Рішення

від 04.11.2020 по справі 280/1092/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2020 року Справа № 280/1092/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Леус Г.О.

представника відповідача 2: Большакова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник 2013

до відповідача 1 Головного управління ДФС у Запорізькій області

відповідача 2 Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельник 2013 (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від №0007921401 від 07.06.2019 р., №0007931401 від 07.06.2019 р., №0007941401 від 07.06.2019 р.

Ухвалою судді від 24.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.03.2020.

23.03.2020 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці судове засідання не відбулось, наступне судове засідання призначене на 05.05.2020.

05.05.2020 ухвалою суду відкладено підготовче судове засіання у звязку з неявкою представників сторін, наступне підготовче засідання призначено на 03.06.2020.

03.06.2020 ухвалою суду було залучено до участі у справі у якості співвідповідача ГУ ДПС у Запорізькій області та відкладено підготовче засідання на 25.06.2020.

25.06.2020 ухвалою суду було зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін та призначено наступне підготовче засідання на 27.08.2020.

27.08.2020 ухвалою суду було продовжено процесуалний строк, встанволений ухвалою суду від 25.06.2020 та наступне підготовче провадження призначено на 23.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 2.08.2020 було закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2020.

12.10.2020 протокольною ухвалою суду було відкладено судове засідання на 04.11.2020.

У судовому засіданні 04.11.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі з підстав викладених у позові.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки котролюючого органу за результатом проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ Будівельник 2013 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. та з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 21.02.2013 р. по 31.12.2018 р. не відповідають дійсності та є необгрунтованими. Звертає увагу, що всі первинні документи, які підтверджують показники у податковій звітності були надані перевіряючим під час проведення перевірки та жодних зауважень та претензій в акті перевірки до форми та змісту вищевказаних первинних документів і податкових накладних відповідачем не зазначено. Разом із тим, всі податкові накладні, оформлені ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД на користь ТОВ Будівельник 2013 були зареєстровані ДФС України в реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання ТОВ Будівельник 2013 за цими правочинами за ланцюгом були зараховані відповідачем. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з підстав зазначених у письмовому відзиві. Зазначає, що під час проведеної перевірки встановлено заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1017603 грн., встановлено заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 276648 грн., встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 3917 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операції за перевіряємий період між ТОВ Будівельник 2013 та контрагентами-постачальниками, у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності у постачальників, які лише здійснювали документальне оформлення на ТОВ Будівельник 2013 . Зокрема вказує, що надані товариством документи складені з порушенням принципів бухгалтерського обліку. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи в період з 22.03.2019 р. по 04.04.2019 р. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Будівельник 2013 (код ЄДРПОУ 38625504), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. та з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 21.02.2013 р. по 31.12.2018 р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки №223/08-01-14-01/38625504 від 18.04.2019 р., за висновками якого встановлені наступні порушення:

1) п.44.1, п. 44.2 ст.44 р II, пн.134.1,1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 р. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 017 603 гри., у т.ч.:

2016 ріку сумі 964 504 грн.

2017 рік у сумі 49 574 грн.

2018 рік у сумі 3 525 грн.

2) п.187.1 ст.187, п.198.1. п.198.2. п.198.3, ст. 198, п.200.1. п.200.4 ст. 200. п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями) та наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за № 1267/26044, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством ТОВ Будівельник 2013 заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету (18.1/р.18) на загальну суму 276648 грн. в тому числі по періодах:

жовтень 2016 р. 76657 грн.

грудень 2016 р. 144909 грн.

вересень 2017 р. 3 306 грн.

жовтень 2017 р. 40780 грн.

грудень 2017 р. 10996 грн.

та встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 3917 грн.. у т.ч. по періодам:

вересень 2016 р.75 990 грн.

листопад 2016 р. 124 818 грн.

липень 2017 р. 1442 грн.

серпень 2017 р. 1442 грн.

грудень 2018 р. 3917 грн.

3) пп. а 176.2 п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.1.2., п. 3.2, п. 3.3., п, 3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014р. №49 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого)на користь платників податку і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014р №228/25005, наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого)на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, підприємством в звіті за формою 1 ДФ

за 4 кв. 2018р. не вірно відображено рнокпп НОМЕР_1 на суму виплаченого доходу 477,0 грн. код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО;

Відповідальність передбачена п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-№-VІ (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0007941401 від 07.06.2019 р., яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 3 917,00 грн.;

- №0007931401 від 07.06.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 345 810,00 грн., у тому числі, за податковими зобов`язаннями на суму 276 648,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 69 162,00 грн.

- №0007921401 від 07.06.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 272 003,75 грн., у тому числі, за податковим зобов`язанням на суму 1 017 603,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 254 400,75 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

З акту перевірки вбачається, що на думку ГУ ДФС у Запорізькій області, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товару з контрагентами ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД та встановлено не підтвердження первинними документами собівартості реалізованої готової продукції, у зв`язку з чим контролюючим органом зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість та збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо підтвердженя первинними документами собівартості реалізованої позивачем готової продукції, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що основними видами господарської діяльності ТОВ Будівельник 2013 є будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); підготовчі роботи на будівельному майданчику; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування та інш.

Висновок відповідача ґрунтується на не відображені витрат у бухгалтерському обліку та не підтвердженні первинними документами собівартості реалізованої готової продукції (рядок 2050).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Під час проведення перевірки позивачем були надані договори, акти наданих послуг та акти наданих будівельних робіт, які були взяті до уваги, а були взяті до уваги лише регістри бухгалтерського обліку, про що зазначено на стор. 8,9,12,13,16 акту перевірки.

Під час перевірки та до суду позивачем було надано:

1. Договір про надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг від 15.01.2016 року, укладений між ТОВ Будівельник 2013 (Замовник) та ТОВ Брок-Сервіс (Виконавець).

Відповідно до умов цього договору Виконавець зобов`язується протягом 2016 року надати, а Замовник прийняти та оплатити юридичні, консультаційні послуги, послуги з супроводу публічних закупівель. Здавання послуг Виконавцем та прийняття їх Замовником оформлюється Актом наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін. Замовник оплачує послуги Виконавця після їх надання в повному обємі та підписання Сторонами Акту наданих послуг.

Відповідно до зазначеного договору та актів надання послуг ТОВ Будівельник 2013 було отримано інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги, відповідно до наступного документу: акт надання послуг до Договору від 15.01.2016 р. про надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг на загальну суму 890000,28 грн.

2. Договір субпідряду №18/16 від 08.07.2016 року, укладений між ТОВ Будівельник 2013 (Генпідрядник) та ТОВ Ілко Транс (Субпідрядник).

Відповідно до умов цього договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт по об`єкту: "Магістральна теплова мережа по вул. Героїв Сталінграду, м. Запоріжжя-реконструкція", які передбачені цим контрактом у відповідності до проектно-кошторисної документації.и

Генпідрядник зобов`язуєтеся розрахунки з Субпідрядником здійснювати щомісяця в десятиденний термін після оплати Замовником виконаних робіт і підписання типових форм № КБ-2В і КБ-3 на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

Відповідно до зазначеного договору та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року ТОВ Будівельник 2013 було прийнято будівельні роботи, відповідно до наступного документу: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на загальну суму 219763,04 грн.

3. Договір субпідряду №21/16 від 03.10.2016 року, укладений між ТОВ Будівельник 2013 (Генпідрядник) та ТОВ Ілко Транс (Субпідрядник).

Відповідно до умов цього договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт по об`єкту: "Реконструкція вул. Земського лікаря Лукашевича від пр. Соборний до вул. Жуковського в м. Запоріжжя (Реконструкція вул. Жовтневої від пр. Леніна до вул. Жуковського в м. Запоріжжя) Коригування", які передбачені цим контрактом у відповідності до проектно-кошторисної документації. Генпідрядник зобов`язуєтеся розрахунки з Субпідрядником здійснювати щомісяця в десятиденний термін після оплати Замовником виконаних робіт і підписання типових форм № КБ-2В і КБ-3 на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

Відповідно до зазначеного договору та актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ Будівельник 2013 було прийнято будівельні роботи, відповідно до наступного документу:

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року на загальну суму 364827,97 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року на загальну суму 103011,70 грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року на загальну суму 2042900,45 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року на загальну суму 61295,55 грн.;

- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року на загальну суму 1973670,15 грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на загальну суму 135417,14 грн.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні зобов`язання та застосовано фінансові санкції. (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 08.08.2019 року по справі №К/9901/502/18, та ухвалі від 13.06.2019 року по справі №К/9901/39328/18).

Крім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління . (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2019 року по справі № К/9901/14664/19 та постанові від 20.11.2019 року №К/9901/20169/19).

Відповідачем під час розгляду справи, не було надано доказів на підтвердження правомірності встановленого правопорушення та прийнятого податкового поідомлення-рішення №0007921401 від 07.06.2019 р.

Щодо господарських взаємовідносин Позивача з ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД , суд зазначає наступне.

Як свідячать матеріали справи, 08.06.2016 між ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) та ТОВ Кристал-Інвест (Постачальник) було укладено договір поставки №08.

Відповідно до зазначеного договору та видаткових накладних ТОВ Будівельник 2013 було придбано товар (лоток, плитка, блок та інш.), відповідно до наступних видаткових накладних: № РН-061304 від 13 червня 2016 року на загальну суму 251728,63 грн.; № РН-061305 від 13 червня 2016 року на загальну суму 174300,12 грн.; № РН-061306 від 13 червня 2016 року на загальну суму 213733,01 грн.; № РН-061307 від 13 червня 2016 року на загальну суму 183112,07 грн.; № РН-061308 від 13 червня 2016 року на загальну суму 183735,55 грн.; № РН-061309 від 13 червня 2016 року на загальну суму 188484,41 грн.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 14.06.2016 року, 22.06.2016 року, 16.06.2016 року, 17.06.2016 року, 29.06.2016 року, 21.06.2016 року, 05.07.2016 року, 30.06.2016 року, 23.06.2016 року, 04.07.2016 року, 13.06.2016 року, 24.06.2016 року, 01.07.2016 року, 15.06.2016 року.

ТОВ Кристал-Інвест , у періоді що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 наступні податкові накладні: № 24 від 13.06.2016 на загальну суму 174300,12 грн. з ПДВ; № 28 від 13.06.2016 на загальну суму 188484,41 грн. з ПДВ; № 26 від 13.06.2016 на загальну суму 183112,07 грн. з ПДВ; № 23 від 13.06.2016 на загальну суму 251728,63 грн. з ПДВ; № 27 від 13.06.2016 на загальну суму 183735,55 грн. з ПДВ; № 25 від 13.06.2016 на загальну суму 213733,01 грн. з ПДВ.

02.11.2016 року між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) було укладено договір поставки №24/16.

Відповідно до зазначеного договору та накладних ТОВ Будівельник 2013 було придбано товар (фланець, засувки, труби та інш.) відповідно до наступних накладних: № 0905-2 від 05 вересня 2017 року на загальну суму 11184,00 грн.; № 1215-5 від 15 грудня 2016 року на загальну суму 31800,04 грн.; № 1215-6 від 15 грудня 2016 року на загальну суму 75000,00 грн.; № 1219-8 від 19 грудня 2016 року на загальну суму 13744,80 грн.; № 1229-9 від 29 листопада 2016 року на загальну суму 20061,60 грн.; № 1122-2 від 22 листопада 2016 року на загальну суму 385008,76 грн.; № 0713-2 від 13 липня 2017 року на загальну суму 8652,00 грн.; №1002-3 від 02 жовтня 2017 року на загальну суму 244680,00 грн.; №1109-1 від 09 листопада 2016 року на загальну суму 15600,02 грн. Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 15.12.2016 року, від 19.12.2016 року, 29.11.2016 року, від 22.11.2016 року, від 02.10.2017 року, від 09.11.2016 року, копії яких надаються.

ФОП ОСОБА_1 , у періоді, що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 наступні податкові накладні: № 46 від 15.12.2016 на загальну суму 31800,04 грн. з ПДВ; № 47 від 15.12.2016 на загальну суму 75000,00 грн. з ПДВ; № 5 від 09.11.2016 на загальну суму 15600,02 грн. з ПДВ; № 73 від 19.12.2016 на загальну суму 13744,80 грн. з ПДВ; № 52 від 29.11.2016 на загальну суму 20061,60 грн. з ПДВ; № 15 від 22.11.2016 на загальну суму 385008,76 грн. з ПДВ; № 10 від 13.07.2017 на загальну суму 8652,00 грн. з ПДВ; № 3 від 05.09.2017 на загальну суму 11184,00 грн. з ПДВ; № 1 від 02.10.2017 на загальну суму 244680,00 грн. з ПДВ.

Отримані ТОВ Будівельник 2013 товари відповідно до накладних, були оплачені згідно з платіжними дорученнями: № 1385 від 09.11.2016 на загальну суму 15600,00 грн.; № 1417 від 22.11.2016 на загальну суму 50000,00 грн.; № 1418 від 23.11.2016 на загальну суму 50000,00 грн.; № 1422 від 24.11.2016 на загальну суму 50000,00 грн.; № 1427 від 25.11.2016 на загальну суму 50000,00 грн.; №1468 від 21.12.2016 на загальну суму 15601,00 грн.; № 1467 від 21.12.2016 на загальну суму 20061,6 грн.; № 1466 від 21.12.2016 на загальну суму 75000,00 грн.; № 1485 від 23.12.2016 на загальну суму 11781,00 грн.; № 1488 від 23.12.2016 на загальну суму 31800,04 грн.; № 1490 від 23.12.2016 на загальну суму 185008,76 грн.; № 1523 від 28.12.2016 на загальну суму 13744,00 грн.; № 1504 від 28.12.2016 на загальну суму 47124,00 грн.; № 122 від 26.01.2017 на загальну суму 15601,00 грн. (повернення помилково сплачених коштів); № 112 від 17.01.2017 на загальну суму 58905,00 грн. (повернення помилково сплачених коштів); № 1815 від 13.07.2017 на загальну суму 8652,00 грн.; № 1941 від 15.09.2017 на загальну суму 11184,00 грн.; № 1985 від 28.09.2017 на загальну суму 60000,00 грн.; № 1973 від 20.09.2017 на загальну суму 60000,00 грн.; № 2058 від 30.10.2017 на загальну суму 90000,00 грн.; № 525 від 30.10.2017 на загальну суму 90000,00 грн. (повернення помилково сплачених коштів); № 2054 від 30.10.2017 на загальну суму 30000,00 грн.; № 2052 від 27.10.2017 на загальну суму 50000,00 грн.; № 524 від 27.10.2017 на загальну суму 30000,00 грн. (повернення помилково сплачених коштів); № 2046 від 23.10.2017 на загальну суму 24680,00 грн.; № 2078 від 13.11.2017 на загальну суму 38620,00 грн.,що підтверджується банківськими виписками.

12.09.2016 року між ТОВ Сотрудничество (Постачальник) та ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) було укладено договір поставки №12/2/16.

Відповідно до зазначеного договору та накладних ТОВ Будівельник 2013 було придбано товар (фланець, засувки, відведення та інш.) відповідно до наступних накладних: № 310/2 від 30 вересня 2016 року на загальну суму 13040,02 грн.; № 316 від 06 жовтня 2016 року на загальну суму 4000,08 грн.; № 379 від 04 листопада 2016 року на загальну суму 9400,06 грн.; № 386 від 09 листопада 2016 року на загальну суму 318840,06 грн.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 30.09.2016 року, від 06.10.2016 року, 04.11.2016 року, від 09.11.2016 року.

ТОВ Сотрудничество , у періоді що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 наступні податкові накладні: № 35 від 30.09.2016 на загальну суму 13040,02 грн. з ПДВ; № 6 від 06.10.2016 на загальну суму 4000,08 грн. з ПДВ; № 15 від 09.11.2016 на загальну суму 318840,06 грн. з ПДВ; № 9 від 04.11.2016 на загальну суму 9400,06 грн. з ПДВ.

Отримані ТОВ Будівельник 2013 товари відповідно до накладних, були оплачені згідно з платіжними дорученнями: № 1294 від 06.10.2016 на загальну суму 4000,08 грн.; № 1320 від 18.10.2016 на загальну суму 13040,02 грн.; № 1368 від 04.11.2016 на загальну суму 9400,06 грн.; № 1384 від 09.11.2016 на загальну суму 120000,00 грн.; № 1414 від 18.11.2016 на загальну суму 120000,00 грн.; № 1487 від 23.12.2016 на загальну суму 78840,06 грн.

01.09.2016 між ТОВ ЕМІ ГРУП (Постачальник) та ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) було укладено договір №13.

Відповідно до зазначеного договору та видаткових накладних ТОВ Будівельник 2013 було придбано товар (задвижки, трубу, єврорубіроїд та інш.), відповідно до видаткової накладної № РН-090802 від 08 вересня 2016 року на загальну суму 442902,79 грн.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 08.09.2016 року, від 09.09.2016 року.

ТОВ ЕМІ ГРУП , у періоді що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 податкову накладну № 13 від 08.09.2016 на загальну суму 442902,79 грн. з ПДВ.

В свою чергу ТОВ Будівельник 2013 в адресу ТОВ ЕМІ ГРУП було реалізовано товар (олива моторна, мастило, тосол та інш.), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000012 від 08.09.2016 року на загальну суму 442902,79 грн. ТОВ Будівельник 2013 було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №1 від 08.09.2016 року.

Господарські взаємовідносини між ТОВ Будівельник 2013 та ТОВ ЕМІ ГРУП відбулись по взаємозаліку на загальну суму операцій 442902,80 грн.

28.12.2016 року між ПП Запоріжелектротех (Постачальник) та ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) було укладено договір поставки №28/12.

Відповідно до зазначеного договору та видаткової накладної № РН-12/84 від 28 грудня 2016 року на загальну суму 31050,00 грн.Т ОВ Будівельник 2013 було придбано дошку необрізну соснову.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортною накладною №030027 від 28.12.2016.

ПП Запоріжелектротех , у періоді, що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 наступну податкову накладну № 84 від 28.12.2016 на загальну суму 31050,00 грн. з ПДВ.

Отриманий ТОВ Будівельник 2013 товар відповідно до накладної, був оплачений згідно з платіжним дорученням №1538 від 04.01.2017 року, що підтверджується банківською випискою.

28.11.2017 між ТОВ Будівельний майданчик (Продавець) та ТОВ Будівельник 2013 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №11/17.

Відповідно до зазначеного договору та видаткової накладної № 1-04/12/17 від 04 грудня 2017 року на загальну суму 65975,00 грн .ТОВ Будівельник 2013 було придбано пісок річковий.

Отриманий ТОВ Будівельник 2013 товар, відповідно до видаткової накладної, був оплачений згідно з платіжними дорученнями: № 2159 від 11.12.2017 на загальну суму 27000,00 грн.; № 2204 від 28.12.2017 на загальну суму 38975,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

ТОВ Будівельний майданчик , у періоді що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 податкову накладну №3 від 04.12.2017 року на загальну суму 65975,00 грн. з ПДВ.

14 серпня 2018 року ТОВ Електра -С ЛТД було поставлено на адресу ТОВ Будівельник 2013 товар (фланець), що підтверджується видатковою накладною №РН-11412 від 14.12.2018 року на загальну суму 23500,20 грн.

Отриманий ТОВ Будівельник 2013 товар був оплачений згідно з платіжним дорученням №2887 від 22.12.2018 на загальну суму 23500,20 грн.

Постачальником ТОВ Електра -С ЛТД , у періоді що перевірявся Відповідачем, було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ Будівельник 2013 податкову накладну № 11 від 14.12.2018 на загальну суму 23500,20 грн. з ПДВ.

Придбані у ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД ТМЦ були використані ТОВ Будівельник 2013 для здійснення робіт з реконструкції, ремонту, монтажу та реалізації товару для наступних замовників: ТОВ СП НІБУЛОН , ТОВ МК СФЕРА , ТОВ Черноморенергоспецмонтаж , Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, ФОП ОСОБА_2 , ФГ ТАВРІЯ-СКІФ , ТОВ Виробнича мережа Дніпро , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Імпекс , СФГ ДАР , Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ПП Марк-7 , ТОВ Центр Буд Комплект , КТ ТОВ Запорізький автогенний завод і Компанія , ТОВ Стройсклад , ПП Еталон-СК , ТОВ Січенергопром , ТОВ Богарт Буд , Концерн МТМ , ТОВ Оптімусагро Трейд , ФОП ОСОБА_3 , ПАТ Запоріжнерудпром , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ Вія , ТОВ Кристал-Інвест , ПП Форвейс , ТОВ Статусбудінжиніринг , ТОВ Видавничий будинок Кераміст , ПрАТ Запорізький олійноекстракційний завод , ТОВ НВФ Енергосистеми , ТОВ Запорізький асфальтобетонний завод , ТОВ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЭНД КОНСТРАКШН , Виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, КП ЕЛУАШ , ТОВ ЕГ Континент , Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, КП Михайло-Лукащівський Сількомунгосп , ТОВ ЗИП-ГРУПП , ПП Альтком , ПП ОРФЕЙ , КП Водоканал , ТОВ Будрезерв 2011 , КП Управління капітального будівництва , що підтверджується наданими первинними документами.

До перевірки та до матеріалів справи позивачем, на підтвердження господарських операцій по вказаним договорам надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та платіжні доручення.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Судом досліджено первинні документи, що містяться в матеріалах справи, у тому числі договори, що укладалися позивачем з його контрагентами та видаткові накладні.

Надані документи повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, а, отже, є первинними документами.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагентів, використання їх у господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для встановлення заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1017603 грн., заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 276648 грн., завищення від`ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 3917 грн. у Відповідача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів за реальними господарськими операціями ТОВ Будівельник 2013 є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, безпідставного завищення витрат підприємства та заниження доходів є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій та не підтвердження первинними документами собівартості готової продукції.

На момент існування взаємовідносин та вчинення господарських операцій, ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та платниками ПДВ згідно з чинним законодавством України, тобто мали достатній обсяг правоздатності для укладення угод.

Окрім того, в Акті перевірки відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних та зареєстрованих на користь підприємства позивача його контрагентами ТОВ Кристал-Інвест , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Сотрудничество , ТОВ Емі Груп , ПП Запоріжелектротех , ТОВ Будівельний майданчик , ТОВ Електра-С ЛТД , вимогам чинного законодавства України.

Щодо посилань відповідача на відсутність у контрагентів позивача в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг), який реалізовано ТОВ Будівельник 2013 , суд не приймає до уваги цей довод, виходячи з наступного.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, оскільки позивач мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таку правову позицію Позивача підтримав Верховний Суд у своїй Постанові №К/9901/3257/18 від 02.04.2019 року.

Посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, суд не приймає до уваги, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вірховного Суду № К/9901/54337/18 від 25.01.2019 року.

Щодо посилань відповідача на непідтвердження реальності господарських операції через непідтвердження наявності у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання умов за договорами постачання, суд не приймає до уваги ці доводи, як недоведені належними доказами, виходячи з наступного.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо відсутності трудових ресурсів та відсутності виробничо-складських приміщень у контрагентів, лише посилання на надану податкову звітність. Такий підхід податкового органу є формальним та упередженим, оскільки, діюче законодавство України, не позбавляє та не виключає можливість залучення робочої сили (трудових ресурсів) за цивільно-правовими договорами без приймання їх в штат підприємства.

Так, відповідно до п. 2.6. Наказу державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005 Про затвердження Інструкції із статистики кількості працівників , не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства. До них належать такі працівники: залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду; прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, ремонтні роботи тощо; прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств; та ін.

Відповідачем не перевірядося та не доведено відсутність укладення контрагентами позивача трудових або цивільно-правових угод.

Викладена позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №826/6245/18 (адміністративне провадження К/9901/3279/19) в якій Верховний Суд зазначив, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Щодо посилань відповідача на ухвали та вироки судів, прийнятих у кримінальних провадженнях, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд вважає, що факт наявності вирока щодо посадової особи одного з контрагентів не є беззаперечним підтвердженням факту порушень податкового законодавства.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 31 липня 2018 року по справі №808/1507/16. та у постанові від 04 вересня 2018 року по справі №826/18952/14 зазначає наступне:

При цьому необхідно зазначити що. що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи. Проте, як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції оцінки обставин, які були встановлені у вказаних вище вироках, судом здійснено не було.

При цьому, передбачене статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Посилання відповідача на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя провадження №1-кп/331/281/2017 від 30.05.2017 року, щодо відносин позивача з контрагентом ТОВ Кристал-Інвест , суд не приймає як беззаперечний доказ. Оскільни вказаним вироком затверджена угода про визнання винуватості від 27 квітня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, радником юстиції Жупіною О.С. та обвинуваченою ОСОБА_4 . Та відповідно до зазначеної угоди ОСОБА_4 було визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2018 р. у справі №200/11034/18, на який посилається відповідач, затверджено угоду про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_5 , яка не повязана ані з позивачем, ані з контрагентами позивача, а тому, не має відношення до справи.

У вироку суду, який відповідачем надано як доказ порушення податкового законодавства встановлений лише факт наявності ознак фіктивного підприємництва з боку контрагента позивача - підприємства-продавця. Натомість факт наявності ознак такого злочину з боку позивача взагалі не встановлювався. Директор ТОВ Будівельник 2013 у цих кримінальних провадженнях не допитувався, господарська діяльність позивача ТОВ Будівельник 2013 не досліджувалася.

Таким чином, вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої пос тановлено відповідний вирок або прнйнято постанову. Тому обов`язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Що стосується інформації в акті перевірки, про кримінальні провадження, а саме реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №42017000000003203 від 06.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, №32018041650000029 від 27.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, №32018100060000023 від 28.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, №32018100110000088 від 18.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, №42016000000000493 від 17.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.52 ст.205, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України, №12016000000000133 від 05.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.361, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України, №420160040000001061 від 06.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України, №420170080000000564 від 31.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, №32018080000000034 від 27.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, №32018080000000078 від 21.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, то з акту перевірки вбачається, що провадження були зареєстровані три роки тому, однак контролюючий орган не вказав інформацію про те чи наявний обвинувальний вирок, чи набрав він законної сили та не надав такі вироки. Вироки у зазначених кримінальних провадженнях відсутні. Наявність лише самого порушеного кримінального провадження не свідчить про незаконність господарської діяльності чи фіктивність суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст.62 Конституцій України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст.17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

У відповідності до ч.1 та ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні зобов`язання та застосовано фінансові санкції. (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 08.08.2019 року по справі №К/9901/502/18, та ухвалі від 13.06.2019 року по справі № К/9901/39328/18).

Крім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.". (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2019 року по справі № К/9901/14664/19 та постанові від 20.11.2019 року №К/9901/20169/19).

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки №223/08-01-14-01/38625504 від 18.04.2019 р. є безпідставним і необгрунтованим, а відтак податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі такого висновку є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 07 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0007921401, №0007931401, №0007941401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник 2013 (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, б. 12, ідентифікаційний код 38625504) судові витрати у розмірі 21020 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова