Рішення

від 18.11.2020 по справі 291/1153/19

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1153/19

2/291/49/20

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2020 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шахрай Н.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Слівінського В.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок", Приватного підприємства "Ружинський край"

про визнання недійсним договору оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПСП Агрофірми Світанок , ПП Ружинський край , в якому просить визнати недійсним договір оренди землі та витребувати у відповідача ПП Ружинський край земельні ділянки.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до довідки МСЕК від 09.03.1993 р., є інвалідом першої групи, безстроково. Причиною інвалідності є загальне захворювання по зору, та потребує стороннього догляду.

Його догляд забезпечувала дружина, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.02.2017 р.. Позивач відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку, є власником земельних ділянок площею 2.4703 га, та 0.2623 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки розташовані, на території Білилівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області. Після смерті дружини, догляд позивача забезпечує ОСОБА_4 . 05.01.2019 р.. ОСОБА_4 , прибирала у будинку, де він проживає, та виявила договір оренди землі від 16.09.2015 р. за яким, позивач є орендодавцем, вищевказаних земельних ділянок, а їх орендарем являється ПСП "АГРОФІРМА "СВІТАНОК". Із зачитаного вголос ОСОБА_4 договору оренди, також виявилося, що у розділі Підписи сторін , у графі орендодавець стоїть підпис, який складається із наступних букв - Харебво . Про існування зазначеного договору, позивачу не було відомо до 05.01.2019 р., тобто до часу, коли останній було зачитано ОСОБА_4 , вголос. Проте, він не вчиняв жодних дій, щодо підписання зазначеного договору, адже це фізично неможливо, що підтверджується вищевказаними обставинами, пов`язаними із інвалідністю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові, та просив суд їх задовольнити.

Представник ПСП Агрофірма Світанок в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, належним чином повідомлений. Відзив на позов суду не надав.

Представник відповідача ПП Ружинський край в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог. Подав відзив на позов в якому зазначив, що ПСП Агрофірма Світанок та ПП Ружинський край належно виконували та виконують умови договору оренди землі від 16.09.2015 року в частині цільового використання землі та сплати орендної плати В період 2015-2019 року позивачеві виплачувалась орендна плата шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача і позивач знав про наявність даного договору, оскільки в банківській установі був відкритий рахунок на його ім`я та з відома позивача. Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що в 2015 році позивач не підписував договір від 16.09.2015 року, та ненадано висновків почеркознавчої експертизи. Також вказав, що ПП "Ружинський край" є правонаступником ПСП "Агрофірма "Світанок" та було створене шляхом виділу з вказаного підприємства, тобто внаслідок реорганізації ПСП "Агрофірма "Світанок". А тому на підставі ст.106 ЦК України та ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" до ПП "Ружинський край" перейшли всі права та обов`язки по договорах оренди землі, укладених між ПСП "Агрофірма "Світанок" та позивачами. Вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту, який має відповідати змісту порушенного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушенного права. Оскільки позивачем оспорюється факт укладання правочину, такий може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист прав, яке позивачвважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового договору. Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені обставини справи вважає спірний договір укладеним.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази встановив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні згідно довідки МСЕК від 09.03.1993 р., позивач є інвалідом першої групи, безстроково. Причиною інвалідності є загальне захворювання по зору. У зв`язку з вказаною інвалідністю він потребує стороннього догляду, що зокрема також вбачається із зазначеної довідки (а.с.10).

У зв`язку із інвалідністю 1-ї групи ОСОБА_2 було призначено довічну пенсію з 01.01.1999 р., що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.11).

Згідно паспорта серії НОМЕР_2 виданого 03.02.1999 року Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_2 , в графі підпис власника паспорта, відсутній (а.с.12).

Дружина, позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.02.2017 р. виданого Виконавчим комітетом Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.20).

Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №858721, та ЯБ №859168, виданих 17.04.2006р. Ружинською районною державною адміністрацією, позивач є власником земельних ділянок кадастровий номер: 1825280400:03:000:0039, площею 2.4703 га, та кадастровий номер: 1825280400:04:000:0094, площею 0.2623 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташованих, на території Білилівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області (а.с.18-19.

Відповідно договору оренди землі від 16.09.2015 р. за яким, позивач є орендодавцем, вищевказаних земельних ділянок, а їх орендарем являється ПСП "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" де у розділі Підписи сторін , у графі орендодавець стоїть підпис, який складається із наступних букв - Харебво (а.с.11-17).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 28.10.2016 року приватним нотаріусом Бобковим Олександром Вікторовичем, Васильківського районного нотаріального округу, Київської області, проведено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок (а.с.24-25).

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Істотні умови договору оренди землі визначені в статті 15 Закону України Про оренду землі , відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, інтим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ч. 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа (ч. 4 ст. 207 ЦК України).

Договір оренди земельної ділянки теж є правочином, а тому останній повинен відповідати нормам чинного законодавства України у тому числі ч. ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно із ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ч. З ст. 792 ЦК України та ч. 8 ст. 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Ст. 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України.

Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Воля сторін полягає у їх згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору.

В тому ж випадку, коли сторона не приймала участі в укладенні договору, відповідно не виконувала свого підпису і не уповноважувала іншу особу на вчинення відповідної дії та як наслідок не виявляла своєї волі щодо його укладення і погодження його умов, вона має право вимагати визнання такого договору недійсним, на підставі cm. ст. 203, 215 UK України, як такого, що не відповідає її внутрішній волі.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Ч. ч. 1. 2. З ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом, позивач, не підписував зазначеного договору оренди землі, адже в силу своєї інвалідності, фізично не міг вчинити такої дії. Підпис на договорі виконано невідомою особою.

Також позивач не виявляв своєї волі, щодо укладення договору, у письмовій формі, істотні та інші умови договорів не погоджував та не уповноважував інших осіб на вчинення відповідних дій у порядку ч. 4 ст. 207 ЦК України.

У договорі відсутні будь-які відомості про те, що він підписаний від імені позивача за довіреністю чи у порядку передбаченому ч. 4 ст. 207 ЦК України.

Фізична неможливість підписання спірного договору позивачем підтверджується його заповітним розпорядженням від 06.02.2017 р., з якого вбачається, що у зв`язку із незрячістю позивача за неможливістю підписання документів, за його проханням та у його присутності, після неодноразового зачитування вголос, в присутності свідків, було підписано ОСОБА_5 , що є доказом, (а.с.21).

У зв`язку з дослідженими обставинами встановлено, що позивач не приймав участі в укладенні договору, відповідно не виконував свого підпису і не уповноважував іншу особу на вчинення відповідної дії та як наслідок не виявляв своєї волі щодо його укладення і погодження його умов, а тому має право вимагати визнання такого договору недійсною, на підставі cm. ст. 203, 215 ЦК України, як такого, що не відповідає його внутрішній волі.

Вищенаведені обставини та норми чинного законодавства України є підставою для визнання спірного договору недійсним. Дане підтверджується правовою позицію Верховного Суду, яка викладена зокрема у постановах: від 01.10.2020 року, по справі №577/2499/19; від 21.10.2020 року, по справі №570/3543/18.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права.

Така позиція сформульована, наприклад, у справі Брумареску проти Румунії (рішення від 28 жовтня 1999 р.). В інших рішеннях Європейський суд також зазначав, що для того, аби судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб рішення судів були розумно передбачуваними (справи: S.W. проти Великобританії , рішення від 22 листопада 1995 р., Коккінакіс проти Греції , рішення від 25 травня 1993 р.).

Правова визначеність у демократичному суспільстві, на думку вчених, визнається однією з основоположних цінностей. Принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та існуючих правовідносин. Зазначений принцип має на меті забезпечити учасників правовідносин можливістю точно спрогнозувати результати своїх дій, бути впевненими в незмінності свого правового статусу, набутих прав і обов`язків.

Це також передбачає прогнозованість судових рішень. Важливою складовою принципу правової визначеності визнається єдність та сталість судової практики.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої станом на 09.01.2019 р. позивачу стало відомо, що 28.10.2016 р. приватним нотаріусом Бобковим Олександром Вікторовичем, Васильківського районного нотаріального округу, Київської області, проведено державну реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок. Таким чином, право оренди земельних ділянок, які є власністю позивача у ПСП "АГРОФІРМА "СВІТАНОК", виникло на підставі спірного договору, який позивач не укладав, що є грубим порушенням його прав.

Разом з тим, зазначена Інформація свідчить про те, що на сьогоднішній день, Приватне підприємство Ружинський Край (Ідентифікаційний код юридичної особи 42016935) (яке як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є правонаступником ПСП

"АГРОФІРМА "СВІТАНОК") являється орендарем вищевказаних земельних ділянок, які належить позивачу на праві власності, а позивач являється орендодавцем таких земельних ділянок, у тому числі на підставі спірного договору.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. З Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства України та Інформації, судом встановлено, що земельні ділянки, які є власністю позивача, на сьогоднішній день, перебувають у користуванні ПП Ружинський Край.

Ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як уже відмічено вище ПП Ружинський Край згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, являється фактичним користувачем земельних ділянок, які є власністю позивача.

Право оренди у ПП Ружинський Край виникло на підставі спірного договору, який позивачем не підписувався, а тому права останнього, як власника земельних ділянок є такими, що порушуються, внаслідок незаконного використання його власності відповідачем - ПП Ружинський край .

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав встановлено, що відповідно до статті 387 ЦК України, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні

відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача (п. 23 Постанови).

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним (п. 23 вказаної Постанови).

З урахуванням того, що належні на праві власності позивача, земельні перебувають фактично без законних підстав у ПП Ружинський Край , у розумінні вищенаведеного, вони підлягають витребуванню від останнього та передачі їх позивачу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволені позову зобов`язаний у необхідних випадках зазначити у резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним, анулювання свідоцтва про право власності в разі задоволення позову про витребування майна від добросовісного набувача тощо).

Ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, дійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 17.06.2020 року, по справі №466/1875/14-ц наголошує, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

А тому, з урахуванням наведеного та з метою забезпечення ефективного та повного захисту прав позивача, суд виходить за межі позовних вимог ОСОБА_2 та скасовує у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право 17189044, 1718851 про проведену державну реєстрацію права за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32136403, від 31.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича, Васильківського районного нотаріального округу, Київська обл., щодо права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1825280400:03:000:0039, 1825280400:04:000:0094, площею 2.4703 га, та 0.2623 га за договором оренди землі від 16.09.2015 р., з одночасним припиненням права оренди ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУЖИНСЬКИЙ КРАЙ" (Ідентифікаційний код юридичної особи 42016935) щодо вказаної земельної ділянки.

За правилами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 261 ТІК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право шляхом звернення до суду.

Тому, у даному випадку, важливим є саме момент коли позивач довідався про існування спірного договору та як наслідок і порушення своїх прав.

Важливим є також те, що позивач в силу своєї обізнаності, щодо не підписання спірного договору, не міг знати про його існування.

З урахуванням того, що позивачу до 05.01.2019 р. не було відомо про існування спірного договору, що у першу чергу пов`язано із його інвалідністю (не те що обмеження у зв`язку із низьким зором, а повною відсутністю зору) перебіг позовної давності з урахуванням ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається саме з 05.01.2019 р.. тобто із дня коли ОСОБА_2 довідався про існування спірного договору та як наслідок і порушення своїх прав.

А тому, з урахуванням вказаних обставин, у розумінні ч. 1 ст. 261 ЦК України, позивач звертається до суду із даним позовом, у межах строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

З відповідачів підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст.4, 265-268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок , Приватного підприємства Ружинський край , про визнання недійсним договору оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 16.09.2015 року укладеного між ОСОБА_2 та Приватним сільскогосподарським підприємством "Агрофірма"Світанок", щодо оренди земельних ділянок:кадастровий номер 1825280400:03:000:0039, площею 2.4703 га, кадастровий номер 1825280400:04:000:0094 площею 0.2623 га, зареєстрований приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем.

Витребувати у Приватного підприємства "Ружинський Край" та повернути ОСОБА_2 , належну йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №858721 земельну ділянку площею 2.4703 га, кадастровий номер - 1825280400:03:000:0039, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витребувати у Приватного підприємства "Ружинський Край" та повернути ОСОБА_2 , належну йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №859168 земельну ділянку площею 0.2623 га, кадастровий номер - 1825280400:04:000:0094, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право 17189044 про проведену державну реєстрацію права за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32136403 від 31.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича, Васильківського районного нотаріального округу, Київська обл., щодо права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1825280400:03:000:0039, площею 2.4703 га, за договором оренди землі від 16.09.2015 р., з одночасним припиненням права оренди ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУЖИНСЬКИЙ КРАЙ" (Ідентифікаційний код юридичної особи 42016935) щодо вказаної земельної ділянки.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право 17188851 про проведену державну реєстрацію права за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32136403 від 31.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича, Васильківського районного нотаріального округу, Київська обл., щодо права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1825280400:04:000:0094, площею 0.2623 га, за договором оренди землі від 16.09.2015 р., з одночасним припиненням права оренди ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУЖИНСЬКИЙ КРАЙ" (Ідентифікаційний код юридичної особи 42016935) щодо вказаної земельної ділянки.

Стягнути із Приватного сільскогосподарського підприємства "Агрофірма"Світанок" (місцезнаходження:08652, Київська область, Васильківський район с.Ковалівка, вул.Леніна, буд.1, код ЄДРПО 03754024 на користь держави судовий збір в сумі 6306 грн. (Шість тисяч триста шість гривен).

Стягнути із Приватного підприємства "Ружинський край" (місцезнаходження:13644, Житомирська область, Ружинський район с.Княжини, вул.Шкільна, буд.26, код ЄДРПО 42016935)на користь держави судовий збір в сумі 4204 грн. (Чотири тисячі двісті чотири гривні).

Повне рішення по справі буде складено 30 листопада 2020 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає : АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_4 ;

відповідач - Приватне сільскогосподарське підприємство "Агрофірма"Світанок" (місцезнаходження:08652, Київська область, Васильківський район с.Ковалівка, вул.Леніна, буд.1, код ЄДРПО 03754024);

відповідач - Приватне підприємство "Ружинський край" (місцезнаходження:13644, Житомирська область, Ружинський район с.Княжини, вул.Шкільна, буд.26, код ЄДРПО 42016935);

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя О. В. Митюк.