Рішення

від 11.12.2020 по справі 200/9068/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 р. Справа№200/9068/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аргон СТС до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Аргон СТС (далі - ТОВ Аргон СТС ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що подало до контролюючого органу податкову накладну з податку на додану вартість, між тим її реєстрацію було зупинено з пропозицією надати пояснення та копії документів. На пропозицію контролюючого органу надало і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Між тим, відповідач прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення оскаржило до Державної податкової служби України, однак рішення за результатами розгляду поданої скарги не отримало.

Вказане рішення позивач вважав неправомірним, оскільки при його прийняті не враховано те, що:

- при зупиненні реєстрації податкової накладної, що передувало прийняттю оскарженого рішення, в квитанції від 13.11.2019 року про зупиненні реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Донецькій області не зазначено конкретного підпункту Критерію оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 1.6 Критеріїв, і не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року в справі № 819/330/18;

- надані позивачем до відповідача первинні бухгалтерські документи складені з дотриманням вимог законодавства і повністю відображають зміст господарських операцій по укладеному договору, по якому виписано податкову накладну.

Вважаючи свої права порушеними, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.01.2020 року № 1446551/42866786 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.10.2019 року № 1, що складена товариством з обмеженою відповідальністю Аргон СТС .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідачем Державною податковою службою України відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог подано не було.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що станом на дату внесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, а також на дату зупинення реєстрації податкової накладної позивача від 21.10.2019 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, а станом на дату винесення спірного рішення також діяв цей Порядок №117 та Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача стало те, що з 19.09.2019 року позивача включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання за критерієм: в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування , про що складено протокол від 19.09.2019 року №15.

Після зупинення реєстрації податкової накладної позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані позивачем до контролюючого органу первинні бухгалтерські документи не підтверджували у повному обсязі вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних у зв`язку з ненаданням певних документів.

Тому відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Причина відмови у реєстрації - ненадання платником податку копій документів, передбачених п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, тобто надані копії документів не в повної мірі відповідають переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивачем не надано: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; договори, документи щодо зберігання продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), банківські виписки, платіжні доручення щодо фактичного перерахування коштів за отримані від зберігача послуги; первинні документи щодо підтвердження понесення позивачем витрат на розвантажения/навантаження товарів (акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки (рахунки-фактури) на оплату відповідних робіт/послуг, банківські виписки, платіжні доручення щодо фактичного перерахування коштів за отримані послуги з навантаження/розвантаження; у випадку здійснення робіт з навантаження/розвантаження власними силами - бухгалтерська довідка про нарахування заробітної плати, калькулювання вартості робіт з навантаження/розвантаження, штатний розпис з наявністю відповідних посад вантажників тощо); рахунки (рахунки-фактури), що виписані на замовника ТОВ Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску Завод Манометр щодо придбання останнім послуг зі збирання панелей з приставками для датчиків тиску, відображених у спірній податковій накладній; банківські виписки з розрахункових рахунків цього замовника щодо безготівкових коштів в якості оплати (передоплати) за придбані послуги; платіжні доручення, банківські виписки з розрахункових рахунків позивача з перерахування коштів субпідрядникам (принаймні, ТОВ Едайс-компані ) за роботу зі збирання панелей з приставками для датчиків тиску; рахунки (рахунки-фактури), виписані субпідрядниками для оплати позивачу наданих робіт зі збирання панелей з приставками для датчиків тиску.

Також позивачем не було надано будь-яких технічних документів, які притаманні для виконання відповідних робіт, технічних замовлень, тощо. Так, як приклад, не надало передбачений п. 1.6 договорів на виконання робіт від 10.07.2019 року №53/2-ЗМ, від 10.07.2019 року №100701/2019 та зазначений у специфікаціях на виконання робіт від 10.07.2019 року №1 (додаток №1 до договору від 10.07.2019 року №53/2-ЗМ), від 12.07.2019 року №1 (додаток №1 до договору від 10.07.2019 року №100701/2019) дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у п. 5 Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, однак позивачем як виконавцем (надавачем послуг) в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 30, 31, 36, 64, 66, 70, 79, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначеної у податковій накладній від 21.10.2019 року №1 господарської операції, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від такої господарської операції, відображуваної у зазначеній податковій накладній (наявність ділової мети).

Також деякі документи, що подані позивачем містять дефекти щодо їх заповнення, зокрема в надані позивачем платіжні доручення.

Щодо ненадання Державною податковою службою України відповіді на скаргу, то на час відправки скарги діяв Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, згідно з п. 5 якого скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (додаток 1). Надання скарги у письмову вигляді Порядком не передбачено.

Оскільки позивач надіслав скаргу поштою, а не в електронній формі, тому у зв`язку з порушенням порядку оскарження рішення його скарга не могла бути розглянута. Просив позов залишити без розгляду.

Судом встановлено, що ТОВ Аргон СТС як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (в Слов`янській державній податковій інспекції Слов`янсько-Лиманського управління), є, зокрема платником податку на додану вартість з 01.06.2019 року (далі - ПДВ).

Видами діяльності позивача по наступним кодам КВЕД є: 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи (основний); 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.22 - будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.21 - електромонтажні роботи; 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Між позивачем як виконавцем та ТОВ Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску Завод Манометр як замовником укладений договір на виконання робіт від 10.07.2019 року №53/2-ЗМ (далі - основний договір), відповідно до якого виконавець зобов`язався виконати на свій ризик роботи зі збірки панелей і приставок для датчиків тиску, що зазначені в специфікаціях до цього договору, а замовник - оплатити їх вартість. Виконавець самостійно організовує виконання роботи на території замовника; місце виконання робіт - територія замовника. Ціна договору складається із сум специфікацій, які є невід`ємною частиною договору. Строк дії договору до 31.12.2020 року.

Для виконання робіт по вказаному договору позивач в якості субпідрядника залучив ТОВ Едайс-компані .

Так, 10.07.2019 року між позивачем як замовником та ТОВ Едайс-компані як виконавцем укладено договір на виконання робіт від 10.07.2019 року №100701/2019, відповідно до якого виконавець зобов`язався виконати на свій ризик роботи зі збірки панелей і приставок для датчиків тиску, що зазначені в специфікаціях до цього договору, а замовник - оплатити їх вартість. Виконавець самостійно організовує виконання роботи на території замовника; результат робіт зазначається в специфікаціях до договору. Оплата робіт здійснюється поетапно згідно з актами виконаних робіт, які складаються по кожному етапу окремо. Місце виконання робіт - м. Харків, провул. Чайкіної Лізи, 17 (юридична адреса ТОВ Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску Завод Манометр ). Ціна договору складається із сум специфікацій, які є невід`ємною частиною договору. Строк дії договору до 31.12.2020 року.

В ході виконання цього договору (від 10.07.2019 року №100701/2019) складено наступні первинні документи: специфікація на виконання робіт від 12.07.2019 року №1, в якій відображено, що проведена збірка панелей з приставками для датчиків тиску на відповідну суму; акт здачі-приймання робіт від 19.08.2019 року № 8 на суму 713942,69 грн., в тому числі ПДВ 118990,45 грн. Позивач (як зазначено в позові) розрахунок за отримані послуги від субпідрядника не здійснив, внаслідок чого перед останнім виникла заборгованість.

В ході виконання основного договору (від 10.07.2019 року №53/2-ЗМ) оформлені, зокрема, наступні документи: додаткова угода від 01.08.2019 року; специфікація на виконання робіт від 10.07.2019 року №1, в якій відображено, що проведена збірка панелей з приставками для датчиків тиску на відповідну суму; акт здачі-приймання робіт від 21.10.2019 року № 5 на суму 493443,80 грн., в тому числі ПДВ 82240,63 грн.; платіжні доручення від 24.10.2019 року № 5716 та від 28.10.2019 року № 5814.

По господарським операціям по договору від 10.07.2019 року №53/2-ЗМ позивач як платник податку на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, склав податкову накладну від 21.10.2019 року № 1 на суму 493443,80 грн., в тому числі ПДВ 82240,63 грн.

Вказана податкова накладна у встановлений строк була надіслана податковому органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.11.2019 року по поданій позивачем податковій накладній контролюючим органом надіслано квитанцію №1 про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначалося, що накладна прийнята, однак її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанцій №1 позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а також письмові пояснення та копії документів (в електронній формі засобами електронного зв`язку, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами).

В письмових поясненнях позивач детально описав правовідносини по укладеним договорам та документи, що були оформлені в ході їх виконання.

Одночасно позивач подав копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній (всі первинні документи по операціям з ТОВ Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску Завод Манометр ), а також копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по договору з ТОВ Едайс-компані .

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків щодо податкової накладної від 21.10.2019 року № 1, комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.01.2020 року № 1446551/42866786.

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податків копій документів, а саме зроблено відмітку напроти речень:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). . Документи, які не надано, в рішенні не підкреслено;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особового рахунку .

10.02.2020 року рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення скарги на поштову адресу Державної податкової служби України (що підтверджується копією опису поштового відправлення, копією накладної № 6110100092567 та повідомленням про вручення № 6110100092567).

Рішення за результатами розгляду поданої скарги прийнято не було.

Судом також встановлено, що 19.09.2019 року позивача включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

05.02.2020 року щодо позивача прийнято рішення №4817 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 вказаного Кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п.201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказана постанова була чинною до 01.02.2020 року - дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, який підлягав застосуванню на час зупинення реєстрації податкових накладних позивача та винесення оскарженого рішення, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена (як зазначено в квитанціях №1) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем засновано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію кожної податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Крім того, в квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальний перелік таких документів наведено в п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, і він включає:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналогічний перелік міститься в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, згідно з яким перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати такі документи.

Вказані Порядки визначають певні повноваження відповідних суб`єктів владних повноважень, а не платників податків.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 року в справі №819/330/18 звернув увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Щодо інших подій які відбулися після зупинення реєстрації податкової накладної позивача

З 14.12.2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 5 Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (квитанції №1) позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Факт складання документів з порушенням вимог законодавства контролюючим органом не встановлено, що підтверджується змістом оскарженого рішення.

Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття таких рішень стало ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В порушення наведених вимог законодавства оскаржене рішення містить лише загальний перелік документів, що передбачений формою такого рішення (додаток до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані, однак мали би бути надані щодо господарських операцій позивача, не містять.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

З огляду на наведене посилання відповідача на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, є неприйнятними.

Крім того, посилання на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є безпідставними, оскільки ці обставини в оскаржених рішеннях не відображені і не були покладені в основу оскаржуваних рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Посилання в рішенні окремим пунктом на ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особового рахунку, є неприйнятними, оскільки податкова накладна позивачем складена на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. б п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України), і такий документ позивачем був наданий, а не на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (п. а п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу), чого на час її складання ще не відбулося.

Крім того, в разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема, якщо подані не всі документи), це не давало йому права приймати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів.

Адже, встановлений пунктом 3 Порядку строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 6 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено протиправність винесення рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з наведеним оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання представника відповідача на інформацію, яка міститься у внутрішніх базах даних ДПС, є неприйнятними, оскільки ці посилання не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів, і, відповідно, в спірних правовідносинах не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно з п. 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому суд також враховує наступне.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557.

Розділом II Порядку визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з п.п. 8 - 10 розд. ІІ Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України Про електронні довірчі послуги ; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Пунктом 11 розд. ІІ Порядку визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 12 розд. ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Відповідно до п. 14 розд. ІІ Порядку у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача Державну податкову службу України (якій фактично передані відповідні повноваження Державної фіскальної служби України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача датою та часом, що зафіксована у першій квитанції щодо цієї податкової накладної (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Аргон СТС (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, 34, код ЄДРПОУ 42866786) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.01.2020 року № 1446551/42866786 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.10.2019 року № 1, що складена товариством з обмеженою відповідальністю Аргон СТС (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, 34, код ЄДРПОУ 42866786), датою та часом, що зафіксована у першій квитанції щодо цієї податкової накладної.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аргон СТС (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, 34, код ЄДРПОУ 42366786) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 11 грудня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда