Рішення

від 11.12.2020 по справі 360/3833/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3833/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Чернобая Сергія Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтранзит до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Чернобая Сергія Сергійовича (далі - представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтранзит (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 вересня 2020 року № 130661.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 липня 2020 року на автодорозі Т-1306-10 км відповідачем проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF XF 105.460. реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп BENALU ОРTILINER НОМЕР_2 TOB Хімтранзит та складено довідку №0003135 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

За результатами вагового контролю встановлено такі показники навантаження на осі: 1) 7,050 т, 2) 10,150 т, 3) 7,850 т, 4) 7,600 т, 5) 7,700 т, повна маса ТЗ 40.350 т та винесено Акті № 003132 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

В акті посадовою особою відповідача зазначено, що нормативно допустима маса повинна бути 40,000 тон, а фактична маса ТЗ та причепу 40,350 тон, осьові навантаження, тони нормативно допустимі: 11/11/22, а фактичні значення: 7,050/10,150/23,150.

На підставі встановлених даних, посадовою особою відповідача проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів згідно акта від 30 липня 2020 року №0003132 у розмірі 16,80 євро.

24 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов супровідний лист відповідача з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 вересня 2020 року № 130661.

В постанові № 130661 від 18 вересня 2020 року зазначено про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ Хімтранзит , допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні ватажу без відповідною дозволу, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт та стягнуто з ТОВ Хімтранзит адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 гривень.

З посиланням на норми Закону України Про автомобільний транспорт , Закону України Про автомобільний транспорт , Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, представник позивача вважає оскаржувану постанову такою, що винесена безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства України.

Відповідач до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову (арк. спр. 33-34).

В обґрунтування відзиву зазначив, що зважування проведено із використанням приладу автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-АS2-РWІА, серійний номер № 433.

Акт № 0003132 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30 липня 2020 року складений за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів . Внесення до цього акта характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування сипучий стан вантажу, тощо , а також доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства встановленою нормативним документом формою не передбачено.

Відповідач вважає, що оскаржувана Постанова № 130661 винесена 18 вересня 2020 року на підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30 липня 2020 року № 236159 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10%, з повним дотриманням вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (арк. спр. 27-28).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хімтранзит , ідентифікаційний код 37523242, місцезнаходження: 92762, Луганська область, Старобільський район, с. Бутове, вул. Шевченка, буд. 1, зареєстроване як юридична особа 24 лютого 2011 року за номером 13821020000018212 та має право на здійснення такого виду економічної діяльності як 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30 липня 2020 року на автодорозі Т-1306-10 км посадовими особами відповідача проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп BENALU ОРTILINER НОМЕР_2 TOB Хімтранзит під керуванням ОСОБА_1 та складено довідку №0003135 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до довідки № 0003135 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30 липня 2020 року встановлено показники навантаження на осі автомобіля та причепу: 1) 7,050 т, 2) 10,150 т, 3) 7,850 т, 4) 7,600 т, 5) 7,700 т, повна маса транспортного засобу 40,350 т (арк. спр. 14).

За результатами перевірки складено акт № 0003132 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30 липня 2020 року встановлено перевезення вантажу (пшениця) на атодорозі загального користування смт Новоайдар - м. Сєвєродонецьк Луганської області, повна маса: нормативно допустима 40,000 т, фактична 40,350 т, з осьовими навантаженням: нормативно допустимим 11/11/22 т, фактичне 7,050/10,150/23,15 т (арк. спр. 11-12), а також акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30 липня 2020 року (арк. спр. 21), якими зафіксовано порушення нормативних вагових обтяжень на строєну вісь на 5,23 % , передбаченого абзацом 14 частини першої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 30 липня 2020 року №0003132, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 16,80 євро (арк. спр. 13).

20 серпня 2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області направлено на адресу позивача повідомлення № 62048/29-1/24-20 від 18 серпня 2020 року щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної 01 вересня 2020 року з 09 год 00 хв по 14 год 00 хв (арк. спр. 42), яке вручено адресату 22 серпня 2020 року (арк. спр. 43).

18 вересня 2020 року розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю Хімтранзит та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від №130661, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн (арк. спр. 16), у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 5%, але не більше 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частиною першою статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про автомобільний транспорт , Законом України Про автомобільні дороги , Законом України Про дорожній рух , Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Частиною сьомою статті 6 Закону № 2344-IІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (підпункт).

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Луганській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до вимог статті 33 Законом України Про автомобільні дороги (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 (далі-Порядок №1007/1207).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Пунктами 16, 18 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року (далі-Правила № 30), згідно пункту 3 яких транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наведеного випливає, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом BENALU ОРTILINER реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відбувався 30 листопада 2020 року, встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом становила 40,350 т при нормі 40,000 т; навантаження на строєну вісь причепа BENALU ОРTILINER реєстраційний номер НОМЕР_2 становило 23,150 т (7,850 + 7,600 + 7,700) при нормі 22,000 т, що підтверджується талоном про зважування від 30 липня 2020 року № 1389 (арк. спр. 12).

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що 30 липня 2020 року транспортний засіб позивача рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.

Суд зазначає, що за змістом абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови від 18 вересня 2020 року № 130661 вбачається, що адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а саме, перевищення на 5,23% навантаження (загальна маса причепу зі строєною віссю з вантажем становила 23,150 т при нормі 22,000 т), а відтак, на думку суду, відповідач правомірно, на підставі матеріалів рейдової перевірки, застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн згідно з оскаржуваною постановою від 18 вересня 2020 року № 130661, відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Разом з тим, суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 був ознайомлений з актами та довідкою, однак від письмових пояснень та підпису акту відмовився.

Щодо тверджень позивача, що спірна постанова винесена з порушення пункту 26 Порядку № 1567, суд вважає безпідставним, на зазначає.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 27 Порядку № 1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. При цьому Порядком № 1567 не визначено, в який термін керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Суд зазначає, що норми Порядку № 1567 визначено лише строки розгляду справи та строки вручення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач призначив розгляд справи на 01 вересня 2020 року, а спірна постанова винесена 18 вересня 2020 року.

З урахуванням наведених норм, суд вважає вказане твердження необґрунтованим.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку № 879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

З матеріалів справи вбачається, що прилад автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-АS2-РWІА, серійний номер № 433, відповідає вимогам технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювання техніки та Сертифікату перевірки типу № UA.TR.113-0115-17.

Тобто, зважування здійснювалось технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.

Крім того, суд також не бере до уваги твердження представника позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з порушенням вагових параметрів. У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Разом з тим, та обставина, що подальший рух транспортного засобу не було заборонено, не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Слід також зазначити про те, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження не виключає відповідальності перевізника за виявлені порушення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн є законною та обґрунтованою.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо протиправності винесення постанови Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 18 вересня 2020 року № 130661 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову адвоката Чернобая Сергія Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтранзит до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива