Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/14861/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14861/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діфрано Юніон до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 14 лютого 2019 року № UА 100000/2019/000034/2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. При цьому зазначив, що матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій. Наголосив, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи відповідача та не надано належної правової оцінки документам та розбіжностям, виявлених митним органом пiд час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, що свідчить про поверхневе дослідження матеріалів справи судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 січня 2017 року між ТОВ Діфрано Юніон (Покупець) та Taiwan Double Plastic Injection Indusrtial. Co. Ltd (Продавець) укладено Контракт № 20012017/16/ТD, за умовами якого Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець оплатити та прийняти товар у кількості, асортименті згідно Інвойсам, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

У лютому 2019 року ТОВ Діфрано Юніон прийнято рішення про необхідність ввезення на митну територію України партії Товару. В рамках Контракту та згідно інвойсу від 27 листопада 2018 року № 2018 року11271V01 вартість товару (комплектуючі для власного виробництва систем очищення питної води, обладнання для очищення питної води, неелектричне: фільтр 10) складає 13058,22 доларів США.

На імпорт даної партії товару, позивачем подано митну декларацію форми МД-2 № UA 100020/2019/365880, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту (основний метод згідно статті 58 МК України) у розмірі 378347,56 грн. (13058,22 доларів США за курсом НБУ на дату складання ВМД - 27,74 за 1 долар США) з урахуванням вартості міжнародного морського перевезення за маршрутом Taichung (Taiwan) - Odessa (Ukraine), що становила 16100, 00 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № 20012017/16/TD від 20 січня 2017, додаткова угода № 3 від 10 грудня 2017 до контракту № 20012017/16/TD від 20 січня 2017, комерційний інвойс від 27 листопада 2018 року № 2018 року1127V01, прайс-лист виробника товару, платіжні доручення № 3713 від 26 вересня 2018 року на суму 7038,00 доларів США, № 3796 від 29 жовтня 2018 року на суму 2500,00 доларів США, № 3847 від 07 листопада 2018 року на суму 3520,22 доларів США підтверджувалась ціна, що підлягала сплаті та була фактично сплачена складала 13058,22 доларів США.

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією № UA 100020/2019 року/365880, відповідно до вимог статті 54 Кодексу та Методичних рекомендацій встановлено наступне:

-відповідно до інвойсу від 27 листопада 2018 року № 2018 року1127IV01 умови поставки товару FOB-Taichung, тоді як в коносаменті від 11 грудня 2018 року № TTNODS180003 та додатковій угоді від 01 грудня 2018 року № 17 до договору від 22 березня 2017 № LCL-220317 зазначено порт відправлення Kaohsiung (Каушунг);

- в додатковій угоді від 01 грудня 2018 року № 17 до договору від 22 березня 2017 № LCL-220317 зазначена вартість морського фрахту за маршрутом Каушунг (Тайвань) - Одеса (Україна), тоді як в довідці про транспортні витрати ТОВ Юні- Ламан Шиппінг від 21 січня 2019 року № 021 зазначено вартість морського перевезення за маршрутом Taichung (Taiwan) - Odessa (Ukraine);

-декларантом при визначенні митної вартості товару до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження, вивантаження та транспортування оцінюваних товарів від Taichung до порту відправлення Kaohsiung відповідно до коносаменту від 11 грудня 2018 року № TTNODS18B0003;

-декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару при визначенні митної вартості витрат на навантаження, вивантаження, транспортування оцінюваних товарів від Taichung до порту відправлення Kaohsiung відповідно до коносаменту від 11 грудня 2018 року № TTNODS18B0003;

- в інвойсі від 27 листопада 2018 року № 20181127IV01 не зазначено умови оплати за товари;

- декларантом до митного оформлення не подано проформу-інвойс від 10 вересня 2018 року № 20180910, відповідно до якої здійснено оплату за товари.

Митним органом запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: відповідно до п.6 ч.2 ст. 53 МК України та статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-ІV Про транспортно-експедиторську діяльність документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформація.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи:

- проформа-інвойс від 10 вересня 2018 року № 2018 року0910;

- прайс-лист виробника товару;

- лист ТОВ Юні-Ламан Шиппінг від 05 лютого 2019 року № 008;

- копія митної декларації країни відправлення;

- платіжне доручення на оплату транспортних послуг від 22 січня 2019 року № 3854 на суму 21700,00 грн.;

- лист ТОВ Юні-Ламан Шиппінг від 05 лютого 2019 року № 015;

- лист ТОВ Діфрано Юніон від 07 лютого 2019 року № 28;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

За наслідками опрацювання наданих документів Київська міська митниця ДФС дійшла висновку, що декларантом не виконано протягом 10 календарних днів вимог щодо надання документів, зазначених у частинах 2 та 3 статті 53 МКУ.

Декларантом не подано достовірних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів з порту завантаження до порту ввезення на митну територію України та витрати на страхування).

Декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, на підставі чого відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14 лютого 2019 року № UА 100000/2019/000034/2.

Позивач зазначає, що документами, доданими до митної декларації, а саме: контрактом № 20012017/16/TD від 20 січня 2017 року, додатковою угодою № 3 від 10 грудня 2017 до контракту № 20012017/16/TD від 20 січня 2017 року, комерційним інвойсом від 27 листопада 2018 року № 20181127V01, прайс-листом виробника товару, платіжними дорученнями № 3713 від 26 вересня 2018 року на суму 7038,00 доларів США, № 3796 від 29 жовтня 2018 року на суму 2500,00 доларів США, № 3847 від 07 листопада 2018 року на суму 3520,22 доларів США підтверджувалась ціна, що підлягала сплаті та була фактично сплачена складала 13058,22 доларів США. Розбіжності у вказаних документах були відсутні.

Договором від 22 березня 2017 року № LCL-220317 та довідкою від 21 січня 2019 року № 021 ТОВ Юні-Ламан Шилінг було підтверджено витрати на транспортування товарів до порту ввезення на митну територію України. Згідно з довідкою транспортные расходы, по перевозке груза по коносаменту № TTNODS18B0003 по маршруту Taichung (Taiwan) - Odessa (Ukraine) составляют 16100,00 грн. Страхование груза получателем не производилось. . Згідно рахунку-фактури ТОВ Юні-Ламан Шилінг № UL-4174459 від 21 січня 2019 року вартість послуг з транспортно-експедиторського обслуговування на території України склала 4200 грн. без ПДВ, вартість послуг з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України склала 16100 грн., експедиторська винагорода 466,67 грн. без ПДВ, а всього разом з ПДВ 21700,00 грн. Платіжним дорученням № 3854 від 22 січня 2019 року (додаток № 24 до позовної заяви) позивачем було оплачено вартість транспортно-експедиційних послуг як на території України, так і за межами України.

Щодо розбіжностей у назві порту відправлення в довідці про транспортні витрати ТОВ Юні-Ламан Шиппінг від 21 січня 2019 року № 021, інвойсі від 27 листопада 2018 року № 20181127IV01, коносаменті від 11 грудня 2018 року № TTNODS180003 та додатковій угоді від 01 грудня 2018 року № 17 до договору від 22 березня 2017 № LCL-220317, то листами експедитора ТОВ Юні-Ламан Шиппінг від 05 лютого 2019 року № 015 та від 05 лютого 2019 року № 008 вказані розбіжності в документах були усунені та зазначено вірне найменування порту відправлення Kaohsiung (Каушунг).

Отже, при поданні митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано документи, що підтверджують складові митної вартості та правомірно застосовано основний метод визначення митної вартості товару, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України - за ціною договору, яка підтверджувалась документами, доданими до митної декларації. Підстави для застосування інших методів у відповідача були відсутні.

Вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 14 лютого 2019 року № UА 100000/2019/000034/2, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

На підставі встановлених вище обставин та враховуючи, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

При цьому, митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Так, апелянт зауважує, що вiдповідно до інвойсу вiд 27 листопада 2018 року № 2018 року1127IV01 умови поставки товару FОВ-Taichung, тодi як в коносаменті від 11 грудня 2018 року № TTNODS18B0003 та додатковiй від 01 грудня 2018 року № l7 до договору вiд 22.0З.2017 № LCL-220317 зазначено порт вiдправлення (роrt of loading) Kaohsiung (Каушунг).

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, листом від 05 лютого 2019 року № 008, експедитором ТОВ Юні-Ламан Шиппінг було повідомлено, що в связи с перегруженностью терминала в порту Taichung (Taiwan) было принято решение перевезти все сборные грузы в порт Kaohsiung (Taiwan) и грузы клиенты ООО Дифрано Юнион по коносаментам TTNODS18B0003 и TTNODS18B0001 в том числе. .

Також, апелянт вказує, що в додатковiй угодi вiд 01 грудня 2018 року № 17 до договору від 22 березня 2020 № LCL-220317 зазначено вартість морського фрахту за маршрутом Каушунг (Тайвань) - Одеса (Україна), тодi як в довiдцi про транспортнi витрати ТОВ Юнi-Ламан Шиппiнг вiд 21 січня 2019 року № 021 зазначено вартість морського перевезення за маршрутом Taichung (Taiwan) - Odessa (Ukraine).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, листом від 05 лютого 2019 року № 015, адресованим для надання в митні органи України, ТОВ Юні-Ламан Шиппінг повідомлено про наявність помилки, допущеній в довідці № 021 від 21 січня 2019 року та зазначено, що вірним необхідно вважати порт завантаження Kaohsiung (Taiwan). Вказаний лист також було надано позивачем відповідачу листом вих. № 27 від 07 лютого 2019 року і його надходження відповідачу відображено в рішенні.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, експедитором Юні-Ламан Шиппінг було допущено помилку в довідці, однак позивачем були надані документи на виправлення вказаної помилки, а отже, розбіжності в наданих документах були усунені.

При цьому, на переконання колегії суддів, розбіжність в найменуванні порту відправки за умовами Incoterms 2010 FOB, а також маршруту перевезення не стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про її коригування.

Апелянт наголошує, що декларантом при визначенні митної вартості товару до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження, вивантаження та транспортування оцінюваних товарів вiд Taichung до порту відправлення Kaohsiung відповiдно до коносаменту вiд 11 грудня 2018 року № TTNODS18B0003 та від Taichung до порту відправлення Kaohsiung відповiдно до коносаменту вiд 11 грудня 2018 року № TTNODS18B0003.

У контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що вiдповідно до інвойсу вiд 27 листопада 2018 року № 20181127IV01 умови поставки товару визначені за FОВ-Taichung.

Згідно з Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати на умовах поставки FOB згідно з Інкотермс-2010 зобов`язують продавця товару здійснити митне очищення товару для експорту та завантаження товару на борт судна, а також понести витрати всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. У свою чергу, покупець товару зобов`язаний понести витрати на перевезення товару від названого порту відвантаження.

Відтак, до митної вартості товару у даному випадку включаються витрати позивача на транспортування товару з порту Taichung до порту відправлення Kaohsiung, та навпаки, у той час як вартість доставки та супутні витрати на транспортування та навантаження товару не є безпосередньою та виокремленою складовою митної вартості товару та може включатись продавцем до загальної ціни товару.

Крім того, згідно з листом від 05 лютого 2019 року № 008 експедитора ТОВ Юні-Ламан Шиппінг , серед іншого, зазначено: Расходы по территории Тайваня оплачивал отправитель . Вказане підтверджує, що позивач не ніс жодних витрат по транспортування, навантаженню - вивантаженню товарів від місця відправлення Taichung до порту відправлення Kaohsiung, з огляду на що такі витрати обґрунтовано не додавались ним при визначенні митної вартості та не підтверджувались.

Апелянт також посилається на те, що інвойсі від 27 листопада 2018 року № 20181127V01 не зазначено умови оплати товару, а також те, що декларантом до митного оформлення не подано проформу-iнвойс від 10 вересня 2018 року № 20180910, відповідно до якої здiйснено оплату за товари.

Втім, з матеріалів справи також вбачається, що згідно з умовами п. 3.1 контракту № 20012017/16/TD від 20 січня 2017, укладеного між позивачем та продавцем товару Taiwan Double Plastic Injection Industrial Co. зазначено Цена на Товар устанаваливается на условиях указанных в инвойсе .

Згідно з комерційним інвойсом від 27 листопада 2018 року № 20181127V01 ціну товару встановлено в розмірі 13058,22 доларів США, а в проформі інвойсі від 10 вересня 2018 року № 20180910 визначено умови оплати Б/Г передоплата , тобто безготівкова передоплата, сума 13058,22 долари США.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги ч. ч. 3, 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка фактично була сплачена, або підлягає сплаті, постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості від 14 лютого 2019 року № UА100000/2019/000034/2 прийняте митним органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, порушує права позивача, як суб`єкта декларування, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов