ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5602/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ про застосування заходів реагування,
ВСТАНОВИВ
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ , розташованого за адресою: вулиця Данила Щербаківського, 36-А у Шевченківському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити;
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за наслідками проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що належним та допустимим доказом усунення порушень є складений органом контролю акт перевірки, а здійснення фото чи відеофіксації є допоміжним засобом документування, яке має бути виконаним під час проведення перевірки, тобто за присутності представника контролюючого органу.
Щодо виявлених порушень стверджує, що відсутність зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки не носить формального характеру, оскільки у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної для життя та здоров`я ситуації, вказане порушення позбавляє можливості ДСНС зорієнтуватися про направлення необхідної кількості техніки та спеціалістів для її ліквідації.
Стосовно порушення - приміщення електрощитової не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками першого типу апелянт вказує, що пунктом 4.2.71 Правил улаштування електроустановок передбачено, що приміщення розподільчих установок, силових трансформаторів, перетворювачів тощо потрібно відділяти від службових приміщень та інших допоміжних приміщень, відтак, розподільча установка - електрощитові відповідача знаходиться в невідокремленому приміщенні.
Серед іншого зазначає, що з наданих відповідачем фото неможливо встановити факт усунення порушення щодо використання приміщення серверної не за призначенням, крім того, доказів щодо встановлення системи пожежогасіння в серверній відповідачем також не надано.
Головне управління також вважає, що ДБН В.1.1-7:2016 є загальними нормами, які поширюються на всі об`єкти будівництва, а не тільки під час проектування і будівництва будинків, їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, а тому посилання позивача на ДБН не суперечить законодавству України.
Товариством з обмеженою відповідальністю Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ (далі також - ТОВ Британська міжнародна школа-Київ ) подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній зазначив, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у даній справі законно та обґрунтовано зробив висновок про те, що тридцять одне порушення зазначене в акті перевірки є усунутими або взагалі відсутніми, а неподання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки є таким, що не створює реальної загрози життю та здоров`ю людей, з урахуванням того, що приміщення відповідача відповідають вимогам та правилам пожежної безпеки, а отже - не є підставою для застосування заходів реагування до відповідача.
Апелянтом подано заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що відповідач не спростовує факт наявності порушень, а надає їм свою правову оцінку, в свою чергу, дискреційними повноваженнями щодо встановлення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки наділено саме Головне управління ДСНС у місті Києві.
Крім того, апелянтом повторно заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів зазначає, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27 серпня 2019 року у справі № 826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Враховуючи, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року позивачем видано наказ № 1071 Про проведення позапланових перевірок від 13 грудня 2019 року з переліком об`єктів, які підлягають перевірці, відповідно до якого, в період з 13 по 26 грудня 2019 року державним інспекторам доручено провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ , яке розташовано за адресою: вулиця Данила Щербаківського, 36-А у Шевченківському районі міста Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 1071 від 13.12.2019 року та посвідчення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № 7928 від 13.12.2019 року, посадовою особою контролюючого органу проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів Британська міжнародна школа-Київ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки
За наслідками позапланового заходу складений Акт №96 від 24.12.2019 року, в якому встановлені такі порушення:
1) не надано посвідчення щодо проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки особою відповідальною за пожежну безпеку в приміщеннях;
2) для кожного приміщення на видимих місцях не вивішені затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;
3) не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
4) в коридорах першого, другого поверхів влаштовані вбудовані шафи;
5) не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
6) не надані результати іспитів зразків ковроліну, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2;
7) не проведено розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;
8) допускається знімання дверей сходових кліток типу СК1 на першомута другому поверхах;
9) евакуаційні шляхи з приміщень першого, другого поверхів до евакуаційних виходів включають ділянки які ведуть транзитом через сходові клітки, коли площадка сходової клітки є частиною коридору;
10) двері виходів на сходи типу СЗ не виконані глухими або з армованим склом;
11) з приміщень другого поверху як другий евакуаційний вихід використовуються сходи типу СЗ;
12) вікна, що розташовані на відстані до 8 м по вертикалі та до 4 м по горизонталі від сходів типу СЗ не виконані протипожежними з класом вогнестійкості не менше Е30 та не виконані такими, що не відчиняються;
13) під сходовою кліткою розміщене (складське (підсобне) приміщення);
14) приміщення електрощитової не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками першого типу;
15) приміщення дошкільної освіти не забезпечені відокремленими виходами назовні від приміщень закладу загальної середньої освіти. Шляхи евакуації з приміщень закладу загальної середньої освіти проходять через приміщення закладу дошкільної освіти;
16) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню (підсобне приміщення);
17) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складського (підсобного) приміщення, електрощитової через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди;
18) повітроводи вентиляційної системи, які прокладено транзитом через складське (підсобне) приміщення не виконані з межею вогнестійкості ЕІ 30;
19) двері складських (підсобних) приміщень, електрощитової, серверної не виконані протипожежними другого типу з класом вогнестійкості ЕІ-30;
20) не всі двері на шляхах евакуації не обладнані замками, що легко відчиняється з середини;
21) допускається використання приміщення серверної не за призначенням (приміщення серверної засмічене та захаращене сторонніми предметами, експлуатується як складське (підсобне) приміщення);
22) двері виходу на горище не виконані протипожежними другого типу з класом вогнестійкості ЕІ-30;
23) на шляху евакуації до другого евакуаційного виходу з приміщень першого поверху влаштований кабінет №4;
24) не надано актів проведення заміру опору ізоляції електричних мереж;
25) не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (металеві перекриття покрівлі);
26) не проведено перевірку захисту будинку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд ;
27) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
28) не надано акти проведення прихованих робіт по прокладанню проводів (кабелів);
29) лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не обладнано автономними пристроями електричного захисту;
30) приміщення не дообладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
31) в приміщення серверної не обладнане автоматичною системою пожежогасіння;
32) приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплені до підлоги.
Враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 3 Закону №877-V до основних принципів державного нагляду (контролю) віднесено пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що тридцять одне з зазначених позивачем порушень є усунутими (або взагалі відсутніми), а неподання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки є таким, що не створює реальної загрози життю та здоров`ю людей, з урахуванням того, що приміщення відповідача відповідають вимогам та правилам пожежної безпеки, а отже - не є підставою для застосування заходів реагування до відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а здійснення фото чи відеофіксації є допоміжним засобом документування, яке має бути виконаним під час проведення перевірки, тобто за присутності представника контролюючого органу.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.
Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.
Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Таким чином, суд оцінює акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, у свою чергу, підтверджують або спростовують факт усунення виявлених порушень.
Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є безпідставними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно відсутності зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки колегія суддів зазначає, що таке порушення є суто формальним і стосується реєстрації дозвільного документу. Реєстрація документу не впливає на стан забезпечення пожежної безпеки, а лише свідчить про декларування суб`єктом господарювання відповідності своєї матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16.
Щодо порушення - приміщення електрощитової не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками першого типу апелянт вказує, що пунктом 4.2.71 Правил улаштування електроустановок передбачено, що приміщення розподільчих установок, силових трансформаторів, перетворювачів тощо потрібно відділяти від службових приміщень та інших допоміжних приміщень, відтак, розподільча установка - електрощитові відповідача знаходиться в невідокремленому приміщенні.
Колегія суддів враховує, що зазначаючи в акті перевірки дане порушення позивач посилався на пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України та пункт 6.4 ДБН В.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , тобто порушення відповідачем пункту 4.2.71 Правил улаштування електроустановок актом перевірки не встановлено. Крім того, пункт 4.2.71 Правил улаштування електроустановок, як і пункт 2.3. розділу ІІІ, пункт 22 розділу ІІ ППБУ та пункт 6.4. ДБН В.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва не містять вимоги про необхідність відокремлення приміщення електрощитової перегородками першого типу. Разом з тим, з наданої самим позивачем на підтвердження даного порушення фототаблиці, вбачається, що електрощитова знаходиться в окремому приміщенні відділеному від інших приміщень.
Судом першої інстанції встановлено, та апелянтом не спростовано, що у відповідача відсутнє серверне приміщення, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не допускав порушення щодо не встановлення системи пожежогасіння та використання приміщення серверної не за призначенням.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що посилання позивача на державні будівельні норми не суперечить законодавству України колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №640/2289/19, відповідно до якого аналіз статті 11 Закону України Про будівельні норми свідчить, що Головне управління ДСНС у м. Києві не відноситься до органів, які здійснюють державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання державних будівельних норм.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції надано правову оцінку кожному порушенню з урахуванням вимог передбачених ДБН, та встановлено, що такі порушення відповідачем або усунуто або встановлено відсутність таких порушень.
Щодо посилання апелянта на наказ про проведення позапланової перевірки №568 від 16.09.2020 року та акт про недопущення працівників позивача для проведення позапланової перевірки №463 від 22.09.2020 року, колегія суддів враховує, що такі обставини не були підставою для звернення позивача до суду та виникли після ухвалення судом першої інстанції рішення, яке наразі переглядається судом апеляційної інстанції, а тому такі не можуть бути предметом розгляду в межах даної справи.
При цьому, колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для встановлення заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ Британська міжнародна школа-Київ до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93470953 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні