Рішення

від 10.12.2020 по справі 240/11023/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/11023/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства - фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Приватне підприємство - фірма "Мрія 2000" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картку відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на підставі контракту від 21.05.2018 №TYN2018/002 та рахунку-фактури (інвойс) від 22.04.2020 №TYN2020UA05 Приватне підприємство - фірма "Мрія 2000" придбало у TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED (Гонконг, Китай) дитячі велосипеди та велосипеди-беговели в загальній кількості 561 шт. за ціною 13521,60 дол. США. З метою митного оформлення вказаних товарів, 22.06.2020 Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" шляхом електронного декларування було подано до Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі "Імпорт-40" митну декларацію №UA100530/2020/028396, в якій митна вартість товарів була визначена за основним методом (за ціною договору) та складала 13521,60 дол. США (що еквівалентно 409480,56 гривень), з них: 13101,60 дол. США. (що еквівалентно 396545,79 гривень) - вартість товару №1 (дитячих велосипедів); 420,00 дол. США. (що еквівалентно 12934,77 гривень) - вартість товару №2 (велосипедів-беговелів). Однак 26 червня 2020 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято оскаржуване рішення №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митну вартість ввезених підприємством товарів було скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України за резервним методом для товару №1 на рівні 30821,52 дол. США, а для товару № 2 на рівні 861,12 дол. США. В якості підстави для прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що документи, подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, зокрема відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару, які є складовою митної вартості, не базуються на об`єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Крім того, відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00361, якою позивачу було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією з посиланням на винесення рішення про коригування митної вартості.

Приватне підприємство - фірма "Мрія 2000" зазначає, що відповідачем безпідставно, в порушення норм Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як за основним методом, а із застосуванням резервного методу, в той час як ним були надані до митного органу всі необхідні та наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. З огляду на зазначене, позивач вважає рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картку відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361 протиправними, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 22 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/11023/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 серпня 2020 року о 15:00.

13 серпня 2020 року до суду надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позов є безпідставним та необгрунтованим, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картка відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

13 серпня 2020 року до суду надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позов є безпідставним та необгрунтованим, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картка відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

В обгрунтування такої позиції відповідач зазначив, що для митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир" Київської митниці Держмитслужби Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" 22.06.2020 подано митну декларацію №UA100530/2020/028396. Разом з митною декларацією підприємством були подані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №TYN2018/002 від 21.05.2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.05.2020; рахунок-фактуру №TYN2020UA05 від 22.04.2020; пакувальний лист № б/н від 22.04.2020; коносамент №SZZY20040157 від 24.04.2020; автотранспортну накладну А №368884 від 21.06.2020; та документ, що підтверджує вартість перевезення № 125 від 19.06.2020. Митну вартість було визначено декларантом самостійно за основним методом на рівні: товар №1 - 2,81 доларів США за кілограм/29,62 доларів США за одиницю, товар № 2 - 3,10 доларів США за кілограм. Однак, в ході аналізу поданих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" для митного оформлення документів було встановлено, що вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Зокрема було виявлено, що довідка про транспортні витрати від 19.06.2020 вих. № 125 складена ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", тоді як у коносаменті № SZZY20040157 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZHEN) CO LТD", що на переконання відповідача, вказує на те, що перевезення товару здійснювала саме "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZHEN) CO LТD". При цьому, до митного оформлення документу, який би свідчив про те, що організацію перевезення оцінюваного товару доручено саме ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" надано не було. З огляду на що, був зроблений висновок, що довідка про транспортні витрати, складена ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Крім того, відповідач зазначив, що заявлена вартість транспортування оцінюваного товару становила 48173,94 гривень, що в перерахунку становить близько 1800 доларів США. Однак, зазначені обставини викликали сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, які є складовою митної вартості товару, оскільки згідно даних графи 31 контейнер відповідно до коду 222 є 45-футовий, натомість відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 № 6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 доларів США. З огляду на що, митним органом був зроблений висновок про те, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню. Вказане позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які є складовою митної вартості.

Також у відзиві на позовну заяву Київська митниця Держмитслужби зазначила, що на виконання вимог митного органу декларантом додатково надавались: висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською ТПП; висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ"; інформація про формування первісної вартості від 19.08.2019; рахунок-фактура від 26.06.2019 №TYN2019UA11 попереднього митного оформлення та платіжні документи про оплату товарів від 18.10.2019 №27, №36, №37 попереднього митного оформлення; договір від 08.04.2020 №24; видаткові накладні від 22.10.2019 №102236, №102343, №102849, №120620; платіжні доручення від 22.10.2019 №56 та від 28.10.2019 №127; меморіальні ордери від 23.10.2020 №2PL622465 та від 06.12.2019 №2PL720868; копія митної декларації країни відправлення від 22.04.2020 №02022020000021498. Однак, за наслідком розгляду вказаних документів було зроблено висновок, що вони не можуть бути використані, як документи, що підтверджують заявлену митну вартість.

Оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був підтверджений метод визначення митної вартості товарів за ціною договору, що мало наслідком прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картки відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361. Таким чином, відповідач вказав, що дії посадових осіб Київської митниці Держмитслужби при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" товарів відповідають нормам митного законодавства, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.117-121).

В підготовчому судовому засіданні, що відбулося 13 серпня 2020 року за участі представників сторін, було оголошено перерву до 10:00 17 вересня 2020 року.

17 вересня 2020 року до суду з`явились представника позивача - Мазуренко Т.В. та Лишенко О.О., а також представник Відповідача Подибайло В.М.

Протокольну ухвалу, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 17 вересня 2020 року, закінчено підготовче судове засідання по справі та призначено розгляд справи по суті.

Під час судового засідання представники позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі. Натомість, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Після заслуховування позиції сторін, в судовому засідання було оголошено перерву до 14:30 15 жовтня 2020 року.

15 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання Приватного підприємства - фірма "Мрія 2000" про відкладення судового засідання у справі на іншу дату, обгрунтоване зайнятістю представника в іншому судовому процесі (а.с.207). У зв`язку з надходженням зазначеного клопотання, призначена на 15 жовтня 2020 року судове засідання у справі, було відкладено на 21 жовтня 2020 року о 14:30.

Під час судового засідання, що відбулося 21 жовтня 2020 року, судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, після чого винесено протоколу ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

21 травня 2018 року між TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED (Китай) (далі - продавець) та Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" (далі - покупець) був укладений контракт №TYN2018/002 (а.с.12-15), згідно якого продавець взяв на себе зобов`язання відвантажити товар і передати право власності покупцю. У свою чергу, покупець взяв на себе зобов`язання сплатити і прийняти товар на умовах даного контракту. При цьому, згідно з пп.1.2 п. 1 під товаром у вказаному контракті мається на увазі: обладнання для занять спортом, спортивні речі, а також аксесуари, комплектуючі та приладдя до вказаного обладнання в асортименті, у номенклатурі, кількості, за цінами і в терміни, указані в інвойсі (рахунку постачальника), що є невід`ємною частиною цього контракту. Інвойс виступає Специфікацією на кожну поставку товару.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 контракту продавець надає товар для продажу а певних партіях, згідно замовлень Покупця. Ціни встановлюються згідно Incoterms 2010 (пп.2.2 п.2 контракту).

Водночас, в підпунктах 3.1 - 3.3 пункту 3 контракту сторони домовились, що відправку товарів виконує продавець, або третя компанія, яка надає послуги логістики. Продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах визначених в кожному конкретному випадку поставки, що прописується у відповідних інвойсах. Відправник має право проводити організацію поставок товарів до України від свого імені, укладати контракти перевезення і страхування товарів, а також здійснювати інші, необхідні для поставки товарів покупцю, дії.

Крім того, в підпунктах 4.1 - 4.2 пункту 4 контракту сторони визначили, що загальна сума контракту складається з вартості товару, що поставляється за цим контрактом, зазначеній у відповідних інвойсах. Загальна вартість товарів на окрему поставку, вказана у відповідному інвойсі.

Відповідно до укладеної між TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED та Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" додаткової угоди №3 від 20.05.2020 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018, термін дії цього контракту був продовжений до 21 травня 2022 року (а.с.17).

22 квітня 2020 року TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED був виписаний інвойс №TYN2020UA05 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 на поставку Приватному підприємству - фірма "Мрія 2000" товару: дитячих велосипедів та беговелів в кількості 561 шт. на загальну суму 13521,60 дол. США. При цьому, в інвойсі також було визначено, що платіж за товар буде здійснений після поставки товару, а транспортування товару з Китаю до України буде здійснено морем (а.с.18-19).

З метою митного оформлення імпортованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" на підставі до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 та інвойсу №TYN2020UA05 від 22.04.2020 товарів, 22 червня 2020 року уповноваженою особою декларантом ТОВ Сілам шляхом електронного декларування було подано до Київської до митного посту Житомир Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі "Імпорт-40" митну декларацію №UA100530/2020/028396 (а.с.125-126)

Митна вартість товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору) на рівні 13521,60 дол. США., що еквівалентно 409480,56 гривень, в тому числі митна вартість товару №1 (дитячих велосипедів) була визначена на рівні 13101,60 дол. США., що еквівалентно 396545,79 гривень, а митна вартість товару №2 (велосипедів-беговелів) на рівні 420,00 дол. США., що еквівалентно 12934,77 гривень (а.с.125-126).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- пакувальний лист № б/н від 22.04.2020 (а.с.131-132);

- інвойс №TYN2020UA05 від 22.04.2020 (а.с.133-134);

- коносамент №SZZY20040157 від 24.04.2020 (а.с.135);

- автотранспортну накладну А №368884 від 21.06.2020 (а.с.136);

- рахунок на оплату міжнародних морських послуг перевезення №125 від 19.06.2020 (а.с.137);

- зовнішньоекономічний договір - контракт №TYN2018/002 від 21.05.2018 (а.с.127-129);

- додаткова угода від 20.05.2020 до контракту №TYN2018/002 від 21.05.2018 (а.с.130).

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення митної декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 та долучених до неї документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема: 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів та 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вар ості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ля перевірки числового значення заявленої митної вартості , оскільки товарах можливе заниження митної вартості (а.с.138).

За наслідками опрацювання згенерованих профілів ризику митним органом було направлено декларанту повідомлення (а.с.144), в якому зазначено, що: Документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України та подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: Довідка про транспортні витрати вих.№125 від 19.06.2020, видана ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", тоді як у коносаменті № SZZY20040157 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZHEN) CO LТD", що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документ, який би свідчив про те, що організацією перевезення оцінюваного товару займалось ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС", а тому довідка про транспортні витрати від ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Також відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США. Відповідно до довідки про транспортні витрати, вартість транспортування оцінюваного товару становить 48173,94 гривень, що в перерахунку становить 1800 дол. США. Зазначені обставини викликають сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, які відповідно до статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування .

З огляду на зазначене та керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував декларанту для підтвердження заявленої митної вартості товарів надати такі додаткові документи: 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.144).

На виконання вимог митного органу декларант додатково надав: експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою (а.с.146-153); висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ" (а.с.154-155); інформацію про формування первісної вартості від 19.08.2019 (а.с.145); інвойс від 26.06.2019 №TYN2019UA11 щодо попереднього митного оформлення та платіжні документи про оплату товарів від 18.10.2019 №27, №36, №37 попереднього митного оформлення (а.с.156-159); договір міжнародного перевезення вантажів від 08.04.2020 №24, укладений між "SEAGOD GLOBAL LOGISTICS CO., LTD та ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКС" (а.с.160-164); видаткові накладні від 22.10.2019 №102236, №102343, №102849, №120620 (а.с.166-169); платіжні доручення від 22.10.2019 №56 та від 28.10.2019 №127 (а.с.171-173); меморіальні ордери від 23.10.2020 №2PL622465 та від 06.12.2019 №2PL720868 (а.с.170-172); копія митної декларації країни відправлення від 22.04.2020 №02022020000021498 (а.с.165).

Розглянувши додатково надані позивачем документи, митний орган дійшов висновку, що:

- додатково наданий експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку, з тим, що відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «Інтернет» htps://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

- додатково надані бухгалтерська документація про первісну вартість імпортованих товарів по контракту №TYN2019/010 від 06.03.2019, рахунок-фактура за попереднє митне оформлення №TYN2019UA11 від 26.06.2019 та платіжні доручення №27,36,37 від 18.10.2019 не можуть бути використані як документ, що підтверджує митну вартість товару оскільки свідчать про оплату за товар за зовнішньоекономічним контрактом, відмінним від того, за яким здійснюється дана зовнішньоекономічна операція.

- додатково надана копія митної декларанті країни відправлення від 22.04.2020 №020220200000214989, не може бути використана для підтвердження митної вартості, так як відповідно до статті 254 Митного Кодексу, не забезпечено переклад даного документу у зв`язку з чим, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів.

- висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ", не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, у зв`язку з тим, що відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Всупереч вищевказаних вимог, до висновку ДП "Держзовнішінформ" від 25.06.2020 №221/117 не долучено всі додатки, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач провів консультацію, в ході якої декларанту була надана інформація щодо вартості аналогічного товару (а.с.140).

Крім того, під час консультації було визначено, що по товару №1 (дитячих велосипедах) метод 2а не може бути використаний у зв`язку з відсутністю вартості інформації про операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни. З огляду на що, вирішено, що митна вартість буде визначена за методом 2б - за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну на тих же умовах поставки, з врахуванням торгової марки, виробника, країни виробництва, приблизно в тій же кількості, що й оцінюваний, МД від 25.10.2019 №UA100070/2019/247253 - Велосипеди двоколісні з допоміжними колесами, мод. RB14-22, RB16-22, RB14-21, RB16-18, RB18-18. Виробник: ROYALBABY CYCLE BEIJING CO., LTD.- 61,52 доларів за одиницю з дотриманням принципів і критерів, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

З приводу товару №2 (велосипеди-беговели) в ході консультації визначено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. З огляду на що, вирішено, що митна вартість буде визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митими органами митній вартості товарів, МД від 05.05.2020 №UA500060/2020/0201638 - Дитячий велосипед - 20,4кг; - Беговел - 140 кг; - дитячий 3-х колісний велосипед з ручкою - 213кг; Торговельна марка - "Nadle", "Porsa РМ"; Виробник - "немає даних"; Країна походження - CN- 5,52 долларів за кілограм, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У зв`язку з цим, 26 червня 2020 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396, згідно якого митну вартість ввезених Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" товарів було скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України за резервним методом в загальному розмірі 846573,32 гривень, з них: для товару № 1 - на рівні 30821,52 дол. США, а для товару №2 - на рівні 861,12 дол. США (а.с.179-180).

При цьому, в графі 33 вказаного рішення митним органом було зазначено, що:

"Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинна базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Оскільки документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України та подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

Відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США. Відповідно до довідки про транспортні витрати, вартість транспортування оцінюваного товару становить 48173,94 гривень, що в перерахунку становить 1800 дол. США. Зазначені обставини викликають сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, які відповідно до статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які відповідно до статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості (а.с.180).

Зі змісту графи 33 вбачається, що оскаржуване рішення від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396, фактично було прийнято Київською митницею Держмитслужби у зв`язку із наявними сумнівами щодо достовірності розміру задекларованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" транспортних витрат на поставку товарів. Вказані сумніви митного органу грунтуються на тому, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) вартість транспортування оцінюваного товару становила 1880 доларів США, тобто менше, ніж вказано у листі Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81, згідно якого вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 доларів США.

У зв`язку з прийняттям рішення від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2 про коригування митної вартості товарів по митній декларації №UA100530/2020/028396, відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00361, в якій повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару №1 та №2, не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. 52, 53 Митного кодексу України. невірно розрахована митна вартість товару, та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у графі 9 Митного кодексу України (а.с.184).

26 червня 2020 року Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" була подала до митного органу нова декларацію №UA100530/2020/029549, в якій митна вартість імпортованих товарів була визначена позивачем в розмірі, вказаному у рішенні про коригування митної вартості від 26 червня 2020 року №UA100000/2020/300166/2. Після сплати позивачем, визначених відповідачем митних платежів, товари було випущено у вільний обіг на митній території України.

Однак, вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч.1 ст.246 МК України).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 4-5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 сттатті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті

Зі змісту статті 53 МК України вбачається, що визначений у ній перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення є вичерпний.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила , відповідно до яких на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст.58 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналізуючи вищезазначені положення МК України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв`язку між продавцем і покупцем і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Під час розгляду справи, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396 митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України та на вимогу відповідача були подані додаткові документи. Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом були встановлені наступні розбіжності у поданих документах, зокрема:

- розбіжність у вартості доставки товару - декларантом зазначено 1880 дол. США, однак, за відомостями листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол. США;

- відповідно до відомостей про код зовнішньоекономічного контракту (4100), контракт від 21.05.2018 №TYN2018/002 не є таким, що укладений з виробником товару, однак на вимогу митного органу декларантом відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

- додатково наданий експертний висновок про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою, ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі Інтернет htps://alibaba.com., що свідчить про не проведення експертом аналізу кон`юнктури ринку та не здійснення аналізу інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;

- додатково наданий висновок про вартісні характеристики товарів від 25.06.2020 №221/117, підготовлений ДП "Держзовнішінформ", всупереч вимог Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, не містить всіх додатків, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару;

- додатково надані бухгалтерська документація про первісну вартість імпортованих товарів по контракту №TYN2019/010 від 06.03.2019, рахунок-фактура за попереднє митне оформлення №TYN2019UA11 від 26.06.2019 та платіжні доручення №27,36,37 від 18.10.2019 не можуть бути використані як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки свідчать про оплату за товар за зовнішньоекономічним контрактом, відмінним від того, за яким здійснюється дана зовнішньоекономічна операція;

- додатково надана копія митної декларанті країни відправлення від 22.04.2020 №020220200000214989 в порушення статті 254 МК України не перекладена на українську мову, що унеможливлює ідентифікацію вартісних характеристик оцінюваних товарів.

Проте, суд не погоджується із вказаними доводами митного органу, з огляду на наступне.

Твердження митного органу про заниження Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" транспортних витрат ґрунтується виключно на порівнянні вартості транспортування оцінюваного товару в розмірі 48173,94 гривень ( що еквівалентно 1880 дол.США , зазначеної в наданому декларантом для митного оформлення рахунку на міжнародні морські послуги від 19.06.2020 №125 (а.с.20), з інформацією, вказаною у листі Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81, згідно якого вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000 дол.США.

Однак, суд зазначає, що посиланням на лист Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 є безпідставним, оскільки вказаний лист за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що питання вартості транспортних послуг узгоджується між суб`єктами господарювання та на підставі контракту. Так, в підпунктах підпунктах 3.1 - 3.3 пункту 3 контракту від 21.05.2018 №TYN2018/002 сторони домовились, що відправку товарів виконує продавець, або третя компанія, яка надає послуги логістики. Продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах, визначених в кожному конкретному випадку поставки, що прописується у відповідних інвойсах. Відправник має право проводити організацію поставок товарів до України від свого імені, укладати контракти перевезення і страхування товарів, а також здійснювати інші, необхідні для поставки товарів покупцю, дії. Таким чином, положеннями контракту від 21.05.2018 №TYN2018/002 продавцю - TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED для забезпечення своїх обов`язків щодо поставки товарів було надано право укладати контракти перевезення з третіми особами.

Як свідчать матеріали справи, підтвердженням вартості доставки в розмірі 48173,94 гривень є рахунок на міжнародні морські послуги від 19.06.2020 №125 (а.с.20). Вказані транспортні витрати сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 03 липня 2020 року №299 на суму 48173,94 гривень (а.с.21). Вказані документи (рахунок на міжнародні морські послуги від 19.06.2020 №125 та платіжне доручення) від 03 липня 2020 року №299 є достатніми доказами понесених транспортних витрат та їх вартості., з огляду на що, суд приходить до висновку, що розмір транспортних витрат щодо доставки товару, вказаного у митній декларації від 22.06.2020 №UA100530/2020/028396, підтверджений наявними у матеріалах справи доказами, а тому доводи контролюючого органу стосовно заниження вартості таких послуг не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо доводів митного органу про те, що позивачем не був наданий договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, суд вказує наступне.

Необхідність надання вищезазначених документів митний орган аргументував тим, що відповідно до відомостей про код зовнішньоекономічного контракту (4100), контракт від 21.05.2018 №TYN2018/002 не є таким, що укладений з виробником товару.

Сторонами не заперечується, що продавець - TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED не є виробником товарів, які є предметом контракту від 21.05.2018 №TYN2018/002.

Однак, норми ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які містять вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, не містять обов`язку декларанта, у випадку коли зовнішньоекономічний контракт укладається не з виробником товарів, подавати для митного оформлення договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається. Вказане спростовує доводи відповідача в цій частині.

З приводу позиції відповідача про неможливість використання підготовленого Житомирською торгово-промисловою палатою експертного висновку про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість, через те, що він ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі Інтернет htps://alibaba.com., суд зазначає наступне.

Зі змісту вказаного висновку (а.с.146-148) вбачається, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Вказана інформація дійсно була з інтернет-ресурсу htps://alibaba.com .

Однак, суд зазначає, що вказаний інтернет-ресурс htps://alibaba.com є торгівельним майданчином, на якому пропозиції щодо продажу товарів розміщуються не одним на багатьма продавцями (виробниками товарів). За результатами здійсненого маркетинг ринку аналогічної продукції, експертом отримано інформацію, що вартість пропозиції подібних велосипедів становить від 1,8 до 3,0 дол. США за 1 кг ваги. При цьому, за висновками експерта, вартість оцінюваних велосипедів становить від 2,44 до 2,69 дол. США за 1 кг ваги, що знаходиться в межах середньо ринкових цін на аналогічну продукцію. Таким чином, на підставі вивченої інформації, і з урахуванням умов контракту, експерт зробив висновок про те, що ринкова вартість продукції відповідає її контрактній ціні.

Таким чином, доводи відповідача щодо неможливість використання підготовленого Житомирською торгово-промисловою палатою експертного висновку про вартісні характеристики товарів від 22.06.2020 №В-1118 як документу, що підтверджує заявлену митну вартість, суд не бере до уваги, оскільки такі доводи не підтверджені жодними посиланнями на інші джерела, в яких інформація про вартісні характеристики товарів відрізняється від тієї, що викладена у висновку.

Крім того, суд звертає увагу, що вказаний висновок чинний, а тому інформація, вказана у ньому, могла та повинна була використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати", методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України

Щодо не взяття до уваги висновку ДП "Держзовнішінформ" від 25.06.2020 №221/117 (а.с.154-155) у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджували б цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару суд зазначає, що у розділі "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 відсутній обов`язок оцінювача формувати додатки до висновку.

Таким чином, судом не встановлено об`єктивних сумнівів з приводу проведеної цінової експертизи ДП "Держзовнішінформ".

Кірм того, за змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 вказано, що воно прийняті із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом: щодо товару №1 - за методом 2Б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; щодо товару №2 за резервним методом.

Порядок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів визначений в статті 60 МК України.

Так, зазначеною статтею передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Застосування ж резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогіна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Разом з тим, слід відзначити, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2, відповідач помилково керувався інформацією про раніше визнану (визначену) органами доходів та зборів митну вартість товарів по товару №1 - за митною декларацією №UA100070/2019/247253 від 25.10.2019 та по товару №2 - за митною декларацією №UА500020/2019/005138 від 05.05.2020, оскільки у таких деклараціях перелік товару не ідентичний товару за митною декларацією №UA100530/2020/028396. Крім того, торгівельна марка товарів за митною декларацією №UА500020/2019/005138 від 05.05.2020 "Nadle", "Porsa РМ"; відрізняється від торгівельної марки товарів у митній декларації №UA100530/2020/028396

Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, суд не погоджується з позицією відповідача, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, зокрема щодо митної вартості товарів та її складових.

Таким чином, Київською митницею Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості не наведено достатньо обґрунтувань щодо визначення митної вартості товару.

Посилання відповідача щодо неточностей та розбіжностей в митних документах в сукупності з іншими доказами по справі не підтверджують правомірність оскаржуваних рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару. А саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства суд вважає, що митним органом не у повній мірі реалізовано повноваження в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого товару, а відтак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картка відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 10.07.2020 №321 вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 8658,53 гривень.

З огляду на що, суд приходить до висновку, що судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8658,53 гривень підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Приватного підприємства - фірма "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А, м.Житомир, 10030; код ЄДРПОУ 39256447) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.06.2020 №UA100000/2020/300166/2 та картку відмови в митному оформленні від 26.06.2020 №UA100530/2020/00361, прийняті Київською митницею Держмитслужби.

Стягнути на користь Приватного підприємства - фірма "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А, м. Житомир, 10030; код ЄДРПОУ 39256447) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 43337359) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8658,53 гривень (вісім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень п`ятдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович