Рішення

від 10.12.2020 по справі 200/7833/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 р. Справа№200/7833/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову у нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за період 2017-2020 років як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, а саме у розмірі 24345,00 грн., зобов`язання нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за період 2017-2020 років як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, а саме у розмірі 24345,00 грн. В обґрунтування зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Всупереч вимог, позивачу здійснена виплата разової грошової допомоги у наступних розмірах: у 2017 році у розмірі 1200,00 грн., у 2018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн., у 2020 році - 1390,00 грн. На думку позивача, відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що і стало підставою для звернення до суду.

26 серпня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

02 вересня 2020 року ухвалою суду призначено розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задовольнити.

02 вересня 2020 року Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації надано відзив, в якому, зокрема, зазначено, що він не є належним відповідачем, оскільки Управлінням соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області складені списки, що містять суми грошової допомоги до 5 травня і здійснені виплати.

29 вересня 2020 року ухвалою суду замінено первісного відповідача - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 25917627, 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Румянцева, 16) на належного - Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (ідентифікаційний код 26019853, 85600 Донецька область, Мар`їнський район, м.Мар`їнка, вул.Каштанова, буд.2).

Управлінням соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області надано відзив.

До суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня для учасників бойових дій визначався у 2017-2020 роках постановами Кабінету Міністрів України №223 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року. Повідомив, що позивачу, як учаснику бойових дій, виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2017 році у розмірі 1200,00 грн., у 2018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн., у 2020 році в розмірі 1390,00 грн. Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України взяття розпорядниками бюджетних коштів зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень є порушенням бюджетного законодавства. З наведених підстав відповідач вважає, що разову грошову допомогу до 5 травня за 2017-2020 роки нараховано та виплачено правомірно, оскільки саме такий розмір встановлений уповноваженим на те органом у порядку, визначеному законом.

19 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09 листопада 2020 року.

Судове засідання призначене на 09 листопада 2020 року не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кошкош О.О.

У судове засідання призначене на 09 грудня 2020 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 .

Позивач звернулась до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації зі зверненням з питань нарахування та надання разової грошової допомоги до 5 травня.

Листом від 12 серпня 2020 року №Х-13938-1.1-1523 повідомлено, що за період 2017 - 2020 роки нараховані та виплачені суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня: у 2017 році у розмірі 1200,00 грн., у 2018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн., у 2020 році в розмірі 1390,00 грн. Підстави для перерахунку та зміни розміру відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 223 від 05 квітня 2017 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій- 1200 гривень.

У постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 170 від 14 березня 2018 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій- 1265 гривень.

У постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 237 від 20 березня 2019 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій - 1295 гривень.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте встановлювали різний розмір щорічної допомоги до 05 травня учасникам бойових дій, а саме: пункт 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (яким уповноважено Кабінет Міністрів України встановлювати розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій), та частина п`ята статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (яка в силу рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 з 22 травня 2008 року діяла в редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком").

Суд зауважує, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади України - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Чинним законодавством України не врегульовано питання подолання колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року у справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше та залишається чинною на час перебігу правовідносин.

Зважаючи на те, що норма пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнята пізніше ніж норма частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то у такому випадку при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій слід враховувати саме норму пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".

Суд звертає увагу на те, що на момент проведення позивачу виплат щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учаснику бойових дій у 2017-2019 роках норма пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ) неконституційною не визнавалась, а положення постанов Кабінету Міністрів України № 223 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року та № 237 від 20 березня 2019 року були чинними.

Таким чином, суд доходить висновку, що положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ) та постанов Кабінету Міністрів України № 223 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року та № 237 від 20 березня 2019 року підлягали застосуванню відповідачем при визначені позивачу розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у 2017-2019 роках.

Вказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка неодноразово висловлювалась ним, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі №348/2100/16-а, від 19 червня 2018 року у справі №459/2783/17, від 22 серпня 2018 року у справі №550/1131/17, від 13 червня 2019 року у справі №564/189/17 та від 31 липня 2019 року у справі №348/2005/16-а.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, лише з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2017-2019 роках.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимоги в частині зобов`язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і ;Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 вбачається, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року а ні приписи п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а ні приписи ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п. 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня.

Тому, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб - учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у меншому розмірі ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності управління щодо нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у відповідному розмірі.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України та відповідно до наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 2, 6, 7, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (ідентифікаційний код 26019853, 85600 Донецька область, Мар`їнський район, м.Мар`їнка, вул.Каштанова, буд.2) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, що обчислюється виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.

В частині позовних вимог про визнання неправомірною відмови у нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за період 2017-2019 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за період 2017-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош