Ухвала

від 03.12.2020 по справі 761/35130/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

адвоката, який діє

в інтересах заявника

ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42020000000001351 від 24.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

02 листопада 2020 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42020000000001351 від 24.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, а саме: на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 28-29 жовтня 2020 року офісних та складських приміщень ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, буд.95, згідно переліку, наведеного в клопотанні про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року клопотання про арешт майна задоволено.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на ті обставини, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, і такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважає, що прокурором не надано достатніх доказів щодо своєчасного, в межах визначених законом процесуальних строків, звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Крім того, ні клопотання про арешт майна, ні протокол обшуку та постанова про визнання майна речовим доказом не містять жодного обґрунтування та посилання на конкретну ознаку належності вилучених документів та речей до зазначених у ст.98 КПК України, при цьому вилучене майно не було оглянуто під час обшуку. Також звертає увагу, що ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» не укладало жодних договорів та не має господарських відносин з суб`єктами господарювання, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, жодних перевірок або інших заходів податкового контролю по відношенню до ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» в 2019-2020 роках не здійснювалось. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 13 листопада 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;

адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_6 та представника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, слідчим відділом розслідування особливо важливих кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001351 від 24.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України за обставинами умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) службовими особами ряду суб`єктів господарської діяльності, серед яких: ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39278099), за попередньою змовою групою осіб, із залученням до протиправної діяльності невстановлених фізичних осіб-підприємців у період 2019-2020 років в особливо великих розмірах.

28 жовтня 2020 року з 08:30 год. до 02:33 год. 29 жовтня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року проведено обшук офісних та складських приміщень, які використовує з метою ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95, в ході якого виявлено та вилучено майно відповідно до додатку №1 до протоколу обшуку від 28-29 жовтня 2020 року.

29 жовтня 2020 року постановою старшого слідчого з особливо важливих кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 28-29 жовтня 2020 року офісних та складських приміщень ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, буд.95, згідно переліку, наведеного в клопотанні про арешт майна.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного законодавства, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки прокурором доведено, що таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, постановою слідчого від 29.10.2020 року їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою їх арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_8 , необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року, залишити без змін, як законну, обґрунтовану та вмотивовану.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42020000000001351 від 24.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, а саме: на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 28-29 жовтня 2020 року офісних та складських приміщень ТОВ «ЮБІАЙ ФАРМ ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, буд.95, згідно переліку, наведеного в клопотанні про арешт майна, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3