Рішення

від 07.12.2020 по справі 910/9598/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/9598/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЦІЯ ТЕПЛА"

про стягнення 211 363,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЦІЯ ТЕПЛА" про стягнення 211363,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №А-20/12/2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9598/20 та призначено засідання на 31.07.2020.

28.07.2020 відділом діловодства суду відповідача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

31.07.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.09.2020 розгляд справи призначено на 21.09.2020.

18.09.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

21.09.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 06.11.2020.

В судове засіданні 06.11.2020 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення по суті позовної заяви.

В судове засіданні 06.11.2020 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 призначено розгляд справи на 07.12.2020.

В судове засідання 07.12.2020 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.12.2020 представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

20.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю HABITАС та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕРАЦІЯ ТЕПЛА укладено договір поставки № А-20/12/2019.

Відповідно до умов Договору Позивач, як Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю котел Ardenz ТМ 1000 (котел водогрійний димогарний ТМ 1000), котельне обладнання та комплектуючі на суму 567 678 грн. 00 коп., а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його ціну (вартість) на умовах, визначених Договором.

Позивачем взяті на себе зобов`язання було виконано у повному обсязі, згідно з видатковою накладною №1603/01 від 16.03.2020 року, та передано у власність Відповідача котел, котельне обладнання та комплектуючі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору поставки № А-20/12/2019 від 20.12.2020 року оплата вартості Товару здійснюється в установленому порядку.

Пункт 3.1. оплата (передоплата) в розмірі 50% від суми вказаної в Специфікації №1, протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання цієї Специфікації №1,| що становить 283839,00 грн. в т.ч. ПДВ 47306,50 грн.

Відповідно до п. 3.2. остаточна оплата у розмірі 50% від суми вказаної в Специфікації №1 протягом 3 робочих днів з моменту отримання листа про готовність Товару до відвантаження, що становить 283 839,00 гри. в т.ч. ПДВ 47 306,50 грн.

Проте, на момент подання цієї заяви, Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав не в повному обсязі, а саме Відповідачем по Договору було сплачено: 27.12.2019 - 100 000 грн., 04.03.2020 - 200 000 грн., 13.03.2020 - 67678,00 грн.

В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, в останнього виникла заборгованість в розмірі 200 000 грн.

Позивач надіслав Відповідачу вимогу про оплату заборгованості. Однак заборгованість сплачено не було.

Відповідачем не надано ніяких доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині основної заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 200 000 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором пеню в розмірі 9158,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2204,80грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 9158,47 грн.

Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2204,47 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути із відповідача вартість наданих правничих послуг в розмірі 7000 грн.

Так, відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 22.06.2020 між адвокатом та позивачем був укладений договір про надання правової допомоги № 22/06-20, за умовами якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та порядку, що встановлені цим договором.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надані за договором про надання правничої допомоги №22/06-20 від 22.06.2020. , суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 126, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕНЕРАЦІЯ ТЕПЛА (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд 48, офіс 711, ідентифікаційний код 40366015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАВІТАС (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12 а, оф. 40, ідентифікаційний код 37833334) заборгованість у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн., пеню в розмірі 9158 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 47 коп., втрати від інфляції в розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 3170 (три тисячі сто сімдесят) грн. 44 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.12.2020.

Суддя В.І. Мельник