Постанова

від 11.12.2020 по справі 320/2588/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2588/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року

у справі № 320/2588/20 (розглянуто у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

до відповідача Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області

про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі - позивач, Головного управління ДСНС України у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (код ЄДРПОУ 24889395), за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Молодіжна, буд. 15, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №7.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області "Про проведення позапланових перевірок" було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Молодіжна, буд. 15.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДСНС України у Київській області - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на даний час не усунуто порушення, яке виявлене в ході повторного проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а саме, не заключено договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу на час прийняття постанови по даній справі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, ідентифікаційний код 24889395, місцезнаходження: 08011, Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вул. Молодіжна, 15, зареєстрований як юридична особа 05.08.1996, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 27.12.2012 запис №13401760000001406.

На підставі наказу від 02.01.2020 року №1 "Про проведення позапланових перевірок", посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.01.2020 року №35 Макарівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатом перевірки складено акт від 15.01.2020 року №7 (надалі - Акт).

В Акті перевірки зазначено, що під час проведення заходу встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства, а саме: заключити договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ); посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 15 розділу II ППБУ); вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для його повного від чинення (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ); приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ); на видному місці не вивішено покажчик місця розташування найближчих протипожежних джерел водопостачання (об`ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивних покриттів) (пункт 10 глави 2 розділу V ППБУ); приміщення ДНЗ не забезпечено знаками пожежної безпеки згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 (пункт 8 розділу ІІ ППБУ); електрощитові, групові електрощитки не поновлено схемою підключення споживачів з пояснюючими написами із зазначенням номінального струму апарату захисту (пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ).

Зазначений акт підписано завідуючою Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області без зауважень.

З огляду на наявність порушення зафіксованого у акті від 15.01.2020 року №7, позивач керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд приміщень позивача.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що не заключено договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ), не належить до потенційно небезпечних чинників виникнення пожежі, оскільки основною метою автоматичної установки пожежної сигналізації є сповіщення про виникнення пожежі, що є вже наслідком надзвичайної ситуації та не є чинником, який безпосередньо призводить до виникнення такої ситуації.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті повторної перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19.

Відповідачем не заперечується наявність виявленого під час перевірки позивачем порушення.

Щодо посилання суду першої інстанції, що не заключено договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ), не належить до потенційно небезпечних чинників виникнення пожежі, оскільки основною метою автоматичної установки пожежної сигналізації є сповіщення про виникнення пожежі, колегія суддів вважає безпідставним, з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, що Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56: 2014, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України" від 13.11.2014 №312, визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Колегія суддів звертає увагу, що не заключено договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження у будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема неповнолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в приміщенні.

У зв`язку з чим, колегія суддів встановлено, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення відповідні служби про наявність пожежі в даній будівлі та є суттєвими.

Крім того, Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Отже, порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей та неповнолітнім дітям, які потребують допомоги .

Колегія суддів критично ставиться до твердження суду першої інстанції, що дане порушення носить формальний характер, оскільки наявність договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Отже, відсутність договір на обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та неповнолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей та неповнолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (код ЄДРПОУ 24889395), за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Молодіжна, буд. 15, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки зазначених в акті від 15.01.2020 року №7.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи про відмову в задоволенні позовних вимог. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу апелянта задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та прийняти нове, яким задовольнити повністю.

Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - задовольнити .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялинка" Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (код ЄДРПОУ 24889395), за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Молодіжна, буд. 15, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №7.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк