Рішення

від 02.12.2020 по справі 380/7174/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року справа №380/7174/20

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/7174/20 за позовом ОСОБА_1 до Гірненської сільської ради Стрийського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Гірненської сільської ради № 616 від 05.03.2020 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ;

- Визнати протиправними дії Гірненської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо поділу та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради;

- Зобов`язати Гірненську сільську раду та Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради.

- Зобов`язати Гірненську сільську раду у встановленому земельним законодавством України, затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Гірненська сільська рада на протязі 2018-2020 років з надуманих мотивів й підстав не надає позивачу землі в особисте користування, оскільки, ця процедура не передбачена законом України, а земля, на якій розташована земельна ділянка є резервним фондом та землями запасу відповідно до технічної документації, щодо роздержавлення земель. Відповідач 1, 17.05.2019 року, 20.06.2019 року та 11.09.2019 року - у зв`язку з не наданням позивачем графічних матеріалів з нанесенням бажаного місця розташування земельної ділянки відмовляв позивачу у наданні земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Позивач зазначає, що рішенням № 261 від 06.10.2017 року був затверджений Генеральний план населеного пункту с. Гірне, Стрийського району Львівської області, а земельна ділянка площею 0.6900 га. з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 згідно із даними Державного земельного кадастру була зареєстрована у земельному кадастрі з цільовим призначенням - 01.03; - вид використання - для ведення особистого селянського господарства; - категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, і тільки у травні 2020 року, невідомо з чиєї ініціативи та на підставі чого дана земельна ділянка із земель запасу Гірненської сільської ради припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав, а її реєстрація скасована, у зв`язку з її поділом.

В рішенні № 05.03.2020 року сільська рада у своїй відмові послалася на невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки містобудівній документації. При тому, жодних доказів зміни у встановленому законодавством України порядку цільового призначення земельної ділянки та віднесення її до категорії земель громадської та житлової забудови і входження спірної земельної ділянки в квартал забудови не надав.

Позиція відповідача 1 - Гірненської сільської ради викладена у відзиві на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим що, рішенням сесії Гірненської сільської ради №470 від 20.06.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,69 га., у зв`язку з ненаданням нею графічних матеріалів з нанесенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Також, Гірненською сільською радою було розглянуто заяву ОСОБА_1 , яка надійшла в сільську раду 23.08.2019 року, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,69 га.

Рішенням сесії Гірненської сільської ради №504 від 11.09.2019 року відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,69 га., у зв`язку з ненаданням нею графічних матеріалів з нанесенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

В той же час ОСОБА_1 , відповідно до укладеної з КП Картограф угоди, самостійно розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,69 га з кадастровим №4625380400:01:012:0102 в межах населеного с. Гірне Стрийського району.

На пленарному засіданні сесії Гірненської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1 про затвердження розробленого проекту землеустрою та долученого до неї Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в власність для ведення особистого селянського господарства із кадастровим №4625380400:01:012:0102.

За результатами розгляду рішенням сесії № 616 від 05.03.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 0,69 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Гірне Стрийського району, в зв`язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема містобудівній документації.

Рішення сесії № 616 від 05.03.2020 року Про відмову у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ґрунтувалася на тому, що земельна ділянка із кадастровим №4625380400:01:012:0102 не може бути надана для ведення особистого селянського господарства, так як відповідно до генерального плану населеного пункту с.Гірне Стрийського району затвердженого рішенням сесії №261 від 06.10.2017 року та Детального плану території для громадської та житлової забудови житлового кварталу в с.Гірне Стрийського району загальною площею 37,73га затвердженого рішенням сесії Гірненської сільської ради №246 від 23.08.2017 року, вона знаходилась в кварталі забудови і передбачена для забудови житлового кварталу.

Дана обставина встановлена рішенням суду у адміністративній справі №380/4375/20 від 04.08.2020 року за позовом ОСОБА_1 до Гірненської сільської ради про визнання протиправними дії щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,69 га, яка знаходиться на території Гірненської сільської ради в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства та зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Даним рішенням суду також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради припинила своє існування, як об`єкт цивільних, а її реєстрація скасована, у зв`язку з її поділом відповідно генерального плану населеного пункту с. Гірне Стрийського району та Детального плану території для громадської та житлової забудови житлового кварталу в с. Гірне Стрийського району.

Відповідач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області належним чином повідомлений про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк не подав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 28.09.2020 року відкрито спрощене провадження адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини:

04 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Гірненської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,69 га, яка розміщена в с. Гірне, Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 462580400:01:012:0102 (а.с.19) та долучила проект землеустрою (а.с. 22-60).

Рішенням № 616 від 05 березня 2020 року сесії Гірненської сільської ради ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту, у зв`язку із невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також невідповідністю містобудівній документації.

15.05.2020 року державний кадастровий реєстратор адресувала відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомлення № 4612461182020 заінтересованих осіб про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про те, що внесено зміни до нього та виготовлено новий аркуш Поземельниї книги із зміненими відомостями про земельну ділянку з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 щодо цільового призначення та виду користування.

03.07.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області Відділ у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надано відповідь на лист Гірненської сільської ради від 02.07.2020 року № 138 про надання інформації щодо земельної ділянки (кадастровий номер 4625380400:01:012:0102), яка перебувала в землях запасу Гірненської сільської ради повідомлило про те, що дана земельна ділянка припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасована, у зв`язку з її поділом (п. 13 ст. 79 1 Земельного кодексу України).

22.07.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області надано відповідь №Л-393/1-707/6-20 Про надання інформації про те, що за даними відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 відноситься до земель запасу Гірненської сільської ради Стрийського району зареєстрована в Державному земельному кадастрі 17.01.2020 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробленого ФОП ОСОБА_2 25.11.2019 року.

Речове право на зазначену земельну ділянку зареєстрованого в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 29.05.2020 року за Гірненською сільською радою Стрийського району.

Станом на 11.06.2020 року відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, земельна ділянка з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 припинила існування, як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрації скасована у зв`язку з її поділом згідно пункту 13 ст. 79 1 Земельного кодексу України.

04.08.2020 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4375/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій голови Гірненської сільської ради щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,69 га, яка знаходяться на території Гірненської сільської ради в межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства і зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

При вирішенні спору по даній справі суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно із ст. 123 ЗК України,

1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України Про державно-приватне партнерство , Про концесію та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.

3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

4. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

5. У разі якщо місце розташування об`єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.

6. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

7. Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

8. Якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім проектів землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект зі своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Проекти землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються до Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, разом із пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації.

9. Якщо земельна ділянка надається у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи) подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

10. Якщо земельна ділянка надається в оренду для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовником якого був державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи), подається приватним партнером, концесіонером до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі якщо земельна ділянка державної або комунальної власності формується до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу, передача її в оренду здійснюється після укладення концесійного договору або іншого договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Якщо така земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії є одночасно рішенням про припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.

Поділ земельної ділянки державної або комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні, здійснений до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу з метою подальшої передачі однієї чи декількох земельних ділянок, сформованих внаслідок такого поділу, в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії, не припиняє права постійного користування до прийняття рішення про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру.

Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, підлягають передачі в оренду приватному партнеру, концесіонеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору.

11. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

12. У разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки.

13. На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт передачі.

На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт передачі.

14. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

15. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Таким чином, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

В спірному рішення відсутні посилання на законні підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не зазначено в чому полягає його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із ч. 2 ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення відповідача не відповідає вказаним критеріям, оскільки прийняте не на підставі, не у межах у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно, суд не може собою підміняти колегіальних орган та приймати інше рішення в замін скасованого, тому на думку суду слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2020 року з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З цих же підстав не підлягаю задоволенню і позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо поділу та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради та зобов`язати відновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,69 га з кадастровим номером 4625380400:01:012:0102 із земель запасу Гірненської сільської ради, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлені Законом України Про Державний земельний кадастр .

Згідно із ч. 6 ст. 9 вказаного Закону, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону:

1. Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є:

індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст;

індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу;

кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру;

Поземельні книги.

2. Копії документів Державного земельного кадастру, а також документів, що стали підставою для внесення відомостей до нього, можуть бути вилучені в органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, лише за рішенням відповідних державних органів, прийнятим у межах їх повноважень, визначених законом. Обов`язковим є складання реєстру копій документів, що вилучаються.

Вилучення оригіналів таких документів забороняється.

Згідно із ст. 21 вказаного Закону:

1. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 -1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

2. Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

3. Відомості про економічну оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації з такої оцінки.

4. Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

5. Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із землеустрою.

6. Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту.

7. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

8. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

9. Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

10. Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

11. Відомості про бонітування ґрунтів вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації з бонітування ґрунтів.

12. Відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України, розробленої відповідно до актів (міжнародних договорів) щодо демаркації та делімітації державного кордону України.

13. Органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п`яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

14. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

15. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій.

16. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватися за бажанням заявника в паперовій або електронній формі.

17. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.

18. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

19. Інформація про дату реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, вхідний номер, стислий зміст заяви, а також інформація про наслідки її розгляду підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

20. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Позивач по суті вказує лише про протиправність дій відповідачів щодо поділу земельної ділянки, скасування її державної реєстрації та поновлення реєстрації цієї ж земельної ділянки , притому що такі дії вчинені чи можуть бути вчинені не за наслідками певних дій, а лише на підставі відповідних рішень, які позивачем до справи не надані і не оспорюються. Відповідно в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки позивачка помилилася в обраному способі захисту.

Таким чином позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Гірненської сільської ради Стрийського району Львівської області (82468, Львівська обл., Стрийський район, с. Гірне, вул. Шевченка, 220), відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Нижанківського, 5) про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Гірненської сільської ради Стрийського району Львівської області № 616 від 05.03.2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства .

Зобов`язати Гірненську сільську раду Стрийського району Львівської області повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2020 року з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гірненської сільської ради Стрийського району Львівської області (ЄДРПОУ 04370952, Львівська обл., Стрийський район, с. Гірне, вул. Шевченка, 106) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1261,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 10.12.2020 року.

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Суддя Гавдик З.В.