Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/3862/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3862/20 Головуючий у 1 інстанції: Балась Т.П.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Горяйнова А.М.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ ФАВОРИТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ ФАВОРИТ" (далі - ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ ФАВОРИТ") звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177 від 12.02.2019 року №233 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" затверджених ДФС України 05.11.2018 року за №4065/99-99-07-05-04 та введення відповідної інформації до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок";

- зобов`язати Комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177 виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" з "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок";

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.10.2019 року №1304273/42307449;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.07.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" 07.08.2019 року днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 12.02.2019 №233, в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія "Фаворит" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" затверджених ДФС України 05.11.2018 за №4065/99-99-07-05-04 та внесення відповідної інформації до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок".

Зобов`язано Комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія "Фаворит" з "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок".

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.10.2019 №1304273/42307449.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 31.07.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Фаворит" 07.08.2019 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що TOB ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ ФАВОРИТ не надано розрахункові документи, а саме банківські виписки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" як юридична особа зареєстроване 12.07.2018 року (номер запису: 1 067 102 0000 029130), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид економічної діяльності - код 80.10 діяльність приватних охоронних служб.

Між ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" (виконавець) та ТОВ "Аеропорт Сіті" (замовник) був укладений Договір про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 01 січня 2020 року № 01/01-2019, за яким замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов`язок з охорони певної території, шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника.

Згідно п. 5.1 Договору № 01/01-2019, вартість наданих виконавцем послуг із охорони об`єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об`єкті за календарний місяць визначається в розмірі: 18 333,33 грн., крім того ПДВ 3 666,67 грн., оплата за календарний місяць разом з ПДВ 22 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору №01/01-2019, акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його то повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в 5 (п`яти) денний термін надає виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписаний автоматично.

На виконання умов Договору №01/01-2019, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" надало ТОВ "Аеропорт Сіті" охоронні послуги у липні 2019 року на суму 22 000,00 грн., в тому числі, ПДВ 3 666,67 грн., що підтверджується актом надання послуг № 24 від 31.07.2019 року.

Дані послуги були оплачені ТОВ "Аеропорт Сіті", відповідно до умов договору, на підставі підписаного сторонами акту надання послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 05.08.2019 року на суму 22 000,00 грн.

За фактом настання першої з подій у рамках Договору №01/01-2019 ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" склало та подало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31 липня 2019 року на суму 22 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 666,67 грн.

За наслідками обробки вказаної податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв.

У цій же квитанції ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи, Комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірне рішення від 10 жовтня 2019 року № 1304273/42307449.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок Комісії ГУ ДФС у м. Києві про ненадання позивачем первинних документів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" оскаржило його в адміністративному порядку.

Комісія Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги прийняла рішення, якими залишила скаргу без задоволення, а спірне рішення - без змін.

14 січня 2020 року на адресу Головного управління ДПС у м. Києві був направлений адвокатський запит з вимогою надати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ".

23 січня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві направило на адресу ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" відповідь на запит до якого було долучено витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 12.02.2019 року №233, яким ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості п. 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків", затверджених ДФС України 05.11.2018 року та внесено відповідну інформацію до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок".

Не погоджуючись із зазначеними рішенням про визнання позивача підприємством, що відповідає критеріям ризиковості та рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1. статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

В силу п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Норми пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Нормами п. 12 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За приписами п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Положення п. п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" (Виконавець) та ТОВ "Аеропорт Сіті" (Замовник) був укладений Договір про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 01 січня 2020 року №01/01-2019 (далі - Договір №01/01-2019) (а.с. 32-36).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Договору №01/01-2019, Замовник доручає за грошову винагороду, а Виконавець приймає на себе обов`язок з охорони певної території (надалі за текстом Об`єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна Замовника, (за допомогою двох цілодобових постів охорони) яке здано під охорону в установленому порядку.

Пунктом 5.1 Договору № 01/01-2019 передбачено, що вартість наданих виконавцем послуг із охорони об`єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об`єкті за календарний місяць визначається в розмірі: 18 333,33 грн., крім того ПДВ 3 666,67 грн., оплата за календарний місяць разом з ПДВ 22 000,00 грн.

На виконання умов Договору №01/01-2019, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" надало ТОВ "Аеропорт Сіті" охоронні послуги у липні 2019 року на суму 22 000,00 грн., в тому числі, ПДВ 3 666,67 грн., що підтверджується актом надання послуг № 24 від 31 липня 2019 року (а.с. 37).

За результатами вищевказаної операції, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" складено податкову накладну від №1 від 31 липня 2019 року на суму 22 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 666,67 грн. (а.с. 51).

Однак, відповідно до Квитанцій від 07 серпня 2019 року, податкова накладна від 31 липня 2019 року №1 прийнята, реєстрація зупинена, згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Матеріали справи свідчать, що реєстрація податкової накладної від 31 липня 2019 року №1 зупинена через відповідність п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: …акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України .

Отже, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 22 березня 2018 року, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Саме розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої про те, що фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04, а і на відповідне рішення, відповідно до якого, позивача внесено до переліку ризикових платників.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з тим, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 10 жовтня 2019 року № 1304273/42307449 якими ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 31 липня 2019 року.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано ненадання копій документів: Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) .

При цьому, форма вказаних рішень передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, зміст оспорюваного рішення, письмових пояснень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. Сукупність наданих позивачем документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ "Аеропорт Сіті" щодо надання охоронних послуг; наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Доводи апелянта про те, що позивачем не було надано розрахункові документи, а саме: банківські виписки, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, реєстрація податкових накладних відбувалася за наслідком події, що сталася раніше, тобто, надання послуг.

Крім того, ненадання розрахункових документів не було вказано в рішенні від 10 жовтня 2019 року №1304273/42307449 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 липня 2019 року.

На думку колегії суддів, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.10.2019 року №1304273/42307449 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 31.07.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Фаворит" 07.08.2019 року днем її фактичного подання на реєстрацію.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177 від 12.02.2019 року №233 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків", затверджених ДФС України 05.11.2018 року за №4065/99-99-07-05-04 та введення відповідної інформації до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок", а також, зобов`язання Комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" з "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно пункту 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

У пункті 1 якого зазначено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У відповідності до пункту 17 Порядку №117, під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

За приписами пункту 23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 12 лютого 2019 року №233, в частині визнання ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 240/7785/19 зазначив наступне: …Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків .

Так, віднесення Комісією контролюючого органу ТОВ "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 05 серпня 2020 року у справі №280/3439/19, від 19 травня 2020 року у справі №160/10287/19, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177 від 12.02.2019 року №233 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" затверджених ДФС України 05.11.2018 року за №4065/99-99-07-05-04 та введення відповідної інформації до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок", а також, зобов`язання Комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177 виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ПРИВАТНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ" з "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок", а тому, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення в частині.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 12.02.2019 №233, в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія "Фаворит" підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" затверджених ДФС України 05.11.2018 за №4065/99-99-07-05-04 та внесення відповідної інформації до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" та зобов`язання Комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія "Фаворит" з "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Горяйнов А.М.

Мєзєнцев Є.І.