справи, члени Садового (садівницького) товариства до державного реєстратора для включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зверталися, свідоцтво про державну реєстрацію нового зразка не видавалося.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформації Підгаєцької державної податкової інспекції Козівського управління ГУ ДПС у Тернопільській області №1964/10/19-00-02-01-03/16352 від 28.07.2020, Садове (садівницьке) товариство «Господар» , якому на праві безстрокового безоплатного користування було надано вищевказану земельну ділянку, свою діяльність не припинило.

Факт невикористання садовим товариством «Господар» зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням підтверджується і інформацією Угринівської сільської ради Підгаєцького району №50 від 28.01.2020, актом обстеження Угринівською сільською радою земельної ділянки №1 від 02.08.2019, актом обстеження Угринівською сільською радою земельної ділянки №1 від 21.05.2020, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №393-ДК/0300/АП/09/01/-20 від 05.06.2020 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

За результатами обстеження земельної ділянки 02.08.2019 та 21.05.2020 (акт №1 від 02.08.2019 та акт №1 від 21.05.2020) постійною комісією з питань земельних та аграрних відносин Угринівської сільської ради виявлено, що лише незначна частина земельної ділянки використовується для садівництва плодово-ягідних культур, а саме близько 1 га, решта ж земель давно поросли чагарниками та не використовуються взагалі. При обстеженні встановлено факт використання земельної ділянки суцільною площею близько 14(18) га для посівів сільськогосподарських культур.

Також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 393-ДК/0300/АП/09/01/-20 від 05.06.2020 року Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області встановлено, що земельні ділянки загальною площею 20,0 га без кадастрового номера, комунальної форми власності, для ведення колективного садівництва, згідно державного акта на право постійного користування землею №12 від 31.05.1995 обліковувались за садівницьким товариством «Господар» , на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (в межах населеного пункту с. Угринів). Крім цього, на час проведення перевірки земельні ділянки орієнтовною площею 19 га самовільно зайняті невідомими особами та використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

За фактом самовільного зайняття земельної ділянки начальником Підгаєцького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Нагірною Н.П. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020211170000014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України.

Разом з тим, Угринівська сільська рада Підгаєцького району попри встановлені у відкритому за вищевказаним фактом кримінальному провадженні обставини, всупереч своїм повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, не вжила заходів щодо усунення порушень, вказаних у позові. Також незважаючи на те, що органу місцевого самоврядування фактично відомо про порушення інтересів територіальної громади з 02.08.2019 (під час обстеження земельної ділянки), заходів для їх захисту досі не вжито. Крім цього, у акті обстеження земельної ділянки №1 від 02.08.2019 вказано про необхідність сільській раді звернутися у правоохоронні органи з приводу самовільного використання земельної ділянки та до Підгаєцької районної ради щодо припинення діяльності СТ «Господар» . Однак, будь-яких дій Угринівською сільською радою на виконання зазначених приписів не вчинено.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , та самостійне не звернення компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора до суду з позовом в інтересах держави, є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності такого органу. Якщо ж прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурором фактично надано йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Вказана земельна ділянка площею 20га, яка розташована на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району у межах населеного пункту, надана садовому товариству «Господар» для ведення колективного господарства.

Згідно інформації Угринівської сільської ради Тернопільській області № 50 від 28 січня 2020 року та Відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №16/113-20 від 28 січня 2020 року зазначена земельна ділянка є комунальної форми власності, відомості про укладення договорів між органами влади та садівницьким товариством «Господар» чи його членами, положеннями яких передбачалась би можливість передачі в порядку спадкування права користування земельною ділянкою, відсутні.

Згідно інформації Угринівської сільської ради Тернопільській області №50 від 28 січня 2020 року та Відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №16/113-20 від 28 січня 2020 року земельна ділянка площею 20 га, розташована на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району у межах населеного пункту, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та є комунальною власністю. Органом місцевого самоврядування не вживались заходи для припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою, не пред`являлись з даного приводу позови до суду.

Відтак, підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування є порушення інтересів держави у сфері земельних відносин щодо законного та раціонального використання земель комунальної власності.

Щодо звернення прокурора з даним позовом, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За змістом ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У випадку відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України „Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постанові Верховного Суду від 03.08.2020р. у справі №925/44/19.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду в особі позивача, прокурор зазначає, що згідно інформації Угринівської сільської ради Тернопільській області №50 від 28 січня 2020 року та Відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №16/113-20 від 28 січня 2020 року земельна ділянка площею 20 га, розташована на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району у межах населеного пункту, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та є комунальною власністю. Органом місцевого самоврядування не вживались заходи для припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою, не пред`являлись з даного приводу позови до суду.

З огляду на викладене, пред`являючи зазначений позов до суду, прокурор дотримався вимоги статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи вказана земельна ділянка площею 20 га, яка розташована на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району у межах населеного пункту, надана садовому товариству «Господар» як юридичній особі для ведення колективного господарства та згідно інформації Угринівської сільської ради Тернопільській області №50 від 28 січня 2020 року та Відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №16/113-20 від 28 січня 2020 року є комунальної форми власності.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Відповідно до п. а) ч. 12 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч.І ст.128 Земельного кодексу України.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Рішенням третьої сесії Підгаєцької районної ради народних депутатів Тернопільської області від 30 травня 1995 року №10 садівницькому товариству «Господар» надано у постійне користування земельну ділянку площею 20 га, в тому числі 20 га орних земель для ведення колективного господарства

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відділом у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №16/113-20 від 28 січня 2020 року зазначено, що відомості про укладення договорів між органами влади та садівницьким товариством «Господар» чи його членами, положеннями яких передбачалась би можливість передачі в порядку спадкування права користування земельною ділянкою, відсутні.

Відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Вказані із зазначених підстав є самостійними для припинення права постійного користування.

Факт невикористання земельної ділянки площею 20 га, в тому числі 20 га орних земель садовим товариством «Господар» зазначеної за цільовим призначенням підтверджується: - інформацією Угринівської сільської ради Підгаєцького району №50 від 28.01.2020; - актом обстеження Угринівською сільською радою земельної ділянки №1 від 02.08.2019; - актом обстеження Угринівською сільською радою земельної ділянки №1 від 21.05.2020; - актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №393-ДК/0300/АП/09/01/-20 від 05.06.2020 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Також, за результатами обстеження земельної ділянки 02.08.2019 та 21.05.2020 (акт №1 від 02.08.2019 та акт №1 від 21.05.2020) постійною комісією з питань земельних та аграрних відносин Угринівської сільської ради виявлено, що лише незначна частина земельної ділянки використовується для садівництва плодово-ягідних культур, а саме близько 1 га, решта ж земель давно поросли чагарниками та не використовуються взагалі. При обстеженні встановлено факт використання земельної ділянки суцільною площею близько 14(18) га для посівів сільськогосподарських культур, що також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №393-ДК/0300/АП/09/01/-20 від 05.06.2020 року Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Відповідно до інформації Підгаєцької державної податкової інспекції Козівського управління ТУ ДПС у Тернопільській області №446/10-2/19-00-51 від 24.06.2020 земельний податок товариством не сплачувався, звіт використання коштів неприбуткових установ і організацій останній раз поданий 30.01.2014 року за 2013 рік.

Крім цього, садовим (садівницьким) товариством «Господар» статистична та державна фінансова звітність не подається, платежі із земельного податку за постійне користування земельною ділянкою площею 20 га до бюджету сільської ради не надходять, що підтверджується інформацією Головного управління статистики у Тернопільській області №03-04/1742-19 від 16.07.2019 та інформацією Угринівської сільської ради Підгаєцького району №307 від 23.06.2020.

Стаття 92 Земельного кодексу України передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки є об`єктом оподаткування.

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

В матеріалах справи не містяться належні та допустимі докази, що свідчать про віднесення спірної земельної ділянки до земель з яких не сплачується земельний податок.

Отже, з наведеного випливає, що садовим (садівницьким) товариством «Господар» , тривалий час не проводиться будь-яка господарська діяльність, земельний податок не сплачується, а земельні ділянки знаходяться в занедбаному стані та не обробляються.

З огляду на наведені Позивачем обставини, що підтверджуються матеріалами справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та припинення права постійного користування земельною ділянкою Громадською організацією «Садове товариство «Господар» , вул.Бережанська, 8, м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області; ідентифікаційний код 21152180 згідно Державного акту ТР № 12 від 31 травня 1995 року площею 20 га, розташованою на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, наданої для ведення колективного садівництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР № 12.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Відповідно до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Припинити право постійного користування земельною ділянкою Громадською організацією «Садове товариство «Господар» , вул.Бережанська, 8, м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області; ідентифікаційний код 21152180 згідно Державного акту ТР № 12 від 31 травня 1995 року площею 20 га, розташованої на території Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, наданої для ведення колективного садівництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР № 12.

Наказ видати після набранням рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Громадської організації «Садове товариство «Господар» , вул.Бережанська, 8, м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області; ідентифікаційний код 21152180 на користь Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 - 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.12.2020 року.

Суддя А.М. Сидорук