Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/24373/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24373/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, суддя Шейко Т.І.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ "Афіна" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ "Афіна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0002531207 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 435683,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 29 серпня 2019 року №0002531207 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ "Афіна" у розмірі 435683,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2020 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час проведення камеральної перевірки встановлено, що ТОВ ТФ Афіна було включено до р.16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення р. 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року віднесена сума ГІДВ у розмірі 435683,00 грн., при цьому у ході проведення камеральної перевірки встановлено факт відсутності подання декларації з ПДВ за квітень 2019 року.

09.11.2020 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ "Афіна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року в силі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що ним подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року, про що свідчить відмітка документ прийнято та квитанція про прийняття даної декларації Державною фіскальною службою України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України уповноваженою особою відповідача проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2019 року, наданої до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві підприємством ТОВ "ТФ "Афіна" (код ЄДРПОУ 30634679).

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "ТФ "Афіна" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/282895), що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду на суму 435683,00 грн.

Відповідно до змісту акту від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 під час проведення камеральної перевірки виявлено, що підприємством ТОВ "ТФ "Афіна" до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року віднесена сума ПДВ у розмірі 435683,00 грн., при цьому в ході проведення камеральної перевірки встановлено факт відсутності подання декларації з ПДВ за квітень 2019 року.

Таким чином, уповноваженою особою відповідача зроблено висновок про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та, відповідно, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Надалі, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та абзацом другим пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі висновків акту від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0002531207 відносно ТОВ "ТФ "Афіна" про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 435683,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 та винесеним на його підставі податковим повідомлення-рішенням, ТОВ "ТФ "Афіна" подавалась скарга від 11 вересня 2019 року №4 до Державної податкової служби України, у якій зокрема зазначалось про те, що 27 березня 2019 року позивач з електронного реєстру ДФС України дізнався про анулювання свідоцтва платника ПДВ за самостійним рішенням ГУ ДФС у м. Києві №11352/26-15-12-01-21.

Після подання 05 квітня 2019 року скарги до ДФС України щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ та її розгляду, ДФС України прийнято рішення від 05 червня 2019 року відновити свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ТФ "Афіна" від 27 жовтня 2011 року.

Незважаючи на анулювання відповідного свідоцтва, ТОВ "ТФ "Афіна" подавались податкові декларації з ПДВ, що підтверджується квитанціями про прийняття останніх.

У тому числі, позивачем вказувалось, що зважаючи на адміністративне оскарження в травні місяці рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ТФ "Афіна", останнє було вимушене подати декларацію з ПДВ за квітень тільки після відновлення свідоцтва платника ПДВ ДФС України, а отже твердження в акті від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 щодо відсутності подання ТОВ "ТФ "Афіна" декларації з ПДВ за квітень 2019 року спростовуються відповідними доказами.

Попри це, рішенням ДПС України від 08 листопада 2019 року №8844/6/99-00-08-05-02 вищевказану скаргу ТОВ "ТФ "Афіна" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0002531207 - без змін, що власне і стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після відновлення контролюючим органом вищого рівня статусу платника ПДВ позивача, останнім подано декларацію з ПДВ за травень 2019 року із включенням відповідних показників за попередній період - квітень 2019 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 16.1.2-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V Податкового кодексу України регламентовано особливості справляння податку на додану вартість, який згідно підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є загальнодержавним непрямим податком.

Статтею 181 Податкового кодексу України встановлено вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ, а статтею 183 Податкового кодексу України - Порядок реєстрації платників ПДВ.

Анулювання реєстрації платника ПДВ визначено статтею 184 Податкового кодексу України.

Зокрема, підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

У відповідності до пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 Податкового кодексу України).

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 Податкового кодексу України).

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (пункт 184.10 статті 184 Податкового кодексу України).

В матеріалах справи наявна завірена позивачем копія рішення відповідача №11352/26-15-12-01-21 (за штрих-кодом ГУ ДПС у м. Києві від 01 квітня 2019 року №58412/10/26-15-12-01-18) про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ТФ "Афіна" через відсутність постачання/придбання товарів у відповідний період, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Як вбачається з аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу, з відповідного моменту у такого платника відсутні: обов`язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ, а також обов`язок подачі звітності з ПДВ за цей період.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

За пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Отже, особа реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов`язана подати податкову декларацію з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ, подання податкової звітності з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, особою реєстрацію платником ПДВ, якій анульовано неможливе.

Так, враховуючи рішення відповідача №11352/26-15-12-01-21 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ТФ "Афіна", до 20 квітня 2019 року (включно) позивач мав право подати податкову декларацію з ПДВ за останній (звітний) податковий період, з відображенням операцій за період з 01 березня 2019 року по дату анулювання реєстрації платника ПДВ.

В той же час, починаючи з наступного дня, після анулювання реєстрації платника ПДВ позивач був позбавлений можливості відобразити здійснені ним операції у відповідній декларації, про що власне в акті від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 вчинено запис щодо відсутності подання декларації з ПДВ за квітень 2019 року.

За змістом Акту від 19 липня 2019 року №8170/26-15-12-07-20/30634679 при перевірці уповноваженою особою відповідача використано зокрема податкову декларацію з ПДВ за травень 2019 року (реєстраційний №9129391037 від 18 червня 2019 року), подану ТОВ "ТФ "Афіна" засобами телекомунікаційного зв`язку з додатками.

Як вказувалось позивачем, рішення про відновлення реєстрації ТОВ "ТФ "Афіна" платником ПДВ прийнято ДФС України 05 червня 2019 року.

Тобто, вбачається, що після відновлення контролюючим органом вищого рівня статусу платника ПДВ позивача, останнім подано декларацію з ПДВ за травень 2019 року із включенням відповідних показників за попередній період - квітень 2019 року .

При цьому, згідно матеріалів справи 30 липня 2019 року позивачем повторно подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2019 року з відображенням відповідних показників.

Таким чином, беручи до уваги відсутність відомостей щодо повторної реєстрації позивача платником ПДВ, а також доказів на користь необґрунтованого визначення позивачем розміру суми ПДВ у поданих ним деклараціях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень ТОВ "ТФ "Афіна" вимог податкового законодавства, виявлених відповідачем під час камеральної перевірки ТОВ "ТМ "Афіна" і які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що ним, в даному випадку, не виконано.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов